УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2008 року. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючого-судді Гандзюка В.П.,
суддів: Томенчука Б.М., Гриновецького Б.М.
з участю прокурора Вирсти Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальну справу за апеляцією прокурора та засудженого ОСОБА_1 на вирок Калуського міськрайонного суду від 23 жовтня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Калуша, АДРЕСА_1, освіта неповна середня, не працював, неодружений, судимий:
29.01.2003 року за ст.185ч.3КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим терміном 3 роки;
01.06.2005 року за ст.ст.187ч.2,186ч.2, 185ч.3, 15-185ч.3, 194ч.2 КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі.
24.01.2008 року умовно-достроково звільнений постановою Бережанського районного суду від 17.01.2008 року на невідбутий
термін 9 місяців і 20 днів, громадянин України,
________________________________________________________________________________
Справа № 11-531/2008 р. Головуючий у 1-й інстанції Кардаш О.І.
Категорія ст. ст. 296ч.2, 186ч.2 КК України Доповідач Гандзюк В.П.
засуджений:
за ст.296ч.2 КК України на три роки позбавлення волі;
за ст.186ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання - чотири роки позбавлення волі.
Згідно ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання та остаточно призначено покарання - чотири роки і шість місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено без зміни - тримання під вартою.
Строк відбування покарання визначено рахувати з 05 травня 2008 року.
Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області 1115,53 гривні судових витрат по справі.
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець м. Калуша, АДРЕСА_2, освіта середньо-спеціальна, працював апаратником ТзОВ «Карпатнафтохім» завод «Поліолефін», неодружений, судимий:
24.01.2008 року за ст.ст.342 ч.2, 350ч.2 КК України до штрафу 2000 (дві тисячі) гривень, громадянин України,-
засуджений за ст.296 ч.3 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі та встановлено іспитовий строк один рік.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено без зміни - підписку про невиїзд.
Цивільні позови потерпілих по справі залишено без розгляду.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними у тому, що вони групою осіб з мотивів явної неповаги до суспільства вчинили грубі порушення громадського порядку, що супроводжувались особливою зухвалістю, а ОСОБА_1 повторно відкрито викрав чуже майно - мобільний телефон марки « Самсунг SGH-X 100» потерпілого ОСОБА_3 та « Самсунг SGH-X 620» потерпілої ОСОБА_4
Злочини засуджені вчиняли за наступних обставин.
Засуджений ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення крадіжок та умовно - достроково звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі, 07.04.2008 року поблизу автостанції по вул. Пушкіна в м. Калуші повторно відкрито заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_3 марки « Самсунг SGH-X 100».
Через деякий час ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_2, який був раніше судимим за вчинення опору члену громадського формування з охорони громадського порядку.
Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , намагаючись з'ясувати обставини грабежу ОСОБА_3 , звернулися з такою вимогою до ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Однак , останні не тільки відмовили в цьому, але й, діючи спільно групою осіб та грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю нанесли удари ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , заподіявши при цьому їм тілесні ушкодження.
Після цього засуджений ОСОБА_1, піднявши із землі мобільний телефон марки « Самсунг SGH-X 620», який випав із сумки потерпілої ОСОБА_4, відкрито, повторно викрав його.
В своїх апеляціях:
- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважав вирок суду незаконним та просив його скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання, особам засуджених та тяжкості вчинених ними злочинів внаслідок м'якості, постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більш суворе покарання. В судовому засіданні прокурор свою апеляцію відкликав.
- засуджений ОСОБА_1 вважає вирок незаконним і просить його змінити - перекваліфікувати його дії з ст. 296 ч.2 КК України на ст. 125ч.1 КК України та пом'якшити призначене покарання, а за ст.186 ч.2 КК України провадження закрити. У своїй скарзі покликається на те, що судом не взяті до уваги його пояснення та обставини вчинених ним дій.
Заслухавши доповідь судді, засудженого, який підтримав доводи своєї апеляції, прокурора, який заперечив апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.
Висновок суду про доведеність вини обох засуджених у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, ґрунтується на доказах, які належно досліджені та оцінені в судовому засіданні.
Насамперед, цей висновок ґрунтується на показаннях потерпілих від злочинів, які як на досудовому слідстві, так і в суді, дали послідовні та логічні показання про обставини спричинення їм тілесних ушкоджень та відкритого викрадення майна.
При цьому, вони ствердили те, що саме у ОСОБА_1 виявили викрадений у ОСОБА_3 телефон та вимагали його повернути. ОСОБА_1 телефон не повернув. а викинув його в траву.
Свідок ОСОБА_7 підтвердила те, що підняла телефон, який викинув ОСОБА_1 і переконалася в тому, що він дійсно належить потерпілому від грабежу ОСОБА_3
Тоді вони разом затримали товариша ОСОБА_1 ОСОБА_2, в якого намагалися вияснити обставини пограбування ОСОБА_3
В процесі розмови до них знову підійшов ОСОБА_1 і, почувши їх наміри викликати працівників міліції, почав наносити удари. До бійки залучився і ОСОБА_2. Внаслідок цього всім трьом потерпілим були спричинені тілесні ушкодження.
Після цього, ОСОБА_1 ,скориставшись тим, що із сумки потерпілої ОСОБА_4 випав її мобільний телефон, відкрито заволодів ним.
Зазначені показання не суперечать одне одному , а тому ставити їх під сумнів в суді немає підстав.
Покликання в апеляції засудженого на те, що потерпілі оговорили його, не містить жодних обґрунтувань.
Насамперед, самі засуджені не заперечили факт конфлікту з потерпілими та нанесення їм ударів.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що він наносив удари з причин особистих неприязних відносин з потерпілими, спростовується встановленими обставинами справи, які вказують на те, що між ними раніше жодних відносин не існувало, оскільки вони не були знайомі.
Саме побиття потерпілих, яке супроводжувалося явною неповагою до суспільства, сталося з хуліганських спонукань, з метою продемонструвати свою зверхність та силу над потерпілими жінками, залякати їх щоб не допустити виклику працівників міліції.
Таким чином, доводи апеляції про те, що в конкретному випадку щодо потерпілих мав місце злочин, передбачений ст. 125 ч.1 КК України, є безпідставними та такими, що направлені для пом'якшення покарання.
Не відповідають дійсності і заперечення засудженого ОСОБА_1 в тому, що він відкрито викрадав мобільні телефони. Його показання з цього приводу повністю спростовані достовірними показаннями потерпілих та іншими дослідженими доказами.
Покарання засудженим за вчинені злочини призначено відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства, відповідає особам винних та характеру злочинних діянь і не оскаржується в апеляції.
Таким чином, апеляційних підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції колегія суддів не встановила.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Калуського міськрайонного суду від 23 жовтня 2008 року щодо нього - без змін.
Головуючий В.П. Гандзюк
Cудді : Б.М. Томенчук
Б.М. Гриновецький
Згідно з оригіналом
Суддя В.П. Гандзюк