Справа № 22ц-2243- 2007року                  Головуючий у 1 -й інстанції О. А. Письменний

категорія 23                                                                        Доповідач В.А. Франко

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 грудня 2007 року

Судова палата в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого : Кіселика С А,

суддів : Франко В А , Суржика М.М.

при секретарі Липі А.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за

апеляційною   скаргою   ОСОБА_1   на   рішення   Ленінського

районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2007 році ОСОБА_2 звернувся до суду з

позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та

моральної шкоди..               

Просив стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду в сумі 16986 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Зазначав, що згідно з договором купівлі-продажу від 19.10.2002 року він є власником квартири АДРЕСА_1.

В період з 5 по 8 січня 2007 року відбулося затоплення даної квартири з квартири НОМЕР_1, що знаходиться поверхом вище та належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_1.

В результаті затоплення квартири він. поніс матеріальні збитки в сумі 16986 грн., що підтверджується висновком будівельно-технічної експертизи про оцінку вартості ремонту від 11.01.2007 року.

Крім того, він поніс моральні страждання , оскільки як власник квартири намагався покращити її технічний стан. Після побаченого стану квартири переніс нервовий стрес, який відобразився на стосунках у сім»ї та здоров»ї.

Судом першої інстанції було притягнуто до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3, який на час затоплення спірної квартири НОМЕР_2 проводив ремонтні роботи сантехнічного обладнання в квартирі АДРЕСА_2

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21 вересня 2007 року суду позов ОСОБА_2 було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 16986 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн., 350 грн. за проведення експертизи, 1500 грн. витрат на оплату правових послуг, 47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 420 грн. сплаченого судового збору, а всього

21303 грн.

В іншій частині позов залишено без задоволення.

2

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 в своїй' апеляційній скарзі зазначив, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, неповно з»ясовані обставини справи. Суд не розрізнив поняття « збитки «та « шкода» » Зокрема, суд не дав ніякої оцінки діям відповідача ОСОБА_3, який проводив роботи по демонтажу сантехніки без дозволу. Також квартирами НОМЕР_1 та НОМЕР_3 користується редакція газети «Діалог», а суд не дав цьому оцінки.

Не згоден також з рішенням в частині стягнення моральної шкоди , за проведення експертизи, та витрати на правову допомогу, як таке що не відповідає вимогам закону.

Просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову до нього та до ОСОБА_3

Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги , позивача, та його представника, які заперечили проти апеляції, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні.

Задовольняючи позов частково, судом 1-ої інстанції встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2, а власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1.

В період з 5 по 8 січня 2007 року відбулось залиття квартири позивача НОМЕР_2 з квартири відповідача НОМЕР_1.

Згідно акту від 8.01.2007 року залиття кв. НОМЕР_2 сталося внаслідок пориву шлангу, розташованого у вбиральні кв. НОМЕР_1, власником якої є відповідач, (а.с.7).

18 .01.2007 року Ленінським РМ УМВС України в Кіровоградській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи з цього приводу за відсутністю складу злочину.(а.с. 10).

На підставі доказів судом першої інстанції було встановлено, що причиною пориву стала розгерметизація водоводу до туалетного бачка.

В результаті залиття, квартири НОМЕР_2 згідно с висновком будівельно-технічної експертизи від 11.01.2007 року позивачеві було нанесено матеріальну шкоду в розмірі 16086 грн (а.с.54-78).

Підстав недовіряти даній експертизі колегія суддів не вбачає. Суд також встановив, з чим погоджується і колегія суддів,   що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не укладався договір на виконання будь-яких робіт. Безтака не надав доказів стосовно того, що існує причинний зв»язок між    проведеними ОСОБА_3 роботами та поривом води.

За таких обставин суд першої інстанції не знайшов підстав для покладання відповідальності за спричинену шкоду на ОСОБА_3

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду .з огляду також на те, що згідно з наданими доказами в апеляційну інстанцію , це не єдиний випадок затоплення квартири позивача з квартири відповідача , що свідчить про неякісність встановленого в квартирі відповідача санітарно - техничного обладнання.

Відповідно до ч.2 ст. 283 ЦК України власнику квартири належить на праві власності сантехнічне та інше обладнання. Всередині квартири.

Згідно зі ст..323 ЦК України ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка ї завдала.

Відповідно до ст.. 1167 моральна шкода, завдана особі неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

3

Згідно зі ст.. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги « від 24.06.2004 року за № 1875-15; п.17 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 , споживач зобов»язаний за власний рахунок проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів, пристроїв та обладнання, що вийшли з ладу з його вини.

П..2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ з позовами про відшкодування шкоди», зазначає, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода , заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи , підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв»язок та вина зазначеної особи.

Колегія суддів вважає, що слід погодитись з рішенням суду першої інстанції стосовно того, що саме ОСОБА_1 повинен нести відповідальність за спричинену матеріальну та моральну шкоду. Доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Разом з тим, колегія судців не погоджується з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення експертизи та оплату правових послуг, оскільки ці витрати здійснювались позивачем без врахування вимог ст.ст..84 ,143 ,144ЦПКУкраїни.

Керуючись ст.ст.З07,309,313,314,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду від 21 вересня 2007 року змінити.

Стягнути   з   ОСОБА_1  на  користь   ОСОБА_2 16986 грн. матеріальної шкоди, 2000 грн. моральної шкоди, 47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 420 грн. сплаченого судового збору. В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.