ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 березня 2014 року Справа № Б38/124-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Панової І.Ю., Бакуліної С.В., Козир Т.П., Кота О.В., Малетича М.М.,

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Декорцветграніт"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 21.01.2014

у справі № Б38/124-09

за заявою Заступника прокурора Печерського району міста Києва

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " Декорцветграніт "

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Унірем - Агро"

провизнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2009 було порушено провадження у справі №Б38/124-09 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорцветграніт" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 у справі №Б38/124-09 було визнано ТОВ "Унірем-Агро" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на один рік, до 18.03.2011, ліквідатором ТОВ "Унірем-Агро" призначено арбітражного керуючого Морозова І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2010 у справі №Б38/124-09 було затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "Унірем-Агро", ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Унірем-Агро", провадження у справі припинено.

04.12.2012 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява заступника прокурора Печерського району міста Києва про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010, в якій прокурор посилався на те, що вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Декорцветграніт" не були безспірними в зв'язку з наявністю рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2009 у справі № 33/335-09, яким ініціюючому кредитору було відмовлено в задоволенні вимог; також 24.09.2009 постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2-а-4847/09/0470 було припинено державну реєстрацію ТОВ"Агропромсервіс-Плюс"; крім того, банкрутство сільськогосподарського підприємства повинно здійснюватися відповідно до вимог статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Також 26.12.2012 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про доповнення підстав та предмету заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови господарського суду від 18.03.2010, в якій заступник прокурора повідомив про те, що 15.11.2012 на прийомі громадянина Канади - одного з засновників ТОВ "Унірем-Агро" прокуратурі стало відомо про договори купівлі-продажу майна від 06.04.2009, за умовами яких на користь ТОВ "Інтерлайнпром" боржником було відчужено нерухоме майно - майновий комплекс за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт.Щорськ, вул. Виконкомівська, 30, вартістю 2 951 394 грн та комплекс будівель по Криничанському районному ТОВ по агропромисловому будівництву "Агробуд", за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт.Щорськ, вул. Виконкомівська, 33, вартістю 1 256 216 грн, з оплатою шляхом передачі простих векселів без проведення експертної оцінки майна, без зазначення емітенту, номінальної вартості та строків погашення векселів. Заступник прокурора в доповненій заяві просив скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2010 у справі № Б38/124-09, призначити розгляд справи №Б38/124-09 у процедурі розпорядження майном боржника.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013 у справі № Б38/124-09, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2013, заяву заступника прокурора Печерського району міста Києва про перегляд постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 у справі № Б38/124-09 за нововиявленими обставинами задоволено частково, скасовано постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 у справі № Б38/124-09, відмовлено у задоволенні заяви заступника прокурора Печерського району міста Києва про перегляд постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 за нововиявленими обставинами в частині призначення розгляду справи № Б38/124-09 у процедурі розпорядження майном боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2014 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Декорцветграніт" залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 та постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013 у справі № Б38/124-09 - без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Декорцветграніт" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21.01.2014, в якій заявник просить скасувати повністю дану постанову та прийняти нове рішення, яким постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 скасувати, у задоволенні заяви заступника прокурора Печерського району міста Києва про перегляд постанови господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2010 за нововиявленими обставинами відмовити.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.12.2013 у справі №20/103б, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статі 35, 43, 112 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 21.01.2014 у справі №Б38/124-09, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для перегляду постанови суду першої інстанції від 18.03.2010 про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури за нововиявленими обставинами та її скасування з огляду на те, що грошові вимоги ініціюючого кредитора не мали ознак безспірності на час його звернення з заявою про визнання боржника банкрутом, порушення провадження у справі, визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; кредитор банкрута з грошовими вимогами 14 732 913, 57 грн. був припинений. При цьому суд касаційної інстанції дійшов даного висновку з огляду на те, що під час розпорядження майном боржника не було встановлено обставин продажу боржником належного йому нерухомого майна, розпорядження отриманими боржником від продажу вказаного нерухомого майна грошовими коштами, що мало суттєве значення при встановленні факту неплатоспроможності боржника та відсутності ознак умисного доведення боржника до банкрутства при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Водночас, у постанові від 05.12.2013 у справі №20/103б, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал суду першої інстанції про визнання грошових вимог кредитора, введення процедури розпорядження майном, призначення розпорядником майна боржника, затвердження реєстру вимог кредиторів, оскільки обставини, на які посилались у відповідній заяві, не є нововиявленими у розумінні статті 112 ГПК України.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних фактичних обставин справи залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків та застосував відповідні норми матеріального права.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним. За змістом частини другої статті 38 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та розділу ХІІ2 ГПК України основною метою діяльності Верховного Суду України є створення однакової судової практики застосування норм матеріального права та усунення порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Таким чином, до повноважень Верховного Суду України не належить оцінка правильності застосування судовими інстанціями норм процесуального права.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Декорцветграніт" у допуску справи №Б38/124-09 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І. Панова

Судді С. Бакуліна

Т. Козир

О. Кот

М. Малетич