ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 року Справа № 5023/2756/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.

суддів:Запорощенка М.- доповідач

Владимиренко С.

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "АЗЧ Постач"

на ухвалуГосподарського суду Харківської області від 22.10.2013р.

та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р.

у справі№ 5023/2756/11 господарського суду Харківської області

за заявою Приватного підприємства "АЗЧ Постач"

До боржникаДержавного підприємства "Харківський завод шампанських вин"

провизнання банкрутом

за участю представників сторін:

від кредиторів:Білопольська Н.А., за довіреністю (Міністерство аграрної політики та продовольства України)

від боржника:Болоховцев Є.О., за довіреністю

від скаржника:Шишлов О.М., за довіреністю

від арбітражного керуючого: Кот Т.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2013 року по справі №5023/2756/11 (суддя Дзюба О.А) відмовлено Міністерству аграрної політики України у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Задоволено клопотання арбітражного керуючого Бихно О.М. про припинення його обов'язків розпорядника майна боржника. Звільнено арбітражного керуючого Бихно О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин". Призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Кот Тетяну Вікторівну, адреса реєстрації: 61001, АДРЕСА_1, (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 24.07.2013 року). Зобов'язано арбітражного керуючого Бихно О.М. передати всі матеріали, пов'язані з процедурою розпорядження майном, арбітражному керуючому Кот Т.В. по акту прийому - передачі. Відкладено розгляд справи на 31.10.2013 року . Зобов'язано розпорядника майна Кот Т.В. виконати дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2013 року у даній справі, про що представити суду докази, а також розглянути питання доцільності призначення у справі судової економічної експертизи, доцільності залучення до участі у проведенні інвентаризації майна боржника спеціалістів ХНДІСЕ ім. проф. М.С.Бокаріуса та відсторонення директора боржника від займаної посади, про що надати суду письмовий відзив.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. апеляційні скарги Приватного підприємства «АЗЧ Постач» та Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» в частині вимог щодо: задоволення клопотання арбітражного керуючого Бихна О.М. про припинення його обов'язків розпорядника майна боржника; звільнення арбітражного керуючого Бихна О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна ДП «Харківський завод шампанських вин»; призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кот Тетяну Вікторівну; зобов'язання арбітражного керуючого Бихна О.М. передати всі матеріали, пов'язані з процедурою розпорядження майном, арбітражному керуючому Кот Т.В. по акту прийому - передачі - залишено без задоволення.

В іншій частині вимог апеляційних скарг Приватного підприємства «АЗЧ Постач» та Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» апеляційне провадження припинено.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.10.2013 року у справі № 5023/2756/11 залишено без змін.

Не погодившись з означеними судовими актами, Приватне підприємство "АЗЧ Постач" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. та ухвали Господарського суду Харківської області від 22.10.2013р. у справі № 5023/2756/11 в частині вимог щодо: задоволення клопотання арбітражного керуючого Бихна О.М. про припинення його обов'язків розпорядника майна боржника; звільнення арбітражного керуючого Бихна О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна ДП «Харківський завод шампанських вин»; призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кот Тетяну Вікторівну; зобов'язання арбітражного керуючого Бихна О.М. передати всі матеріали, пов'язані з процедурою розпорядження майном, арбітражному керуючому Кот Т.В. по акту прийому - передачі, з вимогою передати справу на новий розгляд.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 4-3, 22, 32, 101 Господарського процесуального кодексу України та порушення судами першої та апеляційної інстанції вимог ст.36 ГПК України. За твердженням скаржника, кандидатура арбітражного керуючого Кот Т.В., як розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин" - не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, на думку заявника є заінтересованою особою. Окрім означеного, скаржник посилається на те, що судом першої та другої інстанцій порушено порядок призначення розпорядника майна боржника, а саме, вважає, що визначення (призначення) розпорядника майна у справі про банкрутство повинно було відбутись за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна.

Боржник, Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин", у відзиві на касаційну скаргу проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Приватне підприємство «АЗЧ Постач» звернулось до господарського суду Харківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» на тій підставі, що безспірні вимоги кредитора до боржника складають більше трьох місяців в загальній сумі 1028261,59 грн. за договором № 31/04/08 від 02.04.08 р. та № 27/10/08 від 10.10.08 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП «ХЗШВ», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, тощо.

Ухвалою господарського суду від 15.01.2013 року за результатами підготовчого засідання зобов'язано кредитора - ПП «АЗЧ Постач», у десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті «Голос України» або «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - ДП «ХЗШВ». Введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бихна Олександра Миколайовича тощо .

Означена ухвала залишена без змін Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.04.2013 року та Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 року .

21.08.2013 року до господарського суду звернулось Міністерство аграрної політики та продовольства України з заявою про залучення його до справи учасником провадження .

17.10.2013 року до господарського суду від арбітражного керуючого Бихна О.М. надійшло клопотання, в якому останній просив суд припинити його повноваження у справі № 5023/2756/11 як розпорядника майна ДП ХЗШВ» у зв'язку зі станом здоров'я .

21.10.2013 року до господарського суду від арбітражного керуючого Кот Т.В. надійшла заява на участь у даній справі про банкрутство у якості розпорядника майна боржника .

22.10.2013 року до господарського суду також надійшла заява на участь у даній справі про банкрутство у якості розпорядника майна боржника від арбітражного керуючого Саутенка С.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.10.2013 року по справі №5023/2756/11 (суддя Дзюба О.А) відмовлено Міністерству аграрної політики України у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи. Задоволено клопотання арбітражного керуючого Бихно О.М. про припинення його обов'язків розпорядника майна боржника. Звільнено арбітражного керуючого Бихно О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна ДП "Харківський завод шампанських вин". Призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Кот Тетяну Вікторівну, адреса реєстрації: 61001, АДРЕСА_1, (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 24.07.2013 року). Зобов'язано арбітражного керуючого Бихно О.М. передати всі матеріали, пов'язані з процедурою розпорядження майном, арбітражному керуючому Кот Т.В. по акту прийому - передачі. Відкладено розгляд справи на 31.10.2013 року . Зобов'язано розпорядника майна Кот Т.В. виконати дії, передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2013 року у даній справі, про що представити суду докази, а також розглянути питання доцільності призначення у справі судової економічної експертизи, доцільності залучення до участі у проведенні інвентаризації майна боржника спеціалістів ХНДІСЕ ім. проф. М.С.Бокаріуса та відсторонення директора боржника від займаної посади, про що надати суду письмовий відзив.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. апеляційні скарги Приватного підприємства «АЗЧ Постач» та Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» в частині вимог щодо: задоволення клопотання арбітражного керуючого Бихна О.М. про припинення його обов'язків розпорядника майна боржника; звільнення арбітражного керуючого Бихна О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна ДП «Харківський завод шампанських вин»; призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кот Тетяну Вікторівну; зобов'язання арбітражного керуючого Бихна О.М. передати всі матеріали, пов'язані з процедурою розпорядження майном, арбітражному керуючому Кот Т.В. по акту прийому - передачі - залишено без задоволення.

В іншій частині вимог апеляційних скарг Приватного підприємства «АЗЧ Постач» та Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» апеляційне провадження припинено.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.10.2013 року у справі № 5023/2756/11 залишено без змін.

Припиняючи апеляційне провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що такі судові рішення як: відмова Міністерству аграрної політики України у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи; відкладення розгляду справи на 31.10.2013 року ; зобов'язання розпорядника майна Кот Т.В. виконати дії, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ухвалою господарського суду Харківської області від 15.01.2013 року у даній справі, про що представити суду докази, а також щодо розгляду новим розпорядником майна питань: доцільності призначення у справі судової економічної експертизи, доцільності залучення до участі у проведенні інвентаризації майна боржника спеціалістів ХНДІСЕ ім. проф. М.С. Бокаріуса та відсторонення директора боржника від займаної посади; - відповідно до приписів статті 106 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягають.

Звільняючи арбітражного керуючого Бихна О.М. від виконання обов'язків розпорядника майна ДП «Харківський завод шампанських вин» суди попередніх інстанцій виходили з приписів абз.6 п. 8 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банрутом". В частині призначення розпорядником майна ДП «Харківський завод шампанських вин» арбітражного керуючого Кот Т.В., рішення судів мотивоване наявністю пакету необхідних та належним чином засвідчених, передбачених спеціальним Законом документів, доданих до заяви арбітражного керуючого Кот Т.В. При цьому, судами встановлено, що подані документи до заяви арбітражного керуючого Саутенка С.О. на участь у даній справі розпорядником майна боржника, в порушення статті 36 Господарського процесуального кодексу України, не засвідчені належним чином.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками та рішенням суду апеляційної інстанції з оглядом на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до приписів п. 11 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

В даному випадку, як це вірно зазначено судом апеляційної інстанції застосовуються норми Закону про банкрутство в редакції , що діяла до 19.01.2013року.

За приписами ст. 13 Закону про банкрутство, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів, в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядником майна є фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Як про це вже було позначено вище, ухвалою господарського суду від 15.01.2013 року за результатами підготовчого засідання, зокрема, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бихна Олександра Миколайовича .

Положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема ст.ст.3-1, 13, передбачать право арбітражного керуючого (розпорядника майна) на дострокове припинення своїх обов'язків у справі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, арбітражний керуючий Бихна О.М. звернувся до суду з клопотанням про припинення його повноважень у справі № 5023/2756/11 як розпорядника майна ДП ХЗШВ» у зв'язку зі станом здоров'я. Означене клопотання задоволено судом з оглядом на вищеозначені норми Закону про банкрутство.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 13 Закону розпорядник майна призначається у порядку, встановленому цим Законом; розпорядник майна призначається господарським судом з числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства, як арбітражні керуючі.

При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Отже, відповідно до положень ст. 2, ч. 2 ст. 13 Закону, право надавати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражною керуючого для призначення розпорядником майна належить державному органу з питань банкрутства та кредиторам боржника (комітету кредиторів).

При цьому, посилання скаржника на те, що кандидатура розпорядника майна повинна визначатися за допомогою автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна, судовою колегією не приймається, оскільки в даному випадку, як про це вже було позначено вище, застосуванню підлягають норми закону, що діяли до набрання чинності редакції Закону про банкрутство від 22.12.11року.

За приписами ч. 3 ст. 3-1 та ч. 5 ст. 13 Закону арбітражними керуючими (розпорядником майна) не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Згідно ч. 2 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 6 розділу X "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" з дня набрання чинності цим Законом продовжують діяти ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом державний орган з питань банкрутства безоплатно замінює за заявою арбітражного керуючого чинну на день набрання чинності цим Законом ліцензію на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), яке відповідно до цього Закону надає право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Після закінчення цього строку втрачають чинність ліцензії на право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Судами встановлено, що всі кандидати, що звернулися з заявами на участь у справі в якості розпорядника майна боржника діють на підставі свідоцтв Міністерства юстиції України, як це передбачено вищенаведеними приписами Закону про банкрутство.

У відповідності до п. 64 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику у справах про банкрутство" при виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне вказати, що, згідно з вимогами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. За наявності конкурентних кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна суди зобов'язані розглянути кожну кандидатуру окремо, незалежно від того ким з учасників провадження (чи самим арбітражним керуючим) подано клопотання (заява) про призначення тієї чи іншої особи розпорядником майна боржника та відповідно мотивувати свої висновки про відхилення тих чи інших кандидатур та мотивувати прийняте рішення про призначення тієї чи іншої кандидатури розпорядником майна боржника. Такі обов'язки суду випливають з положень ст. ст. 42, 22 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про рівність всіх перед законом і судом та рівність прав учасників провадження у справі про банкрутство, а також рівність прав кандидатів на визнання їх учасниками провадження у справі про банкрутство у випадку призначення розпорядником майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зауважує на тому, що відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", остаточно питання про обрання та призначення чи заміну кандидатури розпорядника майна у всякому разі, розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, до місцевого господарського суду з заявами про участь у справі, в якості розпорядника майна боржника, Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", звернулись арбітражні керуючі Кот Т.В. та Саутенко С.О. Кожна з кандидатур була розглянута судом першої інстанції в повному обсязі та повторно переглянута під час апеляційного провадження.

Так, на підставі наданих до заяв арбітражних керуючих документів, суди встановили, що арбітражним керуючим Кот Т.В. до заяви на участь у справі надано пакет необхідних документів, передбачених спеціальним Законом , які належним чином засвідчені. Крім того, арбітражний керуючий сповістив суд, що порушень законодавства при виконанні обов'язків арбітражного керуючого і порушень строків подання інформації за час виконання своїх обов'язків не має, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статей 1, 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не є особою якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади, не має судимості за вчинення корисливих злочинів, взявши до уваги те, що згідно договору добровільного страхування від 25.04.2013 року, відповідальність арбітражного керуючого Кот Т. В. перед третіми особами застрахована на суму 344 100,00 грн. Крім того, апеляційним судом встановлено, що у матеріалах справи містяться відомості про те, що державний орган з питань банкрутства під час здійснення ним повноважень погоджував кандидатуру Кот Т.М., а також у матеріалах справи відсутні на момент її призначення розпорядником майна відомості про обставини, які б спростовували можливість її призначення розпорядником майна, зокрема, щодо заінтересованої особи.

Проте, кандидатура арбітражного керуючого Саутенка С.О. на участь у даній справі розпорядником майна боржника відхилена судом першої інстанції, оскільки додані до заяви документи арбітражного керуючого, в порушення статті 36 Господарського процесуального кодексу України, не засвідчені належним чином.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним ще раз наголосити на тому, що провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до ч. 2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Під час касаційного провадження, встановлені судами попередніх інстанцій порушення вимог ст. 36 ГПК України арбітражним керуючим Саутенко С.О., підтверджені матеріалами справи.

За таких обставин, перевага надана кандидатурі розпорядника майна - арбітражному керуючому Кот Т.М.

Колегія суддів вважає, що дану кандидатуру обрано обґрунтовано, у відповідності до приписів Закону про банкрутство, з урахуванням матеріалів та обставин справи.

З урахуванням вищенаведеного, доводи скаржника в цій частині колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно посилань скаржника на те, що арбітражний керуючий Кот Т.М. відносно боржника є зацікавленою особою, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ст. 1 ( в редакції, яка підлягає застосуванню в даному випадку), містить поняття "заінтересована особа стосовно боржника". Так, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Відповідно до ч. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Доводи скаржника про те, що арбітражний керуючий Кот Т.М. є стосовно боржника ДП «Харківський завод шампанських вин» заінтересованою особою ні в суді першої, ні апеляційної інстанцій, а також під час касаційного провадження жодним з належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33,34 Господарського процесуального кодексу України підтверджені не були. Проте, за наявності певних обставин та підтверджуючих ці обставини документів, скаржник або інший учасник процесу не позбавлені права на звернення до суду з відповідною скаргою або заявою.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при прийнятті оскарженого судового акту не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для його скасування колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається. Крім того, доводи заявника фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "АЗЧ Постач" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.10.2013р. у справі № 5023/2756/11 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 22.10.2013р. та Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2013р. у справі № 5023/2756/11 залишити без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук

Судді: М. Запорощенко

С. Владимиренко