№ 249/1427/14-к

В И Р О К

Іменем України

м.Шахтарськ

16 квітня 2014 року

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Морозової І.В.,

за участю секретаря - Шурман Н.М.,

прокурора - Гербутова О.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР 14 березня 2014 року за № 12014050560000418, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, який народився в м. Шахтарську Донецької області, має середню освіту, працює без укладення трудового договору, не одружений, судимий:

1)18.03.2011 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ст. 164 ч. 1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин;

2)13.02.2012 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ст. 164 ч. 2 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, покарання відбув 16.08.2012 року;

3)22.11.2013 року Київським районним судом м. Донецька за ст.ст. 190 ч.1, 185 ч. 1, 75 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з випробуванням строком 3 роки,

проживає за адресою АДРЕСА_1,

- у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до рішення Шахтарського міськарйонного суду Донецької області від 01 березня 2010 року ОСОБА_1 зобов'язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 січня 2010 року до ІНФОРМАЦІЯ_4.

Однак ОСОБА_1, раніше судимий за злісне ухилення від сплати аліментів, з 01 січня 2012 року по 31 травня 2012 року, з 01 липня 2012 року 31 січня 2013 року, з 01 квітня 2013 року по 21 листопада 2013 року, незважаючи на рішення суду, злісно ухилявся від обов'язку виплачувати аліменти на утримання дитини, будучи працездатним, гроші на утримання доньки навмисно не виплачував, в центрі зайнятості на обліку не перебував, працював на приватних осіб без укладення трудового договору, отримував при цьому дохід, однак приховував заробітки, що підлягають обліку при відрахуванні аліментів, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 13329,75 грн., що сукупно перевищує суму шести місячних платежів.

Своїми діями, які виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), вчиненому особою, раніше судимою за злочини, передбачені ст.ст. 164 ч. 1, 164 ч. 2 КК України, ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 164 КК України.

Вина ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, обвинувачений, повністю визнавши себе винним у скоєнні злочину, пояснив, що на підставі рішення суду зобов'язаний сплачувати на користь потерпілої аліменти на утримання малолітньої доньки. Він працював в м. Донецьку у приватного підприємця без укладення трудового договору, але після засудження в листопаді 2013 року був звільнений, оскільки за вироком суду повинен відбувати випробувальний термін за місцем реєстрації в м. Шахтарську. Після цього він намагався працевлаштуватись, але не зміг знайти роботу. В той час, коли мав роботу, аліменти не сплачував. В скоєному розкаюється.

Крім пояснень обвинуваченого, його вина в скоєнні зазначеного злочину підтверджується і іншими перевіреними судом доказами.

Потерпіла ОСОБА_2 пояснила суду, що ОСОБА_1 повинен сплачувати аліменти на утримання доньки, однак матеріальної допомоги дитині не надає.

Довідкою відділу державної виконавчої служби підтверджується, що ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року має заборгованість по аліментах на утримання дитини на користь ОСОБА_2

Обвинувачений не працює, на обліку в центрі зайнятості як безробітний не перебуває, що підтверджується довідкою центру зайнятості.

ОСОБА_1, будучі раніше судимим за ст. 164 ч. 1, ст. 164 ч. 2 КК України, являючись працездатним, тривало, систематично та наполегливо ухилявся від обов'язку сплати аліментів на утримання дитини, оскільки він мав періодичні нерегулярні заробітки, не працевлаштовуючись офіційно, однак приховав їх від ВДВС, в зв'язку з чим утримання по виконавчому листу не могли виконуватись. Маючи дохід, не виплачував аліменти, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі, що перевищує суму виплат за 6 місяців.

На підставі аналізу вивчених доказів суд прийшов до висновку, що обвинуваченим ОСОБА_1 скоєно злочин, передбачений ч. 2 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 164 ч. 1 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується в ухиленні від сплати аліментів в період з 01 січня 2012 року по 20 березня 2014 року. Однак, суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення ОСОБА_1 періоди, коли ним проводились виплати - червень 2012 року, лютий та березень 2013 року, а також період з 22 листопада 2013 року до 20 березня 2014 року, оскільки в цей час після засудження він був вимушений змінити місце проживання і не міг працевлаштуватись з об'єктивних причин. Також з обвинувачення необхідно виключити суми виплат за відповідні періоди.

Обвинувачений за місцем мешкання характеризується задовільно, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічних злочинів.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття, оскільки він повністю визнав свою вину, надав правдиві пояснення про обставини скоєння злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що вчинений ним злочин є злочином невеликої тяжкості, особу винного, обставину, що пом'якшує покарання, і вважає необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів обрати покарання у виді громадських робіт в межах санкції ч. 2 ст. 164 КК України.

Оскільки за попереднім вироком ОСОБА_1 засуджено із застосуванням ст. 75 КК України, а за знову постановленим - до покарання, яке належить відбувати реально, то поглинення або складення призначених цими вироками покарань не допускається і кожен вирок і призначене ним покарання виконується самостійно.

Заходи забезпечення кримінального провадження у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, призначивши покарання у вигляді громадських робіт на строк двісті годин.

Відповідно до ст. 70 КК України вирок Київського районного суду м. Донецька від 22 листопада 2013 року відносно ОСОБА_1 і призначене цим вироком покарання виконувати самостійно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Морозова І.В.