АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/68/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/1294/14

Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т. Г.

Доповідач Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді:Кузнєцової О.Ю.

суддів: Хіль Л.М. Чічіля В.А.

при секретарі Колодюк О.П.

за участю ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18 березня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл спадкового майна,

зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та прохав виділити йому диван «Малютка», стільці деревяні (3шт), столик під телевізор, шкаф двохстворковий, ліжко двохспальне, стіл, кухонний гарнітур, газову плиту, велосипед, вело моторчик, естакаду, лебідку. Інше майно просив залишити у користуванні ОСОБА_4

В обґрунтування позовних вимог вказував, що після смерті його дружини ОСОБА_6 залишилося майно, яке не було охоплено заповітом та не поділено між спадкоємцями.

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом та прохав визнати не спадковим диван «Малютка», швейну машину «Чайка», диван, шкаф, двоспальне ліжко, стіл, кухонний гарнітур, 2 газові плитки «Електро» та таким, що належить йому; виділити ОСОБА_4 стільці дерев'яні (3шт), стіл дитячий, пральну машину «Вірпол», мікрохвильову піч «Самсунг», холодильник «Індезіт», компресор. Інше майно просив залишити у користуванні ОСОБА_2 та стягнути з нього компенсацію за це майно у сумі 5 100 грн.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 задоволено частково.

Виділено на користь ОСОБА_2 три стільці дерев'яні, один стіл під телевізор, один шкаф двохстворковий, один стіл, один диван «Малютка», одну газову плиту, один веломоторчик, одну лебідку, одну естакаду.

Виділено на користь ОСОБА_4 одне двохспальне ліжко, один кухонний гарнітур , один велосипед, один телевізор «Рекорд», одну швейну машину , один диван б/в, один шкаф трьохстворковий, дзеркало, один конвектор газовий «Данко», три стільці, одну газову плиту, два столи, один буфет, один дитячий столик, три рейки.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судові витрати віднесено на рахунок держави.

Не погодившись з даним рішенням місцевого суду, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_4 та прохав скасувати рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити та виділити йому в користування холодильник «Індезіт», компресор та дертємолку, сятгнути з ОСОБА_7 компенсацію за використання іншого мана у сумі 2 750 грн. Посилався на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 з 14 лютого 2008 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 за заповітом є син ОСОБА_4, та чоловік ОСОБА_2, які в установленому законом порядку подали заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Сторони по справі мають право в рівних частках на спадщину не охоплену заповітом, як спадкоємці першої черги та на відповідний розподіл спадкового майна.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_7 та зустрічного позову ОСОБА_6 суд виходив з того, що сторонами не надано жодних доказів джерела та часу придбання пральної машини «Вірпол», мікрохвильової печі «Самсунг», холодильника «Індезіт», дертємолки, шести металевих бочок, двигуна до автомобіля, газового напівавтомату, кисневого балону та алюмінієвої каністри, а також не надано доказів щодо вартості даного майна, належності його спадкодавцеві та існування його у домоволодінні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянт ОСОБА_6, наполягаючи на викраденні ОСОБА_7 майна, не надав суду належних та допустимих доказів вчинення останнім зазначених протиправних дій. При цьому, надані ним фотокартки не можуть бути визнаними належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_7, крадіжки.

Крім того, відповідно до постанови ДІМ СДІМ Новосанжарського РВ від 5 листопада 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за зверненням ОСОБА_4 з приводу вчинення ОСОБА_8 крадіжки 30 жовтня 2012 року автомобільного двигуна, компресора, вуглекислотного балону та інших дрібних речей, за відсутністю в діях останнього ознак злочину, передбаченого ст. 185 КК України (крадіжка).

Таким чином, немає підстав для виділення у користування ОСОБА_4 холодильника «Індезіт» та компресора.

У відповідності до вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В суді першої інстанції ОСОБА_4 не заявляв вимог про виділення йому дертємолки, а отже не підлягає задоволенню апеляційна скарга в цій частині.

Що стосується вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення компенсації, як різниці у вартості майна, то ним не було надано доказів про вартість майна та про його купівлю, а отже суд прийшов до вірно висновку, що підстав для стягнення грошових коштів в якості компенсації немає.

Виходячи з викладеного, доводи апеляційної скарги про помилковість судового рішення спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.309 ЦПК України як підстави для скасування або зміни рішень.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1, 315 ч.1,2 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 18 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя: О.Ю. Кузнєцова

Судді: Л.М. Хіль

В.А. Чічіль