Справа №437/19432/13-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«20» березня 2014 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
Головуючого - судді Кравченко Н.О.,
при секретарі - Савченко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ЛМУ в м. Луганську, інспектора ДПС 3-го взводу ДПС ЛМУ старшого сержанта Гаркавенко Павла Олександровича, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що 12 грудня 2013 року стосовно нього було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення. Із зазначеною постановою позивач не згоден, просить скасувати її, а справу закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення із наступних підстав. 08 грудня 2013 року о 18год. 30 хв. керуючи автомобілем Volkswagen Polo, державний номер НОМЕР_1, позивач під'їхав до перехрестя вул. Совєтськая-вул.Котельнікова, б.5. безпосередньо на самому перехресті знаходився світлофор та пішохідний перехід. Перед перехрестям і світлофором є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія). За 10 метрів від зазначеного перехрестя і розмітки розташований боковий виїзд від розташованого уздовж вул. Котельнікова готелю «Советская». Перед вказаним виїздом встановлений дорожній знак 5.62 «Місце зупинки» та пояснювальна табличка до нього «При выезде встречного транспорта». Таким чином, згідно пояснювальної таблички, дорожній знак 5.62 «Місце зупинки» вступає в силу тільки при виїзді зустрічного транспорту з бокового виїзду від готелю «Советская». Позивач зазначає, що під час його руху на автомобілі в цьому місці зустрічний транспорт з бокового виїзду від готелю «Советськая» був відсутній, тому він зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія) перед перехрестям і світлофором. Зазначена вище ситуація була зафіксована засобом відео фіксації. Інспектором ДПС 3-го взводу ДПС ЛМУ УМВС старшим сержантом Гаркавенко Павлом Олександровичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серія АБ 2 № 348754 від 08.12.2013 р. у відношенні позивача за порушення п.8.10 Правил дорожнього руху. У вказаному протоколі позивач зазначив свої пояснення та заперечення, але вони не були прийняті до уваги. 12 грудня 2013 року старшим сержантом Гаркавенко П.О. було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення АА2 № 970210 від 12.12.2013 р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення,аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідач інспектор ДПС в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки, заяви про розгляд справи у його відсутності до суду не надійшло.
Відповідно до ст. 128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та прийняти постанову на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до положень ст.. 71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанова (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящій орган, (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міжміський суд, у порядку визначеному КАС України з особливостями, встановленими КУпАП.
Судом встановлено, що 12 грудня 2013 року старшим сержантом УДПС 3-го взводу ДПС ЛМУ Гаркавенко П.О. винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, якою гр. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що ОСОБА_1 08 грудня 2013 року о 18 год. 30 хв. в м.Луганську по вул.Котельнікова-Советська на автомобілі Volkswagen Polo, державний номер НОМЕР_1, при подачі забороняючого знаку світлофору не зупинився перед знаком 5.62 «Місце зупинки», чим порушив п.п. 8.10 ПДР (а.с.5).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.
Знання Правил дорожнього руху є обов'язковим для кожного учасника дорожнього руху. Будь-яке відхилення від положень Правил можуть призвести до дорожньо-транспортних подій нанесення збитків майну, нанесення шкоди здоров'ю. Усяка розбіжність із положеннями Правил, відхилення від їхніх вимог може порушити встановлений порядок дорожнього руху і створити загрозу для його безпеки
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 за десять метрів від перехрестя вул.Котельнікова та Советської перед боковим виїздом розташований дорожній знак 5.62 «Місце Зупинки» та пояснювальна табличка до нього «При выезде встречного транспорта» та оскільки під час його руху на автомобілі в цьому місці зустрічний транспорт з бокового виїзду від готелю «Советськая» був відсутній, тому він не зупинявся у зазначеному місці.
Відповідно до п 8.10. ПДР України у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Відповідно до ПДР України 5.62 «Місце зупинки». Місце зупинки транспортних засобів під час дії заборонного сигналу світлофора (регулювальника) чи перед залізничними переїздами, рух через які регулюється світлофорами.
Вказаний знак відноситься до категорії інформаціно-вказівних знаків, які застосовуються для введення або скасування певних режимів руху, інформування учасників руху про особливості, умови та режими руху або про розташування на шляху проходження населених пунктів або інших об'єктів, а також територій, на яких діє перевага в руху переходів при одночасному руху з транспортом.
Таблички до дорожніх знаків призначені для уточнення або обмеження дії інших дорожніх знаків. Таблички застосовуються лише спільно зі знаками.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підставі ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків.
Пунктом 10.1.1 Національного стандарту України «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» ДСТУ 4100-2002 встановлено, що дорожні знаки повинні розташовуватись так, щоб їх добре бачили учасники дорожнього руху як у світлий, так і в темний час доби, була забезпечена зручність експлуатації і обслуговування, а також було неможливе їх ненавмисне пошкодження. При цьому вони не повинні бути затулені від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами (зеленими насадженнями, щоглами зовнішнього освітлення тощо.). Під час розташування дорожніх знаків повинна бути забезпечена спрямованість інформації, яку вони передають, тільки до тих учасників руху, для яких її призначено.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився, доказів на підтвердження своїх доводів не надав, виходячи з принципу покладення обов'язку доказування правомірності винесеного рішення у справах цієї категорії на відповідача, суд вважає недоведеною правомірність винесення постанови АА2 № 970210 від 12.12.2013 р., якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, а тому вказана постанова підлягає скасування.
Враховуючи вищевикладене, суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню. Співробітник не здійснив вимогу закону щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин в справі про адміністративне правопорушення та не надав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно винен у вчиненні вказаного правопорушення.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач діяв у відповідності до Правил дорожнього руху, тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст.10-12, 71, 94, 128, 158-163, 167, 1712 КАС України, ст.ст.122, 247, 254, 268, 283-284 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.01 р. «Про правила дорожнього руху», суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до УДАІ ЛМУ в м.Луганську, інспектора ДПС 3-го взводу ДПС ЛМУ старшого сержанта Гаркавенко Павла Олександровича, про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 970210 від 12.12.2013 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу розміром 425 грн.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: Н.О. КРАВЧЕНКО