ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"08" квітня 2014 р. Справа № 918/276/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О. розглянувши матеріали справи за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд-Рівне"

За участі представників:

від позивача: Овдійчук О.О., довіреність від 18.03.2014 року;

від відповідача:Камінський Р.І., довіреність від 01.04.2014 року;

від третіх осіб: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" (далі Асоціація) звернулась до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" (даті ТОВ "Агробуд-Рівне" або Товариство), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд-Рівне".

28 березня 2014 року позивачем через відділ канцелярії суду подано заяву від 28.03.2014 року про забезпечення позову, в обґрунтування якої останній наводить наступні обставини.

Рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд-Рівне" від 07 березня 2014 року, оформлені протоколом № 1/13 загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд-Рівне" від 07 березня 2014 року, які на думку заявника є недійсними, стали підставою для незаконного набуття Товариством прав власності на корпоративні права Асоціації в розмірі 99,64% частки в статутному капіталі ТОВ "Агробуд-Рівне". Після цього, відповідач провів ще одні загальні збори учасників на яких прийняв рішення про зміну місцезнаходження ТОВ "Агробуд-Рівне". Крім того, Асоціації стало відомо про скликання 09.04.2014 року о 9 год. 00 хв. загальних зборів Товариства, на яких, на думку позивача, плануються подальші неправомірні дії стосовно управління корпоративними правами ТОВ "Агробуд-Рівне" та розпорядження його майном.

Разом з тим, у додаткових письмових поясненнях до заяви про забезпечення позову поданих у судовому засіданні 08.04.2014 року Асоціація вказує, що зміна місцезнаходження відповідача, свідчить про підготовку до незаконного відчуження будівлі по вул. 16 Липня, буд. 10 в м. Рівне, яка була внесена позивачем до статутного капіталу відповідача, в період, коли Асоціація будучи протиправно виключеною зі складу учасників ТОВ "Агробуд-Рівне" не може перешкодити цьому. Тобто, позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може позбавити ТОВ "Агробуд-Рівне" єдиного активу - нежитлової будівлі по вул. 16 Липня, буд. 10 в м. Рівне і утруднити відновлення прав учасника Асоціації у складі учасників ТОВ "Агробуд-Рівне", яке після відчуження зазначеної будівлі буде неспроможне здійснювати свою діяльність по утриманню нерухомого майна і здачі його в оренду.

Вказане дає підстави Асоціації вважати, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі, а тому останній просить забезпечити позов шляхом: заборони державному реєстратору реєстраційної служби Рівненського районного управління юстиції Рівненської області здійснювати будь-які дії стосовно внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" вчиняти будь-які дії щодо розпорядження будь-яким майном, що належить товариству з обмеженою відповідальністю"Агробуд-Рівне", зокрема, але не виключно відчужувати у будь-який спосіб (купівлі-продаж, дарування, міна тощо), передавати у спільну діяльність, передавати до статутного капіталу інших юридичних осіб, передавати в іпотеку або заставу, користування тощо; заборони Реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції Рівненської області та Реєстраційній службі Головного управління юстиції у Рівненській області вносити записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" обтяжень таких прав; накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне".

В судовому засіданні 08 квітня 2014 року представник позивача підтримав доводи заяви про забезпечення позову та просив дану заяву задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення заяви з підстав наведених у поданих 07.04.2014 року письмових поясненнях та додаткових поясненнях поданих 08.04.2014 року. А також пояснив, що відповідач немає наміру вчиняти будь-які дії стосовно відчуження майна отриманого останнім на підставі оскаржуваного рішення загальних зборів.

Заслухавши представників сторін, перевіривши письмові докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України. Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві, заборона відповідачеві вчиняти певні дії, заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до пункту 45 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні питання про забезпечення позову господарські суди повинні оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: - наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; - імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками вказаного судового розгляду.

Згідно пункту 47 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, за змістом цього ж пункту 47 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. №13, заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) товариства, зокрема шляхом заборони вчиняти дії лише щодо того пакета акцій, який безпосередньо пов'язаний із предметом спору. У разі, якщо необхідність вжиття заходу до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у випадку невжиття такого заходу йому буде завдано значної шкоди, він повинен обґрунтувати можливість завдання такої шкоди, її розмір, зв'язок можливої шкоди з предметом спору, а також необхідність і достатність для її запобігання вжиття саме цього заходу до забезпечення позову.

Відповідно до Постанови №16 від 26 грудня 2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (статті 65 ГПК України).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У даному випадку, обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову позивач вказує про те, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі так як відповідач планує здійснювати подальші неправомірні дії стосовно управління своїми корпоративними правами та розпорядження майном, що утруднить відновлення прав учасника Асоціації у складі учасників відповідача.

Разом з тим, стверджуючи про велику ймовірність вчинення відповідачем будь-яких з перелічених дій, позивач не надав жодних належних доказів на підтвердження та в обґрунтування своїх припущень. Тому, оскільки позивачем не зазначено жодних фактів та не надано доказів щодо наявності реальної небезпеки вчинення відповідачем дій, які призведуть до неможливості виконання рішення господарського суду, припущення про ймовірне вчинення відповідачем таких дій у подальшому під час розгляду справи не може оцінюватись судом як достатнім чином обґрунтоване.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості клопотання позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, з урахуванням імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача про забезпечення позову на даній стадії провадження у справі.

За таких обставин та з урахуванням викладеного, підстав вважати вкрай необхідним та доцільним на даній стадії судового процесу вжиття заходів до забезпечення позову про які просить позивач, суд не вбачає. Тому заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову слід залишити без задоволення.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.67, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" від 28.03.2014 року про забезпечення позову відмовити.

Суддя Пашкевич І.О.