Судове рішення #3644275
21/41-63

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України


03.12.2008 р.                                                                          справа №21/41-63


Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:



головуючого:

Москальової  І.В.

суддів

Алєєвої  І.В. , Діброви  Г.І.


При секретарі         


Апонащенко О.С.

за участю представників сторін:


від позивача:

Вінічук М.В. за дов. № 9-7-617 від 02.12.2008 року,

від відповідача:

не з"явився,



розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Міністерства юстиції України м. Київ



на ухвалу господарського суду


Донецької області



від

22.10.2008 року



по справі

№21/41-63 (Матюхін В.І.)



за позовом

Міністерства юстиції України м. Київ

до відповідача

Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове Донецької області

про

відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України у розмірі 5323,91 грн.  


ВСТАНОВИВ:


Міністерство юстиції України звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державного підприємства "Селидіввугілля", м. Селидове Донецька область про  відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України у розмірі 5 323,91грн.


Ухвалою суду від 22.10.2008р. у справі № 21/41-63 (суддя Матюхін В.І.) повернуто Міністерству юстиції України, м. Київ позовну заяву і додані до неї документи без розгляду на підставі ч. 1 п.п.  4,10 ст.  63 ГПК України.


Позивач з прийнятою ухвалою господарського суду від 22.10.2008р. не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Донецької області для вирішення питання про прийняття позовної заяви для розгляду, у зв"язку з тим, що судом порушені норми  процесуального права та невраховані положення ст.ст.1, 9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду по правам людини", ст.ст.11,17, 170 Цивільного кодексу України, п.4 ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".


Відповідач, Державне підприємство "Селидіввугілля", м. Селидове, в судове засідання не з"явився, представника не направив, про час та день слухання справи повідомлений належним чином.


Розпорядженням першого заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2008 року в порядку ст. 29 Закону України "Про судоустрій України" від 07.02.2002р.  №3018-ІІІ у зв"язку з відпусткою судді М"ясищева А.М. внесено зміни до складу судової колегії  (головуючий суддя: Москальова І.В., судді: Алєєва І.В., Діброва Г.І.) по розгляду апеляційної скарги Міністерства юстиції України, м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 22.10.2008р. по справі № 21/41-63.


Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів фіксації відповідно до положень ст. ст.4 4, ст.811, ст.99, ст.101 ГПК України.


Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню, виходячи з наступного.


Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції на підставі частини  1 пунктів  4,10 статті  63 ГПК  України  повернуто без розгляду  позовну заяву Міністерства юстиції України через не подання  доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки Міністерство звернулось до суду не для захисту прав та інтересів  інших осіб, а в інтересах держави України, яка не є ні юридичною, ні фізичною особою.


Огляд чинного законодавства свідчить про наступне.


Статтею 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"  від 23.02.2006 р. N 3477-IV     визначено,    що    органом, відповідальним за забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання його рішень   є     Міністерство юстиції України.


Частиною 4 статті 9 того ж Закону встановлено, що позивачем у справах про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, виступає Орган представництва,  який   зобов’язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з відповідним позовом.


Таким чином, вищенаведеною правовою нормою передбачено не право Міністерства юстиції України на звернення з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виплати відшкодування, а таке звернення  є обов’язком цього Міністерства.


Відповідно до п.10 ст.4 Декрету Кабінету міністрів України "Про державне мито" від сплати державного мита звільняються  державні  органи, які звернулися у випадках, передбачених чинним законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.


Відповідно до умов частин 1 статей 167, 170  Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин та  набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.


Згідно  статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" платниками державного мита на території України є  фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій.  


В даному випадку, Міністерство юстиції України не підпадає під визначення платника державного мита, оскільки звернулось  до господарського суду   в порядку визначеному вищенаведеним Законом  за захистом не своїх інтересів, а інтересів  держави, що є обов’язком цього державного органу  відповідно до умов ч.4 ст.9 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"  від 23.02.2006 р. N 3477-IV.  


Відповідно до умов "Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258 в редакції постанови  КМУ  N  627  від 13.04.2007,  для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ, обчислюється за нульовою ставкою.


Враховуючи вищевикладене, не ґрунтується на чинному законодавстві висновок господарського суду Донецької області про відсутність в  даному випадку у Міністерства юстиції України пільг по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв"язку з чим  колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню.


Дана правова позиція також підтверджена постановою Вищого господарського суду України по справі № 05-5-42/1354 від 17 червня 2008 року.  


На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.2 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України суд, -


П О С Т А Н О В И В:


          Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України м. Київ задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 22.10.2008р. у справі № 21/41-63 скасувати.


Справу направити на розгляд господарському суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.



Головуючий          І.В.  Москальова


Судді:          І.В.  Алєєва


          Г.І.  Діброва







































           Надруковано 5 примірників:

           2 –сторонам по  справі

          1 - у справу

           1 - господарському суду  

                                                                                    1-апеляц.  господ. суду      

                                                                                          

                                                                                                                            

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація