Єдиний унікальний номер 257/10947/13-ц Номер провадження 22-ц/775/1529/2014

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Алексєєва А.В.

Суддів: Гусєва В.В., Кішкіної І.В.

при секретарі - Козаку І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Київського районного суду міста Донецька від 04 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 29.11.2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № СМ-SME 101/233/2007 від 29.11.2007р., згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 450000 доларів США. У забезпечення виконання кредитного договору 29.11.2007 року між позивачем і ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № РМ-SME 101/233/2007, згідно з яким було передано в іпотеку нежитлове приміщення площею 803,9 кв.м. в будівлі гуртожитку літ. А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На підставі ст. 73 ЗУ «Про нотаріат» нотаріусом було накладено заборону відчуження зазначеного предмету іпотеки, але позичальником зобов'язання по поверненню банку суми отриманого кредиту не виконувалося належним чином, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду та 08.02.11р. Ворошиловським районним судом м. Донецька було винесено рішення щодо стягнення загальної суми боргу з ОСОБА_2 і 11.11.10р. Апеляційним судом Донецької області було прийнято рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю ОСОБА_3 16.03.12р. позивачу стало відомо, що у єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні відповідні запити, але позивач згоди щодо відчуження предмету іпотеки не надавав. Згідно відповідей КП БТІ позивачу стало відомо, що 07.09.10р. на підставі договору дарування право власності за предметом іпотеки перейшло від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та 15.09.10р. на підставі договору купівлі-продажу предмет іпотеки відчужено від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 Згідно рішення Київського районного суду м. Донецька від 05.11.12р., ухвали Апеляційного суду Донецької області від 10.01.13р. та рішення Апеляційного суду Донецької області від 06.08.13р. договір дарування від 07.09.10р. укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано недійсним, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутись до суду та просить в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором звернути стягнення на спірний іпотеки, який належить ОСОБА_1, шляхом реалізації з публічних торгів органами державної виконавчої служби з початковою ціною реалізації, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавств України на користь ПАТ «ОТП Банк» та стягнути з відповідача в відшкодування судових витрат в розмірі 3441,00 грн.

Рішенням Київського районного суду міста Донецька від 04 грудня 2013 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «ОТП Банк» в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог представник відповідача посилається на те, що порушені норми матеріального права, судом неповно досліджені всі обставини справи, а саме судом не звернуто уваги про те що договір іпотеки нерухомого майна є чинним, ОСОБА_1 є власником майна, яке знаходиться в іпотеці, заборгованість за кредитним договором не погашена, а тому є законні підстави для звернення стягнення на майно, яке знаходиться в іпотеці.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги підтримала, апеляційну скаргу просила задовольнити, рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач та треті особи в судове засідання не з'явилися, повідомлені про дату та час розгляду справи відповідно до вимог статті 76 ЦПК України.

Судова колегія, заслухавши доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.11.2007 року між закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № СМ-SME 101/233/2007 від 29.11.2007р., згідно якого ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 450000 доларів США. У забезпечення виконання кредитного договору 29.11.2007 року між позивачем і ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № РМ-SME 101/233/2007, згідно з яким було передано в іпотеку нежитлове приміщення площею 803,9 кв.м. в будівлі гуртожитку літ. А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 13-19). На підставі ст. 73 ЗУ «Про нотаріат» нотаріусом було накладено заборону відчуження зазначеного предмету іпотеки (а.с.19).

Проте позичальник, скориставшись тим, що запис про іпотеку, в порушення вимог закону, було вилучено, подарував майно, яке знаходилося в іпотеці ОСОБА_4 07.09.10р., яка 15.09.10р. на підставі договору купівлі-продажу предмет іпотеки відчужила ОСОБА_1 Запис об іпотеці у подальшому була поновлена.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на те, що є рішення Апеляційного суду Донецької області від 11.11.10р. (а.с. 42-46), яке набрало законної сили та яким вирішено питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і тому у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим.

Згідно статті 23 Закону України «Про іпотеку»:

у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

У разі видачі заставної перехід права власності на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва.

Отже, до ОСОБА_1 перейшли обов'язки іпотекодавця за договором іпотеки № РМ-SME 101/233/2007, згідно з яким було передано в іпотеку нежитлове приміщення площею 803,9 кв.м. в будівлі гуртожитку літ. А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 11.11.10р. про звернення стягнення на предмет іпотеки не було виконано, а тому є законні підстави, передбачені ст. 23 Закону України «Про іпотеку» для звернення стягнення на майно, яке на даний час знаходиться у власності відповідача.

За таких підстав, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції як помилкове і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № СМ-SME 101/233/2007 від 29.11.2007р. в сумі 516138.5 доларів США, яка складається з: 444230.76 доларів США заборгованості за кредитом та 71907.74 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, на предмет іпотеки нежитлове приміщення площею 803,9 кв.м в будівлі гуртожитку літ. А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом реалізації з публічних торгів органами державної виконавчої служби за початковою ціною реалізації, визначеною суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рахунок 29090002901600.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, у вигляді судового збору в сумі 3441 грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» задовольнити.

Рішення Київського районного суду міста Донецька від 04 грудня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № СМ-SME 101/233/2007 від 29.11.2007р. в сумі 516138.5 доларів США, яка складається з: 444230.76 доларів США заборгованості за кредитом та 71907.74 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 29.11.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за №5553 , а саме, нежитлове приміщення площею 803,9 кв.м в будівлі гуртожитку літ. А-2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 15.09.2010 року за реєстровим №3960, шляхом реалізації з публічних торгів органами державної виконавчої служби за початковою ціною реалізації, визначеною суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на рахунок 29090002901600.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3441 (три тисяча чотириста сорок одну) гривню.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: