ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

15 квітня 2014 року Справа №01/500

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: представників за довіреностями - Кармоліта Я.В. (від ліквідатора банкрута), Богми А.В. (від управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за заявою

ініціюючого кредитора ОСОБА_1

до боржника кредитної спілки "Імперія"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Після визнання боржника банкрутом заявник, управління Пенсійного фонду України в м.Черкасах звернувся до суду із:

скаргою від 24.05.2013 №10436/09 (вх.№10654/13 від 24.05.2013) на рішення ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Голінного А.М., про невизнання ним кредиторських вимог. Подана скарга мотивована тим, що заявником на адресу ліквідатора банкрута 15.04.2013 за №7556/09 направлено заяву про визнання його кредитором боржника на суму 12155,28 грн., з них: 4833,87 грн. основного боргу (страхові внески станом на 04.04.2013), 20074,47 грн. фінансових санкцій, 1879,42 грн. пені та 3434,52 грн. основного боргу (єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 04.04.2013), однак ліквідатором банкрута вимоги визнані та внесені до реєстру вимог кредиторів частково на суму 1009,22 грн. основного боргу (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в другу чергу;

заявою від 24.05.2013 №10437/09 (вх.№10655-13 від 24.05.2013) про визнання його кредитором боржника на суму 3707,08 грн. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 24.05.2013;

заявою від 04.09.2013 №17701/09 (вх. №19499/13 від 01.09.2013) про визнання його кредитором боржника на суму 9934,39 грн. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 24.05.2013.

Таким чином, загальна сума вимог за поданими скаргою та заявами складає 25796,75 грн.

31.07.2013 ліквідатором банкрута подано заяву (вх. суду №1624/13 від 01.08.2013) з вимогами визнати погашеними вимоги із заробітної плати ОСОБА_5 на суму 9063,30 грн. (з яких 4146,90 грн. визнані ухвалою суду від 25.01.2010 та 4916,40 грн. нараховані після порушення провадження у справі про банкрутство), а також визнати погашеними вимоги заявника (управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах) на суму 1251,13 грн. у зв'язку з відмовою ОСОБА_5 від отримання заробітної плати.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.09.2013 заяву управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах задоволено частково, визнано його поточним кредитором на суму 16019,45 грн.; відмовлено у визнанні поточним кредитором на суму безпідставно нарахованих 3073,03 грн. штрафних санкцій та 2813,14 грн. пені, визнано вимоги ОСОБА_5 на суму 9063 грн. 30 коп. та управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі на суму 1251,13 грн. погашеними.

Постановою суду апеляційної інстанції від 06.11.2013 скасовано частково ухвалу суду першої інстанції та визнано управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах поточним кредитором на суму 3073,03 грн. штрафних санкцій та 2813,14 грн. пені та суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про визнання заявника поточним кредитором на суму 16019,45 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2013 вказані судові рішення скасовано, справу в частині заявлених клопотань направлено на новий розгляд, доручено уточнити суму заявлених вимог кредитора, надати належну оцінку заявленим вимогам до боржника, встановити періоди, в які вимоги УПФУ в м. Черкасах Черкаської області виникли, дослідити підстави виникнення, обґрунтованість і підтвердження даних вимог відповідними документами та перевірити відповідність заявлених вимог чинному законодавству і в залежності від встановленого постановити законне та обґрунтоване рішення.

У судовому засіданні 20.02.2014 заявником подано уточнений розрахунок вимог, згідно з яким він просив визнати його кредитором боржника та включити до реєстру вимог кредиторів суму 25796,75 грн., з них: 942,74 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2010 року, 3891,13 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків за листопад 2011 року, 140,05 грн. штрафних санкцій (рішення №2487 від 19.11.2009), 147,23 грн. штрафних санкцій (рішення №26 від 11.01.2010), 183,29 грн. штрафних санкцій та пені (рішення №553 від 29.04.2010), 3416,32 грн. штрафних санкцій та пені (рішення №1452 від 30.11.2012), 15076,71 грн. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-травень 2013 року, 1757,85 грн. штрафних санкцій та пені (рішення №3140 від 22.05.2013), 241,43 грн. штрафних санкцій та пені (рішення №3141 від 22.05.2013).

У судовому засіданні 03.03.2014 заявником у зв'язку із поданням ліквідатором банкрута коригуючого звіту по сплаті страхових внесків, нарахованих на суму заробітної плати ОСОБА_5 за листопад 2011 року подано заяву про уточнення кредиторських вимог (від 03.03.2014 №5409/14) в якій останній просить визнати його кредитором боржника на суму 21905,62 грн., з них: 942,74 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, 2004,47 грн. фінансових санкцій, 1879,42 грн. пені та 15076,71 грн. заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, 1065,56 грн. фінансових санкцій, 933,72 грн. пені).

Також представник заявника пояснив, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після його введення, а отже не припиняє заходів на їх забезпечення, що дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів, що отримані від боржника кошти зараховувались у порядку черговості, визначеній пенсійним законодавством та в порядку виникнення боргу, в тому числі і штрафних санкцій і пені.

У судовому засіданні та наданих суду письмових поясненнях ліквідатор банкрута пояснив, що у зв'язку із поданою ОСОБА_5 письмовою заявою від 15.04.2011 про відмову від нарахованої йому заробітної плати за 2008-2009 роки в розмірі 11054,34 грн. ліквідатором банкрута було повідомлено про дану обставину податкові органи, фонди соціального страхування та міський центр зайнятості, скориговано подані звіти до цих органів на зазначену вище суму; що у зв'язку з відмовою ОСОБА_5 від грошових вимог сума внеску 1251,13 грн., нарахована по останньому та включена до реєстру вимог кредиторів сума вважається погашеною; що через відсутність грошових зобов'язань у боржника перед заявником по сплаті страхових внесків, нарахованих на суму заробітної плати ОСОБА_5, відсутні й обов'язки по сплаті похідних від страхових внесків платежів (штрафних санкцій, пені тощо); що визнає вимоги заявника на суму 10797,87 грн. основного боргу (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування); що пеня і штрафні санкції заявником нараховано під час дії мораторію, отже нараховано незаконно і на цю суму вимоги задоволенню не підлягають; що у лютому квітні 2013 року боржником було сплачено 12304,22 грн.; що сплачені боржником кошти заявник неправомірно зарахував у погашення заборгованості, визнаної ухвалою суду від 25.01.2010 про затвердження реєстру вимог кредиторів, та неправомірно нарахованих пені і штрафних санкцій.

Таким чином, ліквідатор банкрута вимоги заявника визнав частково (заява від 13.03.2014 №6345/14) на суму 10797,87 грн.

Решта учасників провадження у справі про банкрутство (в т.ч. ОСОБА_5 за відомим суду місцезнаходженням при відсутності заяви про його зміну) були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання, однак представників не направили, причин неявки не повідомили.

Відповідно до ст.75, 85 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Ухвалою суду від 20.02.2009 порушено провадження у справі про банкрутство. Ухвалю суду від 25.01.2010 затверджено реєстр вимог кредиторів, згідно з яким визнано вимоги ОСОБА_5 на суму 4146,90 грн. заборгованості із заробітної плати і вимоги заявника на суму 3306,76 грн. (з яких 1251,13 грн. внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на заробітну плату ОСОБА_5.). Постановою суду від 19.03.2013 боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Після порушення провадження у справі про банкрутство боржником були подані розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які підлягають сплаті, та звіти платника єдиного внеску за березень 2009 року - травень 2013 року (в т. ч. з урахуванням звіту від 19.12.2011 стосовно зменшення суми 3891,13 у зв'язку з відмовою від отримання заробітної плати ОСОБА_5 /а.с. т.152-234 т.52/) на загальну суму 82139,00 грн., що підтверджується таблицею розбіжностей щодо нарахування та сплати внесків між КС "Імперія" та УПФУ м. Черкаси від 17.03.2014 та наданими відповідними розрахунками і звітами.

Упродовж вказаного терміну заявником були прийняті наступні рішення про нарахування штрафних санкцій і пені на такі загальні суми: від 10.09.2009 №1937 на суму 511,23 грн., від 17.10.2011 №1221 на суму 1568,88 грн., від 30.11.2012 №6379 на суму 2354,42 грн., від 19.11.2009 №2487 на суму 484,57 грн., від 11.01.2010 №26 на суму 264,37 грн., від 29.04.2010 №553 на суму 403,55 грн., від 30.11.2012 №1452 на суму 3416,32 грн., від 22.05.2013 №3140 на суму 1757,85 грн., від 22.05.2013 №3141 на суму 241,43 грн., що підтверджується названими рішеннями заявника. Разом на суму 11002,62 грн.

За період з березня 2009 року по травень 2013 року боржником було сплачено по платіжним дорученням від 10.08.2009, 18.08.2009, 01.09.2009, 18.09.2009, 05.10.2009, 06.11.2009, 04.12.2009, 28.12.2009, 29.01.2010, 05.03.2010, 30.04.2010, 26.05.2010, 02.07.2010, 10.09.2010, 13.09.2010, 01.10.2010, 29.10.2010, 30.11.2010, 29.12.2010, 31.01.2011, 04.03.2011, 04.04.2011, 11.05.2011, 11.06.2011, 04.07.2011, 01.08.2011, 02.09.2011, 30.09.2011, 04.11.2011, 05.12.2011, 06.12.2011, 25.01.2012, 08.02.2012, 05.03.2012, 04.04.2012, 03.05.2012, 05.06.2012, 02.07.2012, 06.08.2012, 06.09.2012, 03.10.2012, 05.11.2012, 04.12.2012, 27.12.2012, 07.02.2013, 01.03.2013, 02.04.2013 заявнику суму 75012,84 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку боржника (а.с. 58-106 т.52) ,

Таким чином залишок несплаченої суми основного боргу, який підлягає визнанню. складає 7126,16 грн. (82139,00 - 75012,84). Зазначені вимоги відповідно до ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в новій редакції, чинній з 19.01.2013 та з наступними змінами, далі - Закон-2013) підлягають погашенню у другу чергу.

Що стосується суми вимог у розмірі 11002,62 грн. пені і штрафних санкцій, то слід зазначити, що вищевказані рішення про їх стягнення прийняті заявником як до 19.01.2013 (дати введення в дію Закону-2013), так і після цієї дати.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 24.12.2013 у цій справі зазначив, що стаття 19 Закону-2013 "встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Отже, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 12.03.2013р. по справі № 29/5005/16170/2011, якою було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 06.06.2012 року.

Згідно із ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом."

Слід зазначити, що аналогічна ст.19 Закону-2013 норма міститься і в Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (від 14.05.1992 №2343-XII із змінами, останні з яких внесені Законом України від 02.10.2012 №5405-VI /тобто в редакції, чинній до 19.01.2013/, далі - Закон-1992) - це його абз.4 ч.4 ст.12. Тобто правова позиція законодавця в способі вирішення цього питання залишилася незмінною, а отже законні підстави для прийняття заявником (управлінням Пенсійного фонду України в м. Черкасах) рішень про стягнення цієї суми відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні вимог про визнання цієї суми заборгованістю боржника перед заявником з цих підстав слід відмовити.

Що стосується решти заявленої суми вимог 3776,84 грн. (21905,62 - 7126,16 - 11002,62), то у її задоволенні слід відмовити з тих підстав, що ці вимоги не доведені будь-якими доказами. При цьому суд відмічає, що вимоги заявника, які були визнані ухвалою суду від 25.01.2010 у сумі 3306,76 грн., не є предметом розгляду у цьому засіданні за поданими заявами, судом не включаються до будь-яких розрахунків при розгляді і визнанні цих вимог на суму 7126,16 грн., і не визнаються погашеними, зарахованими чи припиненими з інших підстав, оскільки докази їх погашення не надані.

Що стосується вимог ліквідатора банкрута визнати погашеними вимоги із заробітної плати ОСОБА_5 на суму 9063,30 грн. (з яких 4146,90 грн. визнані ухвалою суду від 25.01.2010 та 4916,40 грн. нараховані після порушення провадження у справі про банкрутство), а також визнати погашеними вимоги заявника на суму 1251,13 грн. у зв'язку з відмовою ОСОБА_5 від отримання заробітної плати, то у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Так, вимоги ОСОБА_5 на суму 4146,90 грн. заборгованості із заробітної плати визнані ухвалою суду від 25.01.2010, а решта вимог 4916,40 грн. (виходячи з пояснень ліквідатора банкрута) виникли з трудових відносин із боржником під час процедур банкрутства у справі, отже обраховуються і обліковуються боржником самостійно.

Заяви ж про визнання суми вимог до боржника у розмірі 4916,40 грн. ОСОБА_5 до суду не подавалось, докази її існування у справі відсутні, тому припиняти провадження у справі за сумою, яка судом не визнавалась, підстави відсутні.

Право подати заяву до суду з вимогами до боржника і право відмовитись від цієї заяви чи вимог (зокрема, стосовно визнаної суми вимог 4146,90 грн.) є особистим правом ОСОБА_5 Боржник не має права за ОСОБА_5 відмовитись від його вимог, але і останній безпосередньо до суду з такою заявою не звертався. Тому підстави для винесення судового рішення виходячи із заяви, яка не адресована суду, відсутні. Також відсутні підстави для визнання вимог ОСОБА_5 погашеними з огляду на цю заяву, оскільки докази погашення цього боргу боржником відповідно до вимог Закону-1992 чи Закону-2013 (якими мали б бути докази його сплати відповідно до встановленої черговості) відсутні.

Крім того, заява ОСОБА_5 була адресована боржнику, а боржник у свою чергу, на підставі заяви ОСОБА_5, скоригував раніше подані розрахунки заборгованості до Пенсійного фонду України. Спір з приводу цієї дії боржника між заявником та боржником чи між ОСОБА_5 та іншим учасником провадження у справі про банкрутство відсутній. Боржник як подав документ про розмір суми боргу, так і подав інший документ про зміну раніше вказаної суми, що є його правом і заявником не оспорюється.

Ні Закон-1992, ні Закон-2013 не передбачають можливості припинення провадження у справі стосовно кредитора, вимоги якого погашені. Такий кредитор надалі не приймає участі у справі. В іншому випадку суду належало б постійно приймати судові рішення про припинення провадження стосовно повного чи часткового погашення вимог кредиторів.

Відбулось погашення суми вимог у розмірі 1251,13 грн. у зв'язку з відмовою ОСОБА_5 від отримання заробітної плати чи не відбулось не має будь-якого значення саме для вирішення цього спору (тому відповідно не враховується судом), оскільки вказана сума боргу виникла до порушення провадження у справі про банкрутство і вже була визнана ухвалою суду від 25.01.2010 і в даному випадку її розмір за нововиявленими обставинами не переглядається. При цьому слід зазначити, що докази погашення суду також не надані.

На даний же час судом розглядається спір стосовно суми вимог, яка виникла під час процедур банкрутства. Виходячи із змісту платіжних доручень, а саме цільового призначення зазначених в них платежів, ліквідатором банкрута погашались вимоги боржника перед заявником, які виникли після березня 2009 року. Такі дії ліквідатора банкрута відповідають вимогам закону. Відомості про погашення боржником конкурсної кредиторської заборгованості заявника в них відсутні, це по-перше, а отже самостійне спрямування цих коштів заявником як в рахунок погашення конкурсної кредиторської заборгованості, так і в рахунок погашення пені і штрафних санкцій (які як зазначено вище нараховані незаконно) є безпідставним. По-друге, погашення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном забороняється в силу чинного мораторію. Отже погашення цих вимог чи боржником чи заявником є незаконним. По-третє, у процедурах банкрутства погашення вимог відбувається відповідно до положень законодавства про банкрутство (щодо черговості, пропорційності, тощо), а не відповідно до вимог пенсійного законодавства. Тому доводи представника заявника з цього приводу суд відхиляє.

Оскільки у справі здійснюється процедура ліквідації боржника вимоги заявника підлягають визнанню у процедурі ліквідації і включенню до реєстру вимог кредиторів.

Керуючись ст.38, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Закону-2013), суд -

УХВАЛИВ:

1.Частково задовольнити скаргу та заяви управління Пенсійного фонду у місті Черкасах відповідно від 24.05.2013 №10436/09 та від 24.05.2013 №10437/09 і від 04.09.2013 №17701/09.

Визнати управління Пенсійного фонду у місті Черкасах кредитором боржника та включити його вимоги до реєстру вимог кредиторів на суму 7126,16 грн., які підлягають погашенню у другу чергу.

У решті вимог управління Пенсійного фонду у місті Черкасах відмовити.

2.У задоволенні заяви ліквідатора банкрута від 31.07.2013 (вх. суду №1624/13 від 01.08.2013) відмовити повністю.

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено після вихідного дня 22.04.2014.

Направити дану ухвалу ліквідатору банкрута, боржнику, голові комітету кредиторів (Пилипенко В.М.), членам комітету кредиторів (6), ОСОБА_5, та рекомендованим листом управлінню Пенсійного фонду України в м.Черкасах.

Суддя Ю.А. Хабазня

12