АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Чупікової В. В.
суддів Перепелюк І.Б., Яремка В.В.
секретаря Кусяк М.Д.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 18 лютого 2014 року,
встановила:
ПАТ «АСК «Дністер» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього матеріальної шкоди в розмірі 11002,3 грн., що складається:
8980,87 грн. - страхове відшкодування, 83 грн. оплата за довідку ДАІ, 50,14 грн. оплата за телеграми учасникам ДТП, 1888,29 грн. юридичні послуги..
Посилалася на те, що 10 лютого 2010 року між ПАТ «АСК «Дністер» та ОСОБА_3 було укладено договір про страхування наземного транспорту № 075-3202/073-10, згідно якого було застраховано автомобіль марки BMW X1 д.н.з. НОМЕР_2.
04 січня 2011 року Страховиком отримано повідомлення від власника застрахованого автомобіля про те, що 02 січня 2011 року близько 16 год. 15 хв., по дорозі Київ-Чоп в с.Дуліби, трапилась ДТП, за участю застрахованого автомобіля, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля марки FORD д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача, внаслідок якої застрахований автомобіль зазнав пошкоджень.
З довідки ВДАІ з ОАТ та АТІ м. Львова ГУМВС України у Львівській області №9/1 з ск від 10 січня 2011 року вбачається, що ДТП сталася з вини
№22ц-666/2014 рік Головуючий у 1 інстанції Войтун О.Б.
Категорія 19/25 Доповідач Чупікова В.В.
ОСОБА_5 Вартість довідки ДАІ у розмірі 83,00 грн. оплачена Страховиком, що підтверджується платіжним дорученням № 2371 від 06 січня 2011 року.
Відповідно до постанови Першотравневого районного суду м.Чернівці від 20 січня 2011 року, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого та у відповідності до ст.124 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно виставлених розрахунків вартість відновлюваного ремонту застрахованого автомобіля в результаті ДТП, становить 8 980 грн. 87коп.
На підставі вищезазначеного та заяви власника про виплату страхового відшкодування від 20 січня 2011 року Страховиком складено страховий акт №32-001-11-01-/11 від 26 січня 2011 року, яким ДТП, що трапилась із застрахованим автомобілем визнано страховим випадком, а розмір страхового відшкодування, що підлягав виплаті визначений у сумі 8 980 грн. 87 коп.
31 січня 2011 року відповідно до умов Договору про страхування наземного транспорту № 075-3202/073-10 від 10 лютого 2010 року ПАТ «АСК «Дністер» перерахувало страхове відшкодування у розмірі 8 788 грн. 87 коп. на відновлювальний ремонт застрахованого автомобіля, а 15 лютого 2011 року 192 грн. виплатило через касу ПАТ «АСК «Дністер».
Рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 18 лютого 2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «АСК «Дністер» до ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, ПАТ «АСК «Дністер» подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції..
Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що позовну заяву здано на пошту 31.12.2013 року, а тому на думку позивача він не пропустив трьох річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу визнала в частині, зазначивши, що строк на звернення до суду позивачем не пропущений з огляду на додану до апеляційної скарги квитанцію про відправлення позову на адресу до суду, але її довіритель не являється належним відповідачем по стягненню виплаченого позивачем страхового відшкодування.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 02 січня 2011 року близько 16 год. 15 хв., по дорозі Київ-Чоп в с.Дуліби, сталася ДТП, за участю застрахованого автомобіля, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля марки FORD д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_2 (а.с.27-28).
Відповідно до ст.979 ЦК України, ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
10.02.2010 року між ВАТ «Акціонерна страхова компанія» та ОСОБА_3 укладено Договір про страхування наземного транспорту №075-3202/073-10, відповідно до п.8.1.1. останній має право на компенсацію збитків, спричинених страховим випадком (а.с.7-15).
Внаслідок ДТП з вини відповідача ОСОБА_2, який притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення ПДД України, автомобіль марки BMW X1 д.н.з. НОМЕР_2 було пошкоджено. На підставі заяви власника ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування від 20 січня 2011 року страховиком складено страховий акт №32-001-11-01-/11 від 26 січня 2011 року, яким ДТП, що трапилась із застрахованим автомобілем визнано страховим випадком, а розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті визначений у сумі 8 980 грн. 87 коп.( а.с.29, 37, 38-39).
31 січня 2011 року відповідно до умов вищенаведеного Договору про страхування наземного транспорту № 075-3202/073-10 ПАТ «АСК «Дністер» перерахувало страхове відшкодування у розмірі 8 788 грн. 87 коп. на відновлювальний ремонт застрахованого автомобіля, що належить на прав власності ОСОБА_3, а 15 лютого 2011 року 192 грн. виплачено через касу ПАТ «АСК «Дністер»(а.с.30, 31).
6 листопада 2010 року відповідач ОСОБА_2 застрахував цивільно-правову відповідальність терміном з 00 год 00 хв. 06.11.2010 року до 05.11.2011 року, як власник наземного транспортного засобу - автомобіля FORD д.н.з. НОМЕР_1, що стверджується полісом цивільно-правової відповідальності №ВЕ/6430304, укладеного між ним та ПАТ СК «Київський страховий дім»(а.с.57).
Статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Після ДТП, а саме 4 січня 2011 року, ОСОБА_2 передав в ПАТ СК «Київський страховий дім» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду за участю застрахованого автомобіля, чим виконав покладені на нього законом обов'язки(а.с.55).
.Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №4 у п.27 постанови «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов'язанні (заміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК України і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді першої інстанції заявила про застосування спливу позовної давності, як підстави для відмови в позові.(а.с.65).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що загальна позовна давність встановлюється у три роки, позивачем пропущено строк позовної давності, зважаючи на те, що у даному випадку має місце суброгація, а не регрес і, відповідно, при суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку тобто 02.01.2014 року, позовна заява надійшла до суду 09.01.2014 року за вх. 198/14. Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та порушує норми матеріального і процесуального права, що відповідно до п.п.4,3 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни рішення.
Відповідно до ч.6 ст.70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява здана на пошту.
Як вбачається з матеріалів справи, страховий випадок стався 2 січня 2011 року, позовна заява ПАТ «АСК «Дністер» здана на пошту(а.с.43). З квитанції, доданої до апеляційної скарги, убачається, що вказана позовна заява здана на пошту 31.12.2013 року(а.с.80) тобто в межах строку позовної давності.
Відповідно до п.22.1 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Розмір страхового відшкодування, який визначив позивач, в сумі 8 980 грн. 87 коп. не перевищує ліміт відповідальності, вказаного в полісі № ВЕ/6430304 від 6 листопада 2010 року. Позивачу було відомо, що на момент ДТП цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_2 застрахована ПАТ СК «Київський страховий дім» про свідчить телеграма про виклик представника страхової компанії для огляду транспортного засобу та текст претензії на адресу вказаної страхової компанії (а.с.36,77-79).
Відповідно до п.16 постанови №4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ПАТ «АСК «Дністер» звернулося за захистом порушеного права до неналежного відповідача. А тому рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 18 лютого 2014 року підлягає зміні в частині підстав відмови в задоволенні позову.
Колегія суддів вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю позовних вимог.
На підставі ст.979, 993 ЦК України, ст.16, Закону України «Про страхування», ст.22, 33 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.п.27, 16 постанови №4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» та керуючись ст.ст.209,218,309 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 18 лютого 2014 року змінити в частині підстав відмови в задоволенні позову.
В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Дністер» до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак, може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: