ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2014 р.Справа № 916/1775/13

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Ліпчанської Н.В., Ярош А.І.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням в.о. голови суду № 98 від 14.04.2014р.)

При секретарі судового засідання: Молодові В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Румянцев О.С., за довіреністю № 5 від 08.01.2014р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2014р.

по справі № 916/1775/13

за позовом Науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод»

про стягнення 152 662,89 грн.

Відповідно до ст.ст.44, 811 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Встановила:

У липні 2013 року Науково-виробниче підприємство «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський винзавод» в особі Вінницької філії „Альфа-Плюс" ТОВ „Котовський винзавод" про стягнення 152 662,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов дистриб'юторської угоди укладеної між сторонами в частині сплати грошових коштів за отриманий товар.

В процесі розгляду справи позивачем уточено позовні вимоги від 12.08.2013р. та заявлено їх до ТОВ „Котовський винзавод" в особі Вінницької філії „Альфа Плюс" ТОВ „Котовський винзавод", в особі Чернівецької філії „Алкотрейд" ТОВ „Котовський винзавод" щодо стягнення заборгованості за угодами №№ 248,277 (а.с. 53-56, т. 1).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.08.2013 року (суддя Мостепаненко Ю.І.) матеріали за позовною заявою НВП „Нива" у вигляді ТОВ було передано господарському суду Вінницької області. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.09.2013р. ухвалу місцевого суду від 14.08.2013р. у справі № 916/1775/13 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Одеської області.

Ухвалою від 10.12.2013р. справа прийнята суддею Малярчук І.А. до свого провадження.

З огляду на отриману з ЄДРЮОФОП інформацію станом на 20.11.2013р. про ліквідацію 12.09.2013р. Вінницької філії позивач за уточненнями до позовної заяви від 23.11.2013р. уточнив вимоги, виклав їх до відповідача, якого визначив як ТОВ „Котовський винзавод" та надав пояснення стосовно об'єднання в даній справі вимог, зокрема, зазначив, що угоди № 248 та 277 є ідентичними за змістом, укладені до відокремлених підрозділів, які є філіями ТОВ „Котовський винзавод"(а.с. 179-183, т. 1).

Суд відмовив у задоволенні заяви про уточнення (уточнених в порядку ст.22 ГПК України) від 12.08.2013р. та від 23.11.2013р., які викладались і у поясненнях від 22.01.2014р. посилаюсь на положення ч.6 п.3.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 „Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. щодо стягнення заборгованості з ТОВ „Котовський винзавод" за угодою № 248 від 19.11.2012 р. на суму основного боргу 118 000 грн., пені 6 181,25 грн., штрафу 11 800 грн., 40% річних 16 681,64 грн., зазначив про це в описовій частині рішення та розглянув первісні позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2014р. (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що надані позивачем на підтвердження поставки товару видаткові накладні оформлені в порушення вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Науково-виробниче підприємство «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2014р. скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

Апелянт у скарзі стверджує, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних заяв (уточнених в порядку ст. 22 ГПК України), оскільки НВП «Нива» у вигляді ТОВ збільшило позовні вимоги без зміни предмету позову, а шляхом доповнення підстав позову. На думку сторони, суд не взяв до уваги однорідність позовних вимог за дистриб'юторськими договорами.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідачем було частково сплачено за отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками та свідчить про схвалення сторонами спірного правочину та факту отримання відповідачем товару.

Більш детальніше доводи викладені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 15 квітня 2014 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між Науково-виробничим підприємством «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Компанія), в особі директора ОСОБА_5, який дії на підставі Статуту та Вінницькою філією „Альфа Плюс" ТОВ „Котовський винзавод" (Дистриб'ютор) в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Положення про філію та довіреності, була укладена дистриб'юторська угода № 248 від 19.11.2012р., за умовами якої Компанія зобов'язується передати, а Дистриб'ютор прийняти та оплатити продукцію у відповідності до умов цієї угоди. Кількість та асортимент продукції, яка поставляється по цій угоді, визначається сторонами в товарних накладних, які є невід'ємною частиною цієї угоди. Загальний асортиментний список продукції, що продається наведений в додатку до цієї угоди, який є невід'ємною його частиною. Сумою угоди є сума всіх поставок.

За умовами пунктів 4.1., 4.3., 4.4. угоди, поставка продукції здійснюється Компанією на підставі заявки Дистриб'ютора, оформленої на бланку уповноваженої Компанією форми, з печаткою та підписом уповноваженої особи Дистриб'ютора. Компанія підтверджує отримання замовлення шляхом завірення заявки підписом відповідного представника Компанії, Дистриб'ютор підтверджує намір прийняття продукції передачею довіреності, що надає право відповідальному представнику дистриб'ютора прийняти продукцію Компанії. Кількість та асортимент продукції, що поставляється по цій угоді, визначається сторонами в товарних накладних, які оформлені на підставі отриманої від Дистриб'ютора довіреності, являються невід'ємною частиною угоди, сумою поставки є сума вказана в товарних накладних.

Відповідно до пункту 4.8.3 угоди, датою отримання продукції, вважається дата, вказана на видатковій накладній, факт приймання продукції на склад Дистриб'ютора підтверджується відмітками на товаросупровідних документах (ТТН, видаткових накладних і т.п.), після прийняття продукції Компанії на склад Дистриб'ютора претензії по кількості та якості не приймаються.

Пунктами 6.1,6.2 угоди № 248 передбачено, що Компанія надає Дистриб'ютору відстрочення платежу не більше 45 календарних днів з моменту отримання продукції Дистриб'ютора, обумовленого п.4.8.3. цієї угоди. Оплата за продукцію здійснюється Дистриб'ютором шляхом переведення грошових коштів на поточний рахунок Компанії. При оплаті Дистриб'ютор вказує реквізити накладної або рахунку-фактури, на підставі яких здійснюється переведення грошових коштів.

Пунктом 7.1 угоди сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати/поставки товару, винна сторона сплачує: пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки та штраф 10% від вартості кожної недоплаченої/непоставленої партії товару. Крім того, за порушення виконання грошових зобов'язань Дистриб'ютор сплачує Компанії 40% річних від простроченої суми платежу. Ця угода вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013р.

В підтвердження здійснення поставки товару Вінницькій філії „Альфа Плюс" ТОВ „Котовський винзавод" за угодою № 248 від 19.11.2012р. позивач подав суду видаткові накладні № НИ-00002979 від 22.11.12 р. на суму 5 547,60 грн., № НИ-00002978 від 22.11.2012р. на суму 96 933,34 грн., № НИ-00003154 від 05.12.2012 р. на суму 105 127,20 грн., № НИ- 00003330 від 18.12.2012 р. на суму 115 452 грн., № НИ-00003249 від 12.12.2012 р. на суму 89 132,22 грн., № НИ-00000047 від 11.01.2013р. на суму 49 967,28 грн., товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв серія 01ААБХ № 551840 від 22.11.2012 р., серія 01ААБХ №551839 від 22.11.2012 р., серія 01 ААБХ № 551949 від 05.12.2012р., серія 01 ААБП № 885589 від 18.12.2012р., серія 01 ААБХ № 551989 від 12.12.2012р., серія 01 ААБХ № 564662 від 11.01.2013р., отримання якого провадилось представником Вінницької філії „Альфа Плюс" ТОВ „Котовський винзавод" ОСОБА_4. на підставі довіреностей серія ААД № 410709 від 05.12.2012 р., серія ААД № 410713 від 18.12.2012р., серія ААД № 410714 від 11.01.2013р.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги, судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 1 розділу 4 Положення про Вінницьку філію "Альфа Плюс" ТОВ "Котовський винзавод", затвердженому протоколом № 7 зборів учасників ТОВ "Котовський вінзавод" від 08.10. 2012 р. передбачено, що за згодою Товариства, і в інтересах здійснення завдань та відповідно до переліку діяльності, визначеному в розділі 2 цього Положення, Філія має право від імені Товариства укладати прямі та багатосторонні договори з підприємствами всіх форм власності, окремими громадянами; придбати матеріали та вироби у роздрібній, оптовій та комісійній торгівлі, в порядку, встановленому діючим законодавством; представляти Товариству до списання з балансу основні фонди, якщо вони зношені та застарілі; застосувати договірні ціни та розцінки, попередньо погоджені Товариством; здійснювати інші види господарської діяльності , що відповідають цілям та завданням Товариства та Філії і не суперечать діючому законодавству. (а.с. 112 т. 1)

Доказів, що юридична особа, у складі якої діяла філія Альфа Плюс" ТОВ "Котовський винзавод" надало згоду на укладання договору № 248 від 19.11.12р. (а.с. 33 - 39 том 1) не наведено.

Відповідно до пункту 4.1 Договору № 248 від 19.11.2012 р. поставка продукції здійснюється Компанією на підставі замовлення Дистриб'ютора на бланку встановленої Компанією форми з печаткою та підписом повноваженої особи Дистриб'ютора.

Позивачем не надано доказів отримання від ТОВ "Котовський вінзавод" замовлень на поставку продукції , що мало б безперечним доказом укладення договору між сторонами.

Як зазначено вище, товар від і мені ТОВ "Котовський вінзавод" отримав гр-н ОСОБА_4 на підставі довіреностей, виданих директором філії ОСОБА_3

Але, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 мав право підписувати від імені ТОВ "Котовський вінзавод" фінансово - господарські документи, договори та інші документи, що стосуються діяльності філії, відповідно до довіреності ТОВ "Котовський винзавод" від 08 10.2012 р., згідно з якою та на підставі Положення про філію не мав права підписувати довіреності та передоручати надані ним повноваження як директору філії іншим особам.

Згідно з довідкою № 12/11-2 від 12.11.2013 р. встановлено, що ТОВ "Котовський вінзавод" не уповноважувало громадянина ОСОБА_4 вчиняти дії від імені ТОВ "Котовський вінзавод" у тому числі отримувати товар, розписуватись на документах про отримання товару. Також повідомлено, що до складу податкового кредиту ТОВ "Котовський вінзавод" не включено суми податку на додану вартість за податковими накладними Науково - виробничого підприємства "Нива" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю. (а.с. 174 т.1)

Відповідно до ч.1 ст. 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі інший особі, якщо це встановлено договором або законом між собою, яку представляють, і представника, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Представник, який передав свої повноваження інший особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої.

Таким чином, за відсутності права директора філії на передоручення своїх повноважень за умови відсутності його повідомлень ТОВ "Котовський вінзавод" судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність права на підписання довіреностей № № 410714, 410713, 410709 на отримання товару за накладними №№ НИ-47, НИ- 3154, а також на відсутність повноважень г. Новатарського А.В. на отримання товару.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1,2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку , а також зберігання первинних документів , облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності, установ та організації затверджено відповідним Положенням на підставі Наказу Міністра фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про неналежність оформлення накладних № НИ 00002979, № НИ 0000 2978 від 22.11. 2012, що ставить під сумнів також існування факту поставки.

Судова колегія відхиляє клопотання позивача про залучення до матеріалів справи копій видаткових накладних № НИ 00002979, № НИ 0000 2978 від 22.11. 2012, оскільки вони відрізняються від копій зазначених документів, які вже знаходяться в матеріалах справи, наявністю додаткового підпису ОСОБА_3, яку матеріали справи не мають (а.с.12 -13).

Судова колегія також відмовляє у задоволенні клопотання про залучення інших документів: акту звіряння від 31.12.2012 р., повідомлення директора філії від 10.01.2013 про наявність та підтвердження боргу, акту від 26.11.2012р. та довіреності серії ААД № 410710, оскільки сторона не обґрунтувала неможливості надання цих доказів суду 1 інстанції.

Доводи апеляційної скарги відносно помилкового висновку суду першої інстанції щодо позовних вимог, які виникли на підставі іншого дистриб'юторського договору з Чернівецькою філією ТОВ "Котовський вінзавод" №277 від 03 травня 2012 р., відхиляються судовою колегією на підставі такого.

Первісно позивачем заявлено позов до відповідача про стягнення сум за договором № 248 від 19 листопада 2012 р., укладеним з Вінницькою філією ТОВ "Котовський вінзавод" 05.07.2013 р.

12 серпня 2013 р. (а.с.53) позивачем надано уточнення позовної заяви, яким фактично об'єднані вимоги про стягнення грошових коштів на підставі договору № 248 від 19 листопада 2012 р., укладеним з Вінницькою філією ТОВ "Котовський вінзавод" 05.07.2013 р. та іншого дистриб'юторського договору - з Чернівецькою філією ТОВ "Котовський вінзавод" № 277 від 03 травня 2012 р.

Відповідно до ст. 58 ГПК України в однієї позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони в одну справи, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Але матеріали справи не містять ухвали про об'єднання позовних вимог в одну справу, про що можна зробити висновок, що судом не порушено справу про стягнення сум на підставі дистриб'юторського договору з Чернівецькою філією ТОВ "Котовський вінзавод" № 277 від 03 травня 2012 р., а позивачем уточненою позовною заявою одночасно змінено предмет і підстави позову.

У даному конкретному випадку підставами виникнення правовідносин є різні господарські договори, кожен з яких породжує взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання, тобто позивач об'єднав вимоги, які не пов'язані між собою підставами виникнення.

З посилкою на частину 6 пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні уточнень до позовної заяви та розглянув лише первісні вимоги на підставі договору № 248 від 19 листопада 2012р. , зазначив про це в описовій частині судового рішення.

Доводи апеляційної скарги відносно часткової сплати за надані послуги не приймаються до уваги, тому що філія у цьому випадку діяла без дозволу товариства, зазначені виплати здійснені не товариством, що позбавляє можливості віднесення цих доказів до тих, що мають значення у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2014р. по справі № 916/1775/13 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 17.04.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя А.І. Ярош

Суддя Н.В. Ліпчанська