Судове рішення #36438
35/129


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.06р.


Справа № 35/129


За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю

Науково-технічного підприємства "Січ", м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Груп", м. Дніпропетровськ

 Третя особа-1 :       Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтекс», м. Дніпропетровськ


Третя особа-2: Дочірнє підприємство «Югпром» Товариства з обмеженою    відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Технопром»,

                                 м. Дніпропетровськ


Третя особа -3:        Дніпропетровський міжобласний виробничо-рекламний комбінат «Укркоопреклама»  м. Дніпропетровськ

про стягнення 111 935,23 грн


Суддя  Широбокова Л.П.


Представники:

  Від позивача - Сидоренко О.А. - дов №1 від 18.01.06 р.

Від відповідача - Сухомлин Н.В. - протокол №5 від 20.12.05 р.

                               Переймивовк  Б.В. - дов від 15.05.06 р.

Від третьої особи - представник не з`явився. 

Від третьої особи -1 –представник не з’явився.  

Від третьої особи -2 –представник не з’явився

Від третьої особи -3 –представник не з’явився


СУТЬ СПОРУ:

  В судовому засіданні оголошувалася перерва з 04.07. до 11.07.2006р.

Справа слухається із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу, запис здійснюється на носій CD-R № DC3 JS411081559 A23.

Позивач просить стягнути з Відповідача збитки в розмірі –90 176,16 грн, індекс інфляції –2 975,80 грн, 3 % річних –993,17 грн, штраф –6 290,10 грн, витрати на оплату юридичних послуг –3000,00 грн, моральну шкоду - 8 500 грн, посилаючись на договір охорони виробничих об’єктів № 1/12-04 від 01.12.2004р., та обґрунтовуючи свої вимоги тим, що внаслідок неналежного виконання Відповідачем своїх зобов’язань за договором в ніч з 25.10. на 26.10.2005р. сталася крадіжка матеріальних цінностей, чим і спричинені вище зазначені збитки, які складаються із 27 031,78 грн -  вартості бензину, який зберігався у вигляді талонів, вартості викрадених речей ТОВ «Балтекс»та сплаченої неустойки –18 870,50 грн, придбання майна подібного викраденому –комплектуючі до персонального комп’ютера та 8100 л бензину –на суму 36 011,88 грн та 8 262,00 грн –втраченої вигоди при купівлі бензину.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю, посилаючись на те, що з його боку відсутні порушення договірних зобов’язань, оскільки він договір з Позивачем на надання послуг з охорони не укладав, та Позивач не передавав йому свої об’єкти під охорону. Вказує, що договір, на якому ґрунтує свої вимоги позивач, підписаний  між ТОВ «Альфа-груп», з однієї сторони, та комбінатом «Укркоопреклама»і ДП «Югпром»з другої сторони, а позивач зазначений договір не підписав та в силу ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України у нього немає ніяких прав вимагати від відповідача виконання обов’язку по охороні свого майна.  Своє майно позивач не передав під охорону в установленому порядку, за охорону  не сплачував, отже, відсутні правові підстави для задоволення позову. Зазначає, що вимоги про сплату моральної шкоди є неправомірними в зв’язку з природною неможливістю спричинення моральної шкоди юридичній особі та відсутністю правових підстав для її відшкодування.

За клопотанням Позивача до участі у справі були залучені треті особи на стороні позивача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору –Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтекс»(надалі третя особа-1), Дочірнє підприємство «Югпром» Товариства з обмеженою  відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Технопром (надалі третя особа-2), Дніпропетровський міжобласний виробничо-рекламний комбінат  «Укркоопреклама»(надалі третя особа-3).

Третя особа-1 надіслала суду відзив, в якому вказує, що відповідно до договору зберігання №2/01 від 01.01.2005р. передав на зберігання позивачу спортивну форму –20 комплектів, спортивні шапки –20 шт, вітровка –20 шт, кросівки «Adidas»- 1 пара, мобільний телефон –«Nokia –6230»- 1 шт,  мобільний телефон «Siemens S-65»- 1 шт, які позивач йому не повернув, посилаючись на крадіжку. Та під час крадіжки були пошкоджені його речі –сейф та дипломат. А всього загальна вартість речей становить 14 285,00 грн та з врахуванням санкцій  позивач сплатив йому збитки в розмірі 18 770,50 грн та вказує, що має місце з його боку  втрата поваги  та довіри до позивача, як партнера. Просить справу розглянути без його участі.

Третя особа-2 надіслала суду заяву про вступ у справу на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору та  пояснення, в яких вказує, що він є орендарем частини приміщення, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 3, яке орендує у третьої особи -3. З метою забезпечення збереження матеріальних цінностей орендаря між третіми особами, позивачем та відповідачем було укладено договір про охорону виробничих об’єктів за цією адресою, за надані послуги сплачувала третя особа-3, та звертає увагу суду на те, що відповідач не належним чином виконував свої зобов’язання з охорони об’єкта.

Третя особа-3 надіслала суду пояснення, в яких вказує, що між нею та позивачем було укладено договір оренди частини приміщення, що знаходиться за адресою                             м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів, 3 та додаткова угода до нього. З метою забезпечення  виконання умов додаткової угоди було укладено договір охорони з відповідачем, який виконувався з боку охоронця та від нього не надходило претензій щодо невиконання умов договору замовниками. Просить справу розглядати без участі її представника.

Позивач надав додаткові пояснення до позову та вважає доводи відповідача необґрунтованими, стверджує, що договір з його сторони було підписано, за охорону він сплачував орендодавцеві (третій особі-3), який в свою чергу сплачував відповідачу, вказує, що договором не передбачалося визначення переліку об’єктів, що передаються під охорону, оскільки під охорону передавався комплексів об’єктів за адресою вул. Журналістів,3 та вважає заперечення відповідача в частині завдання моральної шкоди юридичній особі, такими, що суперечать ст. 23 Цивільного кодексу України.

  25.05.2006р. позивач надав заяву, в якій просить при виявленні порушення відповідачем Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності,  винести окрему ухвалу та направити її відповідному контролюючому органу.

  За клопотанням позивача, погодженим з відповідачем, строк вирішення спору продовжено до 06.08.2006р.

  За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

            Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -


ВСТАНОВИВ :

            На підставі договору оренди  від 01.01.2005р. між позивачем та третьою особою-3 позивач орендував нежитлове приміщення площею 65,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів,3.  Згідно пояснень представника позивача та наданого плану ці приміщення були розташовані на третьому поверсі будівлі.

            За твердженням позивача в  ніч з 25.10.2005р. на 26.10.2005р. в цьому приміщенні сталася крадіжка матеріальних цінностей. За даним фактом порушено кримінальну справу.  Із Постанови про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи і порушення кримінальної справи від 23.12.2005р. слідує, що в період з 19.00 год  25.10.2005р. до 09.00 год  26.10.2005р. невідомі особи шляхом підбору ключа до офісу ТОВ НТП «Січ», розташованого в м. Дніпропетровськ, вул. Журналістів,3 таємно   викрали майно вказаного товариства на загальну суму 27031,76 грн. Згідно Постанови слідчого від 23.02.2006р.  провадження у справі зупинено  до встановлення осіб, що вчинили злочин.

           Позивач просить стягнути з відповідача завдані крадіжкою збитки, посилаючись на те, що відповідач не належним чином виконував свої обов’язки з охорони його майна, які взяв на себе відповідно до договору № 1/12-04 від 01.12.2004р.

            Договір з охорони майна за своєю правовою природою є договором з надання послуг та регулюється ст.ст. 901-906 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.ст. 180, 181 Господарського  кодексу України  господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом та формі досягнено згоди щодо усіх його істотних умов. Господарський договір між юридичними особами викладається в письмовій формі, підписується сторонами та скріплюється печатками.

  Відповідно до ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог частини першої цієї статті (підписує та скріплює печаткою) і повертає один примірник  договору другій стороні  або надсилає відповідь на лист в двадцятиденний строк після одержання договору.  Відповідач отримав спірний договір скріплений підписами директорів Дочірнього підприємства «Югпром» Товариства з обмеженою  відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Технопром (третя особа-2) та  Дніпропетровського міжобласного виробничо-рекламний комбінату  «Укркоопреклама»(третя особа-3). На екземплярі відповідача відсутній підпис директора ТОВ НТП «Січ»Банного Ю.А. та печатка підприємства, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України та свідчить про відсутність згоди на його укладення зі сторони позивача.

           Істотними умовами договору насамперед є предмет договору, ціна та строк дії договору. Замовниками за умовами спірного договору повинні виступати позивач, треті особи, ЧП Бойчев А.С., а виконавцем - відповідач.

          Відповідно до п.1.1. та 1.2. цього договору Замовник передає, а виконавець приймає під охорону комплекс об’єктів, що належать замовнику. Об’єкти, що передаються під охорону повинні бути перелічені в додатках до договору. Додатки до договору між позивачем та відповідачем не укладалися.  Як слідує із змісту цих пунктів замовник-позивач та відповідач не визначили предмет охорони, оскільки не вказали його розташування, назву, тощо, які б ідентифікували об’єкт охорони, який саме позивач передає відповідачу під охорону. Надана відповідачем копія дислокації (Додаток №2 до договору) складена ним в односторонньому порядку, не підписана жодним із замовників та не може служити доказом визначення сторонами предмету договору.

          Таким чином, між позивачем та відповідачем не було досягнено згоди щодо предмету договору, договір зі сторони позивача не підписано, оже, цей договір відносно позивача та відповідача є неукладеним. Доводи позивача про те, що ним підписано свій екземпляр договору не спростовують викладене, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України він повинен був направити відповідачу підписаний зі своєї сторони екземпляр договору.

          Неукладений договір не породжує прав та обов’язків сторін. Крім того, сторонами договір не виконувався, оскільки суду не надано доказів, що позивач передавав об’єкт під охорону та саме передав його напередодні крадіжки. Позивач також не сплачував відповідачу за надані послуги з охорони. Зважаючи на викладене, у відповідача відсутні зобов’язання щодо відшкодування збитків, оскільки ці вимоги позивача ґрунтуються на неукладеному договорі.  Посилання позивача на додаткову угоду №1 від 01.01.2005р. до договору оренди від 01.10.2005р. та оплату ним за послуги з охорони орендодавцю - Дніпропетровському міжобласному виробничо-рекламному комбінату  «Укркоопреклама», судом відхиляється, оскільки відповідач не є стороною цієї додаткової угоди, а з відповідачем не було погоджено предмет охорони в частині майна позивача.

         Крім того,  відповідно до п.4.1. спірного договору про охорону виконавець несе матеріальну відповідальність  за збитки, завдані крадіжками товарно-матеріальних цінностей, здійснених шляхом злому на охоронюваному об’єкті приміщень, замків, вікон, тощо.  З Постанови Прокурора Індустріального району від 23.12.2005р. не слідує, що крадіжка була здійснена шляхом злому (вказано, що шляхом підбору ключа), завдані крадіжкою  збитки не доведені в установленому порядку.

          Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності  докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані та в позові слід відмовити в повному обсязі.

         Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають віднесенню на позивача.

          В зв’язку з вище викладеним не підлягає задоволенню заява позивача щодо винесення судом окремої ухвали.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 208, 626, 628, 901-906 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України  господарський суд, -           


ВИРІШИВ:

           В позові відмовити.

 Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного терміну з часу його підписання.




Суддя


 Л.П. Широбокова


Рішення підписано


 



 

 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація