АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/699/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Горячківська Л. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Подорога В. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПодорога В. М.
суддівБородійчук В. Г. , Василенко Л. І.
при секретарі Волвенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «БрокбізнесБанк» - Севастьянова Сергія Вікторовича на рішення Уманського районного суду Черкаської області від 21 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «БрокбізнесБанк» про захист прав споживача, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди споживачу фінансових послуг, -
в с т а н о в и л а :
У червні 2013 року ОСОБА_7 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 10 січня 2013 року з відповідачем, в особі заступника керуючого Черкаського РВ ПАТ «БрокбізнесБанк» Петрової Ю.М., в приміщенні Уманського відділення цього банку, було укладено два Договори банківського строкового вкладу (депозиту) "На всі 100!" від цієї ж дати № D_070314971 та № D_070314973. За умовами цих договорів Вкладник, передав, а Банк прийняв для зберігання грошові кошти в сумі 21356,00 доларів США за Договором від 10.01.2013 р. № D_070314973 та 208176,00 грн. за Договором від 10.01.2013 № D_070314971, на строк 100 днів з 10.01.2013 р. по 20.04.2013 року. Процентна ставка по вкладу встановлена в розмірі 24% річних за Договором від 10.01.2013р. № D_070314971 та 7% річних за Договором від 10.01.2013р. № D_070314973.
У відповідності до умов укладених договорів ОСОБА_7 має право на отримання суми вкладу та нарахованих процентів, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний повернути вклад за вимогою в кінці терміну дії Вкладу чи у випадках дострокового розірвання Договору шляхом перерахування коштів на рахунок.
В день закінчення строку дії Вкладу, 20.04.2013 року відповідно до вимог Договорів від 10.01.2013 року № D_070314973 та № D_070314971 звернувся до відповідача з вимогою повернути належні до сплати кошти, 05.06.2013 року звернувся до відповідача з претензією про повернення вказаних коштів однак вказані вимоги відповідачем не виконані.
Просив стягнути з ПАТ «БрокбізнесБанк» 497722,94 грн., з яких: 208176 грн. депозитного вкладу внесеного на підставі Договору від 10.01.2013 року № D_070314971 банківського строкового вкладу «На всі 100»; 21356 доларів США депозитного вкладу внесеного на підставі Договору від 10.01.2013 року № D_070314973 банківського строкового вкладу «На всі 100», що еквівалентно 170634,44 грн.; 13688,29 грн. процентів за Договором від 10.01.2013 року № D_070314971; 409,57 доларів США, що еквівалентно 3272,46 грн. процентів за Договором від 10.01.2013 року № D_070314973; 1951,75 грн. 3-х процентів річних за користування коштами та 100000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Уманського районного суду Черкаської області від 21 січня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнено з ПАТ «Брокбізнесбанк» на користь ОСОБА_7 397722(триста дев'яносто сім тисяч сімсот двадцять дві грн..) 94коп.
Стягнено з ПАТ «Брокбізнесбанк» на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.
Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник ПАТ «БрокбізнесБанк» - Севастьянов С.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.01.2013 року ОСОБА_7 та ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі заступника керуючого Черкаського РВ ПАТ «Брокбізнесбанк» Петрової Ю.М., в приміщенні Уманського відділення цього банку, було укладено два Договори банківського строкового вкладу (депозиту) "На всі 100!" № D_070314971 та № D_070314973. За умовами вказаних договорів Вкладник, тобто ОСОБА_7 передав, а Банк прийняв для зберігання грошові кошти в сумі 21356,00 доларів США за Договором від 10.01.2013 року № D_070314973 та 208176,00 гривень за Договором від 10.01.2013 року № D_ 070314971, на строк 100 днів з 10.01.2013 року по 20.04.2013 року. Процентна ставка по вкладу встановлена в розмірі 24% річних за Договором від 10.01.2013 року № D_070314971 та 7% річних за Договором від 10.01.2013 року № D_070314973.
Відповідно до п. 1.1 в порядку та на умовах, зазначених цим Договором, Вкладник передає, а Банк прийняв для зберігання грошові кошти в доларах США, що надійшли від Вкладника на його вкладний(депозитний) рахунок №26300700080411 у ПАТ «Брокбізнесбанк» в розмірі, що дорівнює сумі, зафіксованій в документі, який видається Банком Вкладникові на підтвердження внесення останнім коштів на строк 100 днів з 10.01.2013 року по 20.04.2013 року.
Відповідно до п.1.2. банківського строкового вкладу(депозити) «На всі 100» № D_070314971 в день укладання цього Договору Вкладник передав, в Банк прийняв на Рахунок грошові кошти в сумі - 208176 грн.
Відповідно до п.1.4. Договору по закінчення Строку Вкладу Банк повертає Вклад Вкладникові у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок №2625070000025337, відкритий в ПАТ «Брокбізнесбанк».
Відповідно п.2.1 Банк щомісячно нараховує Вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі - 24% річних.
Відповідно п.2.6 Проценти на вклад виплачуються Вкладнику в день закінчення Строку Вкладу або в день повернення Вкладу з інших підстав, передбачених цим Договором та законодавством України, шляхом безготівкового перерахування Банком суми нарахованих Процентів на рахунок, визначений в п.1.4 цього Договору.
Відповідно до п.3.1.1 Договору Банк зобов'язаний з урахуванням положень цього Договору після закінчення Строку (або на першу вимогу Вкладника) повернути Вклад (або його частину, згідно п.2.7 цього Договору) Вкладнику в повному розмірі в порядку, визначеному цим Договором та законодавством України, та виплатити проценти.
Відповідно до п. 4.1. Договорів сторони за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором несуть відповідальність згідно з законодавством України та умов цього Договору.
Відповідно до п. 1.1 в порядку та на умовах, зазначених цим Договором, Вкладник передає, а Банк прийняв для зберігання грошові кошти в доларах США, що надійшли від Вкладника на його вкладний(депозитний) рахунок №26300700080413 у ПАТ «Брокбізнесбанк» в розмірі, що дорівнює сумі, зафіксованій в документі, який видається Банком Вкладникові на підтвердження внесення останнім коштів, на строк 100 днів з 10.01.2013 року по 20.04.2013 року.
Відповідно до п.1.2. в день укладання цього Договору Вкладник передав, в Банк прийняв на Рахунок грошові кошти в сумі - 21 356 доларів США.
Відповідно до п.1.4. Договору по закінченню Строку Вкладу Банк повертає Вклад Вкладникові у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок №2625070000023698, відкритий в ПАТ «Брокбізнесбанк».
Відповідно п.2.1 Банк щомісячно нараховує Вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі - 7 % річних.
Відповідно п.2.6 Проценти на Вклад виплачуються Вкладнику в день закінчення Строку Вкладу або в день повернення Вкладу з інших підстав, передбачених цим Договором та законодавством України, шляхом безготівкового перерахування Банком суми нарахованих Процентів на рахунок, визначений в п. 1.4 цього Договору.
Відповідно до п.3.1.1 Договору Банк зобов'язаний з урахуванням положень цього Договору після закінчення Строку(або на першу вимогу Вкладника) повернути Вклад(або його частину, згідно п.2.7 цього Договору) Вкладнику в повному розмірі в порядку, визначеному цим Договором та законодавством України, та виплатити проценти.
Відповідно до п. 4.1. Договорів сторони за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором несуть відповідальність згідно з законодавством України та умов цього Договору.
Строк дії вказаних Договорів закінчився 20.04.2013 року включно.
ОСОБА_7 звертався з претензією від 10.06.2013 року до ПАТ «Брокбізнесбанк» щодо повернення коштів за Договорами № D_070314973 та № D_070314971, але листом від 03.07.2013 року вих..№5070/011-02 йому було повідомлено про наступне, що у відповідності до ч.1 ст.1059ЦК України в АТ «Брокбізнесбанк» відсутні дані та підтверджуючі документи щодо внесення грошових коштів на депозитні рахунки на підставі договорів.
За клопотанням ОСОБА_7 судом була призначена судово-почеркознавча експертиза на
предмет визначення належності підпису ОСОБА_7 під договорами застави від
29.11.2011 року.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої
експертизи від 22.11.2013 року №0684 зроблено висновки, що підписи від імені ОСОБА_7, зображення яких містяться в графі «Заставодавець:» в рядку «_____І.Я.Роголь» в електрографічних копіях досліджених документів: Договору застави від 29.12.2011р. №Дз ? -4п-2011 та Договору застави від 29.12.2011р. №Дз Дз ? -4п-2011 виконані не ОСОБА_7, а іншою особою з наслідуванням підписів ОСОБА_7
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).
Відповідно до ч.2 ст.1058ЦК України, за договором банківського вкладу(депозити) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму(вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ч.1 ст.1059ЦК України, договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності(банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Відповідно до п.1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних(депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003року за №1256/8577, передбачено, що залучення банком вкладів(депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу(депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу(депозити) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності(банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що заява на переказ готівки №1 від 29.12.2011р. та відповідно квитанція №1 від 29.12.2011р. на суму 175751 грн. згідно депозитного договору № D_070232169 від 29.11.2011р. та заява на переказ готівки №3 від 29.12.2011р. та відповідно квитанція №3 від 29.12.2011р. на суму 20000 доларів США, що еквівалентно 159794 грн. згідно депозитного договору №D_070232171 від 29.11.2011р. є належними і допустимими доказами по справі та є підтвердженням того, що позивач вніс відповідачу готівкою кошти на виконання вказаних Договорів банківського вкладу.
Вищевказані банківські квитанції містять всі реквізити, які перелічені у п. 8 глави 2 розділу III Інструкції про касові операції в банках України, при цьому ч. 3 ст.1058, ч.2 ст.1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Відкриття відповідних рахунків та облікування на них грошових коштів в національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладених в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний нарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа.
За таких обставин відповідачем порушені вимоги умов Договорів банківських вкладів, в зв'язку з чим позивачу не було повернуто суми вкладів: 208176 грн. депозитного вкладу внесеного на підставі Договору від 10.01.2013 р. № D_070314971 банківського строкового вкладу (депозиту) "На всі 100!"; 21356,00 доларів США депозитного вкладу внесеного на підставі Договору від 10.01.2013 р. № D_070314973 банківського строкового вкладу (депозиту) За всі 100!", що еквівалентно 170634,44 грн. по офіційному курсу НБУ гривні щодо долара США станом на 19.06.2013 р. (1 долар США = 7,99 грн.); 13688,29 грн. процентів за Договором від 10.01.2013 р. № D_070314971 банківського строкового вкладу (депозиту) "На всі 100!"; 409,57 доларів США за Договором від 10.01.2013 р. № D_070314973 Банківського строкового вкладу (депозиту) "На всі 100!", що еквівалентно 3272,46 грн. по офіційному курсу НБУ гривні щодо долара США станом на 19.06.2013 р. (1 долар США = 7,99 грн.). Загальна сума заборгованості за неповернутими вкладами за вказаними Договорами становить 395771 грн.
Оскільки зобов'язання відповідача по розрахунку з позивачем виникло 20.04.2013 року, з цієї дати і на момент подання позову позивачем до суду, а саме на 19.06.2013 року розмір трьох процентів за користування його коштами становить: за договором від 10.01.2013 року № D_070314971 - 1094,13 грн.; за Договором від 10.01.2013 року № D_070314973 - 857.62 грн., а всього на загальну суму - 1951.75 грн.
Відповідно до абзацу 2 п. 2 Постанови Пленуму ВСУ N 5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» (із змінами) встановлено, що оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг), відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Позивач вважав, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, тобто такі втрати немайнового характеру, що сталися внаслідок моральних страждань, заподіяних йому, як фізичній особі, діями відповідача.
Згідно чинного законодавства України моральна шкода може полягати, зокрема, у: моральних та душевних переживаннях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Позивач посилався на те, що внаслідок дій відповідача постійно зазнає моральних страждань, що полягають у порушенні звичного для мене укладу життя, вимагаючи додаткових зусиль для його організації. Через неотримання своїх коштів руйнуються життєві плани, він обмежений у раніше існуючих фінансових можливостях, що знижує його життєву активність, викликає зайве психологічне навантаження та моральне приниження, а також просто створює душевний дискомфорт та завдає мені душевних мук, тому моральну шкоду позивач оцінював в 100000 грн.
За таких обставин суд першої інстанції вважав, що заявлені та доведені позивачем позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди необхідно задоволити в частині стягнення моральної шкоди частково, в розмірі 15000 грн.
Проте з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі колегія суддів не погоджується.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність
причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду будь-яких доказів заподіяння йому моральної шкоди відповідачем та доказів щодо наслідків та причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до неправомірного висновку про стягнення на користь позивача 15000 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Судова колегія вважає, що позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.
В іншій частині, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 січня 2014 року скасувати в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «БрокбізнесБанк» на користь ОСОБА_7 моральну шкоду в розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн..
В позові ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «БрокбізнесБанк» про відшкодування моральної шкоди відмовити. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно, з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ з моменту набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :