Справа № 412/6958/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2013 року м. Краснодон.
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Смирнова В.В., при секретарі Чукавовій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Краснодона адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділення ДАІ УМВСУ в Луганській області, старшого інспектора Краснодонського УДАІ ГУМВСУ в Луганській області Тінчуріна Вільдана Каміловича про визнання дій неправомірними та скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 05.08.2013 року, під час того, як він ставив свій автомобіль марки ВАЗ-2105, д. н. НОМЕР_1 на стоянку, розташовану біля Краснодонського МВ ГУМВС України в Луганській обл., до нього підійшов старший інспектор УДАІ ГУМВСУ в Луганській обл. Тінчурін В.К. та наказав йому надати документи, посилаючись на те, що позивач порушив вимоги п. 2.3 Правил дорожнього руху (надалі - ПДР), тобто керував транспортним засобом без використання ременя безпеки.
Після цього інспектор склав протокол про адміністративне порушення та виніс постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 121 КУпАП України у вигляді штрафу у сумі 51 грн. Позивач не згоден з цією постановою, оскільки правопорушення не скоював. Жодних доказів (пояснень свідків, показань технічних приладів тощо) скоєння ним порушення на момент розгляду справи не було.
У зв'язку з наведеним позивач просить скасувати зазначену постанову про адміністративне правопорушення. Уточнивши позов, позивач також просив визнати дії старшого інспектора УДАІ ГУМВСУ в Луганській обл. Тінчуріна В.К. щодо притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Від представника відповідача Відділення ДАІ УМВСУ в Луганській області надійшли письмові заперечення проти уточненого позову ОСОБА_1, у яких зазначено, що співробітником ДАІ було чітко визначено адміністративне правопорушення та притягнуто позивача до відповідальності згідно з ч. 5 ст. 121 КУпАП, про що 05.08.2013 року складено протокол та винесено постанову. На регістраторі службового транспортного засобу зафіксовано порушення ПДР. Просив відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.
У судовому засіданні відповідач Тінчурін В.К. просив відмовити у задоволенні уточненого адміністративного позову ОСОБА_1, зазначив, що вказана постанова складена відповідно до вимог діючого законодавства України, підстави для її скасування відсутні.
Свідок ОСОБА_5 пояснив суду, що 05.08.2013 року він бачив, як позивач заїхав у двір на автомобілі марки ВАЗ-2105, у якому були тоновані стекла. У зв'язку з цим, розгледіти, чи був позивач пристебнутий ременем безпеки, було неможливо.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні зазначив, що 05.08.2013 року він патрулював біля Краснодонського МВ ГУМВСУ з метою профілактики порушень ПДР співробітниками міліції за дорученням начальника УМВСУ від 05.08.2013 року № 1088. Це був ясний та сонячний день. Як інспектор складав протокол про адміністративне правопорушення, свідок не бачив.
З дослідженого у судовому засіданні речового доказу - відеозапису з реєстратору наданого Краснодонським УДАІ ГУМВСУ в Луганській області вбачається, що 05.08.2013 року йде дощ, на перехресті, авто ВАЗ 2105 світлого коліру, увімкнувши правий поворот здійснив поворот праворуч проїхав далі. В авто затоновані стекла вікон, тому хто знаходився за кермом, та чи пристебнув водій ремені безпеки побачити не можливо, відеозаписом не зафіксовано зупинку автомобіля.
З`ясувавши обставини справи, як того вимагає ч. 3 ст. 2, ст.11 КАС України, заслухавши пояснення сторін і свідків, дослідивши речові докази и письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 05.08.2013 року о 10 год. 44 хв. у м. Краснодон, у районі Краснодонського МВ ГУМВС України в Луганській обл. інспектором Краснодонського УДАІ ГУМВСУ Тінчуріним В.К. був складений протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 797820, у якому йдеться, що громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керував автомобілем ВАЗ-2105, д. н. НОМЕР_1 без використання ременя безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3 (в) ПДР (а.с. 4).
Також, у проколі зазначено, що гр. ОСОБА_1 були роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та повідомлено його, що розгляд адміністративної справи відбудеться на місці скоєння. У цій графі позивач поставив свій підпис. По суті порушення позивач зазначив, що з інкримінованим йому правопорушенням не згоден, оскільки під час руху на автомобілі ремінь безпеки був пристебнутий.
Постановою від 05.08.2013 року серії АА2 № 958983 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51 грн. (а.с. 5).
Також, у якості доказу судом був досліджений відеозапис, зроблений інспектором Тінчуріним В.К. за допомогою регістратора службового транспортного засобу, з якого вбачається, що 05.08.2013 року о 10 год. 44 хв. по дорозі рухається автомобіль. Стоїть похмура погода, йде дощ, у зв'язку з чим номер автомобіля не видно, також, неможливо встановити особу, яке керує автомобілем.
Пунктом 2.3 (в) ПДР визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними.
Частиною 5 статті 121 КУпАП передбачено притягнення водіїв транспортних засобів до адміністративної відповідальності за порушення правил користування ременями безпеки у вигляді накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За правилами ст. 251 КАС України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, оцінюючи протокол про адміністративне правопорушення від 05.08.2013 року серії АБ2 № 797820, судом встановлено, що у порушення вимог ст. 256 КУпАП він не містить відомостей про свідків порушення (а.с.4).
З наданого представником відповідача у підтвердження обґрунтованості постанови від 05.08.2013 року серії АА2 № 958983 відеозапису, здійсненого за допомогою регістратора службового транспортного засобу, неможливо встановити, який саме автомобіль зафіксований на ньому, хто ним керує, а, тим більше, чи пристебнутий водій ременем безпеки. До того ж, згідно з показаннями свідка ОСОБА_5, які узгоджуються з дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, стекла у вказаному автомобілі тоновані, що також унеможливлює встановлення порушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
У суду немає підстав ставити під сумнів показання цього свідка. Дані про його заінтересованість у результаті розгляду справи відсутні.
Показання свідка ОСОБА_6 щодо того, що 05.08.2013 року був ясний та сонячний день, тобто інспектор мав можливість розгледіти порушення позивачем ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються наданим відповідачем відеозаписом, на якому 05.08.2013 року була зафіксована похмура погода та дощ. Крім того, даний свідок є співробітником відповідача, що свідчить про його заінтересованість у результаті розгляду даної справи.
Інших належних та допустимих доказів скоєння зазначеного адміністративного правопорушення позивачем ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 70-71 КАС України представником відповідача суду не надано.
В силу ст..19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п. 3 Рішення Конституційного Суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 року встановлено, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них.
За правилами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно.
Перевіряючи дані обставини, суд встановив, що інспектор Краснодонського УДАІ ГУМВСУ в Луганській області Тінчурін В.К. прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності упереджено, без з'ясування належних доказів, на підставі яких можливо було встановити наявність адміністративного правопорушення в порядку ст. 251 КУпАП.
Крім того, суд наводить, що протокол про адміністративні правопорушення та постанову в справі про адміністративне правопорушення (тобто притягнення до адміністративної відповідальності) було здійснено однією посадовою особою.
Відповідно до ст. 7 КУпАП- ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі статтею 245 КУпАП - завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови,
Статтею 254 КУоАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП від05.08.2013 року стосовно ОСОБА_1 було складено старшим інспектором Краснодонського УДАІ ГУМВСУ в Луганській області Тінчуріним В.К., то він не може у цій ситуації розглядатися, як особа уповноважена на розгляд справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідач, старший інспектор Краснодонського УДАІ ГУМВСУ в Луганській області Тінчурін В.К., будучи особою, яка виявила, зафіксувала адміністративне правопорушення (свідок ст..272 КУпАП) перебрав на себе функцію особи уповноваженої на розгляд адміністративної справи по суті.
За змістом статей 2, 6, 17 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушеного права в сфері публічно правових відносин, тобто в порядку адміністративного судочинства має вирішуватись публічно-правовий спір, в якому однією зі сторін є орган державної влади, який здійснює управлінські функції щодо іншого суб'єкта, здійснення яких породжує виникнення між сторонами публічно-правових відносин.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про неправомірність дій інспектора Краснодонського УДАІ ГУМВСУ в Луганській області Тінчуріна В.К. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП, внаслідок чого постанова по справі про адміністративне правопорушення від 05.08.2013 року серії АА2 № 958983 є необґрунтованою, тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 4 - 12, 159 - 163, 167, 171-2 КАС України, на підставі Рішення Конституційного Суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 року, ст.ст. 256, 284, 285 КУпАП, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення ДАІ УМВСУ в Луганській області, старшого інспектора Краснодонського УДАІ ГУМВСУ в Луганській області Тінчуріна Вільдана Каміловича про визнання дій неправомірними та скасування постанови - задовольнити.
Визнати дії старшого інспектора Краснодонського УДАІ ГУМВСУ в Луганській області Тінчуріна Вільдана Каміловича неправомірними.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №958983 від 05.08.2013 року у відношенні ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП - скасувати, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вступна та резолютивна частина постанови ухвалені у нарадчої кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 вересня 2013 року. Повний текст постанови складено 06 вересня 2013 року.
Постанова оскарженню не підлягає і є остаточною.
Головуючий: В.В.Смирнов