Справа № 524/10913/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2014 року м.Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Андрієць Д.Д.

за участю секретаря - Бєлєнького О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м.Кременчука з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Позов обгрунтований тим, що 29.12.2009 між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 29/12, відповідно до якого відповідачу було передано грошові кошти в розмірі 25000 грн. на строк до 29.11.2010 року. ОСОБА_2 борг вчасно не повернув. 28.05.2013 року відповідач в рахунок погашення пені за користування грошовими коштами повернув 8000 грн. Решту боргу ОСОБА_2 не повернув.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь борг за договором позики № 29/12 від 29.12.2009 року в розмірі 25000 грн., пеню в розмірі 128625 грн., індекс інфляції 1275 грн. та три відсотки річних в розмірі 2245,89 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав, визначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.2009 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики № 29/12, відповідно до якого відповідачу було передано у позику грошові кошти в розмірі 25000 грн., які він зобов'язався повернути в строк до 29.11.2010 року. Вказане підтверджується договором позики № 29/12 від 29.12.2009 року та розпискою про отримання грошових коштів до вказаного договору, які містять підпис відповідача.

Відповідно до п. 3 договору позики, у випадку прострочки платежу після 29.11.2010 року, позичальник зобов'язується виплатити кредитодавцю пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочки. Виплата пені не звільняє позичальника від виконання зобов'язань по даному договору.

Після закінчення строку, на який було укладено договір позики, ОСОБА_2 не повернув ОСОБА_1 грошові кошти відповідно до умов укладеного між ними договору.

З метою врегулювання спору, позивач звертався до відповідача, з письмовими вимогами про повернення коштів від 19.04.2012 року, 08.02.2013 року, але вимоги позивача про повернення боргу були залишені відповідачем без задоволення. 28.05.2013 року ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 8000 грн. в рахунок погашення пені за договором позики. Вказану обставину підтвердив в судовому засіданні.

Згідно статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином в порядку встановленому договором або законом та в установлений строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 1048, 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або

законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій сумі у строк та в порядку, що були встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В результаті неналежного виконання ОСОБА_2 своїх обов'язків по договору позики від 29.12.2009 року, утворилась заборгованість перед ОСОБА_1, яка станом на 27.11.2013 року становить 157145,89 грн. і складається:

- сума позики - 25000 грн.;

- пеня за прострочення строку повернення позики - 128625 грн. (25000 грн. (сума боргу) х 0,5 % (розмір пені на день) х 1093 (кількість днів прострочення) - 8000 грн. (кошти повернені позивачем в рахунок погашення пені)

- індекс інфляції - 1275 грн. ( 25000 (сума боргу) х 1,051 (індекс інфляції) - 25000(сума боргу);

- 3% річних - 2245,89 грн. (25000 (сума боргу) х 3% + 365 х 1093 (кількість прострочених днів).

Вказана сума заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості за договором позики від 29.12.2009 року, який суд вважає належним та допустимим доказом.

Станом на день розгляду справи ОСОБА_2 борг за договором позики ОСОБА_1 не сплатив. Доказів, які б спростували позовні вимоги ОСОБА_1 відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підтверджуються наданими суду доказами, які є належними та допустимими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1325 грн.

Керуючись ст.ст. 15, 57-60, 88, 208, 212-218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Автозаводським РВ КМУ УМВС України в Полтавській області 13.01.2001 року, на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 29/12 від 29.12.2009 року з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних в розмірі 157145,89 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору в сумі 1571,46 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: