Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2014 року справа №805/7283/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткову ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі №805/7283/13-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Харківський області про визнання дій протиправними за зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

09.01.2014 року позивач звернулася до суду із клопотанням про розподіл судових витрат у справі № 805/7283/13-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування наказу від 22.04.2013 року № 132/7 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а саме просила постановити додаткове судове рішення, яким вирішити питання щодо розподілу судових витрат, шляхом стягнення з Державного бюджету України витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 2 000,00 грн.

Додатковою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у задоволенні заяви позивача відмовлено.

На вказану ухвалу суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а додаткову ухвалу суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.09.2013 року, позов ОСОБА_2 до відповідача про визнання протиправними дій та скасування наказу від 22.04.2013 року № 132/7 про притягнення до дисциплінарної відповідальності - задоволений повністю, а саме: визнано протиправними дії посадових осіб Головного управління юстиції у Харківській області щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за несвоєчасне подання заповненого бланку щорічної оцінки виконання покладених завдань та обов'язків за результатами роботи у 2012 році; визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління юстиції у Харківській області від 22.04.2013 року № 132/7 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2».

З аналізу положень статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що зазначена стаття передбачає можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення, тобто невирішеність якихось питань, які необхідно було вирішити у рішенні.

Додаткове рішення постановляє суд, якщо в ньому внаслідок недогляду:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Для постановлення додаткового рішення достатньо наявності хоча б однієї з цих підстав.

Позивач посилається на той факт, що судом першої інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, а саме витрат на правову допомогу адвоката, договір про надання правової допомоги з яким укладений на стадії апеляційного розгляду справи.

Зі змісту статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що до витрат на правову допомогу належать витрати сторін, які вони несуть у зв'язку із оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця у галузі права, котрі беруть участь у справі. Тому, згідно з частиною першою статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування по справі, на підтвердження яких суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

З наведеного виходить, що питання про склад та розмір судових витрат належить встановити при ухваленні судового рішення у справі, а питання про розподіл судових витрат вирішується судом одночасно із прийняттям постанови, у резолютивній частині якої відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України зазначається, хто і на чию користь сплачує ці судові витрати.

Як встановлено колегією суддів, вимоги стосовно стягнення витрат на правову допомогу не були заявлені при розгляді справи Донецьким окружним адміністративним судом, а тому додаткове рішення не може ухвалюватися на підставі додаткового поданих доказів про розмір та склад судових витрат, оскільки не допускається подання документів, що підтверджують розмір витрат на правову допомогу, і їх включення до складу судових витрат вже після прийняття постанови.

Таким чином, оскільки позивачем витрати на правову допомогу при розгляді справи Донецьким окружним адміністративним судом не заявлялись, за наслідками розгляду питання щодо ухвалення додаткового судового рішення суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для такого рішення, оскільки ним при постановленні рішення були розглянуті та вирішені всі питання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що заяву про відшкодування їй витрат на правову допомогу позивачем було подано при розгляді Донецьким апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2013 року, але ухвалою від 25 вересня 2013 року апеляційним судом у стягненні вказаних витрат на користь позивача було відмовлено.

Колегія суддів також зазначає, що фактично в заяві про розподіл судових витрат (витрат на правову допомогу) позивачем висловлюється незгода з судовими рішеннями в частині розподілу судових витрат, що є підставою для подання касаційної скарги на ці рішення, а не для вирішення питання про розподіл судових витрат судом першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що додаткова ухвала суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 168, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Додаткову ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2014 року у справі №805/7283/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова