Справа № 407/5867/13-ц
2/407/97/14
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2014 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого-судді Лобарчук О.О.
при секретарі Ряполовій Д.В., Гончаровій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Антрациту цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну виплату аліментів,-
В С Т А Н О В И В :
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну виплату аліментів.
В обґрунтування позову вказав, що відповідно ч.1 ст. 196 Сімейного кодексу України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, отримувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочки. Виконавчий лист № 2/1202/791/2012, який виданий Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області 25 вересня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку(доходу), щомісячно з 01 квітня 2012 року до повноліття дитини, був направлений до ВДВС Ленінського районного управління юстиції у м. Донецьку за місцем роботи відповідача.
Державним виконавцем Болясовою Є.Л. ВДВС Ленінського РУЮ м. Донецька 03.10.2012 року постановою відкрито виконавче провадження ВП № 34639410, яким відповідачу було запропоновано добровільно виконати рішення суду негайно.
У листі начальника ОРП Т.Г. Бондарьової від 28.02.2012 року є дані про те, що ОСОБА_2 працював на підприємстві АО (приватне) «ДЕМЗ» з 24 січня 2011 року.
Відповідно до висновку Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи батьківство відповідача практично доведено. Тому рішенням апеляційного суду Луганської області 23 жовтня 2013 року відмовлено відповідачу у позові про оспорювання батьківства.
Звіт про доходи ОСОБА_2 про те, що він працював у АО(приватне) «Донецький електрометалургійний завод» з 24.01.2011 року по 16.09.2013 року, свідчить про заборгованість по аліментам, яка становить за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року згідно постанови ВП № 34639410 суму 5071 грн. 90 коп. від 17.10.2013 року.
Відповідач не сплатив добровільно вказану суму заборгованості, тому заборгованість не перераховувалась позивачці з вини відповідача з 01.04.2012 року по 07.11.2012 року. Відповідно до звіту про виконання відрахувань та виплат головного бухгалтера АО (приватне) «ДЕМЗ» Краус Л.А. відносно ОСОБА_2 за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року перерахування утриманої заборгованості по аліментам проведено з 07.11.2012 року по 07.08.2013 року. Сума заборгованості по аліментам 5071, 90 грн. за період з 01.04.2012 року по 30.09.2013 року перерахована позивачці з затримкою з 07.11.2012 року по 07.08.2013 року за десять місяців з вини відповідача.
Розрахунок розміру пені проведений з 10 жовтня 2012 року згідно ст. 69 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» , тобто боржник , підприємство перераховують кошти стягувачу до 10 числа кожного місяця, який слідує за звітним, оскільки заборгованість по аліментам за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року встановлена в розмірі 5071, 90 грн.
Рік місяць Утримано Дата 1% від суми Кількість Сума
заборгованості перерахування заборгованості днів пені,
по аліментам, прострочки грн.
грн.
2012 жовтень 950,45 07.11.2012 9,5 29 275,5
2012 листопад 947,86 05.12.2012 9,48 57 540,36
2012 грудень 368,5 08.01.2013 3,68 91 334,88
2013 січень 393,07 07.02.2013 3,93 121 475,53
2013 лютий 324,87 07.03.2013 3,25 149 484,25
2013 березень 365,68 05.04.2013 3,66 178 651,48
2013 квітень 394,08 07.05.2013 3,94 210 827,4
2013 травень 439,63 07.06.2013 4,39 241 1057,99
2013 червень 448,86 05.07.2013 4,48 269 1205,12
2013 липень 438,9 07.08.2013 4,39 302 1325,78
Всього 5071,90 Всього: 7178,29
Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну виплату аліментів в сумі 7178 грн. 29 коп.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1- ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 15.08.2011 року, підтримав вимоги позивачки, послався на обставини, викладені у позовній заяві та надав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить також стягнути з відповідача на користь позивачки крім пені за несвоєчасну виплату аліментів, ще й заборгованість по аліментах в сумі 3154 грн. 68 коп. за сім місяців за період з 01.12.2012 року по 01.07.2013 року.
Відповідач ОСОБА_2, допитаний в порядку судового доручення, позовні вимоги не визнав повністю, та вказав, що 17 квітня 2012 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області виніс рішення про скасування утримання аліментів на користь ОСОБА_1 Виконавчий лист відкликано як такий, що втратив свою силу. Це рішення було виконано. 25 вересня 2012 року Антрацитівський міськрайонний суд виніс нове рішення про утримання аліментів з нього на користь ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно, з 01 квітня 2012 року до повноліття дитини, допущено негайне виконання в межах суми платежу за 1 місяць. Не дивлячись на те, що рішення Антрацитівського міськрайонного суду не набрало законної чинності(ст. 223 п.1 ЦПК України), і його апеляційна скарга була розглянута 26 листопада 2012 року, суд незаконно видав ОСОБА_3 виконавчий лист за № 2/1202/791/2012 25 вересня 2012 року до набрання ним законної сили. Якщо Антошкін не зміг прочитати рішення або не зрозумів його зміст, то по його заяві суд міг йому роз'яснити зміст рішення відповідно до ст. 221 ЦПК України. ОСОБА_3 привіз виконавчий лист до виконавчої служби Ленінського району м. Донецька. 03 жовтня 2012 року держвиконавцем Болясовою О.О. було відкрите виконавче провадження № 34639410, яке на його адресу не направляли та йому не повідомили, а 04 жовтня 2012 року згідно листа начальника ВДВС Федорчука Ф.Ф. на підставі ст.ст.44,67 Закону України «Про виконавче провадження» постанову відправлено в бухгалтерію АО(приватне) «ДЕМЗ» для виконання. Позивач стверджує, що аліменти з 01 квітня 2012 року не перераховувалися з його вини, а фактично - за рішенням суду.
Утримання почали проводити з жовтня 2012 року, щомісячно, в розмірі 50% від заробітної плати. У звіті, отриманому виконавчою службою з бухгалтерії АО (приватне) «ДЕМЗ» це підтверджується. Рішення суду виконано повністю.
Позивач посилається на статті КЗпП України «про тимчасовий перевід на іншу роботу», які неможливо застосувати в даному випадку, оскільки його та тимчасову роботу не переводили. Цим Антошкін дає неправдиві пояснення, за яке передбачено покарання за ст. 384 КК України. При розрахунку заробітної плати була використана ст. 113 КЗпП України «про простій підприємства», в якій вказано: «час простою не за виною працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівнику розряду», тобто в розрахунку не фігурують якісь середні заробітні плати , премії, переробки та інші доплати. Всі дані про нарахування зарплат та аліментів підприємство надає всім зацікавленим органам (податкова та пенсійний фонд в першу чергу). Контроль за виплатою аліментів здійснює ВДВС Ленінського району м. Донецька, та судячи по звіту від 25 вересня 2013 року всі дані про нарахування зарплат та перерахування аліментів у них є.
Надати копії наказів «про простій» за відведений до суду час не представилося можливим, оскільки АО(приватне) «ДЕМЗ» тепер закрито (виробництво зупинено) і там фізично не має людей, які б могли за 2-3 дні знайти всі документи. Крім того, він на даний час працює, щоб мати можливість платити аліменти.
Просить відмовити ОСОБА_3 у позові повністю, оскільки він надав суду завідомо неправдиві розрахунку на підставі статей «Про тимчасовий перевід на іншу роботу», замість «Простій підприємства», крім того всі достовірні дані про зарплати та аліменти є в наявності у всіх зацікавлених осіб.
Також просить врахувати, що свої обов'язки по сплаті аліментів він виконує в повному обсязі та всі заборгованості, про яких йде мова у позовах ОСОБА_3 виникали через бездіяльності виконавчої служби(виконавчі листи пересилають по декілька місяців, при цьому він постійно звертається до ВДВС з заявами про зміну місця роботи, але при зверненнях ОСОБА_3 вони навіть не інформують його про відкриття виконавчих проваджень, а відразу передають матеріали на виконання ( в тому числі й недійсні виконавчі листи, при цьому виконавчі збори не повертаються), не карають підприємства за несвоєчасну виплату зарплат/аліментів(навіть в державному центрі зайнятості він отримував виплати з затримкою в 2 місяці). У випадку зупинок підприємства ( вони всі зараз на межі виживання) він вимушений триматися за саму низкооплачувану роботу до останнього, тому що ОСОБА_3 добивається, щоб його звільнили з любого підприємства.
Додатково пояснив, що у листопаді 2012 року підприємство, на якому він працював зупинилося і був простій, всіх працівників відправили додому. Згідно ст. 112 КЗпП України їм розраховували зарплату не нижче 2/3 тарифної ставки, не виплачували ні премії, ні інших добавок . Наприклад, раніше він отримував 1800 грн., а так 1600 грн. З 26.03.2013 року його перевели на іншу посаду, там нижче заробітна плата, але йому потрібно працювати, щоб платити аліменти. Наказів про простій підприємства не було. Було десь два накази. Листопад, грудень 2012 року та січень, лютий, березень, квітень, травень(не пам'ятає увесь місяць чи ні) 2013 року на підприємстві був «простій».
Суд, заслухав представника позивача, враховуючи думку відповідача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії виконавчого листа № 2/1202/791/2012, який виданий Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області 25 вересня 2012 року з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку(доходу), щомісячно з 01 квітня 2012 року до повноліття дитини. (а.с.3)
Наявність заборгованості по сплаті аліментів за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року у сумі 5071 грн. 90 коп. за ОСОБА_2 підтверджується звітом про доходи відповідача від 17.10.2013 року .(а.с.9)
Суд погоджується з розрахунком, наданим представником позивачки щодо розміру пені за несвоєчасну виплату аліментів в розмірі 7178 грн. 29 коп.
Щодо наявності заборгованості по виплаті аліментів в розмірі 3154 грн. 68 коп. за період з 01.12.2012 року по 01.07.2013 року, суд вважає, що в цій частині також вимоги підлягають задоволенню, оскільки суду не надані в підтвердження простою підприємства накази про простій, а надані лише розпорядження по Управлінню Автоматизації виробництва № 285,295,5,9,70, 73.(а.с. 31-43).
Суд погоджується з наданими представником позивачки розрахунками щодо розміру заборгованості по сплаті аліментів за період з 01.12.2012 року по 01.07.2013 року , та вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 3154 грн. 68 коп.
Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави в сумі 243,60 грн.
Рішення у повному обсязі складено 15 квітня 2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195,196 ч.1,201 Сімейного кодексу України, ст.ст. 32,33,34,114 КЗпП України, ст.ст. 10,11,60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну виплату аліментів - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (ід.код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну виплату аліментів в сумі 7178 (сім тисяч сто сімдесят вісім) грн. 29(двадцять дев'ять) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 (ід.код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті аліментів в сумі 3154 ( три тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 68(шістдесят вісім) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 судовій збір в дохід держави в сумі 243 грн. 60 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачi апеляцiйної скарги.
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду О. О. Лобарчук