Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 р. Справа № 805/2610/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Старосуд І.М., суддів Лазарєва В.В., Тарасенка І.М., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вулиця 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Міністерства доходів і зборів України, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги від 21.11.2013 № Ф-119 94 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 2 388,06 гривень, скасування рішення від 30.12.2013 № 6439/10/05-99-10-05-12-2, скасування рішення від 11.02.2014 № 84/К/-99-99-10-01-07-15, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Міністерства доходів і зборів України, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги від 21.11.2013 № Ф-119 94 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 2 388,06 гривень, скасування рішення від 30.12.2013 № 6439/10/05-99-10-05-12-2, скасування рішення від 11.02.2014 № 84/К/-99-99-10-01-07-15.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером за віком на пільгових умовах, здійснює підприємницьку діяльність та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010, позивач звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки у відповідності до вимог зазначеної статті особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

25.11.2013 позивач отримав вимогу від 21.11.2013 № Ф-119 94 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 2 388,06 гривень, з якою він не погодився та оскаржив її до Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 30.12.2013 № 6439/10/05-99-10-05-12-2 у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено. Не погодившись з рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області про відмову у задоволенні скарги, позивач оскаржив його до Міністерства доходів і Зборів України, але рішенням від 11.02.2014 № 84/К/-99-99-10-01-07-15, у задоволення скарги ОСОБА_1 було відмовлено.

Вважає спірну вимогу та рішення такими, що винесені у спосіб, що суперечить чинному законодавству України, у зв'язку чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (арк. справи 67). 31.03.2014 через відділ діловодства та документообігу надав письмові заперечення проти позовних вимог (арк. справи 53 - 54), в яких зазначено, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком із застосуванням частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до статті 12 цього Закону, право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, а стаття 13 визначає підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах із скороченням віку передбаченого статтею 12 цього Закону. Виходячи з положень пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», від сплати за себе єдиного внеску звільняються особи, якщо вони є пенсіонерами за віком, тобто чоловіки, які відповідно до статті 12 Закону України № 1788 «Про пенсійне забезпечення» та статті 26 Закону № 1058 досягли 60 років.

Вважає, що позивач не є пенсіонером за віком у розумінні пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та не звільняється від його сплати.

Представник відповідачів Головного управління Міндоходів у Донецькій області та Міністерства доходів і зборів України у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується розпискою про отримання судової повістки (арк. справи 68). 03.04.2014 через відділ діловодства та документообігу надав заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, що рішення Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 30.12.2013 № 6439/10/05-99-10-05-12-2 та Міністерства доходів і зборів України від 11.02.2014 № 84/К/-99-99-10-01-07-15 про результати розгляду скарг не створюють жодних правових наслідків для позивача. Наполягає на тому, що хоча спірними рішеннями було відмовлено у задоволенні скарг ОСОБА_1, самі по собі вказані рішення не несуть наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення його прав та не створюють нових обов'язків. Разом з тим, такі наслідки для позивача несе саме вимога від 21.11.2013 № Ф-119 94 (арк. справи 57 - 61).

Представник третьої особи - управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області (далі за текстом УПФУ в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області) у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином. 27.07.2013 через відділ діловодства та документообігу надав пояснення щодо позовних вимог (арк. справи 50-51), в яких зазначено, що ОСОБА_1 народився 07.12.1956 року та на даний час він не досяг пенсійного віку, встановленого Законом № 1058. Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено тільки право на пенсію ОСОБА_1, а порядок, розмір та умови призначення пенсії визначаються законом № 1058. Позивачу призначено такий вид пенсії як пенсія за віком, але із застосуванням пільгового характеру умов її призначення.

УПФУ в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області зазначає, що ОСОБА_1 набуває права на звільнення від сплати єдиного внеску після досягнення 60 річного віку, а саме з 2016 року. А отримуючи пенсію за віком на пільгових умовах, зобов'язаний сплачувати єдиний соціальний внесок за загальних підставах.

Також, 03.04.2014 через відділ діловодства та документообігу представник третьої особи надав заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи (арк. справи 56).

За таких обставин та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за відсутності представників відповідачів, представника третьої особи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Макіївської Міської ради Донецької області в якості фізичної особи-підприємця 01.03.1996 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_2 (арк. справи 10). Позивач перебуває на обліку у Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

ОСОБА_1 знаходиться на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності за ставкою 20% група 2, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_3, виданого Совєтським відділенням Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області ДПС 28.05.2012 (арк. справи 12).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пенсію за віком, у зв'язку з тим, що він займав посаду на роботі, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1.

Зазначена обставина підтверджується пенсійним посвідченням ОСОБА_1 Серії НОМЕР_4, вид пенсії - за віком, термін дії - довічно (арк. справи 11) та проколом про призначення пенсії від 13.02.2007 № 17 (арк. справи 52).

Відповідачі - Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Головне управління Міндоходів у Донецькій області, Міністерство доходів і зборів України є суб'єктами владних повноважень - органами виконавчої влади, які в цих правовідносинах здійснюють повноваження, покладені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечують реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Третя особа - управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Статтею 307 Податкового кодексу України передбачено, що податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Як встановлено судом, 21.11.2013 Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області було прийнято вимогу № Ф-119 94 про сплату боргу з єдиного внеску (арк. справи 23).

Відповідно до зазначеної вимоги Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області зобов'язує позивача сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 388,06 гривень.

Вказана вимога була отримана позивачем 25.11.2013 (арк. справи 55).

Позивач не погодився з цією вимогою та звернувся до Головного управління Міндоходів у Донецькій області зі скаргою від 04.12.2013, яка була отримана даним відповідачем 06.12.2013 (арк. справи 24, 25).

Рішенням Головного управлінні Міндоходів у Донецькій області 30.12.2013 № 6439/10/05-99-10-05-12-2 у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено (арк. справи 28 - 30).

13.01.2014 позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України зі скаргою, в якій просив провести службове розслідування, скасувати вимогу про сплату недоїмки від 21.11.2013 № Ф-119 94 та притягнути винних осіб до відповідальності. Вказана скарга була отримана даним відповідачем 16.01.2014 (арк. справи 31, 32).

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 11.02.2014 № 84/К/-99-99-10-01-07-15, у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено (арк. справи 33 - 36).

11.02.2014 позивач отримав рішення № 84/К/-99-99-10-01-07-15, що підтверджується копією конверту (арк. справи 36).

Таким чином, позивач скористався своїм правом на досудовий порядок врегулювання спору, а до суду звернувся 25.02.2014, отже, строк звернення до Донецького окружного адміністративного суду ним не порушено.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Нормою частини 3 статті 2 КАС України також визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Частиною 4 статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що за цим Законом призначаються, зокрема, трудові пенсії за віком, пенсії по інвалідності.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

З аналізу вищезазначених положень свідчить, що пенсія, яка призначена на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком.

Таким чином, позивач є пенсіонером за віком у розумінні наведених норм законодавства.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем не було укладено договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому позивач не є платником єдиного внеску.

Отже, положення частини 4 статті 4 Закону № 2464-VI передбачає звільнення від сплати єдиного внеску всіх пенсіонерів за віком.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що участь застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування припиняється, зокрема, у разі якщо застрахованій особі відповідно до цього Закону призначено пенсію і вона не продовжує працювати або якщо застрахована особа відповідно до цього Закону набула права на довічну пенсію чи одноразову виплату.

За таких обставин, Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області незаконно винесено вимогу від 21.11.2013 № Ф-119 94 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 2 388,06 гривень, з огляду на що, вказана вимога визнається судом протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про скасування рішення від 30.12.2013 № 6439/10/05-99-10-05-12-2, скасування рішення від 11.02.2014 № 84/К/-99-99-10-01-07-15, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскільки, суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування вимоги від 21.11.2013 № Ф-119 94 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 2 388,06 гривень, а рішення Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 30.12.2013 № 6439/10/05-99-10-05-12-2 та рішення Міністерства доходів і зборів України від 11.02.2014 № 84/К/-99-99-10-01-07-15 залишали в силі спірну вимогу, яка покладала на позивача зобов'язання до сплати боргу з єдиного внеску у розмірі 2 388,06 гривень, від виконання яких він звільнений на підставі частини 4 статті 4 Закону № 2464, суд вважає за необхідне також скасувати ці рішення.

З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 255,78 гривень (арк. справи 3, 4).

Керуючись статтями 2, 11, 17 - 20, 69 - 72, 94, 162, 163, 185 - 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Міністерства доходів і зборів України, третя особа - управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі міста Макіївки Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги від 21.11.2013 № Ф-119 94 про сплату боргу з єдиного внеску у розмірі 2 388,06 гривень, скасування рішення від 30.12.2013 № 6439/10/05-99-10-05-12-2, скасування рішення від 11.02.2014 № 821/К/-99-99-10-01-07-15 - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 21 листопада 2013 року № Ф-119 94 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 388,06 гривень.

Скасувати рішення Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 30 грудня 2013 року № 6439/10/05-99-10-05-12-2.

Скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України від 11.02.2014 № 821/К/-99-99-10-01-07-15.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 78 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Старосуд І.М.

Судді Лазарєв В.В.

Тарасенко І.М.