Судове рішення #36340892


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа № 22-ц/793/841/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 46 Степаненко О. М.

Доповідач в апеляційній інстанції

Охріменко Н. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


09 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоОхріменко Н. І.

суддівЗахарова А. Ф. , Скіць М. І.

при секретаріЯремич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 третя особа - Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про поділ спільного майна подружжя



в с т а н о в и л а :


09 липня 2013 року ОСОБА_9 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_10, третя особа - Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що 15.08.1987 вона уклала шлюб з відповідачем зареєстрований в Вільховецькій сільській Раді Звенигородського району, актовий запис №14. Від шлюбу мають двох дітей, з яких дочка ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неповнолітньою.

За час шлюбу сторони набули майно відносно якого не можуть дійти згоди щодо поділу, тому просила поділити спільне майно, визнавши за позивачкою право власності на 60% будинковолодіння АДРЕСА_1. Також просить виключити як майно дітей: 2 ліжка, 2 комплекти меблів, 2 напільні покриття та комп'ютер, а всього на 3600 грн. Із речей домашнього вжитку просить виділити їй майна на ? частину, що становить 13245 грн. або ж виділити в натурі: кухонну мебель - 1500 грн., холодильник - 2000 грн., ел.духовку - 300 грн., стіл - 100 грн., 6 стільців - 240 грн., шкіряний куточок - 6000 грн., 2 напільні покриття - 600 грн., плиту газову -800 грн., стінку - 1000 грн., а всього на 13340 грн.

Відповідачу просить виділити: шафу-купе - 850 грн., напільне - 300 грн., мікрохвильову піч - 300 грн., кухонний куточок - 500 грн., сервант - 600 грн., м'який куточок - 800 грн., 5 стільців - 200 грн., телевізор - 6000 грн., комплект меблів - 2000 грн., пральну машину - 1000 грн., електроводонагрівач - 600 грн., а всього на суму 13150 грн.

З транспортних засобів просить виділити їй у власність автомобіль "Mercedes-Benz316" CDI Sprinter 2003 року випуску синього кольору д.н.з. НОМЕР_1 вартістю 120 тисяч грн., автомобіль "Mitsubishi Outlander" 2005 року випуску д.н.з. НОМЕР_2 сірого кольору вартістю 70 тисяч грн.., причіп автомобільний д.н.з. НОМЕР_5 1991 року випуску, синього кольору вартістю 2000 грн., а всього вартістю192 тисячі грн.

Відповідачу просить виділити автомобіль Volkswagen LT 35 2001 року випуску д.н.з. НОМЕР_3 червоного кольору вартістю 100 тисяч грн., автомобіль Mercedes-Benz316" CDI Sprinter 2000 року випуску д.н.з. НОМЕР_4 жовтого кольору вартістю 102 тисячі грн., в всього вартістю 202 тисячі грн.

Під час судового розгляду позивачка вимоги щодо розподілу речей домашнього вжитку (меблів, побутової техніки), а також розподілу судових витрат просила залишити без розгляду, решту позовних вимог підтримала, просила їх задовольнити.

Рішенням Придніпровського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_9 задоволено частково.

Визнано об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, який підлягає розподілу: житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1, автомобілі Mitsubishi Outlander державний номерний знак НОМЕР_2, Mercedes-Benz316 CDI Sprinter державний номерний знак НОМЕР_1, Mercedes-Benz316 CDI Sprinter державний номерний знак НОМЕР_4, Volkswagen LT 35 державний номерний знак НОМЕР_3, причіп автомобільний ММЗ 81024 державний номерний знак НОМЕР_5.

Виділено ОСОБА_9 та визнано за нею право власності на 1/2 частину будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_10 та визнано за ним право власності на 1/2 частину будинку з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

Виділено ОСОБА_9 та визнано за нею право власності на автомобілі Mitsubishi Outlander державний номерний знак НОМЕР_2, Mercedes-Benz316 CDI Sprinter державний номерний знак НОМЕР_1, причіп автомобільний ММЗ 81024 державний номерний знак НОМЕР_5.

Виділено ОСОБА_10 та визнано за ним право власності на автомобілі Mercedes-Benz316 CDI Sprinter державний номерний знак НОМЕР_4, Volkswagen LT 35 державний номерний знак НОМЕР_3.

Вимоги щодо розподілу речей домашнього вжитку (меблів, побутової техніки), а також розподілу судових витрат - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6, відповідно до ч.1 ст. 292 ЦПК України, як особа, яка не брала участь у справі, але суд вирішив питання про її права та обов'язки, подала апеляційну скаргу, до якої, відповідно до ст. 299 ЦПК України, приєдналися ОСОБА_7 та ОСОБА_8. В даній апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду, вважаючи його таким, що порушує їх права, так як вони є стягувачами матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, а ОСОБА_10 є боржником по виконавчих листах, що знаходяться на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції і під час проведення виконавчих дій державним виконавцем накладено арешт на майно відповідача ОСОБА_10, у тому числі на все майно, яке було предметом спору між сторонами, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_9.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак, дане рішення суду вказаним вимогам не відповідає.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що за час спільного проживання сторонами було набуте майно яке підлягає поділу, провів поділ цього майна, без врахування тих обставин, що на предмет спору між подружжям накладений арешт, майно, яке підлягає поділу між сторонами не було оцінене, на час розгляду справи частина майна перебувала в розшуку.

З висновками суду погодитись не можна з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що відповідно до п.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.


Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 15.08.1987 року сторони зареєстрували шлюб у Вільховецькій сільській раді Звенигородського району, актовий запис № 14, про що свідчить копія свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 8).

Від даного шлюбу сторони мають двох дітей, з яких дочка ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_1, є неповнолітньою, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 8).

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

Частина 1 ст. 61 СК України визначає, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 липня 2012 року, який залишений без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 25 вересня 2012 року, ОСОБА_13 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України і йому призначено покарання - 7 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування ТЗ строком на 3 роки. З цивільного відповідача ОСОБА_10 стягнуто на користь ОСОБА_6 124732,70 грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 50000 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди; на користь ОСОБА_7 87 744, 41 грн. матеріальної шкоди; на користь ОСОБА_8 99 642, 94 грн.

З 01 листопада 2012 року в провадженні державного виконавця Придніпровського ВДВС Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_15 знаходиться на виконанні зведене виконавче провадження № 36536129 по стягненню з ОСОБА_10 на користь апелянта та осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, коштів на загальну суму 4123336,05 грн. По даному виконавчому провадженню ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є стягувачами, як потерпілі особи в ДТП.

06 вересня 2013 року за приховування описаного й арештованого майна, до Придніпровського РВ УМВС України в м. Черкаси направлено подання державного виконавця про притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ст. 388 КК України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 92), Постановою головного державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_16 від 22.11.2012 року було накладено арешт на спірне рухоме майно та оголошено заборону на його відчуження.

10.12.2012 року головним державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби ОСОБА_17 було винесено постанову про розшук майна боржника.

Також, з матеріалів справи та виконавчого провадження вбачається, що 12.08.2013 року державним виконавцем винесено постанову про оголошення в розшук автомобіля Mercedes-Benz316 CDI Sprinter державний номерний знак НОМЕР_1.

12.02.2013 року актом державного виконавця описано і накладено арешт на житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1.

18.11.2013 року було проведено аукціон з реалізації автомобіля Volkswagen LT 35 державний номерний знак НОМЕР_3.

Таким чином, розглядаючи дану справу, судом першої інстанції не враховано наступне.

Відповідно до п. п. 1, 6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 379 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного виконавця.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути в тому числі: визнання права та припинення дії, яка порушує право.

Стаття 392 ЦК України говорить про те, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Роз'ясненнями, що містяться у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду УРСР від 27.08.1976, № 6 "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" із змінами та доповненнями, п.16 абз. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 р. «Про практику розгляду судом скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», якими передбачено, що вимоги осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК України, ст. 12 ГПК України) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Такий спосіб захисту права спільної сумісної власності є пріоритетним і не порушує прав осіб, в інтересах яких накладено арешт.

Таким чином, під час проведення виконавчих дій державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у тому числі на те, яке було предметом спору між сторонами, частина якого була реалізована та перебуває у розшуку.

Наведені фактичні обставини, дають апелянтам право на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки виведення майна з-під арешту унеможливить виконання рішення суду про стягнення боргу.

За наявності вказаних вище обставин, колегія суддів вважає, що районним судом рішення суду ухвалено без встановлення всіх обставин справи, тому воно підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -



в и р і ш и л а :


Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 третя особа - Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про поділ спільного майна подружжя - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким:

В задоволенні позову ОСОБА_9 до ОСОБА_10 третя особа - Придніпровський відділ державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції про поділ спільного майна подружжя - відмовити.


Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.




Головуючий :


Судді :


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація