ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2006 р. Справа № 3/571/06
м. Миколаїв
За позовом: ДП «Маріупольський морський торговельний порт», м. Маріуполь, пр-т Адмірала Луніна,99
До відповідачів:
1) ДП «Дельта-Лоцман», м. Миколаїв, вул. Лягіна,27
2) ДП «Державна морська лоцманська служба», м. Миколаїв, вул. Лягіна,27
Про стягнення заборгованості
Суддя Смородінова О.Г.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Кузьмішкін Д.В., за дорученням;
Від 1-го відповідача: не з’явився;
Від 2-го відповідача: не з’явився;
В судовому засіданні присутні:
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з 1-го відповідача заборгованості за договором №27-7/06/312 від 06.04.2006р.в розмірі 837547,94грн., з яких 800000,0грн. основного боргу, 8200,0 грн. пені, 28000,0грн. –7% штрафу, 1347,94грн. –3% річних. Свої позовні вимоги ґрунтує на підставі норм цивільного та господарського законодавства.
В судовому засіданні позивач вказав, що вимог до 2-го відповідача в нього нема, а в позові він зазначений, оскільки є поручителем.
Відповідачі відзиви по суті позовної заяви не надали, в судове засідання своїх представників не направили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, 11.12.2006р. надали клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з хворобою представника 1-го відповідача та відрядженням представника 2-го відповідача.
Вказані клопотання не приймаються судом до уваги, оскільки перебування представника юридичної особи у відрядженні чи на лікарняному не є достатньою підставою для перенесення судового розгляду справи, оскільки представництво інтересів відповідача могло здійснюватися будь-якою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважними причинами для перенесення справи є такі, які ні за яких обставин не можуть бути змінені чи усунуті заявником.
Отже, справа розглядається на підставі ст.. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні, відповідно до ст.. 85 ГПК України, за згодою позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд –
встановив:
6 квітня 2006 року між Державним об'єднанням „Укрморпорт", Державним підприємством „Маріупольський морський торговельний порт", Державним підприємством „Дельта-Лоцман" та Державним підприємством „Державна морська лоцманська служба" було укладено Договір №27-7/06/312.
Згідно з умовами договору Державне об'єднання ,,Укрморпорт" передало, а порт прийняв на себе право вимагати з Державного підприємства "Дельта-Лоцман" зобов'язань на суму 20888900,00грн.
Поручителем за вказаним договором виступило Державне підприємство „Державна морська лоцманська служба" на підставі договору поруки від 6 квітня 2006р.
У відповідності з додатком до вказаного договору був узгоджений графік погашення заборгованості, відповідно до якого 1-ий відповідач мав щомісячно перераховувати частину боргу у розмірі 400000,0грн. Як свідчать матеріали справи, взяті на себе зобов'язання у жовтні та вересні цього року останній не виконав, через що має місце факт невиконання договірних зобов'язань та відповідно сума боргу склала 800000,0грн.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
16.10.2006р. на адресу 1-го відповідача була надіслана претензія №18/10254 з вимогою перерахувати суму заборгованості. Відповіді на вказану претензію порт не отримав.
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються , якщо інше не передбачено законом або договором.
За правилами ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що у випадку порушення зобов'язань Державне підприємство „Дельта-Лоцман" несе відповідальність визначену договором та чинним в Україні законодавством. У відповідності до договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку надходжень боржник має сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Статтею 231 Господарського кодексу України встановлено, що Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, враховуючи зазначені приписи господарського законодавства позивач обґрунтовано просить стягнути з 1-го відповідача суму штрафних санкцій в розмірі 37547,94 грн., з яких 8200,0грн. пені, 28000,0грн. штрафу, 1347,94грн. –3% річних.
Отже, в спірних правовідносинах 1-им відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв’язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства " Дельта- Лоцман" (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, р/р 260072831 в МОД АППБ "Аваль" МФО 326182, ІПН 253740014016) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (87510, м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99 р/р 26008301718025 в Жовтневом відділенні ПІБ в м. Маріуполі МФО 334475, Код 01125755) –800000,0грн. основного боргу, 8200,0грн. пені, 28000,0грн. штрафу, 1347,94грн. –3% річних, 8375,48грн. держмита, 118грн. витрат на ІТЗ.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова