АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]

17 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - судді Кирилюк Г.М.

суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.

при секретарі Мікітчак А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и л а:

20.11.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (надалі - ТОВ «Росвен Інвест Україна») звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 року в сумі 37 259,85 грн. Також просив відшкодувати судові витрати по справі.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 року. Згідно з умовами вказаного договору ПАТ «ОТП Банк» надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості в сумі 28000 грн., з кінцевим строком погашення до 12.06.2014 р. Внаслідок істотних порушень відповідачем зобов'язань за договором кредиту, ПАТ «ОТП Банк» визнав строк повного повернення кредиту таким, що настав, та розпочав процедуру досудового врегулювання проблемної заборгованості. Вимоги банку щодо погашення простроченої заборгованості відповідачем проігноровано.

06.03.2013 р. між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» було укладено договір факторингу №08/03/2013 р., відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» відступив на користь позивача право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 1002115517 від 12.06.2012 р., прострочена заборгованість по якому станом на 06.03.2013 р. складала 37 259,85 грн., з яких: по тілу кредиту - 28000 грн.; по простроченій комісії - 9259,85 грн. У зв'язку з тим, що до нього, як до нового кредитора, перейшло право вимоги первісного кредитора, просило позов задовольнити.

Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Росвен Інвест Україна» - Докійчук О.Л. просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права.

Свої доводи мотивує тим, що за умов встановлення судом права позивача на звернення до суду та факту порушення відповідачем умов кредитного договору, правові підстави для відмови в задоволенні позову були відсутні.

15.10.2013 р. позивач направляв на адресу відповідача повідомлення про відступлення права грошової вимоги та повідомлення про суму заборгованості, яке 18.11.2013 р. повернулося без вручення «за закінченням терміну зберігання». Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги фактору не є перешкодою для реалізації права останнього на звернення до суду за захистом своїх порушених прав. Позовна заява містить розрахунок заборгованості, а тому відмова в задоволенні позову з підстав його відсутності є необґрунтованою.

В судовому засіданні представник ТОВ «Росвен Інвест Україна» - Докійчук О.Л. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Інші особи, що беруть участь в справі, в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ ТОВ «Росвен Інвест Україна» отримав від ПАТ «ОТП Банк» право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 року, відповідно до умов укладеного між ними договору факторингу №08/03/2013. Разом з тим, за відсутності доказів одержання відповідачем письмового повідомлення про відступлення права вимоги, відповідно до положень ч.1 ст.1082 ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність у останнього обов'язку здійснювати платіж позивачу, як фактору у зобов'язанні. Крім цього, позивачем не надано суду розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Проте з такими висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 червня 2012 року між ТОВ «ОТП Кредит» (кредитор), ОСОБА_1 ( позичальник, держатель) та ПАТ «ОТП Банк» (банк) укладено договір про надання споживчого кредиту №1002115517 ( а.с.14-19).

Відповідно до преамбули вказаного договору, позичальник (держатель) отримує, а кредитор та банк надають йому фінансові послуги на умовах, викладених в договорі. Цей договір є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надаються декілька різних видів фінансових послуг - кредитування та видача і обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток.

За умовами вказаного договору ТОВ «ОТП Кредит» (кредитор) надає ОСОБА_1 споживчий кредит на загальну суму 28000 грн. строком на 24 місяців, розмір процентної ставки -17% річних. Погашення кредиту може здійснюватися шляхом перерахування грошових коштів на рахунок кредитора, вказаний у графіку платежів, будь-яким доступним позичальнику способом, утому числі шляхом переказу коштів через банківські установи (а.с.14).

Разом з тим, відповідно до розділу 2 вказаного договору, банк та позичальник підтверджують факт укладення між ними договору про видачу та обслуговування міжнародних кредитних пластикових карток (приватних) на підставі Правил користування кредитною карткою Master Card Standard та на умовах, викладених в цьому розділі.

За умови належного виконання позичальником кредитного договору та прийняття банком позитивного рішення щодо надання держателю кредиту, банк відкриває держателю картковий рахунок в гривнях та випускає кредитну картку Master Card Standard, а також виконує розрахункове обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням кредитної картки, її реквізитів чи без використання картки.

Таким чином, як вбачається з умов вказаного договору, кредитором є саме ТОВ «ОТП Кредит», а не ПАТ «ОТП Банк», як про це зазначає позивач.

Доказів відступлення ТОВ «ОТП Кредит» (кредитор) права на отримання кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 року ПАТ «ОТП Банк» матеріали справи не містять.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про перехід від ПАТ «ОТП Банк» до ТОВ «Росвен Інвест Україна» права грошової вимоги в сумі 37259,85 грн. за договором про надання споживчого кредиту №1002115517 від 12 червня 2012 р., у відповідності до договору факторингу №08/03/2013 від 06 березня 2013 р., є передчасним.

Відповідно до ч.2 ст.35 ЦПК України, якщо суд при прийнятті позовної заяви, здійсненні провадження у справі до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Не притягнувши до участі в справі ТОВ «ОТП Кредит», який надав позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 28000 грн., не встановивши правовідносини, що виникли між ТОВ «ОТП Кредит» та ПАТ «ОТП Банк» відповідно до умов укладеного договору про надання споживчого кредиту, не з'ясувавши відношення первісного кредитора до позову, відмова суду першої інстанції в задоволенні позову з підстав відсутності доказів одержання боржником письмового повідомлення про відступлення права вимоги та розрахунку заборгованості не ґрунтується на законі.

Оскільки судове рішення в даній справі може вплинути на права і обов'язки ТОВ «ОТП Кредит», яке не було притягнуто судом першої інстанції до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» задовольнити частково.

Заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 13 лютого 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 1002115517 від 12 червня 2012 року відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді:

Справа №22-ц/796/5137/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Зарицька Ю.Л.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кирилюк Г.М.