АПЕЛЯЦІЙНИЙСУД М ІСТА КИЄВА
_____________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 квітня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Рейнарт І.М.
суддів Барановської Л.В., Качана В.Я.
при секретарі Мікітчак А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2013р. за клопотанням ОСОБА_3 та мирового судді судової дільниці № 71 м. Лабинська Краснодарського краю Російської Федерації про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення мирового судді судової дільниці № 71 м. Лабинська Краснодарського краю Російської Федерації від 28 листопада 2012р. про стягнення аліментів та судових витрат з ОСОБА_2,
встановила:
у квітні 2013р. Головним управлінням юстиції у м. Києві до суду подані клопотання мирового судді судової дільниці № 71 м. Лабинська Краснодарського краю Російської Федерації ПодситникаО.П. та ОСОБА_3 про визнання та примусове виконання на території України рішення мирового судді судової дільниці № 71 м. Лабинська Краснодарського краю Російської Федерації від 28 листопада 2012р. про стягнення з ОСОБА_2 державного мита у сумі 100 рублів у прибуток держави Російської Федерації та аліментів у сумі 1000рублів на користь ОСОБА_3
Ухвалою суду від 20 вересня 2013р. клопотання задоволено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, оскільки він не був належним чином повідомленим про день та час розгляду клопотання, а також йому не було направлено саме клопотання та додані до нього документи.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 395 ЦПК України про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду суд у п'ятиденний строк письмово повідомляє боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання.
Частина 2 даної норми визначає, що після подання боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а так само коли у місячний строк з часу повідомлення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій визначає час і місце судового розгляду клопотання, про що
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3926/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.
сторони повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду.
Згідно ч. 5 ст. 395 ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання будь-
- 2 -
якої із сторін або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою з сторін не було порушено питання про перенесення його розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання 17 квітня 2013р. було направлено ОСОБА_2, однак, повернулося без вручення за закінченням терміну зберігання (с.с.20).
Повідомлення про судовий розгляд клопотання були направлені на адресу ОСОБА_2, однак повернулися без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання (с.с.36).
За таких обставин, суд не мав законних підстав для розгляду клопотання у відсутність ОСОБА_2
Посилання суду першої інстанції про те, що боржник був належним чином повідомленим про судове засідання відповідно до положень ст.ст. 74, 76 ЦПК України, є помилковими.
Частиною 1 ст. 74 ЦПК України визначено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.
Таким чином, підтвердженням про належне повідомлення ОСОБА_2 про день судового розгляду клопотання є його розписка про отримання судової повістки. Однак, матеріали справи не містять розписки ОСОБА_2 про отримання судової повістки про виклик у судове засідання на 20 вересня 2013р.
При цьому, зазначені норми процесуального права не передбачають, що належним повідомленням фізичної особи про судовий розгляд є тільки сам факт направлення судової повістки без її вручення у спосіб, визначений статтею 76 ЦПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про розгляд клопотання з порушенням норм процесуального права, якими встановлений порядок такого розгляду, знайшли своє підтвердження, тому ухвала суду підлягає скасуванню, а матеріали справи поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд відповідно до положень ст.. 312 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 вересня 2013р. скасувати, матеріали справи за клопотанням ОСОБА_3 та мирового судді судової дільниці № 71 м. Лабинська Краснодарського краю Російської Федерації про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення мирового судді судової дільниці № 71 м. Лабинська Краснодарського краю Російської Федерації від 28 листопада 2012р. про стягнення аліментів та судових витрат з ОСОБА_2 повернути до Голосіївського районного суду м. Києва на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: