Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2014 р. Справа № 805/4147/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосуд І.М., розглянувши у приміщення суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вулиця 50 Гвардійської дивізії, 17 у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 17.01.2014 № Ф-22271-17, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

01.04.2014 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 17.01.2014 № Ф-22271-17, зобов'язання припинити нарахування єдиного соціального внеску як особі, що перебуває на пенсії за віком і пенсійний вік для якої було зменшено, будучи фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування (арк. справи 3 - 8).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є пенсіонером за віком на пільгових умовах, здійснює підприємницьку діяльність та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, позивач звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки у відповідності до вимог зазначеної статті особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

18.02.2014 позивач отримала вимогу від 17.01.2014 № Ф-22271-17 про сплату боргу у розмірі 8 323,13 гривень. Вважає спірну вимогу винесеною у спосіб, що суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим просить визнати її протиправною та скасувати, зобов'язати відповідача припинити нарахування єдиного соціального внеску.

Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату час та місце слухання справи була повідомлена судом належним чином (арк. справи 33). 15.04.2014 позивач через відділ діловодства та документообігу надала заяву про розгляд справи без її участі (арк. справи 35).

Представник відповідача Іващенко Д.А. проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову, надав письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, що ОСОБА_1 не являється пенсіонером за віком у розумінні Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому на неї не розповсюджується дія пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (арк. справи 41 - 43).

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином (арк. справи 23). 09.04.2014 представник третьої особи через відділ діловодства та документообігу надала письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначила, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсію за віком на пільгових умовах. Відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Станом на 2014 рік позивач не досягла пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та повинна сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ар справи 24 - 25).

За таких обставин, та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за відсутності позивача та представника третьої особи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована Виконавчим комітетом Донецької міської ради в якості фізичної особи-підприємця 26.04.2005, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (арк. справи 18). Позивач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пенсію за віком. Зазначена обставина підтверджується пенсійним посвідченням ОСОБА_1 серії НОМЕР_2, вид пенсії - за віком, термін дії - довічно (арк. справи 19).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі за текстом - ДПІ у Калінінському районі міста Донецька) є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Третя особа - управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька (далі за текстом - УПФУ у Калінінському районі міста Донецька) є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Статтею 307 Податкового кодексу України передбачено, що податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Як встановлено судом, 17.01.2014 ДПІ у Калінінському районі міста Донецька було прийнято вимогу № Ф-22271-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (арк. справи 9).

Відповідно до зазначеної вимоги ДПІ у Калінінському районі міста Донецька зобов'язує позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 8 323,13 гривень.

З письмових заперечень відповідача вбачається, що до спірної вимоги увійшла сума заборгованості, передана УПФУ у Калінінському районі міста Донецька у розмірі 7 129,1 гривень та сума єдиного внеску за 3 квартал 2013 року у розмірі 1 194,03 гривень.

Позивач зверталась до ДПІ у Калінінському районі міста Донецька та до УПФУ в Калінінському районі міста Донецька із заявами про надання виписок з її особової справи (арк. справи 10, 12).

Спірну вимогу позивач отримала 18.02.2014, а до Донецького окружного адміністративного суду звернулась 01.04.2014, після отримання нею останньої відповіді ДПІ у Калінінському районі міста Донецька від 24.03.2014 № 6193/10/05-63-17-02 (арк. справи 11).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Нормою частини 3 статті 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються, зокрема, трудові пенсії за віком, пенсії по інвалідності.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

З аналізу вищезазначених положень свідчить, що пенсія, яка призначена на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком.

Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.

Отже, положення частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI, передбачає звільнення від сплати єдиного внеску всіх пенсіонерів за віком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.

За таких обставин, ДПІ у Калінінському районі міста Донецька незаконно винесено вимогу від 17.01.2014 № Ф-22271-17, з огляду на що, вказана вимога визнається протиправною та скасовується судом.

Разом з тим, вимоги позивача про зобов'язання припинити нарахування єдиного соціального внеску як особі, що перебуває на пенсії за віком і пенсійний вік для якої було зменшено, будучи фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування є необґрунтованими та заявленими передчасно, оскільки відповідно до Закону № 2464-VI, контролюючи органи забезпечують збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, здійснюють контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску. Отже, до компетенції відповідача входить нарахування та стягнення єдиного внеску.

Крім того, положення КАС України передбачають захист порушених прав і не дозволяють вирішувати вимоги на майбутнє.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 219, 24 гривень (арк. справи 2).

Керуючись статтями 2, 11, 17 - 20, 69 - 72, 94, 162, 163, 185 - 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Донецька про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу від 17.01.2014 № Ф-22271-17, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Калінінському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 17 січня 2014 року № Ф-22271-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8 323,13 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: 83023, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 219 (двісті дев'ятнадцять) гривень 24 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосуд І.М.