АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Литвинюк І. М.

суддів: Владичана А.І., Височанської Н.К.

секретаря: Лисак О.А.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у ВНЗ МВС України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_3, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 січня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Львівський ДУВС у вересні 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у ВНЗ МВС України в сумі 8 898,38 гривень.

Вказував на те, що відповідно до договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01 вересня 2007 року, укладеного між університетом, УМВС України в Чернівецькій області та ОСОБА_3, останній був зобов'язаний після закінчення навчання відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років. Натомість, відповідача було звільнено з ОВС за власним бажанням наказом УМВС України у Чернівецькій області 20 жовтня 2011 р. № 240 о/с за ст. 64 п. «ж» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».

Зазначав, що згідно з проведеним розрахунком, сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_3 у вищому навчальному закладі за період серпня 2007 року по липень 2010 року становить 8 898,38 грн., які підлягають відшкодуванню у судовому порядку та просив задовольнити позов.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 січня

______________________________________________________________________________________

22ц-627/14 р. Головуючий у 1-й інстанції Мізюк В.М.

Категорія: 30 Доповідач Литвинюк І.М.

2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ кошти в сумі 8533 грн. 40 коп..

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 січня 2014 року представник відповідача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Апелянт вважає, що рішення суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Посилається на те, що на період навчання з 2006 року по 2010 рік відповідач проживав за межами Львівського ДУВС, в наданих доказах, датованих серпнем 2012 року, містяться затрати, понесені після завершення навчання і доказу про отримання ОСОБА_3 вищезазначених робіт відсутні, він продовжує працювати в правоохоронних органах на посаді прокурора прокуратури Сторожинецького району Чернівецької області.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходив із того, що відповідач повинен відшкодувати Львівському державному університеті внутрішніх справ пов'язані з навчанням витрати, оскільки ОСОБА_3 звільнився зі служби в органах внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання за власним бажанням.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» та постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року № 66 «Про внесення змін до Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» визначено порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України за умови звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ зі служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення трудової дисципліни.

Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 01 вересня 2007 року між Львівським державним університетом внутрішніх справ і ОСОБА_3 був укладений договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Відповідно до цього договору відповідач був зобов'язаний після закінчення навчання відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років.

Згідно п. 3.2 даного Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01 вересня 2007 року підставою для відшкодування фактичних витрат на підготовку є відмова від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

З наказу начальника УМВС України в Чернівецькій області № 240 о/с від 20 жовтня 2011 р. видно, що відповідача було звільнено з ОВС за власним бажанням за ст. 64 п. «ж» «положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ».

Отже, звільнення відповідача за власним бажанням з органів внутрішніх справ є формою відмови ОСОБА_3 від подальшого проходження служби.

З довідок № 4/511-179 від 21 січня 2013 року та розрахунку - довідки витрат на харчування випускника факультету з підготовки слідчих вбачається, що отримання грошового забезпечення курсанта ЛьвДУВС складає 7 976,21 грн., а витрати на харчування випускника факультету з підготовки слідчих - 557,19 грн., а загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 8 533,40 грн..

Отже, твердження апелянта про те, що розрахунки витрат, пов»язаних з навчанням, включають витрати з серпня 2006 року по 31 травня 2007 року є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо укладення угоди з особою, якій не виповнилося 18 років, є безпідставними, оскільки на момент укладення договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 01 вересня 2007 року відповідач досяг повноліття, тобто угода була укладена з повнолітнім курсантом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, суд першої інстанції, повно і всебічно встановивши обставини справи і визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив законне й справедливе рішення, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє за довіреністю та в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 31 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: