Справа №22/1015 Головуючий в суді 1-ї інстанції Шимко В.І.
Категорія 42 Доповідач Балашкевич С.В.
Ухвала
Іменем України
1 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Балашкевича С.В.
суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В. при секретарі Сухоребрій Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського відділення № 73 Ощадбанку України та Управління Державного казначейства в м. Бердичеві про повернення проіндексованих грошових вкладів за апеляційною скаргою позивача на рішення Бердичівського міськрайонного суду від 12 квітня 2006 року, -
встановив:
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 12 квітня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Бердичівського відділення №73 Ощадбанку України та Управління Державного казначейства в м. Бердичеві про повернення проіндексованих грошових вкладів відмовлено за безпідставністю.
Не погоджуючись з названим рішенням, ОСОБА_1 просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, позивач був вкладником Ощадбанку СРСР, правонаступником якого є ВАТ «Державний ощадний банк України». На час розгляду справи розмір проіндексованих грошових вкладів ОСОБА_1 за двома рахунками складав 6141,35 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з вимог статей 1, 2 і 6 Закону України від 21 листопада 1996 року «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» ( далі -Закон) відповідно до яких суми відновлених заощаджень громадян відносяться на внутрішній державний борг України. Кошти для компенсації заощаджень громадян передбачаються в Державному бюджеті України окремою статтею.
Порядок перерахування коштів із Державного бюджету установами Ощадного банку визначається Кабінетом Міністрів України. Згідно зі ст. 7 Закону заощадження повертаються поетапно.
Таким чином Законом встановлено механізм виплати громадянам компенсації грошових заощаджень, тому висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог є обгрунтованим.
Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, апеляційний
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду від 12 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий Судді