Єдиний унікальний номер 251/11654/13-ц Номер провадження 22-ц/775/725/2014

Провадження 22-ц/775/725/2014

Справа № 251/11654/13-ц

Категорія 44

Головуючий у 1 інстанції Єгорова О.В.

Доповідач Груіцька Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2014 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Солодовник О.Ф., суддів: Груіцької Л.О.,Ларіної Н.О.,

при секретарі Папоян К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду міста Горлівки Донецької області від 13 грудня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 19 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням були залишені без задоволення.

З вказаним рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. Просив рішення скасувати та ухвалити нове Вважають, що рішення було винесено з грубим порушенням норм законодавства.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з вказаним позовом зазначив, що згідно договору купівлі-продажу №4567 від 15.06.2006 року йому на праві власності належить однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 Позивач зареєстрував відповідачку з її неповнолітніми дітьми в своїй квартирі, спільне господарство сторони не вели.

Відповідачка по справі ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані у вказаному будинку однак з вересня 2012 року в будинку не проживають, а тому просив визнати їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При винесені рішення суд прийшов до висновку, що позивач не надав належних доказів на підтвердження причин та неповажності проживання відповідачки з неповнолітніми дітьмиу спірному житловому приміщенні.

Вислухавши суддю-доповідача, представника , позивача, відповідача ,дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Правовідносини які склалися між сторонами регулюються Главою 6 Житлового Кодексу України « Користування жилими приміщеннями в будинках/ квартирах/ приватного жилого фонду»

Конституцією України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997 р. N 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів N 2, N 4, N 7 та N 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.3 ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною 3 ст. 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і у порядку, передбачених законом.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" суд може визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням, лише з однієї, зазначеної позивачем підстави, передбаченої ст. 71 або ст. 107 ЖК.

Відповідно до ст.. 163 ЖК України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім'ї не звільняє їх від виконання обов'язків за договором найму жилого приміщення.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач звернувся з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням на підставі ст. 71,72,163.

Апеляційним судом встановлено, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1

Позивач зареєстрував відповідачку з її неповнолітніми дітьми в своїй квартирі, спільне господарство сторони не вели.

Відповідачка по справі: ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3, ОСОБА_4, зареєстровані у вказаній квартирі однак 2012 року в будинку не проживають, про що свідчить Акт комітету мікрорайону «Сонячний».

Відповідно до позову, відповідачі не є членами сімї позивача.

Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду міста Горлівки від 13 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили

Головуючий :

Судді: