ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"02" квітня 2014 р. Справа № 5023/3656/11

вх. № 3656/11

Суддя господарського суду Дзюба О.А.

при секретарі судового засідання Шаповалов О.В.

За участю:

Ліквідатора - арбітражного керуючого Саутенко С.О., свідоцтво від 20.02.13р.

Розглянувши скаргу на дії ліквідатора

по справі за заявою Ізюмська ОДПІ, м. Ізюм

до ТОВ "Ізюмський м'ясокомбінат", м. Ізюм

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 лютого 2014 року розгляд справи відкладався на 02 квітня 2014 року, за клопотанням ліквідатора, з метою закінчення ліквідаційної процедури в повному обсязі.

До канцелярії суду від кредитора боржника - Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області надійшла скарга (вх. № -11011) на дії ліквідатора.

Скарга кредитора вмотивована тим, в ході здійснення ліквідаційної процедури банкрута було проведено роботу з реалізацій майна боржника - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат», за результатами якої, від продажу частина майна банкрута було отримано кошти у загальній сумі - 54 384,36 грн., однак на задоволення вимог кредиторів було направлено лише частину отриманих коштів у сумі 30 000,01 грн. Інша частина коштів була направлена ліквідатором на оплату послуг наданих за Договорами ЦПХ на заходи по збереженню майна, оплату послуг з незалежної оцінки майна, та на інші витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою банкрута - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат».

Відтак, посилаючись на положення ст.ст. 4, 41, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор просить суд прийняти дану скаргу до провадження; визнати дії ліквідатора боржника - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат», Саутенко С.О. щодо використання коштів отриманих від реалізацій майна банкрута неправомірними та такими, що порушують положення ст. 41, 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; притягнути ліквідатора банкрута - Саутенко С.О. до відповідальності як службову особу.

В судовому засіданні ліквідатор заперечував проти задоволення скарги Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області та просив суд відмовити в її задоволенні.

Заслухавши пояснення ліквідатора, розглянувши матеріали справи дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги кредитора - Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області на дії ліквідатора керуючись наступним.

Постановою господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 року по справі № 5023/3656/11 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізюмський м'ясокомбінат» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Саутенко С.О., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру, докази надати суду.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції станом на момент порушення справи, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п. 4 ст. 24 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Згідно п. 4 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дії ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Проте, як вбачається зі скарги Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, обґрунтовуючи неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків, кредитор керується положеннями спеціального Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» який 19.01.2013 р. викладено у новій редакції.

Згідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 грудня 2011 р. № 4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зазначений Закон викладено в новій редакції. Закон набрав чинності 19 січня 2013 р. (за винятком окремих його положень), який суттєво змінив умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відтак, крім іншого, норми нової редакції Закону у справах про банкрутство відсутнього боржника не застосовуються, оскільки процедура банкрутства такого боржника цією редакцією Закону не передбачена, що свідчить про безпідставність застосування положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції із змінами від 19.01.2013 р.

Крім того, відповідно п.1-1 Прикінцевих та перехідних положеннях вказаного Закону, із змінами від 19.01.2013 р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ліквідаційну процедуру боржника - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» розпочато 25 травня 2011 року на підставі постанови господарського суду Харківської області у справі № 5023/3656/11, отже ліквідаційна процедура боржника триває більш ніж три роки.

Пунктом 6 резолютивної частини вказаної постанови суду, ліквідатора зобов'язано, відповідно п. 3,5 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст. 25-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» і надати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, про фінансове становище і майно боржника станом на день відкриття ліквідаційної процедури, використання коштів.

Судом встановлено, що постанова господарського суду Харківської області від 25.05.2011 р. по справі № 5023/3656/11 про визнання банкрутом ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» не оскаржувала ся та наданий час є чинною.

Отже, з викладеного вбачається висновок, що під час виконання ліквідаційної процедури боржника - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» ліквідатор, зобов'язаний керуватися положеннями, щодо повноважень ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, формування ліквідаційної маси, черговості задоволення вимог кредиторів, подання до суду звіту ліквідатора, порядку звільнення працівників боржника, надання пільг і компенсацій звільненим працівникам, та зберігання документів банкрута, та інше, що закріпленні у ст. 24-26, 31-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у редакції яка діяла до внесення змін у положення спеціального Закону України від 19.01.2013 р., при цьому, під час виконання заходів з реалізації майна банкрута ліквідатор зобов'язаний керуватися положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», із змінами від 19.01.2013 р.

Статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Тому, суд приходить до висновку, що посилання кредитора на положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції яка набрала чинності 19.01.2013 р. є безпідставним. Під час розгляду даної справи необхідно керуватись нормами Закону, що діяли до внесення відповідних змін.

При цьому, розглянувши положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та дослідивши матеріали справи № 5023/3656/11 судом встановлено, що ч. 6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно ч. 14 ст. 1 Закону, ліквідація - припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Положеннями ч. 1 ст. 31 Закону закріплено, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушенню справи про банкрутство чи припиненню трудових відносин у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, право на які виникло протягом двох років, відпрацьованих до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, інших коштів, належних працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі, право на які виникло протягом трьох останніх місяців до порушення справи про банкрутство чи припинення трудових відносин, а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

в) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку, - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;

г) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату державного мита; витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство; витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута; витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною; витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їх коштів; витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно вимог ч. 2 п. 2 ст. 31 даного Закону, в другу чергу задовольняються вимоги, крім іншого, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства), крім вимог, задоволених у першу чергу.

Положеннями п. 3, 6 вказаної статті визначено, що у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Як вбачається з постанови господарського суду Харківської області від 25.05.2011 р. по справі № 5023/3656/11 процедура банкрутства ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» відбувається на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (банкрутство відсутнього боржника).

Дані обставини свідчать про те, що на підприємстві був відсутній керівник, який зобов'язаний був провести інвентаризацію та передати майнові активи банкрута, ліквідатору.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що під час здійснення ліквідаційної процедури боржника, судом та ліквідатором банкрута розглянуто та визнано вимоги 5 конкурсних кредиторів, на загальну суму 134 422,69 грн., та розподілені по черговості, яка закріплена у положеннях ст. 31 спеціального Закону, з яких:

- Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі - Ізюмського міськрайцентру зайнятості - 2 807,03 грн. - вимоги 2 черги;

- Управління ПФУ в Ізюмському районі Харківської області - 63 943,75 грн. - вимоги 2 черги;

- Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ізюмському районі Харківської області - 1 571,75 грн. - вимоги 2 черги;

- Виконавча Дирекція Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 1 682,96 грн. - вимоги 2 черги;

- Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція - 64 417,20 грн., з яких: 43 884,26 грн. вимоги 3 черги, 20 532,94 грн., - вимоги 6 черги.

В подальшому на підставі виконавчих документів Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, ліквідатором було встановлено, що у ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» наявна заборгованість по заробітній платі перед фізичними особами в сумі 23 957,52 грн.

Дана заборгованість була віднесена до ІІ черги, у відповідності до вимог ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, з викладеного вбачається, що загальна кредиторська заборгованість банкрута - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» на початку ліквідаційної процедури складала 158 380,21 грн.

В подальшому, за рахунок виявленого ліквідатором майна боржника, у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» сформовано ліквідаційну масу до якої увійшло рухоме та нерухоме майно, яке належало ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат».

Під час виконання ліквідаційної процедури боржника частину майна бандура ліквідатором реалізовано на відкритих торгах у формі аукціону на суму - 54 384,36 грн.

За рахунок вказаних коштів, ліквідатором погашено частину кредиторської заборгованості на загальну суму 30 000,01 грн., яка була направлена на погашення вимог кредиторів другої черги, у відповідності до положень ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, враховуючи наявність у боржника майна, яке потребує зберігання та утримання, що визначено ч. 4 п. 4, ч. 1 п. 5 ст. 3-1 спеціального Закону, та передбачає, що арбітражний керуючий має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.

Ліквідатором для виконання своїх обов'язків по збереженню майна боржника та для забезпечення виконання своїх повноважень, залучено на договірних засадах фізичних осіб для охорони і збереження майна (цивільно-правові договори по наданню послуг по утриманню і збереженню ліквідаційної маси знаходяться в матеріалах справи) - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Також, з наявних у матеріалах справи вбачається, що ліквідатором здійснено публікацію оголошення в офіційному друкованому виданні - газеті «Голос України» від 08 червня 2011 року № 103 (5103) про визнання ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора; виконано незалежну оцінку майна боржника з метою його подальшої реалізації та інші витрати пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури банкрута.

Тому, частину коштів, отриманих від реалізацій майна банкрута, ліквідатором спрямовано на погашення витрат у ліквідаційній процедурі боржника - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат», у відповідності до вимог п. г ч. 1 п. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

При цьому, судом встановлено, що за весь час ліквідаційної процедури банкрута, на рахунок ліквідатором не перераховувалися кошти, належні йому у якості оплати послуг ліквідатора банкрута - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат».

За результатами розгляду матеріалів справи судом також досліджено, що з метою виконання ліквідаційної процедури банкрута - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» ліквідатором неодноразово організовувалися відкриті торги у формі аукціону з продажу майна боржника, остання реалізація активів банкрута проведена 01 червня 2012 року, за результатами якої, рухоме майно боржника продано за початковою вартістю 6 500,00 грн., а саме - вантажний фургон ГАЗ 5312, 1991 р.в., синього кольору, р. № 20281ХА.

В подальшому, ліквідатором неодноразово укладалися угоди про організацію та проведення торгів з метою реалізацій іншого майна боржника, між тим, у зв'язку з відсутністю заявок від потенційних покупців на його придбання, відкриті торги не відбувалися, тому у період з липня 2012 року по березень 2014 року майно банкрута не реалізовувалося.

Крім того, положеннями частини 8 постанови господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 року по справі № 5023/3656/11 ліквідатора боржника зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» в строк до 25.11.2011 року.

Між тим, через відсутність бажаючих придбати майно боржника за рахунок якого сформовано ліквідаційну масу банкрута, станом на 02 квітня 2014 року ліквідаційну процедуру божника не завершено.

Вказані вище обставини, ліквідатором доводилися до відома суду, шляхом подання звітів про хід здійснення ліквідаційної процедури боржника з документами, які підтверджують виконану ліквідатором роботу.

В свою чергу, суд за результатами розгляду поданих звітів та документів, визнавав дані обставини об'єктивними та такими, що не залежать від волі ліквідатора, який виконує всі необхідні заходи для реалізацій наявного у боржника майна, та відкладав слухання звіту ліквідатора на пізніший термін.

Відтак, за результатами розгляду звіту ліквідатора, поданого останнім на розгляд суду супровідним листом № 02-01/274 від 16.12.2013 р., 17 грудня 2013 року ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 5023/3656/11, затверджено поточний звіт ліквідатора виконаного станом на 16.12.2013 р.

З матеріалів справи вбачається, що дане рішення суду не оскаржувалися, та набрало чинності у встановленому законодавством порядку.

Отже, за результатами розгляду матеріалів справи суд приходить до висновку, про відсутність у діях ліквідатора, щодо використання коштів у ліквідаційній процедурі банкрута - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат», порушень положень спеціального Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши прохання кредитора боржника - Ізюмської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про притягнення ліквідатора до відповідальності, як службову особу, у розрізі п. 2 ст. 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою закріплено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника, суд відмовляє у задоволенні даного прохання кредитора, оскільки, положення даної статті передбачені у Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції яка набрала чинності від 19.01.2013 р., тоді як, ч. 2 п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положеннях вказаного Закону, визначено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

При цьому, відповідно п. 1 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2344-XII, у редакції яка діяла до внесення змін до спеціального Закону від 19.01.2013 р., якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Тобто, суд не може притягнути до відповідальності арбітражного керуючого, ліквідатора ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат», Саутенко С.О., як службову особу, оскільки, як зазначено вище у розрізі положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2344-XII, у редакції яка діяла до внесення змін до спеціального Закону від 19.01.2013 р., він виконує обов'язки ліквідатора боржника, як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності.

Керуючись ст. ст. 3-1, 22-31, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 1, 4-1, 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Ізюмській об'єднананій державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області в задоволенні скарги (вх. № 11011) на дії ліквідатора.

2. Роз'яснити кредитору, що згідно п. 6 резолютивної частини постанови господарського суду Харківської області від 25 травня 2011 року по справі № 5023/3656/11, під час виконання ліквідаційної процедури боржника - ТОВ «Ізюмський м'ясокомбінат» ліквідатор, зобов'язаний керуватися положеннями, щодо повноважень ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, формування ліквідаційної маси, черговості задоволення вимог кредиторів, подання до суду звіту ліквідатора, порядку звільнення працівників боржника, надання пільг і компенсацій звільненим працівникам, та зберігання документів банкрута, та інше, що закріпленні у ст. 24-26, 31-34 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції яка діяла до внесення змін у положення спеціального Закону України від 19.01.2013 р., при цьому, під час виконання заходів з реалізації майна банкрута ліквідатор зобов'язаний керуватися положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», із змінами від 19.01.2013 р.

Дану ухвалу направити ліквідатору, Ізюмській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

Суддя Дзюба О.А.