ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" березня 2014 р.Справа № 922/258/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калантай М.В.
при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.
розглянувши справу
за позовом Публічного АТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків
до Комунального закладу охорони здоров'я "Чугуївська центральна районна лікарня імені М.І. Кононенка", м. Чугуїв
про стягнення коштів в сумі 11 152,79 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Бойка Р.О. (довіреність № 1786 від 11.12.2013 року);
від відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
29 січня 2014 року ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я "Чугуївська центральна районна лікарня імені М.І. Кононенка" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 10 673,95 грн., пеню - 264,95 грн., 3 % річних в сумі 122,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 91,47 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором про надання телекомунікаційних послуг за № 465308 від 01.01.2011 року в частині повноти та своєчасності проведення розрахунків за надані послуги.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.02.2014 року.
21 лютого 2014 року позивач через канцелярію господарського суду подав клопотання (Вх.№ 6277), в якому просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 10 673, 95 грн., у зв'язку із добровільною сплатою відповідачем зазначених сум, та стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я "Чугуївська центральна районна лікарня імені М.І. Кононенка" на свою користь 264,95 грн. пені, 3 % річних в сумі 122,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 91,47 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.
24 лютого 2014 року відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву разом із доданими документами (Вх.№ 6330), в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу з тих підстав, що платіжні доручення для проведення розрахунків за спірним договором були надані до казначейської служби ще до пред'явлення позовної заяви.
Проте, у зв'язку із відсутністю казначейського ліміту зазначені платіжні доручення були проведені лише 07.02.2014 року.
Також, із посиланням на вищевикладені обставини відповідач просить суд зменшити розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій, зазначаючи, що заборгованість перед підприємством - позивача виникла саме внаслідок відсутності казначейського ліміту, а не через умисне невиконання умов Договору.
Ухвалою суду від 24.02.2014 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання, а також неподанням сторонами витребуваних судом документів, розгляд справи було відкладено на 24.03.2014 року.
Представник позивача у призначеному судовому засіданні 24.03.2014 року підтримав заявлений позов з урахуванням клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу та просив суд ухвалити рішення яким задовольнити вимоги щодо стягнення з відповідача сум пені, річних відсотків та збитків від інфляції.
Відповідач, сповіщений належним чином про час та місце розгляду справи, у судове засідання 24.03.2014 року не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (Вх. № 287 від 24.03.2014 року), у зв'язку з неможливістю направити свого представника в призначене судове засідання.
Суд, дослідивши надане клопотання та додані до нього документи відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Згідно ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, чи перешкоджають певні обставини розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін в судове засідання не з'явились, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. В даному випадку, на думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо). Проте, нових доказів представником відповідача суду не надано та про можливість їх надання в майбутньому в його клопотанні про відкладення справи не зазначено.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Так, 01.01.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" та Комунальним закладом охорони здоров'я "Чугуївська центральна районна лікарня імені М.І. Кононенка" був укладений договір про надання телекомунікаційних послуг № 465308 (надалі - Договір).
За умовами вказаного Договору, позивач зобов'язався надавати відповідачу загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги, згідно з переліком та в обсягах замовлених останнім, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно сплачувати отримані послуги відповідно до умов даного договору.
Згідно п. 4.11 Договору, розрахунковий період становить один календарний місяць.
Відповідно до п. 4.15. Договору, відповідач повинен був своєчасно здійснювати оплату за надані послуги, а саме, в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду на підставі рахунку позивача. У разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, відповідач повинен звернутися до служби розрахунків Укртелекому для отримання інформації про належну до сплати суму.
Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої обов'язки за вищевказаним договором та надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується виставленими до сплати рахунками - актами, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 24 - 31).
Між тим, відповідач допустив порушення взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманих послуг, у зв'язку з чим у останнього, станом на 01.01.2014 року, виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10 673,95 грн. за період з травня 2013 року по грудень 2013 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, на момент розгляду справи було сплачено суму основної заборгованості за Договором у розмірі 10 673,95 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями (а.с. 64 - 65):
- п/д № 199 від 04 лютого 2014 року на суму 3 700 грн.;
- п/д № 200 від 04 лютого 2014 року на суму 7 000 грн.
Крім того, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам позивач.
Поряд із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що із представлених відповідачем платіжних доручень вбачається, що дані розрахункові документи, були проведені Чугуївським управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області 07.02.2014 року.
Так, відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
Таким чином, виконання грошового зобов'язання за спірним договором мало місце вже після звернення позивача до суду з даним позовом, з урахуванням чого провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 10 673,95 грн. підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 264,95 грн., суд зазначає наступне.
Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Так, частиною шостою ст. 232 ГК України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 253 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Пунктом 5.2. Договору сторони визначили, що в разі несвоєчасної оплати наданих позивачем послуг відповідач сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення оплати.
Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума штрафних санкцій за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання складає 264,95 грн. за період прострочення з 01.07.2013 року по 31.12.2013 року.
Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, здійснений вірно, а тому визначена до сплати сума неустойки підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 122,42 грн. та інфляційних втрат в розмірі 91,47 грн. суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем до матеріалів справи наданий обґрунтований розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором з 01.07.2013 року по 31.12.2013 року, згідно якого належною до сплати сумою річних відсотків та збитків від інфляції є 122,42 грн. та 91,47 грн. відповідно.
Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, річних відсотків та інфляційних втрат, що підлягають стягненню, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.83 ГПК України, суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
В силу п. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача та зазначає, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних за своєю правовою природою не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням 3 % річних та втрат від інфляційних процесів.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Згідно тверджень відповідача затримка по оплаті телекомунікаційних послуг виникла не з його вини та за обставин, які від нього не залежали.
Так, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що вжив всіх необхідних заходів та дій для виконання умов Договору, а утворення кредиторської заборгованості є наслідком непроведення Чугуївським управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області розрахунків за представленими для виконання платіжними дорученнями, у зв'язку із відсутністю казначейського ліміту.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента від 13.04.2011 року № 460/2011, визначено, що Казначейство України є учасником системи електронних платежів Національного банку України та відповідно до покладених завдань здійснює, зокрема, через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів, спільних із міжнародними фінансовими організаціями проектів.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України визначено Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
Так, відповідно до пункту 30.1 статті 30 вказаного Закону моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що викладені у відзиві обставини порушення відповідачем строку виконання грошового зобов'язання за спірним договором не є винятковими, у розумінні ст. 83 ГПК України, у зв'язку з чим правових підстав для задоволення клопотання про зменшення розміру стягуваної суми неустойки суд не вбачає.
Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я "Чугуївська центральна районна лікарня імені М.І. Кононенка" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гвардійська, 52, код ЄДРПОУ 02002380) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, р/р 26008898, в ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) пеню - 264,95 грн., 3 % річних в сумі 122,42 грн., інфляційні втрати в розмірі 91,47 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 827 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10 673,95 грн. на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Повне рішення складено 31.03.2014 р.
Суддя М.В. Калантай
справа № 922/258/14