АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц /796/866/2014 Головуючий в суді 1 інстанції - БортницькаВ.В.
Доповідач - Ящук Т.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Лужецькій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення страхового відшкодування та пені,
встановила:
У лютому 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія», в якому просив зобов'язати відповідача здійснити виплату страхового відшкодування у сумі 20 083 грн., стягнути пеню у розмірі 7 360 грн. 27 коп. та судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що внаслідок ДТП, яка сталась 06.02.2009 року з вини ОСОБА_4, автомобілю, яким керував позивач, завдано механічних пошкоджень. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована в ВАТ «СТ «Гарантія», 09.02.2009 року позивач звернувся з заявою про настання страхового випадку з відповідними документами. Однак 03.09.2009 року відповідач прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. Зазначене рішення позивач вважає незаконним, оскільки відповідач керувався виключно проведеним на його замовлення дослідженням, яке суперечить матеріалам страхової справи. 15.12.2009 року позивач сплатив 20 083 грн. за ремонт автомобіля.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року позов задоволено частково: стягнуто з ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» на користь ОСОБА_2 20 083 грн. страхового відшкодування та 229 грн. 40 коп. судового збору. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник ПрАТ «СТ «Гарантія» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині стягнення суми 20 083 грн. та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування частково - на суму 10 983 грн. 33 коп., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Вказував, що суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки висновку № 02270 спеціаліста - автотоварознавця від 24.02.2009 року, відповідно до якого матеріальна шкода, яка завдана автомобілю позивача, складає 11 493 грн. 33 коп., а безпідставно взяв до уваги як доказ розміру завданої шкоди акт виконаних робіт № АВР-034 від 15.12.2009 року, який не може бути належним доказом розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті на підставі Полісу № ВС/2718333 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки не відповідає вимогам, які ставляться до змісту звіту про оцінку майна та вимогам ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Крім того, судом не було враховано, що відповідно до п. 2 Полісу № ВС/2718333 страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи, що складає 510 грн.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити; представник позивача вважав доводи апеляційної скарги безпідставними та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.02.2009 року на вул. Ревуцького, 4-а в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-21099, д.н. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, та автомобіля Хюндай, д.н. НОМЕР_2, за кермом якого знаходився ОСОБА_2
Винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2009 року визнано ОСОБА_4.
Внаслідок ДТП автомобілю Хюндай, д.н. НОМЕР_2, яким позивач розпоряджався на підставі довіреності від 04.05.2008 року, було завдано механічних пошкоджень.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 відповідно до полісу № ВС/2718333 застрахована у ВАТ «Страхове товариство «Гарантія», правонаступником якого є відповідач ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія», забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ-210994, д.н. НОМЕР_1. Ліміт відповідальності страховика за шкоду , заподіяну майну ( на одного потерпілого) встановлено в сумі 25500 грн.
На звернення позивача про виплату страхового відшкодування відповідач листом від 03.09.2009 року відмовив з тих підстав, що механічні пошкодження автомобіля позивача не перебувають у причинному зв'язку із наслідками зіткнення з автомобілем ВАЗ-210994.
Судом першої інстанції встановлено, що зазначені твердження відповідача спростовуються висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 30.09.2013 року № 5795/13-52, відповідно до якого, з технічної точки зору не виключається, що в рамках ДТП, яка сталася 06.02.2009 року, під час руху заднім ходом автомобіль ВАЗ-21099,д.н. НОМЕР_1 задньою право-кутовою частиною наїхав на передню центральну частину нерухомого автомобіля Хюндай, д.н. НОМЕР_2.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова відповідача у виплаті страхового відшкодування є безпідставною.
Вирішуючи вимоги про розмір страхового відшкодування, яке підлягає до стягнення, суд першої інстанції виходив із положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та встановив, що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача склала 20 083 грн., що не перевищує ліміту відповідальності страховика за заподіяну шкоду майну потерпілого, тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування в розмірі 20 083 грн.
Однак колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині визначення розміру страхового відшкодування, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги на суму 20 083 грн., суд першої інстанції виходив з того, що зазначені витрати позивач ОСОБА_2 здійснив на відновлення автомобіля Хюндай, д.н. НОМЕР_2 від механічних пошкоджень, що були завдані в результаті ДТП 06.02.2009 року. Розмір таких витрат підтверджується актом виконаних робіт, складеним ФОП ОСОБА_5 від 15.12.2009 року та квитанцією до прибуткового касового ордеру на суму 20083 грн. ( а.с. 34-35).
Однак колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було належним чином враховано вимоги ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодуванню підлягають витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Із акту виконаних робіт вбачається, що при проведенні відновлювального ремонту було здійснено заміну пошкоджених деталей автомобіля на нові, проте при стягненні відшкодування вимога Закону про врахування зносу деталей виконана не була.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Оскаржуючи рішення суду, відповідач посилається на висновок № 02270 спеціаліста-автотоварознавця від 24.02.2009 року, відповідно до якого матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля Хюндай, д.н. НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження в ДТП складає 11 493 грн. 33 коп. Тому апелянт вважає, що за вирахуванням франшизи у розмірі 510 грн. сума страхового відшкодування повинна становити 10 983 грн. 33 коп.
Проте при вивченні наявних у матеріалах справи доказів колегією суддів встановлено, що зазначений висновок є неповним, оскільки у ньому не враховано усі механічні пошкодження автомобіля Хюндай, д.н. НОМЕР_2, що були завдані внаслідок вказаної ДТП. Зазначена обставина підтверджується висновком судової транспортно-трасологічної експертизи від 30.09.2013 року, в якому судовий експерт зазначив, що внаслідок ДТП 06.02.2009 року на автомобілі Хюндай, д.н.НОМЕР_2 могли зазнати механічних пошкоджень, як деталі, перелік яких наведений у протоколі огляду транспортного засобу від 09.02.2009 року (додатку до висновку спеціаліста - автотоварознавця від 24.02.2009 року), так і деталі, що наявні у акті виконаних робіт від 15.12.2009 року у якості відремонтованих ( замінених) деталей при відновленні вказаного автомобіля.
Таким чином, при складанні висновку № 02270 від 24.02.2009 року про визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Хюндай, д.н. НОМЕР_2, спеціалістом автотоварознавцем не було враховано: вартість заміненої решітки переднього бамперу та передньої панелі моторного відсіку, а також заміну чи ремонт переднього бамперу, підсилювача переднього бамперу, ущільнювача капоту.
Крім того, зі змісту висновку № 02270 від 24.02.2009 року вбачається, що спеціалістом було взято за основу для розрахунку трудомісткості робіт по виконанню ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Hyundai Santa Fe, д.н. НОМЕР_2 збірник «Трудоемкости работ ВАЗ - 2110 2006 року», без обґрунтування застосування зазначеної літератури при визначенні нормо-годин та вартості такого виду робіт до автомобіля іноземного виробництва.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що із викладених підстав визначена у висновку сума матеріального збитку не може бути покладена в основу рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне для визначення розміру матеріального збитку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача як страхове відшкодування, взяти за основу акт виконаних робіт, складений ФОП ОСОБА_5 від 15.12.2009 року, який у повному обсязі враховує усі проведені роботи та вартість усіх замінених деталей. Однак, для виконання вимог ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» колегія вважає за необхідне застосувати до розміру вартості замінених деталей коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу, визначений висновком спеціаліста - автотоварознавця № 02270 від 24.04.2009 року, який становить 0,29.
Відповідно до акту виконаних робіт, загальна сума вартості відновлювального ремонту становить 20 083 грн., що включає вартість робіт - 6344 грн., вартість витратних матеріалів та фарби - 1295 грн., вартість замінених деталей - 12 444 грн.
Таким чином, розрахунок суми страхового відшкодування є наступним: 6344 грн. + 1295 грн. + 12 444 грн. х ( 1- 0,29= 0,71) = 16 474 грн. 24 коп.
Враховуючи вимоги ст. 12 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п. 2 полісу № ВС/2718333, страхове відшкодування підлягає зменшенню на суму франшизи - 510 грн., отже до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі : 16 474 грн. 24 коп. - 510 грн. = 15 964 грн. 24 коп.
Рішення суду в частині відмови у стягненні пені в розмірі 7360 грн. 27 коп. сторонами не оскаржувалось, обов'язкових підстав для скасування не вбачається, а тому рішення суду в цій частині колегія суддів не перевіряє.
На підставі вищевикладеного, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення необхідно змінити в частині розміру суми страхового відшкодування, зменшивши її з 20 083 грн. до 15 964 грн. 24 коп., а в решті рішення - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-309, 313- 317, 218 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» - задовольнити частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року - змінити в частині розміру страхового відшкодування, визначивши, що стягненню з ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» на користь ОСОБА_2 підлягає страхове відшкодування у розмірі 15 964 ( п'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 24 коп.
В іншій частині Печерського районного суду м. Києва від 04 листопада 2013 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: