Справа № 752/3418/14-ц

Провадження по справі № 2/752/2719/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Сімаченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа прокуратура Голосіївського району м. Києва, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та накладення арешту на майно дитини,-

ВСТАНОВИВ:

12.03.2014 року позивач Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві адміністрації в інтересах малолітньої ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3, третя особа прокуратура Голосіївського району м. Києва, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та накладення арешту на майно дитини.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що матір малолітньої ОСОБА_2 померла, а батько ОСОБА_3, після повернення з місць позбавлення волі, не виконує своїх батьківських обов'язків. Опікуном малолітньої дитини призначено бабусю дитини ОСОБА_4, яка добросовісно виконує свої обов'язки по догляду за дитиною.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 своїх батьківських обов'язків щодо виховання та розвитку доньки не виконує, не дбає про її фізичний та духовний розвиток, не спілкується, не дбає про засвоєння загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших цінностей, позивач просив позбавити останнього батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2.

Крім того, оскільки обов'язок утримувати дітей покладено на батьків, а позбавлення батьківських прав не звільняє від виконання даного обов'язку, з урахуванням того, що відповідач є особою працездатного віку, інших осіб на утриманні не має, позивач також просив стягнути з ОСОБА_3 аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь опікуна дитини - ОСОБА_4.

Також, посилаючись на те, що малолітній ОСОБА_2 на праві власності належить майно - ? частина квартири за адресою АДРЕСА_1, просив накласти заборону на відчуження вказаного майна до досягнення дитиною повноліття.

Представник позивача в судовому засіданні позовну заяву підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що після повернення з місць позбавлення волі ОСОБА_3 дій, спрямованих на повернення дитини на своє утримання та виховання, не здійснив. За таких обставин, орган опіки та піклування вважає, що в інтересах дитини залишити її в родині, де вона проживає останній час, а батька позбавити батьківських прав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте суду було надано його нотаріально завірену заяву про розгляд справи за його відсутності. Також в заяві зазначено, що ОСОБА_3 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої доньки.

Представник третьої особи прокуратури Голосіївського району м. Києва в судовому засіданні, з урахуванням викладених представником Органу опіки та піклування обставин, вважала позов таким, що підлягає задоволенню.

Третя особа ОСОБА_4 вважає позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 про дитину не піклується, її життям не цікавиться, коштів на її утримання не надає.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 164 ч.1 п. 2 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються він виконання своїх батьківських обов'язків.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав" від 30 березня 2007р. зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 від 11.11.2004 року. (а.с. 5)

Як встановлено з Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4, матір малолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_5, померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року. (а.с. 7)

Відповідач ОСОБА_3 в період з 18.03.2006 року по 18.09.2013 року відбував покарання в Установі державної кримінально-виконавчої служби, що підтверджується Довідкою Серія КИВ №08893, виданою Бучанською ВК-85 Київської області від 18.09.2013 року. (а.с.8)

Оскільки матір малолітньої ОСОБА_2 померла, а батько не міг виконувати обов'язки по догляду за дитиною, Розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №671 від 10.08.2009 року ОСОБА_2 було надано статус дитини, яка позбавлена батьківського піклування та призначено над нею опікуна - бабусю ОСОБА_4. (а.с. 11)

Після звільнення з місць позбавлення волі, 23.09.2013 року ОСОБА_3 надав Органу опіки та піклування пояснення, відповідно до яких вказав, що має намір влаштуватися на роботу, зайнятися утриманням та вихованням своєю малолітньої дитини, таким чином, вбачається, що останній усвідомлює покладені на нього, як на батька, обов'язки. (а.с. 9)

Водночас, незважаючи на викладене, батько дитини ОСОБА_3 покладених на нього чинним законодавством обов'язків не виконує, не дбає про її фізичний та духовний розвиток, не спілкується, не дбає про засвоєння загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших цінностей.

Як вбачається з характеристики ОСОБА_2 від 13.12.2013 року, яка надана Спеціалізованою школою №252 м. Києва, про дитину дбає бабуся ОСОБА_4, батько малолітньої ОСОБА_3 під час навчання в школі не брав участі в шкільному житті малолітньої, батьківській збори не відвідував.

Відповідно до Характеристики ОСОБА_2, яка надана Загальноосвітньою школою №168 м. Києва, зазначено, що опікун дитини - ОСОБА_4 належним чином виконує свої обов'язки відносно дитини, остання систематично відвідує школу, завжди охайно одягнена, настрій має доброзичливий. Батько в житті дитини участі не приймає. (а.с. 10)

Крім того, відповідач ОСОБА_3 надав заяву, посвідчену державним нотаріусом Одинадцятої київської нотаріальної контори Тютюн І.М., згідно якої зазначає, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Вказує, що з наслідками позбавлення батьківських прав він знайомий, а судовий розгляд питання про позбавлення його батьківських прав просить проводити за його відсутності. (а.с. 7)

Відповідно до Висновку Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №100-1433 від 26.02.2014 року, вбачається, що малолітня ОСОБА_2 перебуває на вихованні та утриманні опікуна - бабусі ОСОБА_4, з якої проживає разом після смерті матері ОСОБА_5. ОСОБА_4 добросовісно виконує обов'язки по догляду за підопічною, що підтверджується щорічними звітами опікуна. За місцем проживання малолітньої дитини створені належні умови для життя та розвитку. Батько дитини ОСОБА_3 після повернення з місць позбавлення волі участі у вихованні, розвитку та матеріальному утриманні дитини не приймає, що підтверджується зібраними документами. З огляду на викладене, Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації прийшов до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 6)

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає доведеним факт ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, з огляду на що вбачає необхідність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, позивачем заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліментів у розмірі ? частини всіх його доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 2 вказаної статті, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 179 СК України опікун розпоряджається аліментами, які одержані для утримання малолітньої дитини.

Враховуючи, що ОСОБА_3 є особою працездатного віку та не має на утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб, разом з тим офіційно не працює, суд вважає за потрібне стягнути з ОСОБА_3 аліменти у розмірі ? частини всіх його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця на користь опікуна ОСОБА_4, оскільки відповідач має фізичну можливість та визначений законодавством обов'язок утримувати малолітню дитину до досягнення нею повноліття.

Приймаючи рішення про накладення заборони на відчуження на майна малолітньої ОСОБА_2, яке належить їй на праві власності, а саме ? частину квартири за адресою АДРЕСА_1, суд керувався наступним.

Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2012 року, виданого державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Абісовою Т.Ф. та зареєстрованого в реєстрі за №6-1598, ОСОБА_2 на праві власності належить ? частина квартири за адресою АДРЕСА_1. (а.с. 12).

Право власності малолітньої ОСОБА_2 на вказане майно також підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав за №36384279 від 23.11.2012 року. (а.с. 12)

З метою збереження житла малолітньої дитини, Розпорядженням Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації №855 від 29.11.2012 року зазначено про неприпустимість здійснення будь-яких правочинів відносно вказаного майна без дозволу органу опіки та піклування. (а.с. 11)

За таких обставин, враховуючи необхідність забезпечити збереження майна малолітньої ОСОБА_2, суд вбачає підстави для накладення заборони відчуження на належне їй майно до досягнення останньою повноліття.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 143, 144, 150, 164, 166, 167, 170, 171, 179, 182, 183, 191, 193 Сімейного кодексу України, ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства», ст. ст. 60, 88,174, 212, 214, 215, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в інтересах малолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа прокуратура Голосіївського району м. Києва, ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дитини та накладення арешту на майно дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5 від 11.11.2004 року, видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №2394 від 11.11.2004 року).

Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки Київської області, і.п.н. НОМЕР_2, проживає за адресою АДРЕСА_3 на утримання малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі ? частини від всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідної вікової категорії щомісяця, починаючи з дати подання позовної заяви, а саме 12.03.2014 року, і до її повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Накласти заборону на відчуження 1/4 (однієї четвертої) частини квартири АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в будь-який спосіб будь-яким особам, до повноліття останньої.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп..

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини та до Другої Київської державної нотаріальної контори.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя