Справа № 22- ц - 5910/2008 рік.                              Головуючий І інстанції:  - Бабкова Т.В.

Категорія: відшкодування шкоди.                                      Суддя - доповідач: - Кокоша В.В.

 

 

                                                             Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

 

        16 грудня 2008 року.  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

 

                                   головуючого - судді : - Ізмайлової Г.Н.,

                                   суддів: - Ситнік О.М. , Кокоші В.В.,

                                   при секретарі - Сватенко А.І.,                                  

 

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Фрунзенського  районного суду  м. Харкова  від 16 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, 3 особа: - ОСОБА_4про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок дорожно - транспортної пригоди та позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок  дорожньо - транспортної пригоди,

 

                                                            в с т а н о в и л а :

 

У серпні 2004 року ОСОБА_3., в особі свого представника, звернувся в суд із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 26 липня 2004 року на перехресті  вул. Гвардійців Широнінців  та  вул. Блюхера в м. Харкові сталася дорожньо - транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2., який керував автомобілем Фольксваген - Пассат державний номер  НОМЕР_1за довіреністю наданою ОСОБА_3. та водія ОСОБА_1., який керував автомобілем ГАЗ-24 державний номер  НОМЕР_2за довіреністю наданою ОСОБА_4.

Зазначена ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1., що стверджується постановою судді Московського районного суду м. Харкова від 3 лютого 2005 року.

        В результаті зіткнення транспортних засобів його автомобілю Фольксваген - Пассат заподіяно технічні пошкодження на суму  19 342 грн.

        Крім того, діями ОСОБА_1. йому завдано моральну шкоду, оскільки він переніс стрес у зв'язку з пошкодженням автомобіля, ніс моральні страждання через завдану шкоду, був порушений його звичайний спосіб життя.

         Посилаючись на вказані обставини та 1166, 1167 ЦК України, ОСОБА_3. в уточнених позовних вимогах просив суд стягнути з ОСОБА_1. на його користь  матеріальну шкоду в сумі 19 342 грн., моральну шкоду в сумі 5 000 грн., судовий збір в сумі 100 грн.

         Відповідач ОСОБА_1., 3-особа: ОСОБА_4. позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.

        У жовтні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про відшкодування матеріальної шкоди, завданої  внаслідок  дорожньо - транспортної пригоди.

 В обґрунтування своїх вимог зазначав, що зіткнення автомобіля Фольксваген - Пассат державний номер  НОМЕР_1під керуванням водія ОСОБА_2. та керованого ним автомобіля ГАЗ-24 державний номер  НОМЕР_2,  сталося 26 липня 2004 року на перехресті  вул. Гвардійців Широнінців  та  вул.  Блюхера в  м. Харкові  лише з вини водія ОСОБА_2.

В результаті зіткнення транспортних засобів автомобілю ГАЗ-24 завдано технічні пошкодження на суму 5 868 грн. 29 коп.

Посилаючись на вказані обставини та ст. 1166, 1188 ЦК України, ОСОБА_1.  в уточнених позовних вимогах просив суд стягнути з ОСОБА_2., ОСОБА_3. на його користь матеріальну шкоду в сумі 5 868 грн. 29 коп., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 355 грн. 92 коп., витрати по оплаті телеграми в сумі 9 грн. 18 коп.

        Відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_3. позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.

        Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 24 липня 2007 року  позови ОСОБА_3.,  ОСОБА_1. об'єднані в одне позовне провадження (а.с. 62 том № 2).

        Рішенням  Фрунзенського  районного суду м. Харкова від 16 вересня 2008 року позови ОСОБА_3.,  ОСОБА_1. задоволено частково.

        Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. матеріальну шкоду в сумі 13 539 грн. 40 коп.,  моральну шкоду в сумі 1050 грн., судовий збір в сумі 100 грн.

        Стягнуто з ОСОБА_1. в дохід держави судовий збір в сумі 35 грн. 39 коп.

        Стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. матеріальну шкоду в сумі 1 760 грн. 49 коп., витрати по оплаті висновку спеціаліста автотоварознавця в сумі 106 грн. 78 коп., витрати по оплаті  поштової телеграми в сумі 2 грн. 75 коп., судовий збір в сумі 51 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

        У задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_3. про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат відмовлено.

        В апеляційних скаргах ОСОБА_1., ОСОБА_2., посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення  їх позовних вимог.

        Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції  зміні з таких підстав.

        Згідно  ч. 2 ст. 1187 ЦК України  шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій  підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

       Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;  за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці від обставин, що має істотне значення.

        Задовольняючи частково позови, суд виходив з того, що  ДТП сталася з вини всіх водіїв транспортних засобів, а ступінь вини водія ОСОБА_1. у виникненні пригоди становить 70 %,  водія ОСОБА_2.  30%  та стягнув з  кожного із них заподіяну шкоду залежно від ступеня вини у виникненні пригоди.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

         Матеріали справи свідчать, що 26 липня 2004 року на перехресті вул. Гвардійців Широнінців  та  вул.  Блюхера в  м. Харкові сталася ДТП за участю водія ОСОБА_2., який керував автомобілем Фольксваген - Пассат державний номер  НОМЕР_1за довіреністю виданою ОСОБА_3. та водія ОСОБА_1., який керував автомобілем ГАЗ-24 державний номер  НОМЕР_2 за довіреністю виданою ОСОБА_4.

        В результаті зіткнення обидва  автомобілі  зазнали технічних пошкоджень.

        Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.    

         З матеріалів справи вбачається, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 3 лютого 2005 року встановлено, що 26 липня 2004 року ОСОБА_1. керуючи автомобілем ГАЗ-24 в порушення вимог п. 10.8 Правил дорожнього руху України, здійснював проїзд перехрестя вул. Гвардійців Широнінців і Блюхера в м. Харкові на заборонений сигнал світлофору та допустив зіткнення з автомобілем Фольксваген - Пассат під керуванням  водія ОСОБА_2.

         Вказаною постановою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КпАП України відносно ОСОБА_1. з підстав, закінченням строку накладення адміністративного стягнення на час розгляду справи судом (а.с. 83, том № 2).

        За таких обставин, постанова суду, що набрала законної сили та якою встановлено вину ОСОБА_1. у виникненні  ДТП, є обов'язковою для судів, які розглядають справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

        Факт порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України під час керування автомобілем ГАЗ-24,  стверджується також свідками ОСОБА_5., ОСОБА_6., наданих в судовому засіданні  першої інстанції  21 листопада 2005 року (а.с.  71-75, 78, 80 том № 1).  

       Статями  10, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

        Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди, а також в частині стягнення з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. матеріальної шкоди та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3. до ОСОБА_1. про відшкодування шкоди та відмову у задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про відшкодування шкоди.

        Згідно звіту спеціаліста - автотоварознавця ЗАТ Український центр післяаварійного захисту  ”Експерт - Сервіс” № 184 від 8 серпня 2004 року матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля  Фольксваген - Пассат державний номер  НОМЕР_1, в результаті  пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, складає 19 342 грн. ( а.с. 44 - 59 том № 1).

        Оскільки  ДТП сталася з вини ОСОБА_1., судова колегія стягує з нього  на користь ОСОБА_3. матеріальну шкоду, завдану пошкодженням автомобіля Фольксваген - Пассат  в сумі  19 342 грн.

       Відповідно до  ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

          Згідно ст. 1167 ЦК України та роз'яснень, викладених в п. п. 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України  № 4 від  31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”,  заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується у повному обсязі тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені противоправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

         Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням  інших обставин.

         При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

          Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з пошкодженням автомобіля Фольксваген - Пассат,  його власник   ОСОБА_3.  тривалий час був позбавлений засобу пересування,  змушений був терпіти незручності, змінити свій звичайний спосіб життя, нести непередбачені матеріальні витрати на усунення наслідків ДТП.

        З урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості,  судова колегія  частково задовольняє позов ОСОБА_3. про відшкодування моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_1. на його користь на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.

       Належних доказів того, що ОСОБА_2. є  також винним у виникненні дорожньо-транспортної  пригоди, матеріали справи не містять.

       З огляду на це, судова колегія відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про відшкодування матеріальної шкоди та судових витрат.

       Судова колегія погоджується з рішенням суду в частині  відмови у задоволенні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_3. про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки ДТП виникло не з вини ОСОБА_3.

        Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

        Оскільки судова колегія задовольняє позов ОСОБА_3. то вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3. понесені ним  судові витрати  в сумі 100 грн., також стягнути з ОСОБА_1.  в дохід держави несплачений ОСОБА_3. при подачі позову в суд судовий збір в сумі 93 грн. 42 коп. та 8 грн. 50 коп. (а.с. 2 том №1).

        Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. про те, що  вказана ДТП сталася  з вини  ОСОБА_2., не можуть бути прийняті до уваги судовою колегією, оскільки вони спростовуються наявними у  справі  належними доказами.

         Керуючись  ст. ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 307,  п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України,  судова колегія,

 

                                                      в и р і ш и л а :

 

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2задовольнити частково.

        Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова  від 16 вересня 2008 року  в частині стягнення з ОСОБА_1на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі  13 539 грн.,  моральної шкоди в сумі 1050 грн., судового  збору в сумі 100 грн.,  в дохід держави  судового збору в сумі 35 грн. 39 коп., а також в частині стягнення з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 1 760 грн. 49 коп., витрат по оплаті висновку спеціаліста автотоварознавця в сумі 106 грн. 78 коп., витрат по оплаті телеграми в сумі 2 грн. 75 коп., судового збору в сумі 51 грн., витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_3задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 19 342  (дев'ятнадцять тисяч триста сорок дві) грн., моральну шкоду в сумі 1000  (одну тисячу) грн., судовий збір в сумі 100 (сто) грн.

В іншій частині  позову ОСОБА_3відмовити.

У задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1в дохід держави  судовий збір в сумі 93 (дев'яносто три) грн. 42 (сорок дві) коп. та 8 (вісім) грн. 50 (п'ятдесят) коп.

В іншій частині рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2008 року  залишити без змін.

         Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в  касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

 

 Головуючий:

 

Судді: