КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6510/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Коток А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ранголі» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ранголі» (далі Товариство або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі ОДПІ або відповідач), у якому з урахуванням зміною позовних вимог просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003702210, №0003712210 та №0003732210 від 20.11.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови ОДПІ посилається на те, що у контрагентів позивача - TOB «РІЧ АЛЬЯНС» та TOB «РЕЙТАР» відсутні адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг) та відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того, не можливо підтвердити фактичну наявність гербіциду «Метрон» у кількості 19 140,0 літрів по ціні придбання 235 грн. (без ПДВ)/літр на загальну суму 4 497 900 грн.(без ПДВ). Також, встановлено несвоєчасне (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковування готівки.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОДПІ проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено Акт №232/22-1/35866777 від 06.11.2013 року (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення:

- пункту 135.1, підпункту 135.4.1 пункту 135.4 статті 135, пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено суму податку на прибуток у розмірі 1 270 869 грн.;

- абз. «б» пункту 187.1 статті 187, пункту 185.1 статті 185, пункту 194.1 статті 194, абз. «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 998 401 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість (рядок 19 Податкової декларації з податку на додану вартість - різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду) у сумі 68 664 грн.;

- пункту 2.6. Постанови № 637 від 15.12.2004 «Про затвердження положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті України», в результаті чого не оприбуткована у встановленому законом порядку у касі підприємства поворотна матеріальна допомога на загальну суму 366 310 грн. 54 коп.

На підставі висновків Акту перевірки ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.11.2013 року:

- №0003702210, згідно з яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань підприємства з податку на додану вартість на 1 474 428 грн., з них за основним платежем - 998 401 грн., штрафні санкції - 476 027 грн.;

- №0003712210, згідно з яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань підприємства з податку на прибуток приватних підприємств на 1 573 585 грн., з них за основним платежем - 1 270 869 грн., штрафні санкції - 302 716 грн.;

- №0003732210, згідно з яким до позивача за не оприбуткування готівки в касі підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 831 553 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що факт здійснення господарських операцій, а також надходження коштів до каси Товариства та їх оприбуткування підтверджується документально.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.

В Акті перевірки відповідач зроблено висновок, що позивачем не включено до складу валових доходів та до складу податкових зобов'язань з ПДВ суми від продажу/інших операцій щодо гербіциду "Метрон", оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що гербіцид "Метрон" обліковується на бухгалтерському рахунку 28 "товари".

Так, ОДПІ в Акті перевірки вказує, що в ході перевірки не можливо підтвердити фактичну наявність гербіциду «Метрон» у кількості 19140 літрів по ціні придбання 235 грн. (без ПДВ)/літр на загальну суму 4 497 900 грн. (без ПДВ).

В результаті таких дій, на думку податкового органу, позивачем занижено суми ПДВ 899 580 грн. та занижено дохід від реалізації товарів на суму 4 497 900 грн.

Однак, вказані висновки відповідача є необґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2012 року між ТОВ «Ранголі» і ТОВ «Віннерком» укладено Договір поставки № 10 та Специфікацію № 1.

Також, 30.04.2012 року між тими ж підприємствами підписано Специфікацію № 2 до зазначеного Договору.

Згідно пункту 1.1 Договору ТОВ «Віннерком» зобов'язувалось здійснити постачання засобів захисту рослин (далі Товар), вказаних у специфікації, а ТОВ «Ранголі» зобов'язувалось прийняти Товар і своєчасно оплатити його вартість за ціною, визначеною у специфікації.

Згідно пункту 5 Специфікації № 2 ТОВ «Ранголі» здійснило 3,5% передплати у розмірі 189 504 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, та згідно видаткової накладної від 30.04.2012 року № РН - 0000217 отримало від ТОВ «Віннерком» Товар, а саме: Метрон у кількості 19200 л.

Вказана господарська операція підтверджена податковою накладною від 30.04.2012 року № 14.

На виконання Договору поставки від 10.04.2012 № 41/12 ТОВ «Ранголі» частково реалізовано Товар для ТОВ «Агріїлд» у розмірі 60 л., що підтверджується видатковою та податковою накладними.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Агріїлд» замовляло у ТОВ «Ранголі» Метрон у кількості 19200 л., але частково відмовилось від замовлення та придбало лише 60 л., у ТОВ "Ранголі" утворився залишок Метрону у кількості 19140 л.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що господарські відносини ТОВ «Ранголі» та ТОВ «Віннерком» були предметом дослідження Київським окружним адміністративним судом під час розгляду справи №2а-5941/12/1070 за позовом ТОВ «Ранголі» до Бориспільської ОДПІ Київської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення.

Так, згідно постанови Київського ОАС від 06.02.2013 року при розгляді даної справи судом досліджено взаємовідносини ТОВ «Ранголі» з його контрагентом - ТОВ «Віннерком» та не встановлено порушень податкового та іншого законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини щодо господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Віннерком» є такими, що не потребують доведення при вирішенні даної справи.

Таким чином, висновки ОДПІ про не включення позивачем до складу валових доходів та до складу податкових зобов'язань з ПДВ суми від продажу/інших операцій щодо гербіциду «Метрон» є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах матеріального права.

Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ «Рейтар», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ «Мінотавр Плюс».

ОДПІ в Акті перевірки вказує на те, що позивачем занижено задекларовані показники у рядку 03 Декларації «Інші доходи» за ІІІ квартал 2012 року в сумі 671 424 грн. 10 коп., завищено собівартість реалізованих товарів за ІІІ квартал 2012 року на загальну суму 596 674 грн. та завищено податковий кредит за вересень 2012 року на загальну суму 119 335 грн., оскільки у складі собівартості реалізованих товарів підприємством відображено вартість товарів, які не були фактично отримані від ТОВ «Мінотавр Плюс» у зв'язку з тим, що відповідно до даних бухгалтерського та податкового обліку за 2012 рік «Віспар» у кількості 7700 літрів, «Круізер» у кількості 85 літрів не обліковується на рахунках (складах) станом на вересень 2012 року, а було реалізовано в серпні 2012 року, тобто, як вважає податковий орган, зазначені товари були безоплатно отримано в серпні 2012 року.

Крім того, відповідач в Акті перевірки свої висновки обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки позивача отримано від Вишгородської ОДПІ Іванківського відділення ГУ Міндоходів у Київській області Акт №646/2300/33011171 від 08.08.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рейтар» та від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Акт №1092/2208/37450227 від 27.11.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Річ Альянс».

Відповідач зазначає, що вказаними актами перевірок встановлено порушення частини 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Рейтар» та ТОВ «Річ Альянс» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних нікчемних правочинах не був переданий в порушення статей 662, 655, 656 Цивільного кодексу України.

На думку податкового органу, діяльність вказаних підприємств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про нікчемність укладених ним угод, як із постачальниками, так і з покупцями та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

На підставі викладено, податковий орган прийшов до висновку, що ТОВ «Ранголі» фактично не отримано товари від ТОВ «Рейтар», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ «Мінотавр Плюс».

Колегія суддів вважає, що такі висновки не відповідають матеріалам справи та є необґрунтованими.

Так, в період, що перевірявся ТОВ «Ранголі» здійснювало господарську діяльність з ТОВ «Рейтар».

Між ТОВ «Ранголі» (покупець) та ТОВ «Рейтар» (продавець) укладено договір № 09/10 від 01.09.2010 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, в той час як покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Виконання вказаного договору підтверджується видатковою накладною від 02.03.2011 року №РН-0000014, податковою накладною від 02.03.2011 року №2 та банківськими виписками.

Також, в липні та в жовтні 2011 року позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Річ Альянс» з приводу купівлі транспортно-експедиційних послуг, що підтверджується разовими договорами-заявками від 05.07.2011 №398, від 11.07.2011 №424, від 12.07.2011 №429, від 28.07.2011 №499, актами надання послуг від 05.07.2011 №377, від 11.07.2011 №402, від 12.07.2011 №410, від 28.07.2011 №467, від 13.10.2011 №723, податковими накладними від 05.07.2011 №2, від 11.07.2011 №27, від 12.07.2011 №35, від 28.07.2011 №92, від 13.10.2011 №15, банківськими виписками, належним чином копії яких наявні в матеріалах справи.

Таким чином, реальність виконання вказаних договорів підтверджується видатковими накладними, податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Оплата товарів та послуг за вищевказаними договорами здійснювалася безготівковим шляхом.

Правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку ТОВ "Ранголі.

Крім того, висновки податкового органу щодо завищення собівартості товарів «Віспар» та «Круізер» не відповідають дійсності, оскільки зазначені товари були дійсно придбані ТОВ «Ранголі» у ТОВ «Мінотавр Плюс», що підтверджується наступним.

Так, придбання позивачем у ТОВ «Мінотавр Плюс» товарів підтверджується договором поставки № 77/09 від 15.09.2012, видатковою накладною від 20.09.2012 №РН-0000416, податковою накладною від 28.09.2012 №107, карткою рахунку: 631, а також випискою з банківського рахунку ТОВ «Ранголі», в якій відображено перерахування коштів за товар згідно договору поставки №77/09 від 15.09.2012 року на поточний рахунок ТОВ «Мінотавр Плюс».

Судом першої інстанції встановлено, що отриманий від ТОВ «Мінотавр Плюс» товар реалізовано позивачем ТОВ «Українські Аграрні Інвестиції», Ставровському СВК.

Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними, довіреністю на отримання товару, картками рахунку та податковими накладними, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що несплата продавцем або його контрагентами податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Рейтар», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ «Мінотавр Плюс», недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.

Як вбачається з Актів перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Рейтар», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ «Мінотавр Плюс», пов'язаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

За даними матеріалів справи, основними видами діяльності позивача за КВЕД є оптова торгівля фармацевтичними товарами, оптова торгівля хімічними продуктами.

Враховуючи, що предметом спірних правочинів є купівля хімічних продуктів та транспортно-експедиційних послуг по перевозці хімічних продуктів, які використовуються позивачем у власній господарській діяльності, у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ «Рейтар», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ «Мінотавр Плюс» підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище товари (послуги) було використано позивачем у власній господарській діяльності.

Колегія суддів не бере до уваги на обґрунтування відповідачем висновків про нікчемність/безтоварність правочину у зв'язку із відсутністю у контрагента позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності, оскільки такі висновки не можливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Крім того, відповідачем не надано жодного доказу неможливості здійснення позивачем та його контрагентом зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Висновки про відсутність у контрагента позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені лише на підставі службової інформації, яка є недостатньою для визнання угоди нікчемною та такі висновки не можливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання.

Також твердження відповідача про безтоварність господарської операції зроблені без надання оцінки наданим до перевірки документам первинного бухгалтерського та податкового обліку, а висновки щодо нікчемності правочину ґрунтуються на оцінці ланцюга постачання товару.

Крім того, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та на формування витрат в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка робіт (послуг), товарів постачальником.

Як вбачається з Акта перевірки, позивачем до перевірки були надані посадовим особам відповідача всі необхідні документи та регістри, які підтверджують фактичний рух активів позивача.

Відтак, висновки про відсутність умов у ТОВ «Рейтар», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ «Мінотавр Плюс» для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатнім для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Колегія суддів не може прийняти до уваги наявний в матеріалах справи вирок Печерського районного суду м.Києва від 05.08.2013 року у справі №757/15488/13-к, як доказ того, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Рейтар», ТОВ «Віннерком» не здійснювались, а тому правочини вчинені між ними є нікчемними, оскільки у вироку суду відсутня будь-яка інформація щодо правовідносин між ТОВ «Рейтар», ТОВ «Віннерком» і позивачем та будь-які свідчення про господарські операції між ними. Тому вищевказаний вирок не може вважатися належним і допустимим доказом по даній справі.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідачем не доведено обґрунтованості висновків Акту перевірки, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що правочини, укладені позивачем із ТОВ «Рейтар», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ «Мінотавр Плюс», відповідають нормам чинного законодавства України, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення дослідженої судом господарської діяльності позивача із вказаними підприємствами, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Кошти сплачені позивачем вказаним підприємствам в оплату за отриманий Товар (послуги) є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0003712210 від 20.11.2013 року є протиправним.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ.

Як встановлено судом першої інстанції, за рахунок операцій з ТОВ «Рейтар», ТОВ «Річ Альянс», ТОВ «Мінотавр Плюс» позивачем сформовано податковий кредит.

Відповідачем не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагенти позивача не були зареєстровані як платники податку на додану вартість, а тому не мали права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим статтею 201 Податкового кодексу України.

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку підтверджується первинними документами платника податків.

Відтак, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог статей 185, 187, 194, 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість є безпідставними.

Виходячи з наведеного, судом першої інстанції належним чином надано оцінку наявних у справі матеріалів та доказів у їх сукупності та встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Як наслідок, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність податкового повідомленням-рішення №0003702210 від 20.11.2013 року.

Стосовно податкового повідомлення-рішення, згідно з яким до позивача за не оприбуткування готівки в касі підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 831 553 грн. колегія суддів зазначає таке.

Відповідач в Акті перевірки свої висновки обґрунтовує тим, що позивачем в порушення пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні не здійснено оприбуткування готівки в касі.

Так, в Акті перевірки вказано, що 19.04.2011 року приймання одержаної з банку готівки в касу не оформлена відповідним касовим ордером (прибутковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі, а саме, згідно банківської виписки від 19.04.2013 року та чека ЛВ 9302809 з розрахункового рахунку в касу підприємства була отримана поворотна матеріальна допомога призначена Мішра Аміту на загальну суму 334 740 грн. без оприбуткування у встановленому порядку в касі підприємства.

Також, ОДПІ в Акті перевірки констатує, що встановлено несвоєчасне (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбуткування готівки 08.06.2012 приймання одержаної з банку готівки в касу не оформлена відповідним касовим ордером (прибутковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі, а саме згідно банківської виписки від 08.06.2012 року та чека ЛВ №9302929 з розрахункового рахунку 26008301718801 в касу підприємства були отримані готівкові кошти призначені для виплат заробітної плати на загальну суму 31 570 грн. 54 коп. без оприбуткування у встановленому порядку в касі підприємства.

Так, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України віл 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (надалі Положення №637).

В пункті 1.2 Положення №637 наведено, що касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Пунктом 2.6 Положення №637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 3.1 Положення №637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням спеціальних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно пункту 4.2 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Положення №637 приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Ранголі» (позичальник) та засновником ТОВ «Ранголі» Мірша Аміт (позикодавець) укладено договір про надання безвідсоткової поворотної позики №5211 від 18.04.2013 року.

Відповідно до умов зазначеного договору позикодавець надає позичальнику зворотну безвідсоткову фінансову позику, а останній зобов'язується повернути надані грошові кошти в повному обсязі в порядку та на умовах, передбачених цим Договором. Загальна сума позики становить 334 740 грн. Умовами договору передбачена безготівкова форма розрахунку.

Так, відповідно до видаткового ордеру від 19.04.2011 року Мірша Аміт видано 334 740 грн. Про отримання грошових коштів у сумі 334 740 грн. свідчить особистий підпис керівника та головного бухгалтера на вказаному видатковому касовому ордеру .

У той ж самий день матеріальна допомога Мішра Аміт була повернута та оприбуткована у касі підприємства прибутковим касовим ордером № 5 від 19.04.2011 року.

З приводу не оприбуткування готівки 08.06.2012 року у касі підприємства, то доводи податкового органу спростовуються наступним.

Так, 08.06.2012 року ТОВ «Ранголі» з банку одержану готівку в розмірі 31 570 грн. 54 коп. для виплати заробітної плати.

Вказана сума була оприбуткована в касі підприємства відповідно до прибуткового касового ордеру №6 від 08.06.2012 року та виплачена працівникам ТОВ «Ранголі», що підтверджується відомостями на виплату грошей за травень та червень 2012 року та видатковим касовим ордером від 07.06.2012 року з призначенням платежу - компенсація витрат здійсненних у відрядженні.

Отже, первинними документами ТОВ «Ранголі» підтверджується надходження коштів до каси підприємства та їх оприбуткування, а відтак, висновок податкового органу про не оформлення позивачем відповідними касовими ордерами (прибутковими) з відображенням таких касових операцій в касовій книзі поворотної матеріальної допомоги та заробітної плати на загальну суму 366 310 грн. 54 коп. є необґрунтованими, та такими, що не ґрунтується на первинних документах.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003732210 від 20.11.2013 року є протиправним.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.