ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

11 квітня 2014 року Справа №5026/1020/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю: представника УПФУ в м. Черкасах - Богма А.В. за довіреністю, ліквідатора банкрута - арбітражний керуючий Богомазов П.С, представника відповідача за заявою - Бесараб В.М. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання ліквідатора банкрута про затвердження, укладеної між сторонами мирової угоди та клопотання ліквідатора банкрута про залишення без розгляду позовної заяви про визнання недійсним договору від 27.04.2010, про повернення майна цілісного майнового комплексу та про повернення покупцю коштів у сумі 701424,48 грн.

при розгляді матеріалів заяви

заявника боржника у особі ліквідатора банкрута, арбітражного

керуючого Левченка В.М.

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д"

за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Тараненко Наталії Леонідівни,

приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

про визнання недійсним договору від 27.04.2010, про повернення

майна цілісного майнового комплексу та про повернення

покупцю коштів у сумі 701424,48 грн.

у справі за заявою

ініціюючого кредитора управління Пенсійного фонду України в м. Черкаси

до боржника закритого акціонерного товариства "Рось"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Боржником у особі його ліквідатора, арбітражного керуючого Левченка В.М., подано заяву від 25.04.2013 №01-34/77, у якій він просить суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ "Рось" від 27.04.2010, посвідчений ОСОБА_6, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.04.2010, реєстровий № 780, з моменту його вчинення;

- зобов'язати кожну із сторін повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, зокрема, повернути продавцеві - ЗАТ "Рось" майно цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута, передане на виконання вказаного договору, повернути покупцеві - ТОВ "Техносоюз-Д" 701424,48 грн. - кошти, сплачені на виконання умов вказаного договору;

- залучити третіми особами: арбітражного керуючого Тараненко Н.Л., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6;

- стягнути з ТОВ "Техносоюз-Д" на користь ЗАТ "Рось" судові витрати, пов'язані з розглядом даної заяви (судовий збір) згідно підтверджуючих документів.

Заява мотивована наступним:

- під час виконання повноважень ліквідатора банкрута встановлено, що 27.04.2010 між банкрутом - ЗАТ "Рось" та ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" укладено договір купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства - банкрута ЗАТ "Рось" (далі за текстом - Договір № 780). Згідно п.1.1. Договору № 780 ЗАТ "Рось" зобов'язалось передати у власність ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" майно цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута, яке знаходиться за адресою: Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район, м. Корсунь-Шевченківський, вул. 2-го Українського фронту, буд. 1, а ТОВ "ТЕХНОСОЮЗ-Д" зобов'язався прийняти майно і сплатити за нього грошову суму (ціну), зазначену в даному договорі - 814 423,00 грн. (в т.ч. ПДВ 135737,16 грн.). Згідно п.1.3. Договору № 780 перелік майна визначається в додатку № 1 і є невід'ємною частиною Договору № 780. Всього: будівель та споруд - 30, обладнання - 67. Оригінал Договору № 780 та документів, що підтверджували право власності банкрута на вказане у Договорі №780 майно ліквідатору не передані та перебувають у арбітражного керуючого Тараненко Н.Л. _ третьої особи за заявою, дане підтверджується звітом ліквідатора у справі №10/4867 за період з 20.10.2009 по 10.11.2009, згідно якого остання прийняла від посадових осіб ЗАТ "Рось" бухгалтерську, статутну та іншу документацію, печатку підприємства, також дане підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.07.2012; постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2010 провадження у справі №10/4867 про банкрутство ЗАТ "Рось" припинено;

- стороною спірного правочину є ЗАТ "Рось" - банкрут, від імені якого договір підписала арбітражний керуючий (ліквідатор) Тараненко Н.Л., діюча на підставі постанови суду від 20.10.2009 у справі № 10/4867 та рішення комітету кредиторів (протоколом зборів комітету кредиторів від 19.03.2010. Відповідно до вказаного рішення комітету кредиторів від 19.03.2010 комітет кредиторів уповноважив арбітражного керуючого (ліквідатора) Тараненко Н.Л. здійснити цільовий продаж майна, як цілісного майнового комплексу ЗАТ "Рось", ТОВ "Техносоюз-Д" за ціною 902000,00 грн., в т.ч. ПДВ. Таким чином, всупереч вимог протоколу та з перевищенням повноважень, наданих комітетом кредиторів, Тараненко Н.Л. на свій розсуд здійснила продаж майна за заниженою вартістю, від тієї, що була визначена комітетом кредиторів, вказавши в договорі вартість майна - п. 2.1. Договору № 780- 814423,00 грн. На виконання умов Договору продавець передав все майно, передбачене умовами договору, а покупець, з порушенням графіку платежів ( п.2.2. Договору) сплатив за нього частину коштів, заборгованість у покупця перед продавцем становить 112998,52 грн., що підтверджується первинними банківськими документами. Всі дії по виконанню умов спірного правочину, отримання коштів, їх розподіл, передача майна виконувались Тараненко Н.Л. на підставі, укладеного нею договору без будь-яких додаткових повноважень комітету кредиторів. Таким чином, арбітражний керуючий - ліквідатор банкрута Тараненко Н.Л. при укладенні спірного договору діяла поза межами, з перевищенням делегованих їй повноважень відтак, оскаржуваний договір підлягає визнанню недійсним. і з урахуванням вимог ст. 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а саме перераховане вище майно згідно договору одній стороні - продавцеві та отримані за договором кошти іншій стороні - покупцеві;

- відповідно до ст. 25 та ч. 10 ст. 17 закону про банкрутство, договір може бути визнано недійсним, оскільки він укладений за ціною нижчою від тої, що погоджена комітетом кредиторів, строки сплати коштів за договором минули, а кошти не сплачено, таким чином договір не виконано протягом більше ніж двох років, вказані обставини свідчать про спричинення збитків банкруту створення умов, які перешкоджають відновленню платоспроможності, збитки складають як суму зниження вартості проданого майна 87577,00 грн. (90200 - 814423), так і суму, не сплачених до цього часу коштів - 112998,52 грн. Таким чином є достатньо обставин, з якими закон про банкрутство пов'язує визнання угод недійсними у межах справи про банкрутство , дані підстави є спеціальними для визнання угод недійсними у справі про банкрутство. Відповідна практика про розгляд аналогічних спорів у межах справи про банкрутство наведена в постанові Вищого господарського суду України від 05.03.2013 по справі №01/2470.

Ухвалою суду від 06.06.2013 заяву ЗАТ "Рось" від 25.04.2013 №01-34/37 задоволено повністю, визнано недійсним договір №780, стягнуто з ТОВ "Техносоюз-Д" на користь ЗАТ "Рось" витребуване майно цілісного майнового комплексу, яке знаходиться по вул. 2-го Українського фронту, буд.1, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області та судовий збір у розмірі 1147 грн., визнано ТОВ "Техносоюз-Д" поточним кредитором боржника на суму 701424,48 грн., які підлягають погашенню у четверту чергу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 ухвалу суду від 06.06.2013 скасовано, справу скеровано для подальшого розгляду до господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.12.2013 касаційну скаргу ліквідатора банкрута повернуто скаржнику у зв'язку з її відкликанням.

Ухвалою від 09 січня 2014 року суддя Хабазня Ю.А., ухвалив : заявити самовідвід у повторному розгляді заяви від 25.04.2013 №01-34/37 (вх. суду № 8647/13 від 25.04.2013) у справі №14/5026/1020/2011; передати справу для розподілу між суддями для розгляду заяви ліквідатора банкрута в установленому порядку.

Згідно автоматичного розподілу справ між суддями справу №14/5026/1020/2011 в частині розгляду заяви ліквідатора банкрута від 25.04.2013 № 01-34/37 (вх. суду № 8647/13 від 25.04.2013) передано в провадження судді Гури І.І.

Ухвалою від 16 січня 2014 року суддею Гурою І.І. прийнята до свого провадження справа в частині розгляду заяви ліквідатора банкрута про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства-банкрута ЗАТ "Рось"від 27.04.2010 № 780, укладеного між ЗАТ "Рось"та ТОВ "Техносоюз-Д", посвідченого 27.04.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та повернення сторонам усього одержаного на виконання цього правочину, судове засідання призначено на 30.01.2014, повідомлено та визнано явку у судове засідання обов'язковою: ліквідатора - Богомазова П.С., членів комітету кредиторів, третіх осіб та відповідача за заявою.

Судом не було почато розгляд заяви, оскільки у першому судовому засіданні ліквідатор банкрута просив затвердити, укладений між сторонами, договір про мирову угоду та подав клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у зв'язку з укладенням сторонами договору про мирову угоду. У судових засіданнях здійснювався розгляд клопотання ліквідатора банкрута про затвердження договору про мирову угоду, укладеного між сторонами.

Дійсно, 24 грудня 2013 року ліквідатором було подане клопотання, у якому він, посилаючись на протокол засідання комітету кредиторів банкрута від 14.11.2013, просить суд затвердити, укладений 14.11.2013, у межах справи, договір про мирову угоду, укладений між ліквідатором банкрута, відповідачем та ТОВ "Українська боргова компанія".

30 січня 2014 року ліквідатор банкрута подав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з тим, що на засіданні комітету кредиторів від 14.11.2013 вирішено укласти мирову угоду, 14.11.2013 між ліквідатором банкрута, відповідачем та ТОВ "Українська боргова компанія" укладено мирову угоду, клопотання про затвердження мирової угоди було подано ним до суду.

28 лютого 2014 року ліквідатор банкрута подав клопотання, у якому просить залучити до матеріалів справи мирову угоду від 14.11.2013 та список кредиторів боржника із зазначенням суми заборгованості.

Мирова угода від 14.11.2013 про наступне: відповідач ТОВ "Техносоюз-Д" виплачує грошові кошти в сумі 112998,52 грн. як нездійснену доплату згідно Договору № 780 від 27.04.2010 р. на розрахунковий рахунок ЗАТ "Рось" - банкрута протягом шести місяців рівними частинами в сумі 18833,09 грн. з дня затвердження даної мирової угоди господарським судом Черкаської області. З моменту повного отримання на банківський рахунок ЗАТ "Рось" вказаної у пункті 1 цієї мирової угоди суми 112998,52 грн. зобов'язання сторін, з приводу договору № 780 від 27.04.2010 р. вважаються виконаними ними в повному обсязі та припиненими. У випадку належного виконання умов даної мирової угоди ЗАТ "Рось" з моменту її виконання не пред'являє жодних претензій до ТОВ "Техносоюз-Д" з приводу заборгованості останнього за договором № 780від 27.04.2010, які стали предметом розгляду господарським судом Черкаської області у справі №14/5026/1020/2011. Дана мирова угода набирає чинності з дня її затвердження судом.

Згідно протоколу зборів комітету кредиторів банкрута від 14.11.2013 комітетом ухвалено укласти мирову угоду між ЗАТ "Рось" та ТОВ "Техносоюз-Д". Голосували: "за" - 11130 голосів, "проти" - 1520 голосів, "утрималось" - нуль голосів. Як було встановлено судом "проти" проголосувало Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах.

04 березня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах подало письмові заперечення щодо затвердження мирової угоди, укладеної між банкрутом, відповідачем, оскільки не погоджується з умовами мирової угоди, що винесені на розгляд суду, оскільки договір купівлі-продажу, укладений між банкрутом та відповідачем містить ознаки недійсності, фальсифікації, за змістом суперечить інтересам банкрута та спрямований на спричинення збитків останнього; кошти від реалізації майна банкрута на погашення кредиторських вимог УПФУ в м. Черкасах не надходили; офіційна інформація про їх спрямування відсутня.

Розгляд клопотань ліквідатора про затвердження договору про мирову угоду, залишення заяви без розгляду неодноразово відкладався. Ухвалою суду від 17 березня 2014 року відкладено розгляд клопотань ліквідатора банкрута: про затвердження договору про мирову угоду і про залишення заяви без розгляду та заяви ліквідатора про повернення майна цілісного майнового комплексу та про повернення покупцю коштів у сумі 701424,48 грн. у судове засідання на 11.04.2014, викликано: ліквідатора банкрута - Богомазова П.С., відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д", про розгляд справи повідомити: третіх осіб за заявою: Тараненко Н.Л., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, голову комітету кредиторів - ТОВ "Українська боргова компанія", інших учасників комітету кредиторів; задоволено клопотання ТОВ "Українська боргова компанія" про розгляд справи без її участі. Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" - головою комітету кредиторів було подано до суду клопотання від 29.01.2014 про розгляд справи без участі його представника.

Треті особи за заявою у судове засідання повторно не з'явились, представників не направили з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлялися судом про дати та час судових засідань. Попередні ухвали направлялися третім особам рекомендованим листом з повідомленням про вручення, приватний нотаріус ОСОБА_6 отримував ухвали, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення. Від Тараненко Н.Л. ухвали суду повернулись з довідками пошти: "інші причини, що не дали змоги виконати", "за закінченням терміну зберігання".

ДПІ у м. Черкасах, що входить до комітету кредиторів, належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується розписками від 04.03.2014 їх представників за довіреністю.

Черкаське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності повідомлялося судом про судове засідання шляхом направлення ухвали суду простим листом. Попередні ухвали направлялися рекомендованим листом з повідомленням про вручення і були отримані. що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

У судовому засіданні:

- ліквідатор банкрута просив затвердити мирову угоду та залишити без розгляду заяву;

- представник відповідача просив затвердити мирову угоду та задовольнити клопотання ліквідатора банкрута про залишення заяви без розгляду, оскільки дане клопотання відповідає праву позивача;

- представник УПФУ в м. Черкасах заперечила проти задоволення клопотань ліквідатора про затвердження мирової угоди та залишення без розгляду заяви, вважала, що мирова угода не можу бути затверджена, і заяву слід розглядати, оскільки договір, який оспорюється є недійсним, наявні для цього підстави, просила відмовити у задоволенні обох клопотань ліквідатора банкрута.

Суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно п. 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Суддя має роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

У ч. 1 п. 35 Закону України (ЗУ) "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказано, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформлюється угодою сторін.

Згідно ч. 3, 4. 5 ст. 35 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Згідно ч 1. ст. 36 вказаного Закону Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону.

У ч. 3 ст. 36 зазначеного Закону встановлено, що для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Згідно ч. 3 ст. 38 Закону господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Виходячи з визначення мирової угоди, що викладене в законі про банкрутство, з огляду на предмет мирової угоди, поданої в межах розгляду заяви про визнання недійсним договору, суд розглядає клопотання про затвердження мирової угоди, застосовуючи загальні норми про мирову угоду, встановлені ГПК України.

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах, що входить до комітету кредиторів банкрута заперечило щодо затвердження судом мирової угоди по розглядуваній в межах справи про банкрутство заяви про визнання недійсним договору, не згодне з умовами мирової угоди, вважаючи, що договір купівлі-продажу, укладений між банкрутом та відповідачем містить ознаки недійсності, фальсифікації, за змістом суперечить інтересам банкрута та спрямований на спричинення збитків останнього.

Суд, дослідивши умови мирової угоди, заслухавши учасників судового процесу, відмовляє в затвердженні мирової угоди, оскільки умови мирової угоди спрямовані на повне виконання договору (доплату відповідачем коштів за майно, відмова з боку банкрута та членів комітету кредиторів від майнових та матеріальних претензій до майна відповідача), щодо якого подано ліквідатором банкрута заява про визнання його недійсним в силу перерахованих підстав та повернення назад отриманого по договору (банкруту (продавцю) майно, а відповідачу (покупцю) коштів. які він сплатив) . Тобто сама заява про визнання недійсним договору, повернення отриманого по договору та мирова угода щодо повного виконання сторонами договору, залишення його в силі і відсутності претензій вже суперечать один одному.

Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину. Однак, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ст. 215 ЦК України). Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Укладення мирової угоди стане перешкодою для розгляду оспорюваного правочину, порушить конституційний закон, що передбачає право на судовий захист шляхом звернення до суду з позовом, в даному випадку з позовом про визнання недійсним договору .

Керуючись ст. 78 ГПК України, ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.11.2012, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута про затвердження мирової угоди від 14.11.2013, укладеної між ліквідатором банкрута, відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська боргова компанія" (головою комітету кредиторів).

Відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута про залишення без розгляду заяви про визнання недійсним договору від 27.04.2010, про повернення майна цілісного майнового комплексу та про повернення покупцю коштів у сумі 701424,48 грн.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15 квітня 2014 року.

Суддя І.І. Гура