Справа № 22-2203- 2007 р.                                     Головуючий у суді І інстанції Притула К.М.

                                                                 Доповідач Франко В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді  Кіселика С А.

суддів - Франко В А., Суржика М.М.

при секретарі - Липі А.О. розглянула у  відкритому  судовому  засіданні  в  м.  Кіровограді  цивільну  справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Устинівського районного суду   Кіровоградської області від   19 від вересня 2007 року.

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2007 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини.

Зазначала, що від шлюбу з відповідачем, який розірвано, мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 19 вересня 2006 року вони з відповідачем проживають окремо, вона з сином залишилась проживати в м. Баштанка.

29 вересня 2006 року ОСОБА_1 самочинно забрав сина з дитячого садка , та з того часу син проживає з відповідачем в с Березівка Устинівського району.

Рішенням Устинівського районного суду від 13 квітня 2007 року, яке вступило в законну силу, місце проживання малолітнього ОСОБА_3 визначено за позивачкою, однак відповідач відмовляється добровільно передати дитину.

За таких підстав і просила суд постановити рішення, про примусове відібрання сина ОСОБА_3 у відповідача та передачу його їй, позивачці.

Рішенням Устинівського районного суду від 19 вересня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Суд постановив відібрати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає у ОСОБА_1 с Березівка Устинівського району Кіровоградської області та повернути його ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 грн.50 коп. та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Зазначено, що рішення в частині відібрання дитини та повернення її ОСОБА_2 підлягає негайному виконанню.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

2

Зазначає, зокрема, що фактично син проживає з ним більше року. Син відмовляється їхати до своєї матері, позивачці по справі, в зв»язку з чим державному виконавцеві і не вдалось виконати негайно оскаржуване рішення.

Заслухавши доповідача, пояснення : відповідача ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, наголосивши при цьому, що не збирається виконувати рішення суду, позивачки ОСОБА_1, та її представника, які заперечували проти апеляційної скарги , розглянувши матеріали справи та обговоривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов позивачки про відібрання малолітньої дитини, суд першої інстанції обґрунтовано послався на рішення цього ж суду від 13 квітня 2007 року, яке вступило в законну силу, яким визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 по місцю проживання його матері-позивачки по справі.

Суд також зазначив, що відповідач не надав доказів щодо неналежного виховання дитини позивачем..

Відповідно до ст.. 162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її проживання, у тому числі способом її викрадення , суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.

Колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

. Доводи , викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду. За таких підстав рішення залишається без змін

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 вересня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею чинності.