147/62/14-к

ВИРОК

іменем України

17.04.2014 року Тростянецький районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Волошина І.А.,

за участі секретаря судового засідання Чудак Г.І.,

сторін кримінального провадження: прокурора Долецького О.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Тростянець кримінальне провадження №42013010300000025 від 01.11.2013 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, відповідно до наказу начальника УМВС України у Вінницькій області № 72/ос від 12.04.2013, будучи призначеним на посаду виконуючого обов'язки дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області, маючи спеціальне звання "лейтенант міліції", відповідно до Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-Х11, будучи уповноваженим виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, забезпечувати у межах своєї компетенції безпеку дорожнього руху та відповідно до п.п. 8.8, 9.4. Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 11.11.2010 № 550, будучи уповноваженим попереджувати, виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, складати протоколи про адміністративні правопорушення на громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення, тощо, являючись працівником правоохоронного органу та представником влади, тобто службовою особою, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, згідно п. "д" ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", діючи умисно, одержав неправомірну вигоду для себе за невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, а також в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої йому влади та службового становища за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 19.09.2013 у селі Верхівка Тростянецького району Вінницької області під час виконання своїх службових обов'язків по охороні громадського порядку близько 01.00, виявивши факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вступив у позаслужбові стосунки з його батьком - ОСОБА_4 і на прохання останнього не вжив передбачених законодавством заходів щодо документування факту вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

У подальшому, 31.10.2013 близько 12.00 ОСОБА_1, діючи як представник влади, перебуваючи по АДРЕСА_2 біля кафе-магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», запропонував ОСОБА_4 передати йому неправомірну вигоду в розмірі 1000 грн. за невжиті 19.09.2013 заходи щодо документування факту вчинення його сином ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, та за невиконання ним, як працівником правоохоронного органу та представником влади, обов'язків, передбачених ст. 10 Закону України «Про міліцію», що стосуються його повноважень, як службової особи, а саме: здійснювати перевірки ОСОБА_4, як фізичної особи-підприємця, в частині виконання ним правил торгівлі, дотримання правил громадського порядку в торговельно-розважальному закладі та виконання рішення виконавчого комітету Верхівської сільської ради Тростянецького району від 25.08.2013 за № 35 щодо обмеження часу роботи кафе - магазину, а також у прямій відмові від документування правопорушень, які можуть бути виявлені ОСОБА_1 в діях ОСОБА_4 та в діях його близьких та рідних, а також в діях відвідувачів кафе-магазину, що могло вплинути на підприємницьку діяльність ОСОБА_4 та призвести до негативних для нього наслідків, як приклад таких, які мали своє місце 28.08.2013, коли у кафе-магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», належному фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, проводилась перевірка працівниками Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області, за результатами якої його притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.180-1 КУпАП з подальшим накладенням адміністративного стягнення постановою Тростянецького районного суду від 18.09.2013.

У подальшому, ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище та надані йому владні повноваження всупереч інтересам служби, 14.11.2013 близько 11.10, перебуваючи в салоні автомобіля ОСОБА_4, марки «Volkswagen Transporter», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Леніна, 102 у смт. Тростянець Вінницької області, отримав від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у розмірі 1000 грн. за невжиті ним 19.09.2013 заходи щодо документування факту вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та за невиконання ним, як працівником правоохоронного органу та представником влади, обов'язків передбачених ст.10 Закону України «Про міліцію», що стосуються його повноважень, як службової особи, а саме: здійснювати перевірки ОСОБА_4, як фізичної особи-підприємця, в частині виконання ним правил торгівлі, дотримання правил громадського порядку в торговельно-розважальному закладі та виконання рішення виконавчого комітету Верхівської сільської ради Тростянецького району від 25.08.2013 за №35 щодо обмеження часу роботи кафе - магазину, а також у прямій відмові від документування правопорушень, які можуть бути виявлені ОСОБА_1 в діях ОСОБА_4, його близьких та рідних, а також в діях відвідувачів кафе-магазину, що могло вплинути на підприємницьку діяльність ОСОБА_4 та призвести до негативних для нього наслідків, як приклад таких, які мали своє місце 28.08.2013, коли у кафе-магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», належному фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, проводилась перевірка працівниками Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області, за результатами якої його притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.180-1 КУпАП з подальшим накладенням адміністративного стягнення постановою Тростянецького районного суду від 18.09.2013.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому діянні по ст.368 ч.2 КК України не визнав та показав суду, що 19.09.2013 року він перебував в складі мобільної групи. Разом з ним в складі мобільної групи були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Їхали вони на його службовому автомобілі. Біля 00.30 години в центрі с.Верхівка ними було помічено автомобіль Фольксваген Пасат темного кольору. Вони вирішили перевірити чи у ньому хтось є. Він своїм службовим автомобілем під'їхав до зазначеного автомобіля, вийшов та постукав у скло водійської дверки. З автомобіля вийшов ОСОБА_3 в автомобілі ще був ОСОБА_8. ОСОБА_7 перевірив у ОСОБА_3 документи Візуально ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння, від нього також було чути запах спиртного. Він зателефонував ОСОБА_4 та попросив його приїхати в с.Верхівку, де було виявлено його сина в стані сп'яніння. Через деякий час ОСОБА_4 приїхав на місце. Привітавшись, ОСОБА_4 подякував, що йому подзвонили і забрав сина, а їх група поїхала далі. Після цього ОСОБА_4 неодноразово дзвонив йому і хотів віддячити за те, що він не викликав до сина працівників ДАІ. Також ОСОБА_4 пропонував заправити його, щоб він частіше навідувався до кафе з метою охорони порядку. В кінці вересня 2013 року він перебував також в складі мобільної групи разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_7 Біля 12 години ночі в с.Верхівка вони побачили, що працює кафе, яке повинно працювати до 23 години. Вони зайшли в кафе і запитали чому вони працюють так пізно. ОСОБА_7 перевірив документи і попросив закритись. Коли вони вийшли на вулицю, до них підійшов ОСОБА_3 і запитав чого вони приїхали. Кафе вони вирішили перевірити через те, що були скарги від жителів села та сільського голови про те, що біля кафе бувають бійки. В двох відвідувачів кафе вони відібрали пояснення про факт роботи кафе в пізній час. 31.10.2013 року він разом з ОСОБА_10 був в с.Козинці і там зустрівся з ОСОБА_4, який в розмові поскаржився, що біля кафе бувають бійки. 14.11.2013 року біля 11.00 години, коли він перебував в приміщенні Тростянецького РВ УМВС та здійснював прийом громадян. В цей час до нього на мобільний зателефонував ОСОБА_4 та попросив його вийти на вулицю, повідомивши, що він знаходиться біля райвідділку міліції. Він вийшов на вулицю і зустрівся з ОСОБА_4 Після цього, ОСОБА_4 почав пропонувати гроші. Він відмовився. ОСОБА_4 запропонував йому сісти до його службового автомобіля, який стояв поруч та почав відкривати водійські дверцята його службового автомобіля. Він відмовився сідати до свого службового автомобіля, після чого ОСОБА_4 взяв його за руку, відкрив пасажирські дверцята свого автомобіля та запросив сісти до салону свого автомобіля. Він сів до автомобіля ОСОБА_4, а ОСОБА_4, обійшовши автомобіль сів за кермо свого автомобіля. В автомобілі ОСОБА_4 почав пропонувати йому гроші, скільки не говорив. Він відмовлявся брати гроші та сказав ОСОБА_4 залишити їх на АЗС «ОККО», щоб він міг заправити свій службовий автомобіль. ОСОБА_4 відмовився залишати гроші на АЗС. Після намагань ОСОБА_4 дати йому гроші він взяв їх у ліву руку, де знаходився його мобільний телефон. Гроші були складені вчетверо і нібито склеєні. Взявши гроші він вийшов з автомобіля ОСОБА_4 та сів у свій службовий автомобіль, де гроші кинув на переднє пасажирське сидіння разом із мобільним телефоном. Після цього, завівши автомобіль він поїхав на АЗС «ОККО». Заїхавши на АЗС «ОККО» він зупинив автомобіль біля 2-ї колонки та пішов до оператора заправки. В цей час він помітив, що у його сторону біжить незнайомий чоловік міцної тілобудови та прийняв емоційне рішення про розірвання отриманих ним від ОСОБА_4 грошових купюр. Яка сума грошей йому була надана ОСОБА_4 він не знає. Так як вони домовлялись про 20 літрів бензину, то він думав, що сума грошей надана йому ОСОБА_4 складає 200-300 грн. Бензину, який йому видавали на службовий автомобіль, явно не хватало для службових потреб. Відповідно службових обов'язків він не міг та й не перешкоджав ніяким чином ОСОБА_4 здійснювати підприємницьку діяльність. Вважає, що ОСОБА_4 давав йому гроші на бензин, щоб він частіше приїжджав в кафе слідкувати за порядком. В кафе ОСОБА_4 він обідав лише один раз і то на запрошення сільського голови ОСОБА_11 разом з останнім.

Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини у скоєнні інкримінованого йому злочину, його вина доводиться показами, свідків, дослідженими в судовому засіданні письмовими та речовими доказами.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показав, що в нього є кафе та магазин. Після відкриття кафе до нього відразу приїхав дільничний інспектор міліції ОСОБА_1 і висунув вимогу сплачувати йому щомісячно 100 грн. за підтримання порядку. Він погодився на вимогу ОСОБА_1, оскільки вважав, що 100 грн. це невелика сума і погодився на таку пропозицію ОСОБА_1 Два місяці, у липні та серпні 2013 року він сплачував ОСОБА_1 по 100грн. Однак, в серпні в кафе було проведено перевірку і працівником міліції ОСОБА_12 на нього було складено протокол за те, що в кафе було продано пиво неповнолітнім, за що його викликали в суд і він сплатив штраф. Він вважає, що ОСОБА_12 до нього в кафе підіслав ОСОБА_1 У вересні місяці 2013 року, точної дати не пам'ятає вночі йому зателефонував ОСОБА_1, який повідомив, що необхідно приїхати в с.Верхівка, де його сина ОСОБА_13 затримали п'яним. Він одразу сів до свого автомобіля та поїхав в с.Верхівку. Коли він приїхав в центр с.Верхівка то побачив, що на узбіччі стояв його автомобіль «Фольксваген-Пассат», а біля нього стояв службовий автомобіль працівників міліції. Коли він приїхав то до нього підійшов, один із працівників міліції в цивільному одязі, прізвища якого він не знає, який віддав йому документи його сина та ключі від автомобіля та повідомив, що його син знаходиться в алкогольному сп'янінні. Він запитав працівника міліції, що з нього, на що той відповів, що це на його вибір. У нього було із собою 300 гривень і хотів йому їх віддати, на що працівник міліції сказав йому покласти їх на заднє сидіння службового автомобіля, що він і зробив. Після цього працівники міліції поїхали, а він разом із сином поїхали до дому. На слідуючий день біля 08 години йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_1 та сказав, що вони гроші віддали начальнику, а йому нічого не попало. Він запитав ОСОБА_1, що він йому винен, на що той відповів, що вирішимо це питання при зустрічі. Після цього, через декілька днів, точніше не пам'ятаю ОСОБА_1 ще з двома працівниками міліції приїхав до його кафе, де вони перевіряли документи. Зі слів свого сина йому стало відомо, що ОСОБА_1 вимагав у нього гроші і виказував погрози про закриття кафе. В кінці жовтня 2013 року ОСОБА_1 приїхав до нього в кафе і в розмові сказав, щоб він сплатив йому 1000 грн. ОСОБА_1 сказав, що якщо він виплатить йому 1000 грн. то він не буде його чіпати до кінця року. Він виріши нікому нічого не платити і повідомив в правоохоронні органи. Приблизно 11-12.11.2013 року біля 12.00 години ОСОБА_1 зателефонував йому на мобільний телефон та запитав коли він передасть йому кошти. Вони домовились, що в четвер 14.11.2013 року коли ОСОБА_1 буде чергувати у райвідділі він приїде до райвідділу. Гроші ОСОБА_1 він передавав за те, що той не буде підсилати до нього перевірки і перешкоджати його господарській діяльності і за те, що він відпустив сина. 14.11.2013 року працівниками міліції його власні кошти помітили. Він дав 1000 грн. Після цього він в обідній час під'їхав до відділу міліції та зателефонував ОСОБА_1 на мобільний телефон, сказавши, що знаходиться біля райвідділу міліції, на що ОСОБА_1 сказав, що зараз вийде. ОСОБА_1 вийшов через декілька хвилин і підійшов до нього. Він вийшов з автомобіля на зустріч ОСОБА_1 та підійшовши до нього намагався дати йому гроші. ОСОБА_1 грошей не взяв, оскільки поряд були люди та сказав залишити гроші на заправці. Він відмовився залишати гроші на заправці та запропонував сісти до службового автомобіля для того, щоб віддати йому гроші. ОСОБА_1 відмовився сідати до свого службового автомобіля. Тоді він запропонував сісти до його автомобіля, на що ОСОБА_1 погодився. Він сів за кермо свого автомобіля, а ОСОБА_1 сів на переднє пасажирське сидіння його автомобіля. Після цього він в салоні свого автомобіля передав особисто ОСОБА_1 в руки 1000 грн. п'ятьма купюрами по 200 грн. Після отримання коштів ОСОБА_1 сказав, що зараз він заправиться і що все буде нормально, після чого вийшов з автомобіля та сів до свого службового автомобіля.

Свідок ОСОБА_3 допитаний в судовому засіданні показав, що його батько ОСОБА_4 являється приватним підприємцем та займається підприємницькою діяльністю. В батька є магазин і кафе-бар. В кінці вересня 2013 року у його знайомого був день народження, яке він відмічав у кафе-барі, що належить його батьку. Він в цей день допомагав батьку та торгував в кафе, а тому в святкуванні участі не брав. Біля 23 години святкування було закінчене та люди розійшлись. Він вирішив випити пляшку пива. Він випив пляшку пива та почав прибирати зал після святкування. Після прибирання він закрив кафе, сів у автомобіль разом з ОСОБА_8 та поїхав у напрямку с.Верхівка. Коли він проїжджав в центрі с.Верхівка у нього задзвонив мобільний телефон. Він підняв трубку, однак не чув, що йому говорять, а тому зупинився та вийшов з машини. В цей час до нього на службовому автомобілі під'їхав дільничний інспектор міліції ОСОБА_1, у якого в автомобілі було ще два працівника міліції. ОСОБА_1 підійшов до нього та запитав, що він тут робить. Він відповів, що їде додому та зупинився поговорити по телефону. В розмові ОСОБА_1 почув від нього запах алкоголя. Один з працівників міліції забрав його документи і ключі від машини. Після цього дільничний інспектор ОСОБА_1 сказав йому, що він може викликати працівників ДАІ та запропонував заплатити йому 1000 гривень. Він відповів, що у мене таких коштів не має, на що ОСОБА_1 повідомив, що зателефонує моєму батьку, що і зробив. Приблизно через хвилин 30 на місце приїхав його батько ОСОБА_4 Він же сів до свого автомобіля, та про що розмовляв батько із працівниками міліції не чув, однак через хвилин 5-10 батько підійшов до нього, віддав мені документи та ключі та сказав їхати до дому. Дома батько сказав, що дав працівникам міліції 300 гривень. 27.09.2013 року дільничний інспектор ОСОБА_1 приїхав до кафе-бару в с.Козинці ще з двома працівниками міліції, коли саме він тогував в барі. Вони перевірили документи, після чого ОСОБА_1 попросив зробити йому каву, після чого сказав йому вийти на вулицю поговорити. Вони разом із ним вийшли на вулицю, де ОСОБА_1 сказав йому, що у випадку із зупинкою мене на автомобілі в стані алкогольного сп'яніння я міг заплатити набагато більше та сказав надати йому в той момент 800 гривень. Я відповів, що на даний час таких коштів не має. Він запропонував ОСОБА_1 100 гривень, однак він відмовився та почав погрожувати закрити кафе та говорив, що він буде підсилати людей, щоб провокувати порушення, за які він зможе закрити кафе. Також ОСОБА_1 вимагав, щоб йому два рази на місяць накривали стіл. ОСОБА_1 він покликав до себе у службовий автомобіль двох хлопців, які сиділи у кафе та наскільки я зрозумів відібрав у них пояснення. Раніше в кафе була перевірка і на батька складався протокол за те, що в кафе були неповнолітні. Батько розповідав, що частину грошей батько дав ОСОБА_1 гроші за те, що той не викликав працівників ДАІ, а частину, щоб той не проводив перевірки.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що службові автомобілі Тростянецького РВ УМВС були забезпечені палвино-мастильними матеріалами належним чином. Йому скарги на забезпечення паливом від дільничного інспектора міліції ОСОБА_15 не надходило. Бензин на автомобілі виділявся на потреби працівників в повному об'ємі. Видача бензину фіксується в роздаточній відомості. Незалежно від того що трапилось, він може характеризувати ОСОБА_1 з позитивної сторони.

Свідок ОСОБА_16, будучи допитаним в судовому засіданні показав, що він восени 2013 року від свого керівника він, як і інші працівники, отримав вказівку виїхати в Тростянець для фіксації отримання неправомірної вигоди дільничним інспектором міліції ОСОБА_1. Також була надане фото працівника міліції відносно якого вони мали працювати і повідомлено, що є відкрите кримінальне провадження. В Тростянець разом з ним виїхали також ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 і слідчий прокуратури Вінницької області. В Тростянці він знаходився у встановленому місті зі слідчим прокуратури. Їм хтось з працівників підрозділу внутрішньої безпеки подзвонив і повідомив що працівника міліції затримано і треба під'їхати до заправки ОККО. Коли вони під'їхали на заправку, там вже був затриманий дільничний інспектор, інші працівники підрозділу безпеки, поняті і слідчий прокуратури ОСОБА_20. ОСОБА_20 проводив огляд місця події, під час якого вилучались залишки грошових купюр з тротуару, з каналізаційної решітки, з смітникової урни, робились змиви з рук затриманого працівника міліції. Також робились змиви з керма та ручки коробки передач в службовому автомобілі ОСОБА_1. Ніякого тиску на ОСОБА_1 зі сторони працівників міліції не було.

Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_18 в судовому засіданні показали кожен окремо, що 14.11.2013 року вони в складі слідчо-оперативної групи прибули в Тростянець. З автомобіля спостерігали зустріч ОСОБА_1 з ОСОБА_4 з автомобіля. Вони сіли в автомобіль ОСОБА_4. Потім ОСОБА_1 пересів в свій службовий автомобіль і поїхав в сторону заправки напроти райвідділу міліції. Там ОСОБА_1 вийшов з автомобіля і направився до приміщення заправки. Вони, вийшовши з автомобіля, також направились в сторону заправки, де в цей час оперуповноважений ОСОБА_17 вже затримав ОСОБА_1. Біля них були пошкоджені грошові купюри. Вони допоміг утримувати ОСОБА_1. В його присутності і в присутності працівників прокуратури брались змиви рук, описувались пошкоджені купюри, в ОСОБА_1 було вилучено табельну зброю. Ніякого тиску на ОСОБА_1 не здійснювалось. Він проводив відео зйомку.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що в листопада 2013 року він в складі слідчо-оперативної групи прибув в Тростянець для фіксації отримання неправомірної вигоди дільничним інспектором міліції ОСОБА_1. Він знаходився біля райвідділу міліції. Коли поступила команда що гроші передані, він направився в сторону автомобіля ОСОБА_1, однак той поїхав в сторону автозаправки ОККО. На заправці ОСОБА_1 зупинився біля заправ очної колонки, а коли помітив його, почав рвати руками і зубами грошові купюри. Він, застосувавши прийоми рукопашного бою з метою унеможливлення знищення речових доказів, провів затримання ОСОБА_1. Під час проведення огляду місця події він утримував ОСОБА_1. Самої зустрічі ОСОБА_1 і ОСОБА_4 він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показав, що ОСОБА_4 звернувся із завою, яка була передана в прокуратуру і було відкрито кримінальне провадження. Відповідно своїх обов'язків він збирає інформацію щодо конфліктних ситуацій в середовищі працівників міліції з громадянами. Про конфліктну ситуацію з ОСОБА_4 він отримав оперативним шляхом і вона знайшла підтвердження при зустрічі. Заяву від ОСОБА_4 відбирав він особисто. В подальшому він отримав доручення слідчого прокуратури про виконання негласних слідчих дій. Для чого він і його підлеглі приїхали в Тростянець, де біля паливного складу відбулась їх зустріч з ОСОБА_4 Там же ним було проведено обробку грошових купюр в сумі 1000 грн. номіналами по 200 грн., які надав ОСОБА_4, спеціальним засобом, про що було складено відповідний протокол. В подальшому ним складались відповідні протоколи про проведення негласних слідчих дій. Після затримання ОСОБА_1 ніякого тиску на нього не здійснювалось.

При повторному допиті свідок ОСОБА_20 показав, що всі свої дії щодо виконання негласних слідчих дій він виконував за дорученням слідчого прокуратури області або прокурора в кримінальному провадженні на підставі двох ухвал Апеляційного суду області та постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину. Вказані документі є таємними. Доручення він отримав в секретній частині свого підрозділу. Після чого ним було видано завдання технічному підрозділу. По закінченню проведення негласних слідчих дій ним було складено три протокола, які містяться в матеріалах провадження. Розсекретити ухвали та постанову прокурора можуть лише ініціатори та автори цих документів. В нього таких повноважень не має.

Свідок ОСОБА_22, будучи допитаною в судовому засіданні показала, що являється приватним підприємцем та працюю продавцем в магазині, що належить приватному підприємцю ОСОБА_4 Конфліктних ситуацій з ОСОБА_1 майже не було. Однак, 08.03 2013 року біля 20 години до магазину зайшов дільничний інспектор ОСОБА_1 та запитав, чому працює магазин. Вона сказала ОСОБА_1, що є всі необхідні документи на торгівлю, однак він сказав, що в даний час вона не має права торгувати. Вона чула, що в кафе ОСОБА_4, де торгує його син були перевірки. Одного разу зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що в магазин заїде дільничний інспектор ОСОБА_1 пообідати, та сказав, щоб я накрила стіл на двох чоловік. Приблизно в обідній час до магазину прийшов дільничний ОСОБА_1 ще з одним невідомим їй чоловіком. Одного разу за дзвінком ОСОБА_4 вона давала ОСОБА_1 50 грн. Через що виник конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 їй не відомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, 18.09.2013 року у їх товариша був день народження, який святкувався у кафе, що належить ОСОБА_4 в с.Козинці. Коли перед закриттям кафе вони прибирали то в його присутності ОСОБА_3 випив пляшку пива. Після прибирання кафе біля 01 години ОСОБА_3 закрив кафе ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля Фольксваген Пасат, який належить його батьку і вони поїхали в напрямку в с.Ободівка. Коли вони їхали в с.Верхівка ОСОБА_3 зупинився, оскільки хотів поговорити по телефону. В цей час до нас під'їхав автомобіль дільничного інспектора міліції ОСОБА_1, який вийшов з автомобіля та підійшов спочатку до ОСОБА_3, після чого щось сказав за алкоголь, а потім підійшов до нього з правої сторони автомобіля та у присутності ОСОБА_3 в грубій формі сказав йому, щоб я покинув це місце. Крім ОСОБА_1 з автомобіля міліції вийшли ще двоє працівників міліції, прізвищ та імен яких я не знаю. Він ще кілька хвилин постояв біля автомобіля та побачив, що у ОСОБА_3 взяли документи та ключі від автомобіля, а потім він пішов на зупинку автобуса, яка знаходиться на відстані близько 500 метрів від місця, де їх зупинили. Через якийсь час на місце приїхав батько ОСОБА_13 та після цього він та ОСОБА_3 поїхали додому, підібравши його.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що він був запрошений працівниками міліції понятим при проведенні фіксації отримання хабара працівником міліції в Тростянці. В Тростянці біля вугільного складу в його присутності працівники міліції обрабляли гроші в сумі 1000 грн. купюрами по 200 грн. якимись засобами. В Тростянці біля міліції він знаходився в автомобілі разом з працівниками внутрішньої безпеки і другим понятим. З машини працівники міліції проводили відео зйомку. Він бачив як працівник міліції зустрівся з потерпілим і вони сілі в машину потерпілого. Що відбувалось в тій машині він не бачив. Потім працівник міліції своєю машиною поїхав на заправку. На заправці він, побачивши, що до нього наближаються почав рвати гроші і був затриманий.

Свідок ОСОБА_24 допитаний в судовому засіданні показав, що він був запрошений працівниками міліції понятим при проведенні фіксації отримання хабара працівником міліції в Тростянці. В Тростянці біля міліції він, знаходячись в своєму автомобілі, бачив як працівник міліції зустрічався з якимось чоловіком, вони сідали в машину. З машини працівники міліції проводили відео зйомку. Після цього працівник міліції своєю службовою машиною поїхав на заправку. Потім, побачивши, що до нього наближаються почав рвати гроші і був затриманий. Потім на території заправки з землі, з-під решітки і смітникової урни були зібрані порвані залишки грошей.

Свідок ОСОБА_25 допитаний в судовому засіданні показав, що він працює на АЗК 37. 14.11.2013 року він заправляв автомобілі, коли вибігла прибиральниця заправки і сказала, що б'ють працівника міліції. Коли він підійшов, йому пояснили що відбулось отримання хабара. На території заправки були розкидані залишки грошей. Він зібрав ці частинки і викинув в урну біля першої колонки. Залишки грошей були по всій території заправки, а також під решіткою зливу.

Свідок ОСОБА_26 допитаний в судовому засіданні показав, що з 18.09. на 19.09.2013 року він чергував в черговій частині Тростянецького райвідділу міліції. В цей період в чергову частину ні від ОСОБА_1 ні від інших працівників райвідділу повідомлень про виявлення в с.Верхівка ОСОБА_3 в стані сп'яніння не надходило.

Свідки ОСОБА_27 та ОСОБА_28, будучи допитаними в судовому засіданні показали кожен окремо, що в кінці вересня 2013 року, точніше не пам'ятають я разом із своїми друзями відвідували кафе, що належить ОСОБА_4 в с.Козинці. В той день в кафе торгував ОСОБА_3 Приблизно о 23.00 годині до приміщення кафе зайшло троє працівників міліції, які підійшли до барної стійки та про щось розмовляли із ОСОБА_3 Серед працівників міліції був і дільничний інспектор ОСОБА_1 Про що саме була розмова ми не чули, оскільки у кафе лунала музика. Потім вони побачили, що працівники міліції вийшли на вулицю, взявши каву. Через деякий час до приміщення кафе повернулись двоє працівників міліції, які знову про щось почали розмовляти із ОСОБА_3 Що відбувалось між працівниками міліції та ОСОБА_3 я не звертав уваги, оскільки знаходився у компанії друзів. Через деякий час ми вийшли на вулицю, де були всі працівники міліції. В цей час дільничний ОСОБА_1 покликав ОСОБА_29 та ОСОБА_27 та попросив сісти до нього у службовий автомобіль. В машині ОСОБА_1 записав анкетні дані та написав пояснення. В поясненні було вказано, що вони перебували у кафе після 23.00 години і кафе в цей час ще працювало.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_31 показали кожен окремо, що ОСОБА_1 як дільничного інспектора можуть охарактеризувати з позитивної сторони. Ніяких претензій до його немає, конфліктних ситуацій не було. На сесії сільської ради піднімалось питання щодо встановлення режиму роботи кафе ОСОБА_4 Здається було прийняте рішення про роботу кафе до 23 години. Це було пов'язане з метою недопущення порушень громадського порядку.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він являється сільським головою с.Верхівка. Дільничного інспектора ОСОБА_1 він може охарактеризувати з позитивної сторони. Він особисто допомагав ОСОБА_1 заправляти службовий автомобіль. Стосовно кафе ОСОБА_4 сільською радою розглядалось питання стосовно режиму роботи цього закладу за зверненням самого ОСОБА_4 В зв'язку з тим, що біля кафе в вечірній час бувають бійки, було прийнято рішення щодо погодження режиму роботи.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 показав, що ніяких повідомлень від ОСОБА_1 про затримання осіб, які керують транспортними засобами, йому не надходило.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 показав, що бензин на службові автомобілі дільничним інспекторам виділяється, однак цієї кількості не завжди достатньо. Скарг з приводу нехватки пального від ОСОБА_1 до нього як до безпосереднього керівника не надходило.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 показали кожен окремо, що 19 вересня 2013 року вони разом в складі мобільної групи Тростянецького РВ до якої входив також дільничний інспектор ОСОБА_1 здійснювали патрулювання Тростянецького району. Бііля 24 години, проїжджаючи по с.Верхівка в центрі села ми побачили автомобіль «Фольксваген-Пассат» темного кольору, який стояв на узбіччі. Оскільки стан молодих хлопців викликав підозру, в тому, що вони перебували в стані алкогольного сп'яніння в пізню пори доби, а також те, що біля них знаходився автомобіль вони вирішили перевірити вказаних осіб. Вони зупинились біля вказаного автомобіля та молодих хлопців та підійшли до них. Один із хлопців, яким виявився ОСОБА_3 повідомив що у нього є документи на автомобіль та водійське посвідчення. ОСОБА_1 сказав, що він добре знає батька ОСОБА_3 і сказав, що зателефонує до нього, щоб той забрав сина до дому. ОСОБА_3 почав просити вирішити питання на місці, не телефонували батьку, оскільки той більше не дасть йому автомобіль. Після цього, ОСОБА_1 зателефонував до ОСОБА_4 і повідомив про ситуацію. Після телефонного дзвінка ОСОБА_4 ми з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 були у службовому автомобілі та чекали на приїзд ОСОБА_4 Приблизно через 15-20 хвилин на місце приїхав ОСОБА_4 До нього з автомобіля вийшов ОСОБА_1 Про що говорили ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вони не чули. Після розмови з ОСОБА_4 ОСОБА_1 сів за кермо службового автомобіля. ОСОБА_4 подякував нам всім за те, що ми йому зателефонували. Після цього вони поїхали у службових справах. ОСОБА_4 нікому грошової винагороди не пропонував та не надавав.

Будучи допитаними в якості свідків в судовому засіданні ОСОБА_9 та ОСОБА_7 кожен окремо показали, що приблизно в кінці вересня 2013 року, вони перебували у складі мобільної групи, до складу якої також входив дільничний інспектор ОСОБА_1 Біля 23.00 години в с.Козинці, коли вони проїжджали близ кафе ОСОБА_4, ОСОБА_1 повідомив, що кафе повинно працювати до 23.00 години, а воно працювало після 23.00 години. Вони зупинились біля кафе та всі в трьох зайшли до приміщення кафе. У кафе замовили каву, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_1 запитали продавця чому працює кафе після 23.00 години та почали перевіряти дозвільні документи. Після того, як ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перевірили дозвільні документи всі вийшли на вулицю. ОСОБА_1 підізвав до службового автомобіля двох відвідувачів кафе та відібрав у них пояснення з приводу того, що кафе працювало після 23.00 години. Після відібрання пояснень продавець закрив кафе, а ми поїхали у службових справах.

ОСОБА_9 крім того показав, що 18.09.2013 року заступив на чергування в черговій частині Тростянецького РВ. За час його чергування з 20.00 години 18.09.2013 року та до 08.00 години 19.09.2013 року ніхто із членів мобільної групи не телефонував на службові телефони чергової частини з приводу виявлення 19.09.2013 року біля 01.00 години в с.Верхівка водія ОСОБА_3, який керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Свідки ОСОБА_34 та ОСОБА_12 в судовому засіданні показали кожен окремо, що в кінці серпня 2013 року вони, перебуваючи в складі мобільної групи, у вечірній час проводили перевірку кафе ОСОБА_4 в с.Козинці на предмет виявлення порушень громадського порядку та перевірки розважальних закладів. В цьому кафе серед відвідувачів були виявлені неповнолітні після 23 години, про що було складено протокол. З ОСОБА_1 з приводу перевірок цього кафе вони не спілкувались.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_35 показав, що, перебуваючи в групі він з кимось з працівників міліції, відвідував кафе ОСОБА_4 в с.Козинці, оскільки на той час кафе тільки відкрилось. На момент візиту кафе вже закривалось, тому він лише відвідав кафе з метою ознайомлення.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що на початку листопада 2013 року він разом з ОСОБА_1 був в с.Козинці по службовій необхідності. ОСОБА_1 комусь зателефонував. Після, проїзжаючи через село, ОСОБА_1 зупинився біля кафе, йому на зустріч вийшов ОСОБА_4 ОСОБА_1 вийшов з машини і кілька хвилин спілкувався з ОСОБА_4

Крім показів допитаних в судовому засіданні свідків, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю підтверджується дослідженими наданими сторонами письмовими доказами.

Так, наказом начальника УМВС України у Вінницькій області №72 о/с від 12.04.2013 року призначено лейтенанта міліції ОСОБА_1 виконуючим обов'язки дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області (т.2 а.с.90).

Наказом начальника Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області №317 від 29.10.2013 року за дільничним інспектором міліції ОСОБА_1 закріплені слідуючі населені пункти: с.Верхівка, с.Козинці, с.Буди, с.Дубина Верхівська (т.2.а.с.а.с.133-134).

Наказом начальника УМВС України у Вінницькій області №232 о/с від 17.12.2013 року згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено з органів внутрішніх справ за п.66 (за дискредитацію звання рядового і начальницького складу) лейтенанта міліції ОСОБА_1 виконуючого обов'язки дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області (т.2 а.с.91).

Довідка Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області №102 від 09.01.2014 року, дорожні листи та відомість на видачу бензину відображають кількість виділених паливно-мастильних матеріалів на службовий автомобіль закріплений відповідно наказів №11 від 05.01.2012 року, №138 від 19.09.2012 року, №34 від 02.01.2013 року та №122 від 14.05.2013 року начальника Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області за ОСОБА_1 протягом 2012-2013 років в кількості від 10 до 260 літрів (т.2 а.с.а.с.101-105, 136-147).

З довідки Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області №103 від 09.01.2014 року вбачається, що в період з 18.09.2013 року по 19.09.2013 року до чергової частини Тростянецького РВ УМВС України у Вінницькій області повідомлень про факт виявлення в с.Верхівка Тростянецького району водія ОСОБА_3, який керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, не надходило (т.2 а.с.130).

Проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи копій постанови Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.01.2014 року, копії протоколу про адміністративне правопорушення від 09.01.2014 ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.130 ч.1 КУпАП за те, що 19.09.2013 року близько 00 год. 30 хв. керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння (т.2 а.с.а.с.123-124).

01.11.2013 року ОСОБА_4 звернувся із заявою про вимагання в нього дільничним інспектором Тростянецького РВ ОСОБА_1 1000 грн. за невтручання в його господарську діяльність (т.1 а.с.а.с.79-80).

Під час огляду 14.11.2013 року (відповідно протоколу огляду та протоколу про результати контрою за вчиненням злочину) були оглянуті надані ОСОБА_4 особисті кошти в сумі 1000 грн. для використання у документуванні неправомірних дій ОСОБА_1 наступними купюрами: купюра 200 грн. АА 2432588, купюра 200 грн. ЄФ 5806563, купюра 200 грн. ЕЩ 8016897, купюра 200 грн. ЕД 3964367, купюра 200 грн. ЕБ 8404440. Вказані купюри помічені спеціальним люмінесцентним порошком (т.1 а.с.а.с.145-147, 198-199).

Протоколом від 18.11.2013 року про результати аудіо-, відео контрою місця та протоколом від 15.11.2013 року про результати спостереження за особою зафіксовано події 14.11.2013 року, а саме зустріч ОСОБА_4 з ОСОБА_1, передачу ОСОБА_4 грошових коштів ОСОБА_1 та затримання ОСОБА_1, під час якого останній, тікаючи, розривав гроші (т.1 а.с.а.с.200-204).

Під час огляду 14.11.2013 року тротуарі на відстані 25 м від входу в приміщення АЗС «ОККО» №37 в смт.Тростянець по вул.Леніна 121а виявлено та вилучено шістнадцять фрагментів грошових купюр з ідентифікаційними ознаками: фрагмент №1 з цифрами « 16897»; фрагмент №2 - серія «ЕБ» та цифра « 8»; фрагмент №3 - частина серії «Е»; фрагмент №4 з цифрами « 06563»; фрагмент №5 з цифрами « 964367»; фрагмент №6 - без ідентифікаційних ознак; фрагмент №7 - без ідентифікаційних ознак; фрагмент №8 - серії «ЄФ»; фрагмент №9 - серії «АА»; фрагмент №10 - з цифрами « 32588»; фрагмент №11 - з цифрами « 404440»; фрагмент №12 - з цифрами « 5806563»; фрагмент №13 - з цифрами « 04440»; фрагмент №14 - серії «ЕД»; фрагмент №15 - без ідентифікаційних ознак; фрагмент №16 - без ідентифікаційних ознак з характериними ознаками двохсот гривневих купюр. У смітниковому відрі біля паливник колонок №1 та №2 АЗС «ОККО» №37 виявлено та вилучено 5 фрагментів грошових купюр з ідентифікаційними ознаками: фрагмент №1 - серії «ЄФ» та цифрами « 58»; фрагмент №2 - з цифрами « 3964367»; фрагмент №3 - серії «ЕБ» та цифрою « 8»; фрагмент №4 - серії «ЕЩ» та цифрою « 8»; фрагмент №5 - з цифрами « 8016897» з характериними ознаками двохсот гривневих купюр та купюра номіналом 2 гривні з серією ПГ та номером 9889056. У водозливній канаві між паливними колонками №№1, 2 та №№3, 4 АЗС «ОККО» №37 виявлено три фрагменти грошових купюр з ідентифікаційними ознаками: фрагмент №1 - серії «АА» та цифрами « 24»; фрагмент №2 - з цифрами « 432588»; фрагмент №3 - серії «ЕД» та цифрою « 3» з характериними ознаками двохсот гривневих купюр (т.1 а.с.а.с.103-107).

Під час огляду 14.11.2013 року на території АЗС «ОККО» №37 в смт.Тростянець по вул.Леніна 121а автомобіля ВАЗ 2107 н.з.НОМЕР_2 з водійського керма та ручки перемикання передач за допомогою вологої серветки зроблено два змиви (т.1 а.с.а.с.108-111).

Під час затримання ОСОБА_1 14.11.2013 року складено відповідний протокол, яким зафіксовано проведення змивів з рук ОСОБА_1, вилучення в останнього форменого одягу (бушлату, брюк, куртки) (т.1 а.с.а.с.94-102).

Як вбачається з висновку експертизи матеріалів речовин і виробів за експертною спеціальністю 8.11 (дослідження спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв) за №253 від 09.12.2013 року на поверхнях грошової купюри номіналом 2 гривні за номером та серією ПГ 9889056 та на 24 фрагментах грошових купюр знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором. На поверхнях серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої руки гр.ОСОБА_1, знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором. На поверхнях серветки, якою було виконано змив з водійського керма автомобіля знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором. На поверхнях серветки, якою було виконано змив з ручки перемикання передач автомобіля люмінесценції спеціальних хімічних речовин не виявлено. На поверхнях форменого бушлату (в областях клапанів нижніх накладних кишень, верхніх прорізних кишень, в оласті плечового шва лівої поли, в області коміра на внутрішній поверхні, в області застібки типу «блискавка»), на поверхнях форменої куртки (в області верхньої кишені лівої поли, на лівій і правій полі в області застібки, напроти кишені та на правому рукаві в області манжета) та на поверхнях формених брюк (на поверхні підкладки правої передньої кишені, на зовнішній та внутрішній поверхнях лівої кишені, на передній частині лівої (в нижній частині) та правої холош, в області гульфіка), знаходиться нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофор), що люмінесціює яскраво-зелено-жовтим кольором. Нашарування спеціальних хімічних речовин, які знаходяться на поверхні аркуша паперу зі зразком речовини, на поверхнях серветок, якими було виконано змиви з правої та лівої руки гр.ОСОБА_1, на поверхнях серветки, якою виконані змиви з водійського керма автомобіля, на поверхнях грошової купюри номіналом 2 гривні, поверхнях фрагментів грошових купюр та на поверхнях форменого бушлату, форменої куртки і формених брюк, за фізико-хімічними властивостями (колір люмінесценції, відношення до розчинників, здатність до копіювання, хроматографічна рухливість та колір люмінесцентних зон), однакові спектри поглинання в УФ області, співпадають між собою та мають спільну родову належність.(т.2 а.с.а.с.2-54).

З висновку судової технічної експертизи документів за експерними спеціальностями 2.1, 2.3 за №427-П від 10.12.2013 року вбачається, що 24 (двадцять чотири) частини банкнот складали раніше єдине ціле - 5 (п'ять) банкнот номіналом 200 гривень з серійними номерами: ЕД 3964367, ЕБ 8404440, ЕЩ 8016897, ЄФ 5806563 та АА 2432588. Банкноти номіналом (двісті) гривень з серійними номерами ЕД 3964367, ЕБ 8404440, ЕЩ 8016897, ЄФ 5806563 та АА 2432588, які до їх розділення складалися з відповідних 24 (двадцяти чотирьох) частин, та банкнота Національного банку України номіналом 2 (дві) гривні з серійним номером ПГ 9889056, виготовлені підприємством-виробником, яке здійснює виготовлення грошових знаків та цінних паперів для Національного Банку України. В банкнотах номіналом (двісті) гривень з серійними номерами ЕД 3964367, ЕБ 8404440, ЕЩ 8016897, ЄФ 5806563 та АА 2432588, які до їх розділення складалися з відповідних 24 (двадцяти чотирьох) частин зображення серійних номерів нанесені високим друком, зображення портрету, орнаменту біля портрету, напису: Національний банк України, підпису та напису: «Голова», зображень номіналів: « 200», знаків для людей зі слабким зором, напису: «Україна» та зображення малого гербу України - тризуба, напису: «ДВІСТІ ГРИВЕНЬ», напису: «Леся Українка» та дати життя та смерті: « 1871-1913» нанесені за допомогою глибокого друку, інші зображення на банкнотах нанесені за допомогою плоского способу друку. В банкноті Національного банку України номіналом 2 (дві) гривні з серійним номером ПГ 9889056 зображення серійних номерів нанесені високим друком, зображення портрету, орнаменту біля портрету, напису: Національний банк України, підпису та напису: «Голова», зображень номіналів: « 2», знаків для людей зі слабким зором, зображення малюнку у вигляді герба України, напису: «ДВІ ГРИВНІ», напису: «Ярослав Мудрий» нанесені за допомогою глибокого друку, інші зображення на банкнотах нанесені за допомогою плоского способу друку (т.2 а.с.а.с.56-66).

Відповідно довідки Вінницького регіонального відділення ПП «ОККО-Нафтопродукт» від 15.11.2013 року за №347 на території АЗС №ВН 37 в смт.Тростянець по вул.Леніна 121 відеозйомка 14.11.2013 року не проводилась в зв'язку з технічною несправністю системи відео нагляду (т.3 а.с.6).

В судовому засіданні оглянуті речові докази та відео додатки до протоколів гласних і негласних слідчих дій. Вказані аудіо-, відео файли, які долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів, були ретельно досліджені та відтворені у судовому засіданні за участю учасників кримінального провадження.

Позицію обвинуваченого ОСОБА_1 в частині не визнання ним своєї вини щодо одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища суд розцінює як спосіб захисту і намір уникнути відповідальності за вчинене.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні спростовуються і його вина у вчиненні злочинів повністю доводиться дослідженими в сукупності та оціненими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою, відповідають висновкам експертиз, показам свідків, а тому є такими, що відповідають фактичним обставинам справи тому суд критично оцінює його покази.

Свідчення ж свідків ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_16 є послідовними, узгоджуються з висновками експертиз, речовими доказами і в суду немає підстав ставити під сумнів показання вказаних цих свідків.

Суд вважає, що досліджені в судовому засіданні докази, жодним чином не спростовують обвинувачення пред'явлене ОСОБА_1 за ст.368 ч.2 КК України.

Твердження сторони захисту про неналежність і недопустимість доказів, а саме проведення негласних слідчих дій, проведених з порушенням вимог вимог КПК за відсутності відповідного досволу слідчого судді, суд вважає надуманими і безпідставними.

Відповідно ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Стаття 85 КПК України регламентує, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Так, в ході розгляду даного кримінального провадження за клопотанням сторони обвинувачення за для підтвердження правових підстав проведення негласних слідчих дій судом здійснювався запит до Апеляційного суду Вінницької області щодо підтвердження надання дозволу на проведення негласних слідчих дій стосовно ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження (т.2 а.с.223).

Як вбачається з наданої Апеляційним судом Вінницької області відповіді від 06.03.2014 року за №289/1-25/2014 спростувати чи підтвердити інформацію про надання слідчим суддею дозволу на проведення стосовно ОСОБА_1 негласних слідчих дій неможливо з причини знищення секретних документів через реальну загрозу їх захоплення та запобігання розголошення відомостей (т.2 а.с.227).

Проте, протокол від 18.11.2013 року про результати аудіо-, відео контролю місця та протокол від 15.11.2013 року про результати спостереження за особою містять як підставу проведення негласних слідчих дій ухвали слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області (т.1 а.с.а.с.200-204).

Наявність на момент проведення негласних слідчих (розшукових) дій відповідних ухвал слідчого судді підтверджено також в листі Департаменту внутрішньої безпеки ВВБ у Вінницькій області за №18/1-257 від 11.03.2014 року, відповідно якого 08.11.2013 року до ВВБ у Вінницькій області ДВБ МВС України надішли для виконання постанова прокурора від 07.11.2013 року про проведення контролю за вчиненням злочину та ухвали слідчого судді апеляційного суду Вінницької області від 07.11.2013 року за №0-2514т, №0-2513т та №0-2512т про надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_1 (т.3 а.с.а.с.10-11).

Таким чином, приймаючи до уваги викладене, суд вважає безспірно встановленим те, що контроль за вчиненням злочину, аудіо-, відео контроль був проведений 14.11.2013 року у спосіб, з дотриманням порядку і на підставах, передбачених процесуальним законом з дотриманням загальних засад кримінального провадження, які гарантують права і свободи людини та громадянина.

Оцінюючі вказані докази обвинувачення в контексті їх достатності та допустимості, суд бере за основу встановлений законом порядок кримінального провадження, у тому числі здійснення негласних слідчих розшукових дій, так як в цій справі вказаний аспект виявився вирішальним для прийняття в ній законного рішення.

Твердження сторони захисту щодо неналежності доказу висновку технічної експертизи документів експертизи, а саме відсутності висновку про те, що саме вилучені з місця події 24 фрагменти грошових купюр були тими купюрами, які передані ОСОБА_1, спростовуються як самим висновком експертизи та і протоколом огляду та протоколом про результати контрою за вчиненням злочину, відповідно яких зазначені купюри мають відповідні серійні номери, а саме п'ять купюр номіналом 200 грн. з серійними номерами: ЕД 3964367, ЕБ 8404440, ЕЩ 8016897, ЄФ 5806563 та АА 2432588 (т.1 а.с.а.с.145-147, 198-199, т.2 а.с.а.с.56-66).

Таким чином суд визнає допустимими, належними і достовірними фактичні дані, що стосуються подій 14.11.2013 року і які містять відповідні протоколи огляду про результати контролю за вчиненням злочину, висновки експерта. Вказані докази, поряд з показами допитаних в судовому засіданні свідків, суд кладе в основу свого рішення по суті висунутого ОСОБА_1 обвинувачення, водночас, критично оцінює, а тому і відхиляє показання обвинуваченого про його непричетність до одержання неправомірної вигоди, оскільки ці його показання спростовуються сукупністю доказів, які суд визнав допустимими, належними і достовірними.

Приймаючи до уваги повноту та несуперечність викладених доказів, їх належність, достатність та допустимість з точки зору законності їх отримання і фіксації, суд вважає, що ОСОБА_1 14.11.2013 року, являючись службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища і кваліфікує його дії за ст.368 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому, суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України. Суд враховує, що вказаний злочин для суспільства складає особливу небезпеку, оскільки зашкоджує державним інтересам, пов'язаним з встановленим законом порядком відносин в суспільстві. Злочини цієї категорії підривають авторитет держави - гаранта дотримання прав громадян, добропорядних службових осіб, наділених відповідними повноваженнями, а тому створює в суспільсті особливий резонанс.

Крім того, обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відносяться відповідно ст.12 КК Ураїни до злочину середньої тяжкості, особу винного, який раніше не судимий, характеризується позитивно як за попереднім місцем роботи так і за місцем проживання, ставлення обвинуваченого ОСОБА_1 до вчиненого - свою вину не визнав.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.ст.66, 67 КК України судом не встановлено.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 положень ст.69 КК України судом не вбачається.

Виходячи з вище наведеного, суд вважає,що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових злочинів буде обрання йому покарання у виді позвавлення волі. Суд вважає недоцільним застосування до обвинуваченого таких видів покарання, передбачених санкцією ст.368 ч.2 КК України (в редакції 07.04.2011 року), як штраф та арешт, виходячи з того, що обвинувачений не працює, а відсутність стабильного джерела достатнього заробітку може утруднити відбування такого покарання як штраф. Крім того, штраф та арешт є мінімальними мірами покарання, передбаченими санкцією ч.2 ст.368 КК України (в редакції 07.04.2011 року). Враховуючи відсутність каяття, пом'якшуючих покарання обставин, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_1 цих мінімальних видів покарання. Виходячи з вищевикладеного, суд не знаходить підстав застосування до обвинуваченого при призначенні покарання положень ст.75 КК України.

Поряд із цим, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 додаткову міру покарання у виді позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах.

Оскільки обвинувачений під час судового розгляду сумлінно виконував свої процесуальні обов'язки, від прокурора клопотання про обрання ОСОБА_1 при постановленні вироку більш суворого запобіжного заходу не надійшло, суд не знаходить підстав та наявності передбачених законом ризиків для обрання обвинуваченому більш суворого, як обраний раніше відносно обвинуваченого запобіжний захід обраний відповідно ухвали Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.01.2014 року особисте зобов'язання, до набрання вироком законної сили.

Витрати по справі на залучення експертів слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд , -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.368 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - особисте зобов'язання.

Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Строк відбуття додаткового покарання рахувати з моменту відбуття основного покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертизи матеріалів речовин і виробів 1471 грн. (тисяча чотириста сімдесят одна гривня), для проведення судової технічної експертизи документів 978 грн. (дев'ятсот ссімдесят вісім гривень), а всього 2449 грн. (дві тисячі чотириста сорок дев'ять гривень).

Речові докази по справі:

- 24 фрагменти розірваних грошових купюр номіналом 200 гривень з слідуючими ідентифікаційними ознаками: Фрагмент № 1 з цифрами « 16897»; Фрагмент № 2 - серія «ЕБ» та цифра « 8»; Фрагмент № 3 - частина серії «Е»; Фрагмент № 4 з цифрами « 06563»; Фрагмент № 5 з цифрами « 964367»; Фрагмент № 6 - без ідентифікаційних ознак; Фрагмент № 7 - без ідентифікаційних ознак; Фрагмент № 8 - серії «ЄФ»; Фрагмент № 9 - серії «АА»; Фрагмент № 10 - з цифрами» 32588»; Фрагмент № 11 - з цифрами « 404440»; Фрагмент № 12 - з цифрами « 5806563»; Фрагмент № 13 - з цифрами « 04440»; Фрагмент № 14 - серії «ЕД»; Фрагмент № 15 - без ідентифікаційних ознак; Фрагмент № 16 - без ідентифікаційних ознак; Фрагмент № 17 - серії «ЄФ» та цифрами « 58»; Фрагмент № 18 - з цифрами « 3964367»; Фрагмент № 19 - серії «ЕБ» та цифрою « 8»; Фрагмент № 20 - серії «ЕЩ» та цифрою « 8»; Фрагмент № 21 - з цифрами « 8016897»; Фрагмент № 22 - серії «АА» та цифрами « 24»; Фрагмент № 23 - з цифрами « 432588»; Фрагмент № 24 - серії «ЕД» та цифрою « 3» - повернути ОСОБА_4;

- 2 змиви з пальців та долонь рук ОСОБА_1, 2 змиви з водійського керма та ручки перемикання коробки передач службового автомобіля ОСОБА_1, 2 зразки спиртових серветок, якими робились змиви; 1 зразок хімічної речовини - знищити;

- формений одяг ОСОБА_1, в який він був одягнений в момент його затримання 14.11.2013, а саме формений бушлат, формену куртку та формені штани, грошові кошти в сумі 63 гривні, мобільний телефон НТС, зарплатні та кредитні картки - повернути ОСОБА_1;

- дорожний лист №212 на листопад 2013 року - передати в Тростянецький РВ УМВС України у Вінницькій області;

- службове посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 23.04.2012 року - передати в управління кадрового забезпечення УМВС України у Вінницькій області, знявши з вказаних речових доказів арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.11.2013 року.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буте скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя