Судове рішення #36388502

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа №2/2218/223/11

Провадження №22-ц/792/564/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


07 квітня 2014 року м.Хмельницький


Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області


у складі: головуючого судді Купельського А.В.,

суддів: Фанди В.П., Спірідонової Т.В.

при секретарі: Чебан О.М.


з участю: апелянта ОСОБА_1 її представника ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 листопада 2013 року, по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,


в с т а н о в и л а :

У серпні 2010 року, ПАТ КБ «Надра» звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що між ним та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 53/МК/2007-840 в сумі 255000,00 доларів США, та відповідно до додаткових угод № 1 від 23 серпня 2007 року та № 2 від 28 листопада 2007 року надав у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності два транші зі сплатою 14,4 % річних в сумі: 200000,00 доларів США до 21 серпня 2014 року та 60000,00 доларів США до 12 серпня 2014 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань, 23 серпня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.

ОСОБА_1 умови договору порушуються, з квітня 2009 року обов'язкові платежі не сплачуються.

У зв'язку з цим, та після уточнення позовних вимог, ПАТ КБ «Надра» просив суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість в сумі 257 834,30 дол. США без дострокового розірвання договору.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за договором кредитної лінії в сумі 246721,05 доларів США (станом на 14.07.2010 року за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1949639

_________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції: Сарбей О.Ф. Провадження № 22-ц/792/564/14

Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 19, 27

грн. 08 коп.) та пеню в сумі 87819 грн. 12 коп., всього 2037458 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи.

Посилається, що рішення суду було прийняте на основі копій кредитного договору.

Апелянт зазначає, що кредитного договору не підписувала, заперечує проти сум отриманих коштів.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 536 того ж кодексу за користування чужими грошовими коштами, боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із пункту 5.1.2 кредитного договору вбачається, що клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсотками за користування ним, а також сплачувати можливу пеню, штрафні санкції та відшкодування збитків.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що між ВАТ КБ «Надра» (ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_1 23 серпня 2007 року було укладено договір кредитної лінії № 53/МК/2007-840, за яким позивач відкрив відповідачу кредитну лінію на суму 255 000,00 доларів США, та у відповідності до додаткових угод № 1 від 23 серпня 2007 року та № 2 від 28 листопада 2007 року надав у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності два транші: в сумі 200 000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 14,4 % відсотків річних строком до 21 серпня 2014 року; в сумі 60000,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 14,4 % відсотків річних строком до 12 серпня 2014 року (Т.1 а.с. 5-6, 9) (а.с. 187-188 матеріали кримінального провадження 12013240010005955).

23 серпня та 28 листопада 2007 року ОСОБА_1 подала до банку заяви №№ 1 і 2 про видачу їй коштів в сумі 200000 та 60000 доларів США (т.1. а. с. 13-14, т. 2 а. с. 53). Відповідно до зазначених заяв, відповідач 23 серпня та 28 листопада 2007 року отримала зазначені кошти, про що відмічено в банківській заяві на видачу готівки (Т.1. а. с. 26, Т.2 а.с. 54).

З метою забезпечення виконання умов вищезазначених договорів кредитної лінії, між ВАТ КБ «Надра» (ПАТ КБ «Надра») та ОСОБА_2 23 серпня 2007 року було укладено договір поруки № 52/1, в пункті 1.1 якого зазначено, що поручитель поручається перед кредитором за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, в тому числі сплати відсотків за користування кредитними коштами із розрахунку 14,4 % річних (а.с. 12).

Тобто ОСОБА_1 погодилася з умовами та правилами надання банківських послуг, факт отримання кредиту та погашення кредиту відповідачем не оспорюється

Відповідачі належним чином зобов'язання по поверненню коштів не виконали, а тому станом на 14 липня 2010 року залишок по поверненню кредиту становить: 167 354,94 доларів США по траншу згідно додаткової угоди до договору № 1 та 40361,03 доларів США по траншу згідно додаткової угоди до договору № 2, заборгованість по сплаті нарахованих відсотків складає: 31 423,10 доларів США по траншу згідно додаткової угоди до договору № 1 та 7 581,98 доларів США по траншу згідно додаткової угоди до договору № 2, пеня складає: 6 213,20 доларів США по траншу згідно додаткової угоди до договору № 1 та 1 864,82 доларів США по траншу згідно додаткової угоди до договору № 2, нарахований штраф складає: 2 690,84 доларів США по траншу згідно додаткової угоди до договору № 1 та 344,39 доларів США по траншу згідно додаткової угоди до договору № 2; загальна сума заборгованості складає 257 834,30 доларів США (за офіційним курсом НБУ на 14 липня 2010 року є еквівалентом суми 2 037 458,20 грн.).

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідачі умов договору не виконують.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач надав достатньо доказів, що підтверджують, укладення сторонами оспорюваного кредитного договору в якому обумовлені всі умови, що відповідач умов договору не виконує, а відповідач не надав доказів на спростовування цього, тому висновок суду першої інстанції є обґрунтованим.

Заперечення апелянта щодо не підписання договору кредитної лінії спростовується матеріалами справи.

В Т.1 а. с. 73-76 знаходиться подана ОСОБА_1 її позовна заява від 2 квітня 2012 року, з якою вона зверталась до суду з позовом про визнання зазначеного кредитного договору недійсним.

Із вказаної заяви вбачається, що 23 серпня 2007 року між нею та ВАТ КБ «Надра» було укладено договір кредитної лінії № 53/МК/2007-840 про відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 255000,00 доларів США та відповідно до додаткових угод № 1 від 23 серпня 2007 року та № 2 від 28 листопада 2007 року банк надав їй у тимчасове користування на умовах повернення, строковості та платності два транші зі сплатою 14,4 % річних в сумі: 200000,00 та 60000,00 доларів США.

Судовими рішеннями від 12 грудня 2011, від 14 листопада 2012 року, 24 січня 2013 року, (Т. 1 а. с. а.с. 65-66, 84-85) ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні її позовів про визнання оскаржуваного кредитного договору №53/МК/2007-840 від 23 серпня 2007 року недійсним.

Із витребуваних у нотаріуса засвідчених копій договору кредитної лінії №53/МК/2007-840 від 23 серпня 2007 року та договору іпотеки вбачається, що відповідно до п. 1.1 кредитного договору ВАТ КБ «Надра» відкриває відновлювальну траншеву кредитну лінію в сумі 255000 доларів США. Кредит, відповідно до п. 1.2 надається зі сплатою 14,4 % річних, котрі можуть бути змінені додатковими угодами. Відповідачі письмових доказів такої зміни відсотків не надали. Зазначене, щодо відсотків вбачається з розділу визначення термінів та п. 1.1 договору іпотеки від 23 серпня 2007 року.

Під час розгляду справи в суді з серпня 2010 року відповідачі ні разу в своїх запереченнях до лютого 2014 року не зазначали, що не узгоджували відсоткову ставку при укладені кредитного договору №53/МК/2007-840 від 23 серпня 2007 року та договору іпотеки.

Таким чином, посилання апелянта, що рішення суду було прийняте тільки на основі копій кредитного договору є необґрунтованим, спростовується матеріалами цивільної справи та кримінального провадження в якому міститься оригінал договору кредитної лінії (а. п. 115-117.

Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.

Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів


у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.



Головуючий:/підпис/

Судді:/підписи/


З оригіналом згідно:

суддя апеляційного суду А.В. Купельський


  • Номер: 22-ц/4820/1803/19
  • Опис: за скаргою Навроцького А.В.,Навроцької Л.П. на постанову державного виконавця
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 2/2218/223/11
  • Суд: Хмельницький апеляційний суд
  • Суддя: Купельський А.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 13.09.2019
  • Дата етапу: 29.10.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація