ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2014 року Житомир справа № 806/7998/13-a

час прийняття: 12 год. 30 хв. категорія 6

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

за участі секретаря Бондаренка Д.А.,

за участі позивача ОСОБА_1,

за участі адвоката ОСОБА_2,

за участі представника відповідача Козиря Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про визнання дій незаконними, скасування припису від 01.10.2013 р. № 191/29,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду про визнання незаконними дій Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області по проведенню перевірки 01 жовтня 2013 року щодо дотримання ним вимог земельного законодавства та скасувати припис від 01 жовтня 2013 року № 191/29, який був винесений на підставі перевірки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при проведенні перевірки відповідачем було грубо порушено його права, не дотримано процедури проведення перевірки та не з'ясовано всіх обставин по справі при здійсненні перевірки, безпідставно встановлено факт порушення вимог земельного законодавства України про що складено акт. Дана перевірка проводилась за його відсутності, проте в акті перевірки було зазначено, що під час проведення перевірки він був присутній. Вважає, що викладенні в акті порушення не відповідають дійсності, а тому припис № 191/29 від 01 жовтня 2013 року винесено з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Пояснив, що відповідно до вимог ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та в ході розгляду заяви громадянина ОСОБА_4 було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 при використанні земельної ділянки на території Буківської сільської ради Житомирського району, Тетерівський масив, садове товариство "Хімік". В ході перевірки були встановлені порушення земельного законодавства України, які викладені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01.10.2013, в результаті чого був винесено припис.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що державними інспекторами Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області відповідно до вимог ч.1 ст.5, ст.6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ч.1 ст.19 Закону України "Про охорону земель", п. 4 та 5 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України від 13.04.2011 р. № 459, проведена позапланова перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1 при використанні земельних ділянок на території Буківської сільської ради Житомирського району, Тетерівський масив, садове товариство "Хімік" відповідно до звернення громадянина ОСОБА_4

Під час перевірки встановлено, що позивач на території Буківської сільської ради Житомирського району за межами населеного пункту с.Буки, Тетерівський масив, в садовому товаристві "Хімік" використовує земельні ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого на підставі рішення виконкому Буківської сільської ради від 18.11.1999 за № 19 та для ведення особистого селянського господарства площею 0,12 га відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на підставі розпорядження Житомирської районної державної адміністрації від 22.01.2010 № 52. В ході проведеної перевірки також встановлено, що ОСОБА_1 використовується прилегла земельна ділянка із земель запасу сільської ради площею 0,02 га на підставі розпорядження Житомирської районної державної адміністрації № 621 від 16.06.2010. На момент перевірки документи, що посвідчують право власності або право користування на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, що є порушенням ст. ст.125-126 Земельного кодексу України. Крім того, ОСОБА_1 використовує прилеглу земельну ділянку із земель запасу сільської ради площею 0,0269 га. На момент перевірки право використання вищевказаної земельної ділянки у ОСОБА_1 не зареєстроване. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу даної земельної ділянки у власність або надання у користування (оренду) громадянину ОСОБА_1 чи іншого вчинення правочину щодо даної земельної ділянки також відсутні, що в свою чергу відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" свідчить про факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0269 га.

За результатами перевірки складено акт від 01 жовтня 2013 року № 255/29 (а.с.4).

На підставі вказаного акту відповідачем видано припис № 191/29 від 01 жовтня 2013 року (а.с.5) про усунення ОСОБА_1 порушення вимог земельного законодавства.

Посилання позивача ОСОБА_1 на порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.02.2013 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 за N 412/22944 є безпідставним. Оскільки як вказано в п.1.5. вказаного Порядку він поширюється на суб'єктів господарювання, господарська діяльність яких пов'язана з використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, в частині дотримання ними вимог земельного законодавства, встановленого законодавством порядку використання та охорони земель, а також на інспекційні органи в частині дотримання ними визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та цим Порядком процедур здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.2 ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Позивачем не надано доказів того, що він відноситься до числа суб'єктів господарювання.

Однак, перевіряючи оскаржуваний припис на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України суд вважає, що його винесено з порушенням закону, виходячи з наступного.

Зазначені спірні правовідносини між сторонами по даній справі регулюються вимогами Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-ІV, із змінами і доповненнями (далі - Закон), що були чинними на день виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон).

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно ст. ст.187, 188 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

В розумінні вимог п.1. та п.4. Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 № 770, відповідач є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується. Наділений повноваженнями на здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідно до положень Закону, в тому числі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

Згідно зі статтею 2 Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення; забезпечення додержання власниками землі та землекористувачами стандартів і нормативів у сфері охорони та використання земель, запобігання забрудненню земель та зниженню родючості ґрунтів, погіршенню стану рослинного і тваринного світу, водних та інших природних ресурсів.

Статтею 6 Закону встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.

Відповідно до ст.9 вказаногоЗакону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок та розгляду звернень юридичних і фізичних осіб.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої у Тетерівському масиві, садове товариство "Хімік", ділянка НОМЕР_1 Житомирського району Житомирської області, цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва, та земельної ділянки площею 0,12 га, розташованої на території Буківської сільської ради Житомирського району, цільове призначення якої - для ведення особистого селянського господарства (а.с.6, 10).

Розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 16.06.2010 № 621 надано ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,02 га в оренду терміном на 10 років для ведення садівництва в садовому товаристві "Хімік" в масиві "Тетерівський" на території Буківської сільської ради, шляхом укладання договору оренду землі. Зобов'язано ОСОБА_1 на договірних умовах з державною землевпорядною організацією, що має ліцензію на право провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, замовити розробку технічної документації по встановленню в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та складанню договору оренди землі (а.с.7).

На виконання вказаного розпорядження, 11.10.2012 між ОСОБА_1 та ТОВ "УКР-ЗЕМ-РЕСУРС" укладено договір на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку (а.с.8). Отже позивачем вжито заходів до отримання документів, що посвідчують право власності на вказану вище земельну ділянку площею 0,02 га.

Щодо встановлення перевіряючими факту використання позивачем прилеглої земельної ділянки із земель запасу сільської ради площею 0,0269 га, що свідчить про факт самовільного зайняття даної земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Слід зауважити, що згідно із зазначеним терміном, вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не приймав рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

В акті перевірки перевіряючим не зазначено до чого прилягає земельна ділянка площею 0,0269 га.

Наведений в акті перевірки план-схема місця розташування земельної ділянки ОСОБА_1 не може бути прийнята судом до уваги, оскільки не має схематичного абрису чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів, на ній не вказано ні загальної площі земельної ділянки, ні площі, на якій виявлено порушення (використання земельної ділянки без зареєстрованого права та самовільного зайняття).

Інших доказів, які підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_1 відповідачем не надано

Крім того, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив, що не приймав участі в проведенні перевірки.

Як видно з акту перевірки ОСОБА_1 був присутній на перевірці, однак його особистий підпис в акті відсутній, запису про відмову ОСОБА_1 від підпису перевіряючими не вчинено.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів щодо факту присутності позивача під час перевірки та його відмови від підписання вказаного акту перевірки відповідачем не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що зазначена перевірка була проведена без повідомлення позивача про її проведення, що виключило факт надання пояснень ОСОБА_1 щодо встановлених порушень та надання відповідних правовстановлюючих документів на користування вказаними земельними ділянками.

З огляду на зазначене, суд не може визнати такий акт належним доказом.

Інших доказів, крім акту перевірки, на підтвердження викладених в ньому обставин, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС відповідачем суду надано не було.

Що стосується вимоги оскаржуваного припису - усунути порушення вимог земельного законодавства, слід зазначити таке.

Процедуру оформлення, вручення (надсилання) приписів керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам суб'єктів господарювання та фізичним особам - підприємцям), які вчинили порушення земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності (далі - порушення земельного законодавства), реєстрації приписів, здійснення контролю за виконанням приписів визначає Порядок оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства, затверджений Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.02.2013 N 104.

Пунктом 2.1. даного Порядку передбачено, що з метою припинення порушення земельного законодавства та усунення його наслідків державний інспектор вручає (надсилає) особі, яка його здійснила, чи особі, яка є відповідальною за дотримання вимог земельного законодавства, припис за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.

В порушення вимог Порядку у оскаржуваному приписі відповідачем не вказано заходи, які необхідно здійснити для припинення порушення земельного законодавства, усунення його наслідків та строк їх виконання по кожному із заходів (а.с.5 зв.), як того вимагає типова форма припису, що унеможливлює його виконання.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення вимог земельного законодавства позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області щодо проведення 01.10.2013 перевірки дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_1.

Скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області від 01.10.2013 р. № 191/29.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Панкеєва