КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 2-2697/11

Провадження № 2/488/48/2013 р.

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2013 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого у справі судді - Циганок В.Г.

при секретарі - Спільній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду ухвалу апеляційного суду Миколаївської області щодо виконання вимог статті 220 ЦПК України по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ частки нерухомого майна в натурі, припинення права спільної часткової власності та вселення,

Встановив:

Рішенням Корабельного районного суду м.Миколаєва від 27.02.2013 року позов ОСОБА_2 задоволений частково. Вирішено: вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди в користуванні квартирою. В задоволенні позову ОСОБА_2 про виділ у власність кімнати площею 16,2 кв.м в квартирі АДРЕСА_1 та припинення права спільної часткової власності на цю квартиру відмовлено. Стягнуто з відповідачів на користь позивачки судові витрати по 557,35 грн. з кожного. Рішення суду не набрало законної сили, оскільки знаходиться на розгляді в апеляційній інстанції.

28 травня 2013 р. ухвалою апеляційного суду Миколаївської області справа повернута до Корабельного районного суду м.Миколаєва для виконання вимог ст.220 ЦПК України, оскільки позивачем заявлялись вимоги щодо відкриття окремого особового рахунку та стягнення моральної шкоди, проте в рішенні про цю позовну вимогу нічого не зазначено. Крім того судом не в повному обсязі вирішено питання щодо стягнення судового збору.

В судове засідання сторони не з'явилися, але їх присутність не є обов'язковою.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які брали участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 заявлялись позовні вимоги щодо відкриття окремого особового рахунку, але суд не вирішив питання щодо заявлених вимог. Вказана позовна вимога досліджувалася в судовому засіданні, що відповідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України є підставою для винесення додаткового рішення.

Так, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про відкриття окремого особового рахунку, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Пунктами 10, 13 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року, передбачено, що мешканці квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі) розподіляють за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних та інших послуг. Спори, що виникають під час користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (включаючи і спори щодо оплати комунальних послуг та квартирної плати), розв'язуються шляхом проведення переговорів між учасниками спору або у судовому порядку.

Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги ОСОБА_2 про відкриття окремого особового рахунку для оплати житлово-комунальних послуг на ім'я останньої, оскільки у задоволенні вимоги про припинення права спільної часткової власності та виділення у власність в натурі жилої кімнати літ"3", площею 16,2 в квартирі АДРЕСА_1, було відмовлено. Таким чином спірна квартира перебуває у спільній частковій власності сторін та сторони спільно користуються вищевказаною квартирою, а саме місцями загального користування, тому несуть спільні витрати по утриманню власності.

Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 гривень, то суд зазначену вимогу не брав до уваги, через те, що така позовна вимога не була зазначена в позовній заяві та не заявлялася в ході судового розгляду справи, а була лише зазначена в клопотанні про розрахунок понесених судових витрат та додана на стадії закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами. А отже підстав для розгляду такої вимоги у суда не було.

Крім того, при ухваленні рішення суд вирішив питання щодо стягнення з відповідачів понесених судових витрат, однак не вирішив питання про судовий збір в частині задоволених вимог немайнового характеру, що є підставою для ухвалення додаткового рішення відповідно до п.4 ч.1 ст.220 ЦПК України.

Так, при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 535,30 гривень за позовні вимоги майнового характеру, проте залишилися неоплаченими судовим збором немайнові вимоги, а саме вселення та відкриття окремого особового рахунку. Оскільки суд при ухваленні рішення не вирішив цього питання, то є підстави для ухвалення додаткового рішення. Так як вимоги позивача щодо вселення відповідачки в квартиру були рішенням суду задоволені, то суд на усунення порушення порядку, передбаченого ст.88 ЦПК України, стягує з відповідачів несплачений позивачем судовий збір в сумі 114,70 гривень (по 57,35 гривень з кожного) в дохід держави.

Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Доповнити рішення Корабельного районного суду м.Миколаєва від 22.01.2013 року, ухваленого у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ частки нерухомого майна в натурі, припинення права спільної часткової власності та вселення, зазначивши: „В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині відкриття окремого особового рахунку- відмовити. Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру в розмірі по 57,35 гривень з кожного".

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. Г. Циганок