Головуючий суду 1 інстанції - Васильєва Н.М.

Доповідач - Медведєва Л.П.

Справа № 435/8905/13-ц

Провадження № 22ц/782/546/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого - судді Медведєвої Л.П.

Суддів - Соловей Р.С., Пащенко Л.В.

при секретарі - Арутюнян Р.А.

розглянуши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, третя особа - Жовтневий районний відділ служби у справах дітей Департаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім`ї, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення часу спілкування з дітьми, третя особа - Жовтневий районний відділ служби у справах дітей Демартаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім`ї, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 08 січня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ОСОБА_2 подано до суду вказаний позов.

У викладенні обставини, якими позивач за первісним позовом обгрунтовувала свої позовні вимоги, вона зазначила, що з 27.04.1996 року по 07.10.2010 року вона перебувала у шлюбі з відповідачем, від шлюбу вони мають трьох синів: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідач одружився з іншою жінкою і з того часу став чинити їй перешкоди у спілкуванні з сином - ОСОБА_15,ІНФОРМАЦІЯ_4. У зв`язку з цим вона звернулася до органу опіки та піклування із заявою про визначення способу її участі у вихованні сина. Вивчивши умови її життя та ставлення до дитини, орган опіки та піклування погодився з її вимогами. Однак, відповідач не надає їй можливості спілкуватися з дитиною і займатися його вихованням. Позивач за первісним позовом просила зобов`язати відповідача усунути перешкоди у спілкуванні з сином, визначити такі способи її участі у спілкуванні та вихованні сина:систематичні побачення з сином один раз на місяць кожну другу п`ятницю з 17.00 до 18.00 годин неділі з правом ночівлі за місцем її проживання та в день народження сина з 9.00 до 19.00 годин, надати їй можливість додаткового спілкування з малолітнім сином за місцем навчання в учбовому закладі, під час учбових літніх канікул протягом серпня місяця кожного року та 10 днів на весняних канікулах кожного учбового року.

У викладенні обставин, якими позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 обгрунтовував свої позовні вимоги, які у подальшому було ним уточнено,він зазначив, що висновком комісії з питань захисту прав дитини визначено зовсім інший графік спілкування матері з ОСОБА_15, ніж це зазначено в позовній заяві. З метою дотримання інтересів усіх дітей позивач за зустрічним позовом звернувся до Департаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім`ї про перегляд висновку комісії з питань захисту прав дитини №9 від 17.01.2013 року та прийняття рішення про визначення способу участі у вихованні та спілкуванні обох батьків з дітьми. Остаточно просив встановити наступний графік спілкування ОСОБА_2 з ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2: щорічно весь липень всі троє дітей разом знаходяться у батька за його місцем проживання, щорічно з 01 серпня по 25 серпня всі троє дітей разом знаходяться у матері за її місцем проживання, протягом весняних канікул щоденно з 10.00 години до 17-00 години зустрічі в м.Луганську матері з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за умови відвідування дітей матір`ю разом з ОСОБА_12,протягом осінніх канікул всі троє дітей разом знаходяться у батька за місцем його проживання.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Луганська від 08 січня 2014 року первісний позов задоволено частково, внаслідок чого ухвалено надати ОСОБА_2 можливість додаткового спілкування з малолітнім ОСОБА_14 за місцем навчання в учбовому закладі, у задоволенні інших позовних вимог відмовлено,зустрічний позов задоволено.

Звернувшись з апеляційною скаргою, позивач за первісним позовом посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права та ставить питання про скасування рішення в частині відмови у задоволенні заявлених нею вимог і в частині задоволення вимог позивача за зустрічним позовом та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її вимоги, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Заперечення на апеляційну скаргу від інших осіб, які беруть участь у справі,до суду не надано.

Позивач за первісним позовом та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.

Предстаавник позивача за первісним позовом ОСОБА_9 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що суд першої інстанції необгрунтовано не взяв до уваги заочне рішення Свердловського міського суду Луганської області від 19.04.2012 року та висновок комісії з питань захисту прав дитини Жовтневої районної у місті Луганську ради №9 від 17.01.2013 року.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги не визнав та пояснив, що суд першої інстанції ухвалив рішення в інтересах всіх дітей.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_10.в судовому засіданні також доводи апеляційної скарги не визнав та пояснив, що доказів перешкоджання ОСОБА_2 з боку ОСОБА_11 у спілкуванні з дітьми не надано, висновок Департаменту у справах дітей та сім`ї відповідає інтересам усіх дітей.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання,дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Так, судом встановлено, що сторони у справі знаходилися у зареєстрованому шлюбі з 27.04.1996 року по 07.10.2010 року, від якого мають спільних дітей: ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 05.03.2012 року , яке набрало законної сили,встановлено місце проживання ОСОБА_13,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком - ОСОБА_3, а ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матірью - ОСОБА_2.

Заочним рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 19.04.2012 року, яке набрало законної сили, зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_3 у спілкуванні з сином ОСОБА_12 та встановлено графік побачення з цим сином та іншими дітьми.

Висновком комісії з питань захисту прав дитини Жовтневої районної у місті Луганську ради №9 від 17.01.2013 року був встановлений графік спілкування матері - ОСОБА_2 та бабусі ОСОБА_9 з малолітнім ОСОБА_14, 2005 року народження,згідно з яким з 10 по 20 червня, а також весь серпень з правом проживання у матері з урахуванням тривалості учбового року, з пятниці 17.00 до 17.00 з правом ночівлі за місцем проживання матері, на період осінніх канікул - всі троє дітей знаходяться за місцем проживання бабусі -ОСОБА_9.

28.01.2013 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до зазначеної комісії і просив вважати даний висновок комісії та домовленість щодо участі у спілкуванні з сином ОСОБА_14 недійсним та просив переглянути рішення з урахуванням інтересів дітей.

09.12.2013 року висновок від 17.01.2013 року Департаментом Луганської міської ради у справах дітей та сім`ї було переглянуто та наданий новий висновок №24-24/1540/49-13, з якого вбачається, що зазначена установа рекомендувала інший наступний графік участі у вихованні та побаченні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з трьома дітьми, а саме: щорічно протягом липня всі троє дітей разом знаходяться та спільно проживають у батька за його місцем проживання, щорічно протягом серпня всі троє дітей разом знаходяться та спільно проживають у матері за її місцем проживання, протягом весняних та осінніх канікул всі троє дітей за їх бажанням знаходяться та спільно проживають з матір`ю або батьком за місцем проживання матері або батька.

Малолітній ОСОБА_14 проживає з батьком з вересня 2011 року, навчається у другому класі початкової школи - гімназії «Дитяча академія» навчально-виховного комплексу «Слобожанський» у м.Луганську, за навчання його сплачує ОСОБА_3.

Спір судом вирішено на підставі ст.ст.141,153,155,157,159 СК України, при ухваленні рішення суд керувався ст.ст.10,11,27,31,60,88,212-215 ЦПК України.

Задовольняючи частково первісний позов, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження тієї обставини, що відповідач за її позовом перешкоджає їй у спілкуванні з малолітнім сином, а також, враховуючи те, що дитина хворіє і після отриманої травми руки, лікарем-травматологом рекомендовано спостерігати хворого за місцем його проживання, тому неможливо спрогнозувати як вплине - позитивно чи негативно перебування дитини на території проживання матері, яка мешкає у місті Одеса.

Задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з того,що саме такий графік запропонований позивачем щодо спілкування з дітьми матері та батька протягом канікул є доцільним та таким, що відповідає інтересам всіх трьох дітей.

За наслідками розгляду апеляційної скарги,колегія суддів визнала, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Таким чином, законодавством України закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини, окрім того, законодавством зобов'язано батьків вирішувати всі питання виховання дитини спільно. (ст. 157 СК України).

Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема кожен із батьків зобов'язаний приймати участь у вихованні дитини не тільки в період канікул, тобто відпочинку, а й під час навчального процесу. Не врахування цього при вирішенні спору і встановлення способу спілкування одного з батьків з дитиною виключно під час канікул, може обмежити його участь у вихованні дитини під час навчального процесу, який в житті дитини займає значний проміжок часу та має вагоме значення у розвитку особистості дитини.

За таких обставин, суд першої інстанції при вирішенні питання про встановлення способу спілкування і участі у вихованні сторін у справі із дітьми, правильно визначив характер спірних правовідносин, правові норми, що їх регулюють, та з урахуванням інтересів дітей, бажання і можливостей батька та матері, їх графіків роботи дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений спосіб участі сторін у вихованні дітей та спілкуванні з ними не зашкодить їм, а навпаки повністю відповідатиме можливості дітей в повній мірі сприймати піклування кожного із батьків про їх здоров'я, фізичний та духовний розвиток.

Доводи апеляційної скарги про те, що при ухваленні рішення судом не враховано висновок від 17.01.2013 року ,колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, як встановлено судом першої інстанції,Департаментом Луганської міської ради у справах дітей та сім`ї було переглянуто висновок комісії з питань захисту дитини Жовтневої районної у місті Луганську ради №9 від 17.01.2013 року та наданий новий висновок №24-24/1540/49-13 від 09.12.2013 року.

Довід апеляційної скарги про те, що висновок Департаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім`ї від 09.12.2013 року є незаконним, колегія суддів не може прийняти до увагиёоскільки у встановленому законом порядку він таким не визнаний.

При викладених обставинах, відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга має бути відхилена, рішення суду - залишено без змін.

Керуючись ст.ст.209,307,308 ЦПК Украни,

У х в а л и л а

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Луганська від 08 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді