КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.12.2008                                                                                           № 37/637

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            Авдєєва  П.В.

          Коршун Н.М.

             

 За участю представників:

 від позивача: Сапса Т.В. – представник за довіреністю,

від відповідача:  Барановська С.В. – представник за довіреністю,       

від третьої особи: представник  не з'явився,

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2008

 у справі № 37/637 (Кондратова І.Д.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"

 до                                                   Державного підприємства "Вугілля України"

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ДВАТ „Шахта Білоріченська”                 

             

 про                                                   стягнення 396207,08 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 В грудні 2007р. позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 396207,08 грн. збитків, завданих поставкою вугілля неналежного асортименту та судових витрат.

Рішенням Господарського суду м. Києва  від 12.03.2008р. позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з  відповідача  396207,08 грн. - завданих збитків, 3962,07 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   

          Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 12.03.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення господарським  судом  норм матеріального та процесуального права, неповне  встановлення  обставин, що мають  значення  для  справи.

На обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що  він не порушував господарські зобов’язання щодо поставки вугілля, третя особа в односторонньому порядку відвантажила вугілля, скориставшись кодом та  реквізитами договору відповідача. Отже, належним відповідачем у даній справі є ДВАТ „Шахта Білоріченська”, яке в односторонньому порядку прийняла рішення відвантажувати вугільну продукцію марки ГСШ-0-13 у травні 2007р. на адресу Бурштинської ТЕС ВАТ „Західенерго”.

         

       Позивачем  надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,  колегія встановила наступне.

01.02.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Західенерго», як покупцем, та Державним підприємством «Вугілля України», як постачальником, був укладений договір поставки  № 9-02/1-П ( далі – Договір ).

За змістом п. п. 1.1, 1.2 постачальник зобов'язується поставити покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому договорі, а покупець зобов'язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно з п. 2.1 Договору вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDР залізнична станція призначення, згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000р. за реквізитами покупця, вказаними в додатках до Договору. Мінімальна норма відвантаження  - 4 напіввагони.

На виконання умов договору з 19 по 22 травня та 25 травня 2007 року від ДВАТ Шахта «Білоріченська» (далі - вантажовідправник) на адресу Бурштинської ТЕС за залізничними накладними №№ 49618894 ( вагони №№ 68704154, 66711664, 68615822, 68778315, 68568062, 68778869, 68820182, 68744150), 49618896 (вагони №№ 68621416, 67612705, 67683888, 65889164, 60232659), 49618907 (вагони №№ 64547052, 60843679) від 16.05.2007р., 49618913 (вагони №№ 60669462, 63507685, 60925518, 64353030, 67181230, 65239550, 65883068, 67900225, 67165969), 49618919 (вагони №№ 64552474, 67905752, 65735706, 60889409, 65735227, 66740010, 65795155, 67613521,68703271, 65234585) від 17.05.2007р., 49618921 (вагони №№ 66740457, 65793275), 49618922 (вагони №№ 63487110, 64898687, 67156174, 60666088, 66681255), 49618929 (вагони №№ 67380121, 60924339, 67572982, 65032260, 67885863, 66780149, 66709676) від 18.05.2007р., 49618935 (вагони №№ 67858647, 66722000, 60845088), 49618936 (вагони №№ 65516700, 66727835, 67341446, 67145524, 63575492, 67356105, 67663070, 65293847, 67164855, 67895243) від 19.05.2007р., 32763001 (вагони №№ 66706730, 65302457, 68750124, 68744770, 68981653), 3013878 (вагон № 67853044), 49618975 (вагони №№ 68529627, 66243577, 65223307, 65297400, 58974484) надійшло вугілля марки ГСШ 0-13.

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт базова якість, терміни поставки, ціна та вартість товару визначаються в додатках до Договору.

26.04.2007 року сторони підписали додаток № 05/07-Б до Договору, в якому погодили перелік вантажовідправників на поставку вугілля в травні 2007р.. Серед даного переліку був відсутній такий вантажовідправник, як ДВАТ Шахта «Білоріченська».

При прийманні спірного вугілля позивачем було встановлено, що відповідач поставив вугілля, асортимент якого не відповідає умовам додаткової угоди. Окрім того, було встановлено, що відповідач не виконав умови пункту 3.3. Договору, не надав сертифікат якості та технологічні властивості поставленого вугілля від даного Вантажовідправника, що свідчить про порушення пункту 4.3. Галузевого технічного регламенту 34.09.110-2003 «Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи», згідно з яким для поставки палива постачальник надає сертифікати якості палива, передбаченого для поставки, які відповідають технічним вимогам згідно з ДСТУ 4083, ДСТУ 4058 і ГОСТ 5542.

З ч. 1 ст. 672 ЦК України випливає, що якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі - продажу, покупець має право відмовитись від його прийняття та оплати.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 690 ЦК України продавець зобов'язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитись ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв'язку із зберіганням неприйнятого товару та його поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем.

Листами №06/1518 від 23.05.2007р. та №06/1538 від 25.05.2007р. позивач повідомляв вантажовідправника про відмову від прийняття товару-вугілля згідно накладних № 49618923 та №49618943 з тих причин, що Договором не передбачено поставку вугілля від зазначеного вантажовідправника та попереджав про повернення товару.

З квитанцій про приймання вантажу №№ Е35999125, Е35999126 від 23.05.2007р., Е35999127 від 24.05.2007р. та Е35999130 від 25.05.2007р., виданих залізничною станцією Бурштин Львівської залізниці, вбачається, що вугілля, яке не передбачено умовами Договору з врахуванням Додатку № 05/07-Б від 26.04.2007р., відповідно до ч. 1, 3 ст. 690 ЦК України було повернуто вантажовідправнику з 23 травня по 25 травня 2007 р.

Встановлено, що поставкою вугілля, асортимент якого не відповідає умовам додатку № 05/07-Б від 26.04.2007р. до Договору, позивачу було завдано збитки на загальну суму 396207,08 грн., а саме, сплатою залізниці:

-          провізної плати з перевезень повернутого вугілля від станції Бурштин Львівської залізниці до станції Збірна Донецької залізниці в сумі 308948,00 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 370737,60 грн., що підтверджується квитанціями про приймання вантажу №№ Е35999125, Е35999126 від 23.05.2007р., Е35999127 від 24.05.2007р. та Е35999130 від 25.05.2007р. та переліками №№ 41 від 23.05.2007р., 36 від 24.05.2007р., 34 від 27.05.2007р. виданими залізницею;

-          плати за користування вагонами за час простою вагонів на території Бурштинської ТЕС в сумі 20265,40 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ 24318,48 грн., що підтверджується відомостями плати за користування вагонами №№ 971/955 від 23.05.2007р., 974/958 від 24.05.2007р., 984/968 від 25.05.2007р. та переліками №№40 від 25.05.2007р., 27 від 26.05.2007р., 34 від 27.05.2007р. виданими залізницею;          -^ вагонами №№ 971/955 від 23.05.2007, 974/958 від 24.05.2007, 984/968 від 25.05.2007 та переліками №№ 40 від 25.05.2007; 27 від 26.05.2007; 34 від 27.05.2007 виданими залізницею;

-          платою за оформлення документів на відправлення вантажу в сумі 959,17 грн. без ПДВ, а з врахуванням ПДВ - 1151,00 грн., що підтверджується накопичувальними картками для додаткових зборів №№ 23.05.0287 від 23.05.2007р., 24.05.0289 від 24.05.2007р. та 25.05.0290 від 25.05.2007р. та переліками №№ 40 від 25.05.2007р., 27 від 26.05.2007р., 34 від 27.05.2007р. виданий залізницею;

Тобто, викладене  свідчить про те, що  позивачу у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором завдано збитків в розмірі 396207,08 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач посилається на те, що ДП «Вугілля України», здійснюючи постачання вугілля до теплоелектростанцій, закуповує вугільну продукцію у вугледобувних підприємств. Окрім того, відповідач вважає, що ДВАТ Шахта «Білоріченська» безпідставно відвантажила вугілля на адресу Буршитинської ТЕС «ВАТ «Західенерго», оскільки між відповідачем та ДВАТ Шахта «Білоріченська» відсутні будь-які зобов'язання щодо поставки вугілля в травні 2007р.

Встановлено, що ДВАТ «Шахта «Білоріченська» направляла вугілля за накладними №№49618894, 49618896,49618907, 49618919, 49618921, 49618922, 49618929, 49618935,49618936,3013878, 49618975, 32763001 у відповідності до Договору № 31-07/г-ЕН від 01.05.2007р., який укладений між відповідачем та ДВАТ Шахта «Білоріченська» щодо постачання вугільної продукції. Згідно з даним  Договором  ДВАТ «Шахта «Білоріченська» є постачальником, а ДП «Вугілля України» - покупцем вугілля.

Пунктом 2.6 Договору №31-07/г-ЕН від 01.05.2007р. ДП «Вугілля України» та ДВАТ Шахта «Білоріченська» погодили, що постачальник зобов'язується забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки» залізничних накладних відмітку, хто є постачальником вугілля,  номер та дату Договору, хто є замовником, згідно якого Договору, а також назву та місце знаходження постачальника.

Пунктом 2.6 Договору № 9-02/1-П від 01.02.2007р. позивач та відповідач також погодили, що ДП «Вугілля України» зобов'язується забезпечити наявність в графі 4 «Особливі відмітки» залізничних накладних відмітку, хто є постачальником вугілля,  номер та дату Договору, хто є замовником, згідно якого Договору, а також назву та місце знаходження постачальника.

Згідно з матеріалами справи, на виконання даних умов Договорів в залізничних накладних № № 49618894, 49618896, 49618907, 49618919, 49618921, 49618922, 49618929, 49618935, 49618936, 3013878, 49618975, 32763001 зазначено: „ у власність ДП «Вугілля України» Договір № 31-07/2-ЕН від 01.05.2004р. для ВАТ «Західенерго» згідно Договору № 9-02/1-П від 01.02.2007р.. Платником за даними залізничними накладними визначено ДП «Вугілля України»”.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що єдиним постачальником вугілля для ВАТ «Західенерго» є ДП «Вугілля України», в свою чергу, ДВАТ «Шахта «Білоріченська» є лише вантажовідправником, а тому відповідальність перед позивачем щодо поставки вугілля, яке не відповідає вимогам Договору, має нести саме відповідач, а не вантажовідправник.

Відповідач, в свою чергу, не позбавлений права звертатись до ДВАТ «Шахта «Білоріченська» щодо стягнення завданих збитків в зв'язку з неналежним виконанням останнім умов Договору № 31-07/2-ЕН від 01.05.2007р., який укладений між відповідачем та ДВАТ «Шахта «Білоріченська».

За таких обставин, твердження відповідача про те, що він є неналежним відповідачем по даній справі є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п. 6.4 Договору, за постачання вугілля пошарового завантаження в вагони з домішками продукції інших класів чи сортів, або вугілля, асортимент якого не відповідає вимогам договору, постачальник несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків покупця, зв'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хіманалізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля та ін.).

09.07.2007р. та 11.07.2007р. з метою досудового врегулювання господарських відносин, позивачем на адресу відповідача надсилались претензії на загальну суму 396207,08 грн. (а.с. 36 та 37) з вимогою в семиденний строк відшкодувати завдані збитки. Претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

В силу ч. 1, 2 та 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 ЦК України.

Частиною 2 статті 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи, вугілля, яке повернене позивачем, було прийнято відповідачем без заперечень, що свідчить про визнання відповідачем своєї вини у порушенні зобов'язання за Договором № 9-02/1-П від 01.02.2007р. Отже,  відповідач не виконав належним чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки вугілля належного асортименту.

Згідно з положеннями ст. 43 ГПК  України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

             Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

                Доказів, які б спростовували  вищевстановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.

            Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

              

            Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду, яким позов задоволено повністю, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

            Місцевим судом правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, Київський  апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” на рішення Господарського суду  м. Києва  від 12.03.2008 року  залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду  м. Києва  від 12.03.2008 року у справі №37/637 залишити без  змін.

3.          Матеріали справи  №37/637  направити до Господарського суду  м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Корсак В.А.

 Судді                                                                                          Авдєєв  П.В.

                                                                                          Коршун Н.М.

 16.12.08 (відправлено)