АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/3200/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/1245/14

Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М.

Доповідач Хіль Л. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Хіль Л.М.

суддів: Кузнєцової О.Ю., Чічіля В.А.

за участю секретаря Колодюк О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 5 березня 2014 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлення способу реалізації предмета іпотеки, виселення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2013 року ПАТ «Фідобанк» звернулось до суду з вказаним позовом та просило звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 014/6212/3/11091 від 04 березня 2008 року шляхом продажу з публічних торгів за ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижче 90 відсотків ціни предмету іпотеки:

житлового будинку за адресою АДРЕСА_1;

земельну ділянку, на якій він розташований площею 0,1 га, кадастровий номер 5322485102:02:001:0022, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,1756 га, кадастровий номер 5322485102:02:001:0023, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1;

за рахунок вартості яких погасити зобов'язання по кредитному договору з фізичною особою № 014/6212/3/11091 від 04 березня 2008 року в сумі 72 278 доларів США 10 центів по рішенню Кременчуцького районного суду від 03 грудня 2010 року.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Посилалося на невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №014/6212/3/11091, в наслідок чого утворилася заборгованість в сумі 72 278,10 доларів США.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 5 березня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Фідобанк» задоволено в повному обсязі.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 014/6212/3/11091 від 04 березня 2008 року шляхом продажу з публічних торгів за ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності на рівні не нижче 90 відсотків ціни предмету іпотеки:

житлового будинку за адресою АДРЕСА_1;

земельну ділянку, на якій він розташований площею 0,1 га, кадастровий номер 5322485102:02:001:0022, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

земельну ділянку площею 0,1756 га, кадастровий номер 5322485102:02:001:0023, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1;

за рахунок вартості яких погасити зобов'язання по кредитному договору з фізичною особою № 014/6212/3/11091 від 04 березня 2008 року в сумі 72 278 доларів США 10 центів по рішенню Кременчуцького районного суду від 03 грудня 2010 року.

Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з житлового будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 без надання іншого житла.

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення ухвалене по справі окремо один від одного в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та просили рішення скасувати та постановити нове, яким у позовних вимогах ПАТ «Фідобанк» відмовити у повному обсязі. Посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: фактичне стягнення судом боргу у подвійному розмірі; неврахування прав відповідачів на користування спірним житловим будинком; порушення права дітей на житло.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 5 березня 2014 року підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.

Суд першої інстанції вірно встановив, що 4 березня 2008 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/6212/3/11091 на суму 60 000 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов'язання між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки №014/6212/3/11091, відповідно до якого предметом іпотеки є: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1; земельна ділянка, на якій він розташований, площею 0,1 га, кадастровий номер 5322485102:02:001:0022; земельна ділянка площею 0,1756 га, кадастровий номер 5322485102:02:001:0023, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 3 грудня 2010 року, яке набрало законної сили, у зв'язку з невиконанням боржником зобов'язань за кредитним договором, з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 достроково стягнуто заборгованість у розмірі 72 278,10 доларів США.

На момент розгляду справи судом заборгованість не повернута.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «Фідобанк» суд першої інстанції виходив з необхідності звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору та рішення суду.

Колегія суддів погоджується з такою позицією місцевого суду.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Фідобанк» звернулось до суду із позовом з метою відшкодування за рахунок заставленого майна заборгованість у розмірі 72 278,10 доларів США. Однак, рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 3 грудня 2010 року було вирішено питання про захист прав ПАТ «Фідобанк» та стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вказану заборгованість.

Таким чином, рішенням від 5 березня 2014 року суд здійснив стягнення у подвійному розмірі.

З цих підстав резолютивну частину рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 5 березня 2014 року слід змінити задля усунення подвійного стягнення та зазначити, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, встановленої рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 3 грудня 2010 року.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовує правильність та законність рішення місцевого суду.

Так, посилання на неможливість виселення мешканців житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Крім того, відповідно до правової позиції викладеної Верховним судом України у Постанові від 4 вересня 2013 року у справі №6-73цс13 наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.

У разі невиконання боржником основного зобовязання, іпотекодержатель, як зазначено у частині першій статті 33 Закону України "Про іпотеку", вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 3 грудня 2010 року встановлений факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №014/6212/3/11091.

Крім того, на момент розгляду справи зобов'язання боржника залишається невиконаним, а отже суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на передані в іпотеку будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, які проживають у цьому будинку чи житловому приміщенні на підставі статті 109 ЖК України.

Спірний будинок належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 7 травня 2007 року.

Судом вірно взято до уваги, що єдиним власником будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, яка мала право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Виходячи з цього майнові права мешканців вказаного будинку на цей будинок відсутні.

Таким чином, суд дійшов вірного висновку про необхідність виселення всіх мешканців спірного будинку з метою звернення стягнення на переданий в іпотеку будинок.

Виходячи з викладеного, доводи апеляційної скарги про помилковість судового рішення спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які передбачені ст.309 ЦПК України як підстави для скасування або зміни рішень.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ч.1 п.1, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 5 березня 2014 року - задовольнити частково.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 5 березня 2014 року змінити.

Викласти другий абзац резолютивної частини рішення в такій редакції:

«Звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 3 грудня 2010 року в сумі 72 278,10 доларів США, шляхом продажу з публічних торгів за ціною визначеною суб'єктом оціночної діяльності у процедурі виконавчого провадження на рівні не нижче 90 відсотків ціни предмету іпотеки нерухоме майно:»

В іншій частині рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 5 березня 2014 залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: Л.М. Хіль

Судді О.Ю. Кузнєцова

В.А. Чічіль