КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2014 р. Справа№ 5011-46/19091-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від ПАТ АКБ "Укргазбанк" - Белименко О.В. (дов. від 23.09.2013),

від ПАТ "Київгаз" - Велика Л.В. (дов. від 01.04.2013),

розглянувши розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2014

у справі № 5011-46/19091-2012 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Приватного акціонерного товариства "Інтер-Контакт"

до Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Групп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 з врахуванням ухвали про виправлення від 07.02.2014 у справі № 5011-46/19091-2012 визнано конкурсними кредиторами боржника: Приватне акціонерне товариство "Інтер-Контакт" на суму 9499905,58 грн., Київський міський центр зайнятості на суму 13658,84 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-інвест" на суму 101147,00 грн., Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на суму 7011,47 грн., Публічне акціонерне товариство "Київгаз" на суму 36960,53 грн., Публічне акціонерне товариство "Укргазбанк" на суму 12712136,80 грн., Святошинську міжрайонну виконавчу дирекцію Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 15679,37 грн., Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на суму 190286,41 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Теллус метал" на суму 7084741,53 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгума" на суму 13101301,25 грн. Затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансроуд Груп" з урахуванням визнаних судом вимог кредиторів. Зобов'язано розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансроуд Груп" арбітражного керуючого Швачку С.В. надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, провести 03.02.2014 збори кредиторів боржника.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у визнанні грошових вимог в сумі 4 670 659,67 грн., визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" до боржника в сумі 4 771 806,67 грн., з яких грошові вимоги четвертої черги - 4 770 659,67 грн. та сума вимог першої черги - 1 147,00 грн., та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест".

Також, не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 20.01.2014 та припинити провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу боржника.

Ухвалою від 18.03.2014 продовжено строк розгляду апеляційних скарг у даній справі на п'ятнадцять днів відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою від 18.03.2014 розгляд справи було відкладено на 01.04.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України.

01.04.2014 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.04.2014 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розпорядженням секретаря судової палати суду від 07.04.2014 доручено здійснити розгляд даної справи колегії суддів у складі: Сотніков С.В. - головуючий, судді: Пантелієнко В.О., Разіна Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 прийнято до провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест", Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп".

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.

У грудні 2012 року Приватне акціонерне товариство "Інтер-Контакт" звернулося до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" у зв'язку з неспроможністю підприємства сплатити заборгованість у розмірі 9494540,88 грн.

Провадження у справі за вказаною заявою порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-46/19091-2012 від 29.12.2012.

Отже, провадження у даній справі про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII в редакції Закону України від 2 жовтня 2012 року № 5405-VI, що діє з 04.11.2012 (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, Законом про банкрутство виокремлено чотири категорії можливих кредиторів з різним правовим статусом.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва та платежу за векселем на підставі статей 43 та 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року.

Колегія суддів відзначає, що конкурсними кредиторами слід вважати кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав до дня порушення справи про банкрутство боржника.

Поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди - це кредитори, чиї вимоги до боржника виникли як до, так і після порушення провадження у справі про банкрутство.

Кредитори, вимоги яких забезпечено заставою майна боржника. Вимоги цієї категорії задовольняються в межах порушеної справи про банкрутство.

Статтею 14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обгрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд.

Відповідно до статті 15 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Колегія суддів вважає, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявляються до боржника в порядку статті 14 Закону про банкрутство, мають бути дійсними та не обтяженими спливом строку позовної давності. Тобто докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами в установленому чинним законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, у зв'язку з тим, що останній не спроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-46/19091-2012, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника.

Ухвалою підготовчого засідання від 15.02.2013 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора, призначено у справі №5011-46/19091-2012 розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Швачку С.В..

В газеті "Голос України" від 23.02.2013 № 37(5537) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп".

25.12.2013 розпорядник майна боржника подав на затвердження суду першої інстанції реєстр вимог кредиторів, до якого включено вимоги Приватного акціонерного товариства "Інтер-Контакт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус метал", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума", Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-інвест", Публічного акціонерного товариства "Київгаз", Київського міського центру зайнятості, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, Святошинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк".

Вимоги зазначених кредиторів включено розпорядником майна боржника з врахуванням черговості їх задоволення відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство.

З матеріалів справи вбачається, що кредиторські вимоги Приватного акціонерного товариства "Інтер-Контакт" у розмірі 9494540,77 грн., з яких: 7150000,00 грн. основного боргу, 1144000,00 грн. інфляційних втрат, 329683,56 грн. 3% річних, 850947,94 грн. пені, 19726,80 грн. державного мита та 182,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2010 у справі № 16/388.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду, що до реєстру вимог кредиторів підлягають включенню грошові вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 9499905,58 грн., з яких 5365,00 грн. - перша черга (судові витрати у справі про банкрутство за подання заяви про ініціювання порушення провадження), 8643592,94 грн. - четверта черга (заборгованість, нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України та судові витрати у справі № 16/388) та 850947,94 грн. - шоста черга (пеня).

Київський міський центр зайнятості подав заяву № 08-884 від 12.02.2013 про визнання кредитором Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" на суму 13658,84 грн.

Заявлені кредиторські вимоги складаються з заборгованості Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" зі сплати внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у розмірі 13658,84 грн. та підтверджуються розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків до даного Фонду за четвертий квартал 2010 року, актом про результати проведення перевірки Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 26.05.2009 по 01.01.2011.

Розпорядник майна заявлені вимоги визнав у повному розмірі та включив їх до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Отже, заявлені вимоги Київського міського центру зайнятості у сумі 13658,84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів і віднесенню до вимог другої черги.

04.03.2013 до суду звернулось Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві із заявою № 04-08/633-13 від 26.02.2013 про визнання кредитором у справі про банкрутство № 5011-46/19091-2012 на суму 7011,47 грн.

Заявлені вимоги складаються з заборгованості Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" зі сплати внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України на виробництві та професійних захворювань України та підтверджуються розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік.

Розпорядник майна визнав та включив вказані вимоги до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Отже, заявлені вимоги Фонду в сумі 7011,47 грн. є такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів і віднесенню до вимог другої черги.

06.03.2013 до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Київгаз" № 492/19-4 від 05.03.2013 про визнання конкурсним кредитором боржника на суму 35475,53 грн., складаються з заборгованості Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" за договором № 251070 від 04.01.2011 р. з оплати вартості поставленого природного газу і нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України, штрафних санкцій та судових витрат, що стягнуті з боржника за судовими рішеннями, а також заборгованість за договором № 251070 від 30.1112.2011 на постачання природного газу за січень та лютий 2012 року.

На підтвердження заявлених вимог суду було подано копію наказу Господарського суду міста Києва від 14.10.2011 з примусового виконання рішення від 30.09.2011 у справі № 54/314 про стягнення з боржника 1587,06 грн. боргу, 109,51 грн. пені, 19,04 грн. інфляційних втрат, 9,00 грн. 3 % річних, 111,09 грн. штрафу, 102,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, копію наказу Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 про примусове виконання рішення від 16.05.2012 у справі № 5011-42/4575-2012 про стягнення з боржника 4841,75 грн. боргу, 9,68 грн. інфляційних нарахувань, 26,66 грн. 3 % річних, 324,40 грн. пені, 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору, копію договору № 251070 від 30.12.2011 на постачання природного газу за регульованими тарифами для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання з додатками та копії актів прийому-передавання послуг з газопостачання від 29.02.2012 р. на суму 15562,22 грн. і від 31.01.2012 на суму 13101,32 грн.

За твердженнями кредитора, 31.10.2011 р. платіжним дорученням № 6 боржник перерахував 1835,71 грн. за наказом у справі № 54/314, а тому його борг у цій частині складає 338,00 грн.

Розпорядник майна заявлені вимоги визнав у повному розмірі та включив їх до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Отже, заявлені вимоги Публічного акціонерного товариства "Київгаз" підлягають визнанню на суму 36960,53 грн., з яких 1147,00 грн. - перша черга (судові витрати у справі про банкрутство), 35489,13 грн. - четверта черга (заборгованість, нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України та судові витрати у справах № 54/314 і № 5011-42/4575-2012), 324,40 грн. - шоста черга (штрафні санкції).

21.03.2013 надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" від 12.03.2013 з грошовими вимогами до боржника на суму 12813607,29 грн.

Заявлені кредиторські вимоги виникли у зв'язку з неналежним виконанням Закритим акціонерним товариством "Трансроуд Груп" як позичальника грошових зобов'язань за кредитним договором № 14/2006 від 05.04.2006 та додатковою угодою до нього.

Як вбачається з матеріалів справи, між боржником та Банком було укладено кредитний договір від 05.04.2006 № 14/2006 та додаткову угоду до нього № 1 від 04.04.2008.

Виконання грошових зобов'язань перед Банком було забезпечено заставою нерухомого майна боржника за договором іпотеки від 05.04.2006 та додатковим договором до нього № 1 від 04.04.2008, за якими в іпотеку був переданий нежитловий будинок (літера Н) загальною площею 860,4 кв. м по просп. Відрадному, б. 50 у м. Києві, та оцінений сторонами у сумі 6716000,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань, Банк звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості і штрафних санкцій та про звернення стягнення на заставлене майно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2010 у справі № 34/197 з боржника стягнуто 5100000,00 грн. кредиту, 2534994,38 грн. простроченої заборгованості зі сплати відсотків, 64274,00 грн. поточної заборгованості зі сплати відсотків, 236206,84 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 103708,38 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 296825,00 грн. штрафу, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 14/2006 від 05.04.2006 судом було вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки.

В процесі примусового виконання рішення від 02.11.2010 проводилася оцінка майна боржника, яке перебуває в іпотеці банку.

Згідно з висновком про незалежну оцінку нерухомого майна станом на 22.05.2012 ринкова вартість нежитлового будинку становить 6959372,00 грн., а станом на 16.10.2013 - 6975120,00 грн.

Згідно уточненого розрахунку сума заявлених кредиторських вимог станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" станом на 28.12.2012 становить 12710989,80 грн., а саме:

5100000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;

5260245,97 грн. - прострочена заборгованість за відсотками;

1194936,99 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту (з 01.09.2008 по 29.08.2009);

833245,84 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків (з 07.08.2006 по 30.11.2012);

296825,00 грн. - штраф за порушення умов договору страхування заставного майна;

25500,00 грн. - державне мито у справі № 34/197;

236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі № 34/197.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обґрунтованими та такими що підлягають визнанню кредиторські вимоги Банку в загальному розмірі 12712136,80 грн., з яких перша черга 6960519,00 грн. (1147,00 грн. - судові витрати у справі про банкрутство та 6959372,00 грн. - заборгованість зі сплати боргу та відсотків за користування кредитом, що забезпечена заставою нерухомого майна боржника відповідно до оцінки, проведеної у ході виконавчого провадження та до порушення провадження у справі про банкрутство № 5011-46/19091-2012), четверта черга 3426609,97 грн. (решта заборгованості зі сплати кредиту, що не увійшла до першої черги і не забезпечена заставою майна боржника та судові витрати у справі № 34/197), шоста черга - 2325007,83 грн. (пеня за несвоєчасне погашення кредиту і відсотків та 296825,00 грн. штрафу за порушення умов договору страхування заставного майна).

21.03.2013 надійшла заява Святошинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 07-422 від 19.03.2013 з кредиторськими вимогами до боржника на суму 15679,37 грн.

Кредиторські вимоги складаються з заборгованості Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" зі сплати внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України та підтверджуються звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2010 рік.

Розпорядник майна визнав вказані вимоги у заявленому розмірі та включив їх до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Отже, заявлені вимоги в сумі 15679,37 грн. є такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів і віднесенню до вимог другої черги задоволення.

27.03.2013 надійшла заява Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1387/9/10.0.23 від 22.03.2013 з кредиторськими вимогами на суму 199545,51 грн.

Кредиторські вимоги складаються з податкового боргу Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" зі сплати орендної плати юридичних осіб за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 193462,36 грн. основного боргу та 6083,15 грн. пені, що розраховані станом на 18.03.2013.

На підтвердження заявлених вимог кредитор надав довідку про стан заборгованості, витяги з облікових карток за 2008-2012 роки, податкові декларації за 2008-2012 роки, корінець податкового повідомлення-рішення від 31.12.2010 на суму 24565,82 грн., від 05.11.2010 на суму 25,56 грн. і 1748,64 грн. штрафних санкцій, акт про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства у частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку від 31.12.2010 та від 05.11.2010.

Згідно уточненого розрахунку станом на 31.12.2012 борг по орендній платі за землю з юридичних осіб становить 190286,41 грн., в тому числі:

- 157862,24 грн. заборгованість з основного платежу за деклараціями за період з січня 2009 року по листопад 2012 року включно;

- 6083,15 грн. - пеня;

- 26340,02 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Отже, заявлені вимоги є такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на суму 190286,41 грн., з яких 157862,24 грн. - основний борг (третя черга задоволення вимог кредиторів) та 32424,17 грн. - штрафні санкції (шоста черга).

28.03.2013 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" № 01-пр20 від 22.03.2013 з вимогами до боржника на суму 13501783,19 грн. станом на 22.03.2013, в тому числі:

8241699,24 грн. - заборгованість з оплати вартості поставленого товару за договором № 698/1 від 12.03.2008;

1217918,12 грн. - пеня за період з 23.03.2013;

2912702,96 грн. - інфляційні;

1129462,87 грн. - 3 % річних.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2008 ТОВ "Київгума" (Завод) та ЗАТ "Трансроуд Груп" (підприємство) було укладено договір № 698/1, за умовами якого Завод зобов'язався виготовити і поставити високоякісні деталі верхньої будови рейкової колії, а саме: прокладки гумові шумознижуючі для рейкового транспорту.

У п. 3.2 і п. 3.3 договору № 698/1 від 12.03.2008 сторони погодили, що за виготовлену продукцію боржник проводить розрахунки у розмірі 50 % передплати у термін п'яти банківських днів з моменту надання рахунку грошовими коштами на банківський рахунок Заводу, решта 50 % Підприємство перераховує у термін 10-ти банківських днів з моменту отримання продукції.

Згідно з п. 11.3 договору при порушенні строків оплати боржник сплачує заводу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченої продукції за кожен день прострочення.

Даний договір діє з моменту його підписання до 31.12.2012 з правом пролонгації за узгодженням між сторонами, а у частині розрахунків до повного їх виконання.

На виконання умов договору № 698/1 від 12.03.2008 Завод поставив Підприємству продукцію за загальну суму 8241699,24 грн., що підтверджується накладними та довіреностями на отримання цінностей.

Підприємство частково оплатило продукцію на суму 100000,00 грн., що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київгума" № 01-нр115 від 28.12.2010 р. та підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом на 28.12.2010.

11.01.2011 боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Київгума" укладено додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості до договору № 698/1 від 12.03.2008, згідно з якою сторони погодили, що заборгованість Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" станом на 11.01.2011 в розмірі 8141699,24 грн. погашатиметься п'ятьма щомісячними платежами по 1500000,00 грн., що сплачуються до 31.03.2011, 30.06.2011, 30.09.2011, 31.12.2011, 31.03.2012 відповідно та одним останнім платежем розміром 641699,24 грн. у строк до 30.06.2012.

Враховуючи, що сторонами визнана сума заборгованості в розмірі 8141699,24 грн. шляхом підписання акта звірки та додаткової угоди до основного договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума основного боргу боржника за поставлений товар становить саме 8141699,24 грн.

Боржник не надав доказів виконання в частині оплати поставленого товару ані умов договору № 698/1 від 12.03.2008 ані додаткової угоди про реструктуризацію заборгованості від 11.01.2011.

Відповідно до п. 7 додаткової угоди від 11.01.2011 про реструктуризацію заборгованості у випадку порушення боржником термінів сплати заборгованості відповідно до графіку за цією угодою, підприємство має право нараховувати штрафні санкції за несвоєчасну оплату, термін нарахування яких починається з моменту настання терміну платежу за умовами основного договору.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, попередня плата за товар, який виготовив кредитор, боржником не перераховувалася, а тому термін оплати за договором має бути обчислений зі спливу 10-ти банківських днів від дати поставки, вказаній у накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгума" має бути визнане конкурсним кредитором Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" на загальну суму 13101301,25 грн., з яких 1147,00 грн. - вимоги першої черги (судові витрати у справі про банкрутство), 12128170,57 грн. - вимоги четвертої черги (8141699,24 грн. - заборгованість, 1073768,37 грн. - 3 % річних, 2912702,96 грн. - інфляційні нарахування на суму боргу) та 971983,68 грн. - вимоги шостої черги (пеня).

Разом з тим, розглядаючи кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест", колегія суддів встановила наступне.

01.03.2013 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" № 0114 від 27.02.2013 з грошовими вимогами до боржника на суму 4771806,67 грн., що складаються з заборгованості в розмірі 4770659,67 грн. та 1147,00 грн. судових витрат у справі про банкрутство.

Розглянувши заявлені кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" колегія суддів вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів в повному обсязі з огляду на наступне.

З поданої заяви та доданих до неї документів вбачається, що кредиторські вимоги "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" виникли у зв'язку з невиконанням боржником рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2008 у справі № 23/350, згідно якого розірвано договір № К-59/05 від 18.04.2005, укладений між ТОВ "Енерго-МИГ" та ТОВ "Пріоритет Сек'юрітіз", стягнуто з ЗАТ "Трансроуд Груп" борг в розмірі 4850000 грн., 20564,51 грн. державного мита, 95,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2008 у справі № 23/350 в частині стягнення з ЗАТ "Трансроуд Груп" на користь ТОВ "Енерго-МИГ" боргу в розмірі 4850000 грн., 20564,51 грн. державного мита, 95,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2008.

На примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2008 у справі № 23/350 було видано наказ, який пред'явлено до виконання.

24.09.2009 Відділом Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2008 у справі № 23/350.

18.09.2012 Господарським судом міста Києва у справі № 23/350 винесено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження, зокрема, стягувача за наказом Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-МИГ" було замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" у зв'язку з набуттям права вимоги до боржника відповідно до договору про відступлення права вимоги від 07.06.2012.

В процесі примусового виконання "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" уклало з боржником мирову угоду, яка затверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 у справі № 23/350.

У пінкті 3 мирової угоди сторони вказали, що 7 червня 2012 року між ТОВ "Енерго-МИГ" та ТОВ "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" укладено договір відступлення права вимоги, у зв'язку з чим ТОВ "ПІК "Енерго-Інвест", як новий кредитор, набуло право вимоги в сумі 4770659,67 грн. (чотири мільйона сімсот сімдесят тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 67 кой.) до ЗАТ "Трансроуд Груп", яке випливає з договору купівлі-продажу цінних паперів № К-59/05 від 18 квітня 2005 pоку, укладеного між ТОВ "Енерго-МИГ"та ТОВ "АБД-Трейд Компані", та належало ТОВ "Енерго-МИГ" у відповідності до рішення Господарського суду міста Києва від 21 лютого 2008 року у справі №23/350, постанови Київського апеляційного господарського суду від 22 липня 2008 року та наказу Господарського суду міста Києва №23/350 від 31.10.2008.

За умовами п. 4 мирової угоди Боржник підтверджує, що його заборгованість перед Стягувачем на момент укладення цієї Мирової угоди становить 4 770 659,67 грн. (чотири мільйони сімсот сімдесят тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 67 коп), що складається з суми основного боргу в розмірі 4 750 000 грн., 20 564 грн. державного мита, 95, 16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та зобов'язується сплатити зазначені грошові кошти в повному обсязі на умовах цієї мирової угоди.

Згідно п. 5 боржник зобов'язується погасити заборгованість в розмірі 4770659,67 грн. (чотири мільйони сімсот сімдесят тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 67 коп.) після узгодження між сторонами цієї мирової угоди та затвердження її Господарським судом міста Києва шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Стягувана на таких умовах:

5.1 З відстрочкою сплати суми боргу до 01 грудня 2012 р.

5.2 З 01.12.2013 р. по 31.02.2013 р. Боржник сплачує Стягувачу по 100 000,00 (сто тисяч) грн. щомісяця. Перерахування грошових коштів здійснюється Боржником до 30 числа кожного календарного місяця. До 28.02.2013 р. Боржник зобов'язується сплатити Стягувачу 300 000,00 (триста тисяч) грн.

5.3 Залишок боргу в сумі 4470659,67 грн. (чотири мільйони чотириста сімдесят тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 67 коп.) сплачується Боржником з розстрочкою платежів починаючи 01.03.2013 року протягом 6 (шести) календарних місяців рівними частинами, а саме:

745 109,95 грн. (сімсот сорок п'ять тисяч сто дев'ять гривень 95 коп.) до 20.03.2013р.;

745 109,95 грн. (сімсот сорок п'ять тисяч сто дев'ять гривень 95 коп.) до 20.04.2013р.;

745 109,95 грн. (сімсот сорок п'ять тисяч сто дев'ять гривень 95 коп.) до 20.05.2013р.;

745 109,95 грн. (сімсот сорок п'ять тисяч сто дев'ять гривень 95 коп.) до 20.06.2013р.;

745 109,95 грн. (сімсот сорок п'ять тисяч сто дев'ять гривень 95 коп.) до 20.07.2013р.;

745 109,92 грн. (сімсот сорок п'ять тисяч сто дев'ять гривень 95 коп.) до 20.08.2013р.

Разом з тим, у п. 6 мирової угоди сторони визначили, що Боржник зобов'язується проводити перерахування грошових коштів згідно графіку, зазначеному у п. 5.2. даної Мирової угоди, до 20 числа відповідного місяця. Кінцева дата погашення заборгованості 20 серпня 2013 року. У разі якщо 20 число місяця є вихідним чи святковим днем, Боржник зобов'язується провести перерахування відповідної суми у попередні банківські дні від такої дати. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на рахунок Стягувача.

Відповідно до ст. 626, 638 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Колегія суддів, проаналізувавши умови мирової угоди у справі № 23/350, вважає, що сторонами не було досягнуто згоди щодо строків виконання боржником зобов'язання зі сплати боргу в розмірі 4770659,67 грн., які в даному випадку є істотною умовою договору, оскільки п. 5 вказаної угоди містить суперечливі дати як початку виконання зобов'язання так і його кінцеву дату.

При цьому, не можуть бути прийняті до уваги пояснення боржника про наявність описок в тексті мирової угоди щодо строків та терміну виконання зобов'язань зі сплати боргу, оскільки будь-яких доказів на підтвердження звернення до Господарського суду міста Києва та прийняття судового рішення з зазначеного питання сторонами не надано.

Відтак, колегія суддів вважає, що умови мирової угоди не підлягають застосуванню до спірних правовідносин щодо відстрочки та розстрочки виконання зобов'язання боржника сплатити на користь ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" суму боргу в розмірі 4770659,67 грн., у зв'язку з її неукладеністю.

Слід також зазначити, що умовами мирової угоди не обумовлено те, що за умови виконання сторонами даної угоди, заборгованість боржника перед ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест", яка утворилась у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу цінних паперів № К-59/05 від 18 квітня 2005 року та стягнута на підставі судового рішення від 21.02.2008 у справі №23/350 вважається погашеною.

Згідно ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Колегія суддів вважає, що відсутність письмово оформленої домовленості між сторонами про те, що зобов'язання за попереднім договором припиняються у зв'язку з новим зобов'язанням на підставі мирової угоди, свідчить, що новації передбаченої ст. 604 ЦК України не відбулось.

За встановлених вище обставин, колегія суддів вважає, що обов'язок боржника сплатити заборгованість, яка виникла з договору купівлі-продажу цінних паперів № К-59/05 від 18 квітня 2005 року, укладеного між ТОВ "Енерго-МИГ" та ТОВ "АБД-Трейд Компані", та належала до сплати на користь ТОВ "Енерго-МИГ" у відповідності до рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2008 у справі №23/350 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2008, настав саме 22 липня 2008 року після набрання рішенням у справі № 23/350 законної сили.

Враховуючи, що заборгованість боржника перед ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" виникла до дати порушення провадження у даній справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що кредиторські вимоги в розмірі 4770659,67 грн. слід визнати конкурсними та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу задоволення, а вимоги в розмірі 1147,00 грн., що складаються зі сплаченого судового збору у даній справі, підлягають включенню до першої черги.

Частково відмовивши у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" на суму 4670659,67 грн., місцевий господарський суд не з'ясував дійсних обставин справи та не навів у оскаржуваній ухвалі відповідного нормативного обгрунтування безпідставності заявлених кредиторських вимог, що є порушенням норм процесуального права, а саме статей 43, 84 ГПК України, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про визнання вимог конкурсного кредитора ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" в повному обсязі на суму 4771806,67 грн.

Також, колегія суддів, розглянувши кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус метал", не погоджується з висновком суду першої інстанції про їх обґрунтованість і визнання з огляду на наступне.

28.03.2013 до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус метал" від 23.03.2013 про визнання кредитором боржника на суму 32775435,00 грн., яких 6857764,10 грн. - основний борг, 25708937,98 грн. - договірна неустойка, 208732,92 грн. - 3 % річних.

З заяви кредитора вбачається, що заборгованість боржника в сумі 6857764,10 грн. виникла у зв'язку з невиконанням останнім умов договору поставки № 02/03-10 від 23.03.2010 як покупця щодо оплати поставленого товару.

23.03.2010 ТОВ "Теллус метал" (постачальника) та ЗАТ "Трансроуд Груп" (покупець) було укладено договір поставки № 02/03-10, за умовами якого постачальник зобов'язався продати та передати у власність покупця, а покупець - прийняти й оплатити вартість металопродукції (товар) на умовах, викладених в цьому договорі (п. 1.1).

Ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура якої визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2).

За умовами п. 2.2 договору покупець здійснює прийом товару за кількістю згідно видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.1 договору покупець здійснює оплату товару протягом 15-ти банківських днів з моменту акту приймання-передачі поставленої партії товару, якщо інше не вказано в Специфікації або в інших додатках до цього договору.

За умовами п. 5.1. договору постачальник зобов'язаний передати покупцю товар визначеного асортименту, кількості та по ціні, що вказуються у Специфікаціях. Передати покупцю товар з наступними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, товаротранспортна накладна, сертифікат якості.

Відповідно до п. 5.2 договору покупець зобов'язаний підписати постачальнику акт приймання-передачі товару або виписати довіреність (п. 5.2.1). Прийняти та оплатити вартість товару згідно п. 4.1 цього договору (п. 5.2.2). Перевірити кількість та якість при його прийманні (п. 5.2.3).

Згідно з п. 6.1 договору у разі несвоєчасної поставки товару постачальником, останній сплачує на користь покупця пеню у розмірі 0,5 % від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки.

У п. 6.2 договору сторони погодили, що при порушенні строку оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,5 від вартості поставленого товару, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, за кожен день прострочення платежу.

На умовами п. 8.1 договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2011.

У додатку № 1 від 23.03.2010 до договору поставки "Специфікація № 1" сторони визначили найменування, кількість та ціну товару, місце поставки, строк поставки.

Так, строк поставки товару складає 90 календарних днів з моменту підписання цієї специфікації, загальною вартістю 7009834,20 грн.

На підтвердження поставки товару ТОВ "Теллус метал" надало Акт від 21.12.2010 приймання-передачі товару за договором поставки № 02/03-10 від 23.03.2010 відповідно до Специфікації № 1 на загальну суму 6957764,10 грн., який підписаний представниками та затверджений керівниками сторін.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692).

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з Акту від 21.12.2010 приймання-передачі, він підписаний представником ЗАТ "Трансроуд груп" без зазначення прізвища та ініціалів уповноваженої особи на отримання товару, а за таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про беззаперечне підтвердження факту отримання відповідачем товару за вказаним актом, враховуючи, що умовами укладеного між сторонами договору встановлений обов'язок постачальника передати товар разом з рахунком-фактура, видатковою накладною, податковою накладною, товаротранспортною накладною, сертифікатом якості. Крім того, слід зазначити, що за поясненнями розпорядника майна, договір поставки № 02/03-10 від 23.03.2010 не відображений у бухгалтерському обліку боржника.

Будь-яких інших первинних документів на підтвердження виконання своїх зобов'язань з поставки товару за Договором поставки № 02/03-10 від 23.03.2010 ТОВ "Теллус метал" ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надало.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково прийнято в якості допустимого та беззаперечного доказу наданий кредитором Акт від 21.12.2010 приймання-передачі та помилково зроблено висновок про обґрунтованість заявлених вимог до боржника в частині суми основного боргу за Договором поставки № 02/03-10 від 23.03.2010, що виключає визнання вимог по пені згідно п. 6.2 договору та трьом відсоткам річних згідно ст. 625 Цивільного кодексу України.

На думку колегії суддів, визнавши кредиторські вимоги ТОВ "Теллус метал" місцевий господарський суд не в повному обсязі дослідив обставини справи, що призвело до помилкового висновку про обґрунтованість заявлених кредиторських вимог.

Враховуючи викладене вище, кредиторські вимоги ТОВ "Теллус метал" не підлягають визнанню, відповідно і включенню до реєстру вимог кредиторів в загальному розмірі 32775435,00 грн.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права при прийнятті судового рішення за результатами попереднього засідання у справі про банкрутство, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню, а саме в частині визнання кредитором боржника ТОВ "Теллус метал" та в частині відмови у визнанні кредиторських вимог ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" на суму 4670659,67 грн. В зазначеній частині належить прийняти нове рішення про відмову у визнанні кредитором боржника ТОВ "Теллус метал", а також визнати вимоги ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "Енерго-інвест" в повному обсязі на суму 4771806,67 грн. в решті оскаржувану ухвалу належить залишити без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 106 ГПК України Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-Інвест" задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Трансроуд Груп" задовольнити частково.

3. Ухвалу попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 у справі № 5011-46/19091-2012 змінити в частині визнання кредитором боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-інвест" (підпункт 1.3 пункту 1 ухвали).

4. Викласти підпункт 1.3 пункту 1 ухвали попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 у справі № 5011-46/19091-2012 в наступній редакції:

"Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова інвестиційна компанія "Енерго-інвест" на суму 4771806,67 грн. (1147,00 грн. - перша черга, 4770659,67 грн. - четверта черга)".

5. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 у справі № 5011-46/19091-2012 скасувати в частині визнання конкурсним кредитором боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Теллус метал" на суму 7084741,53 грн. (підпункт 1.9 пункту 1 ухвали).

6. Прийняти в цій частині нове рішення.

7. Кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Теллус метал" на суму 32775435,00 грн. відхилити.

8. В решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 у справі № 5011-46/19091-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.О. Пантелієнко

Т.І. Разіна