ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.04.2014 року Справа № 904/8896/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідача),
суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.
секретар судового засідання: Назаренко С.Г.
Представники сторін:
від позивача: Ковальчук Д.Ю. представник, довіреність № 10/3-146 від 30.12.13;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність № 2304 від 20.11.12;
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.14р. у справі № 904/8896/13
за позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача - КП "ЖГ Самарського району" Дніпропетровської міської ради
про стягнення 13 892,49 грн.
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2014р. у справі № 904/8896/13 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено частково, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету заборгованість з орендної плати у розмірі 15745,90грн., пеню у розмірі 1059,25 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1715,90 грн. В решті позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи рішення, господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення орендної плати з огляду на те, що відповідачем не надано суду жодного належного доказу оплати оренди за спірний період. Доводи відповідача та третьої особи про те, що 28.02.13р. між балансоутримувачем та відповідачем був складений акт приймання-передачі комунального нерухомого майна та орендоване приміщення звільнено ще у 28.02.13р. судом відхилено, оскільки надана копія акту приймання-передачі комунального нерухомого майна в порушення п.2.6. Договору оренди не підписана орендодавцем, тобто позивачем, а доказів того три екземпляра акту приймання-передачі від 28.02.13р. (оригінали) були передані особисто позивачу, а в подальшому загублені ним не підтверджено належними доказами. Позовні вимоги в частині стягнення пені задоволено частково з огляду на те, що розрахунок наведений позивачем було перевірено за допомогою програмного забезпечення «ЛІГА ЗАКОН» і його було відкоректоване.
Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:
Не погодившись з вказаним рішенням, фізична особа-підприємць ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2014р. у справі №904/8896/13 скасувати та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача у сумі 2408, 16 грн.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги, те що після припинення дії договору оренди з 12.03.2012 року фізична особа-підприємць ОСОБА_3 не звільнив орендовані приміщення, але продовжував сплачувати орендну плату відповідно до вимог п. 12.5 договору оренди. 28.02.2013 року між апелянтом та балансоутримувачем Комунальним підприємством "Житлове господарство Самарського району" Дніпропетровської міської ради був підписаний акт приймання - передачі нежитлового приміщення площею 67,8 кв.м. Три екземпляра акту - передачі відповідач особисто відвіз позивачу для того, щоб більше не нараховувалися орендні платежі. Ніяких претензій до відповідача з цього часу не було зі сторони балансоутримувача, в якого залишилася ксерокопія акту - передачі об'єкта оренди. Скаржник зазначає, що позивачем до суду першої інстанції не було надано належних доказів досудового врегулювання спору. Суд першої інстанції послався на лист - претензію з вих. №7/3-1169 від 28.08.2013 року, який ніби - то був направлений позивачем відповідачу, але як зазначає скаржник, ніяких листів він не отримував. Вперше про претензії позивача йому стало відомо після отримання позовної заяви з додатками відповідачем. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що частково згодний з позовними вимогами в тій частині, щодо сплатити орендної плати за час фактичного користування приміщенням до складання акту - приймання передачі 28 лютого 2013 року та передачі ключів від приміщення балансоутримувачу. Ця сума за підрахунками відповідача складає 2 408, 16 грн ( 12788,15 - первинно заявлена сума оренди) - 10 379,99 (орендні платежі за березень - вересень 2013 р.).
Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:
Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради надав відзив, в якому просить залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.14р., а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві зазначає, що доводи відповідача про припинення дії договору оренди суперечить положенням норм закону. На думку позивача, посилання відповідача в апеляційній скарзі на ту обставину, що 28.02.2013 року ним було передано об'єкт оренди балансоутримувачу за актом приймання-передачі і, у зв'язку з цим, договір оренди є припиненим, суперечить умовам даного договору. Зазначає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що надана відповідачем копія акту приймання-передачі комунального нерухомого майна в порушення п. 2.6. Договору оренди, не підписана орендодавцем, тобто позивачем. Відповідно підписання акта лише з боку балансоутримувача об'єкту оренди, який не виступає орендодавцем за договором оренди і не є взагалі стороною даного договору, не є підтвердженням повернення об'єкту оренди. Вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач отримав на руки три екземпляри акту приймання - передачі від 28.02.2013 року та відвіз їх особисто позивачу, оскілки відповідачем не надано суду належних доказів в підтвердження зазначених обставин. Зазначає, що аналогічні правові висновки були встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2013 року при розгляді справи № 904/4283/13, в якій зазначено, що доводи скаржника про те, що 31.03.2009р. між орендодавцем, балансоутримувачем та орендарем був складений акт приймання-передачі комунального нерухомого майна, та орендоване приміщення звільнено ще у 2009р. судовою колегією відхиляються, оскільки надана до апеляційної скарги копія акту приймання-передачі комунального нерухомого майна в порушення п.2.6 договору не підписана орендодавцем.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача надали суду додаткові усні пояснення по апеляційній скарзі. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:
27.03.09р. між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та відповідачем був укладений договір № 43-УКВ/09 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста. (а.с. 12-15), відповідно до умов п. 1.1 якого, з метою ефективного використання комунального майна позивач на підставі рішення міської ради від 21.03.07р. №41/11 зі змінами та доповненнями передає, а відповідач приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 67,80 м2, розміщені за адресою: АДРЕСА_1, літ. А-5, у цокольному поверсі 5-ти поверхового будинку, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 304 252,00 грн., що перебувають на балансі КВ ЖРЕП Самарського району, для використання під розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи
Згідно з до п. 2.2. Договору оренди, відповідач вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.
У п. 3.1. Договору оренди зазначено про те, що розрахунок орендної плати здійснюється за Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального нерухомого майна, затвердженою міською радою, при цьому орендна ставка за використання комунального майна, встановлена згідно з Протоколом № 11/09 від 24.03.2009 року засідання комісії з проведення конкурсів на право оренди об'єктів нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста.
За умовами п. 3.2. Договору оренди, розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 2 162,96 грн. без ПДВ.
В п. 3.3. Договору оренди зазначено, за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації відповідача, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 - у розмірі 1 081,48 грн.;
- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 1 081,48 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Пунктом 3.4 Договору оренди передбачено, що за кожний наступний місяць орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Відповідно до п. 3.5. Договору оренди орендна плата сплачується відповідачем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності відповідача. Орендна плата сплачується відповідачем за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
Згідно з пунктом 3.8. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням штрафних санкцій, у співвідношенні, визначеному п.3.3 цього договору
За умовами п. 5.2. Договору оренди, відповідач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
В п. 5.5. Договору оренди зазначено, у разі припинення цього договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, позивачем та відповідачем, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини відповідача Один екземпляр такого акта приймання-передачі надається позивачу.
Згідно до п. 9.1. Договору оренди за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.
Пунктом 9.2. Договору оренди передбачено, що за несвоєчасну сплату суми орендної плати відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу у співвідношенні, визначеному у п.3.3. цього договору.
Відповідно до п. 10.1 Договір оренди діє з 27.03.2009 року до 11.03.2012 року включно.
На виконання умов вищезазначеного Договору оренди, 27.03.09р. позивач передав за узгодженням з балансоутримувачем, а відповідач прийняв у строкове платне користування комунальне нерухоме майно, що підтверджує акт приймання-передачі (а.с. 16).
06.07.09 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди, якою було доповнено Договір оренди пунктом 3.2.1., згідно якого орендна плата, визначена п. 3.2. цього договору в період до 31.12.09р. включно сплачується відповідачем в обсязі 45 відсотків встановленого розміру. Зміни до Договору оренди, внесені цією додатковою угодою набувають чинності з моменту підписання цієї додаткової угоди і діють до 31.12.09р. включно. З 01.01.10р. орендна плата сплачується відповідачем у повному обсязі відповідно до умов Договору оренди.(а.с.18)
10.03.10р. між вищевказаними сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до Договору оренди, відповідно до умов якої термін дії змін щодо розміру орендної плати передбачений пунктом 3.2.1. договору, внесений додатковою угодою № 1 від 06.07.09р. вважається продовженим до 01.01.11р. з дня внесення. З 01.01.11р. орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі відповідно до умов Договору оренди.(а.с.19)
01.02.2012р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист, відповідно до якого, розглянувши його лист від 28.12.11 № 13/3974 , у відповідності до ч.1 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та п.5 прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» термін дії договору оренди від 27.03.2009 р. № 43-УКВ/09 продовжено до 10.03.2014р. (а.с.20).
Згідно до акту приймання - передачі комунального нерухомого майна від 28.02.13р. в якому відсутній підпис Орендодавця, Орендар передав, а Балансоутримувач прийняв об'єкт оренди відповідно до умов договору оренди від 27.03.2009 р. № 43-УКВ/09 (а.с.44)
Відповідно до п.2.6 договору оренди Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання передачі об'єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, Орендодавцем та Орендарем. Майно вважається повернутим з моменту підписання Сторонами акта приймання передачі.
Відповідно до п.2.7 договору оренди обов'язок щодо складання акта приймання - передачі при передачі об'єкта в оренду покладається на балансоутримувача, а при поверненні об'єкта з оренди - на Орендаря.
03.09.13р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист-претензію з вих. № 7/3-1169 від 28.08.13р., з вимогою сплатити до 23.09.13р. заборгованість з орендної плати та пеню, а у разі несплати було запропоновано з'явитись до 23.09.13р. для розірвання Договору оренди (а.с. 21).
Доказів надсилання відповідачем відповіді на претензію в судовому засіданні не надано.
Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
У відповідності до 4.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (орендодавець) передає (наймачу (орендареві) майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до ч.4 ст.284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
Згідно пункту 1 статті 7 Закону, ініціатива щодо оренди майна може виходити від фізичних та юридичних осіб, які можуть бути орендарями відповідно до статті 6 цього Закону.
Відповідно до листа від 01.02.2012р. позивач повідомляє відповідача, що термін дії договору оренди від 27.03.2009 р. № 43-УКВ/09 продовжено до 10.03.2014р.
До складання акту приймання - передачі комунального нерухомого майна від 28.02.13р. в якому відсутній підпис Орендодавця, Орендар користувався належним чином орендованим приміщенням і вважає позовні вимоги щодо стягнення орендної плати за до дати підписання ним цього акту обґрунтованими. що
Відповідно до ч.1 ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
За таких обставин колегія суду доходить висновку про подовження дії договору оренди. № 43-УКВ/09 від 27.03.2009 р до 10.03.2014р.
Аналізуючи доводи апелянта про те, що склавши акт приймання-передачі 28.02.13р він передав, а Балансоутримувач прийняв об'єкт оренди і відповідно договір оренди було розірвано колегія суду доходить наступного висновку .
Загальні підстави зміни або розірвання договору передбачені статтею 651 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, та в інших випадках встановлених договором або законом.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.
Таким чином, реалізовуючи своє право свободи договору сторони визначили у п.2.6 Договору порядок повернення об'єкту оренди .
Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі при поверненні об'єкта покладено на Орендаря.
Наданий відповідачем акт приймання - передачі від 28.02.2013 р. не відповідає вимогам п.2.6 Договору, а докази , в розумінні ст. 35 ГПК України, на підтвердження обставин передання акту на підпис особисто, загублення акту приймання - передачі позивачем відповідач не надав, що дає підстави колегії суду погодитись з висновком місцевого господарського суду і вважати договір оренди № 43-УКВ/09 від 27.03.2009 р. діючим до 10.03.2014р .
Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Предметом спору є стягнення орендної плати і пені у відповідності до умов договору.
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець (орендодавець) передає (наймачу (орендареві) майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати) майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на вищевикладене, висновки місцевого господарського суду щодо неналежного виконання відповідачем умов договору договір оренди № 43-УКВ/09 від 27.03.2009 р., яке призвело до виникнення у нього перед позивачем заборгованості у розмірі 15 745 грн. 90 коп. є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Також перевіривши правильність обчислення нарахованої у відповідності до п.3.3, 9.2 Договору пені в сумі 1 059,25 грн. , суд погоджується з висновком місцевого господарського суду
Колегія суду з урахуванням положень ст.49 ГПК України вважає , що місцевим господарським судом правильно здійснено розподіл судових витрат і цій частині також залишає рішення суду без змін.
Таким чином місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.103 ГПК України є підставою для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги - без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2014 року у справі № 904/8896/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 22.04.2014р.
Головуючий суддя М.О.Дармін
Суддя О.Г. Іванов
Суддя І.М.Подобєд