Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№22-ц/778/1039/14 Головуючий у 1 інстанції: Васильченко В.В.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Боєвої В.В.,
суддів: Коваленко А.І.,
Денисенко Т.С.,
при секретарі Хомяк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від « 24» грудня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Поспєлов В.В.» про стягнення завданих збитків, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2012 року Кам'янсько-Дніпровський міжрайонний прокурор, який діяв в інтересах ОСОБА_2, звернувся до Фермерського господарства «Поспєлов В.В.» про стягнення завданих збитків.
22 листопада 2013 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про збільшення позовних вимог, в якій зазначала, що Кам'янсько-Дніпровським міжрайонним прокурором в інтересах ОСОБА_2 було пред'явлено позов до ФГ «Поспєлов» про визнання недійсним договору оренди землі від 12 лютого 2009 року, скасування державної реєстрації у Кам'янсько-Дніпровському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» договору оренди земельної ділянки від 15 листопада 2010 року, повернення земельної ділянки, площею 5,8140 га вартістю 128 696, 54 грн. та стягнення завданих збитків в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2009, 2010, 2011, 2012 роки на загальну суму - 7 742,43 грн.
Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12 березня 2013 року позов Кам'янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Поспєлова В.В.» про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації, зобов'язання повернути земельну ділянку та стягнення завданих збитків і судових витрат, - задоволено частково. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року, загальною площею 5,8140 га, у тому числі рілля 5,8140 га, вартістю 128 696,54 грн. укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Поспєлов В.В.», зареєстрований 15 листопада 2010 року у Кам'янсько-Дніпровському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» за №0410270000280. Скасовано державну реєстрацію у Кам'янсько-Дніпровському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» від 15.11.2010 року за № 041027000280 договору оренди земельної ділянки, загальною площею 5,8140 га від 12 лютого 2009 року. В задоволені іншої частини позовних вимог суд відмовив.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 липня 2013 року зазначене рішення районного суду в частині відмови в задоволені вимог про зобов'язання повернути земельну ділянку скасовано та задоволено такі вимоги зобов'язавши ФГ «Поспєлов В.В. .» повернути земельну ділянку ОСОБА_2 площею, 5,8140 га, вартістю 128 698,54 грн. Стягнуто з ФГ «Поспєлов В.В.» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 114,76 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 жовтня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12 березня 2013 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 16 липня 2013 року в частині вирішення вимог про відшкодуванні збитків за фактичне користування земельною ділянкою скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач, приймаючи до уваги те, що Кам'янсько-Дніпровською міжрайонною прокуратурою пред'явлено вимогу про стягнення з ФГ «Поспєлов В.В.» на користь ОСОБА_2 збитків, які їй завдані в сумі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2009, 2010, 2011 та 2012 роки, а всього 7 742,43 гривень, але з моменту подання позову і знаходження його на розгляді в судах різних інстанцій пройшло більше півтора року і за цей час настав час розрахунку за користування земельною ділянкою за 2013 рік , вважає, що у зв'язку з цим, виникла необхідність у збільшенні позовних вимог в частині стягнення збитків за фактичне використання земельної ділянки за 2013 рік в розмірі 3% від нормативно- грошової оцінки земельної ділянки, вартість якої складає 128 696,54 грн. З цих підстав просила стягнути з відповідача на її користь завдані збитки за 2009-2013 року на загальну суму 14 127 грн. 61 коп.
Під час розгляду справи позивач заявила клопотання про те, що вона самостійно буде представляти свої інтереси в суді.
Ухвалою Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2013 року позов Кам'янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до ФГ «Поспєлов В.В.» про стягнення завданих збитків залишено без розгляду.
У судовому засіданні ОСОБА_2 додатково подала заяву про стягнення на свою користь судового збору в сумі 275 грн. 28 коп. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 1031 грн. 20 коп.
Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ФГ «Поспєлов В.В.» на користь ОСОБА_2 завдані збитки у розмірі 1 682 грн. 84 коп.
Стягнуто з ФГ «Поспєлов В.В.» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 275 грн. 28 коп. та судові витрати, пов'язані з розглядом справи у розмірі 1 031 грн. 20 коп.
Не погоджуючись частково з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду змінити, стягнути з відповідача на її користь завдані збитки за 2009-2013 роки на загальну суму 14 933 грн. 38 коп.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення апелянта ОСОБА_2, заперечення відповідача Поспєлова В.В., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як установлено судом, на підставі державного акта на право власності на землю від 21 березня 2005 року, ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка загальною площею 5, 8140 га, що розташована на території Новодніпровської сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Зазначена земельна ділянка у період з 2009 року до 2013 року перебувала у фактичному користуванні ФГ "Поспєлов В.В." (т.1 а.с. 130).
Вироком Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 29 травня 2012 року встановлено, що ОСОБА_2, як орендодавець, не укладала і не підписувала договір оренди земельної ділянки з ФГ «Поспєлов В.В.», згоди та повноважень на його укладення й підписання іншій особі не надавала (т.1 а.с. 114, 201-202).
Рішенням Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 12 березня 2013 року, яке в цій частині набуло законної сили 16 липня 2013 року, визнано недійсним договір оренди спірної земельної ділянки від 12 лютого 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Поспєлов В.В.», зареєстрований 15 листопада 2010 року у Кам'янсько-Дніпровському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» за №0410270000280 (т.1 а.с. 213-216, т.2 а.с. 29-33).
З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05 липня 2013 року за №10, проведеної державним інспектором управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області за участю прокурора Кам'янсько-Дніпровський міжрайонний прокуратури та у присутності ОСОБА_2, вбачається, що на дату проведення перевірки(05.07.2013) земельна ділянка громадянки ОСОБА_2 заорана. Загальний масив, на якому знаходиться її земельна ділянка, засіяно пшеницею і врожай не зібрано. Голова ФГ «Поспєлов В.В.» в письмовому поясненні комісії заявив, що він земельну ділянку ОСОБА_2 не обробляв та не засівав.
Проте, зазначена земельна ділянка в 2013 році не була ним повернута її власниці, що підтверджено рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16 липня 2013 року, яким зобов'язано ФГ «Поспєлов В.В.» повернути спірну земельну ділянку ОСОБА_2
Суду апеляційної інстанції відповідач Поспєлов В.В. підтвердив, що він офіційно передав позивачці земельну ділянку тільки у 2014 році.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якщо її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Частиною 1 ст. 157 ЗК України передбачено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють орган виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.
Позивачкою заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків, що їй були завдані відповідачем, який без законних підстав користувався її земельною ділянкою, які складаються з орендної плати, що вона отримала б при передачі земельної ділянки у оренду.
Указом Президента України від 02.02.2002 р. «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» запроваджена плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки
Судом установлено, що за 2009 і 2010 роки нормативна грошова оцінка земельної ділянки складала по 69 214 грн. 16 коп., за 2011 рік - 73 289 грн. 60 коп., а за 2012, 2013 роки - по 128 696 грн. 54 коп. (т. 1 а.с. 131, 147, 170, 196 ). При передачі своєї земельної ділянки в оренду позивачка могла одержати у 2009 і 2010 роках орендну плату у розмірі по 2076 грн. 42 коп.(3% від 69 214 грн. 16 коп.) за кожен рік, у 2011 році - 2198 грн. 69 коп. (3% від 73 289 грн. 60 коп.), у 2012, 2013 роках - по 3860 грн. 90 коп. (3% 128 696 грн. 54 коп.) за кожен рік, а загалом за цей період - 14 073 грн. 33 коп.
Проте, позивачка отримала від відповідача у 2009 і 2010 роках за користування її земельною ділянкою 600 грн. та 1870 грн., у 2013 році - 5150 грн. 65 коп. та 751 грн. 02 коп. (т. 2 а.с. 50, 102), а загалом 8 371 грн. 67 коп., що вона підтвердила суду (т. 2 а.с. 165).
Таким чином, сума збитків за вказаний період, яка підлягає відшкодуванню, складає 5701 грн. 66 коп. (14 073 грн. 33 коп. - 8 371 грн. 67 коп.)
Проте, правильно встановивши фактичні обставини справи, суд помилково дійшов до висновку про те, що стягненню підлягає тільки сума не відшкодованих збитків за 2009 та 2010 р.р. у розмірі 1682 грн. 84 коп., при цьому двічі зарахувавши отриманні позивачкою суми від відповідача у 2013 році.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач повинен відшкодувати збитки з урахуванням % інфляції в розмірі 14 933 грн. 38 коп., не обґрунтовані, оскільки розмір орендної плати, яку вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якщо її право не було порушене, змінювався з урахуванням індексації грошової оцінки земель, що було враховане при визначені розміру збитків.
За таких обставин, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої суми збитків підлягає зміні: стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають завдані збитки у розмірі 5701 66 коп., а не 1682 грн. 84 коп. як зазначено судом першої інстанції. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін. Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 24 грудня 2013 року в цій справі в частині розміру стягнутої суми збитків змінити:
Стягнути з Фермерського господарства «Поспєлов В.В.» на користь ОСОБА_2 завдані збитки у розмірі 5701 (п'ять тисяч сімсот одної) грн. 66 коп.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: