КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2008 № 02-03/531
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Бондар С.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -представник не з‘явився
від відповідача -представник не з‘явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.09.2008
у справі № 02-03/531 (Лавриненко Л.М.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Корона-Сервіс"
до Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання недійсною інвентаризаційної справи
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2008 р. в прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Корона-сервіс” до Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання недійсною інвентаризаційної справи було відмовлено на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.
Позивач, не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2008 р., звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що вона прийнята з порушенням норм чинного законодавства.
Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши наявні матеріали справи, колегія встановила наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Корона-сервіс” звернулось до суду з позовом до Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання недійсною інвентаризаційної справи Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації на будівлю по пр-ту Миру, 32 у м. Чернігові станом на жовтень - листопад 2002 року, інвентаризаційний номер 10461, реєстровий номер 291 - час її складання - жовтень - листопад 2002 року.
Положеннями ст. 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено право юридичних осіб на звернення до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Аналіз положень Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 N 127 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за N 582/5773 та Положення
про порядок зберігання матеріалів технічної інвентаризації, яке затверджене наказом Держбуду України від 30 січня 2002 р. N 18 свідчить про те, що інвентаризаційна справа – це сукупність матеріалів технічної інвентаризації, які характеризують об'єкт нерухомого майна. Інвентаризаційна справа містить матеріали технічної інвентаризації, в тому числі опис інвентаризаційної справи, акт інвентаризаційної оцінки, план земельної ділянки, план об'єкту, схематичних креслень земельних ділянок, будинків, допоміжних будівель та споруд, заяви на проведення технічної інвентаризації, інші документи необхідні для обліку, реєстрації та технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
З урахуванням викладеного вище, оскаржувана інвентаризаційна справа не є нормативним правовим актом, оскільки вона не встановлює, не змінює і не скасовує норми права; не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки вона не породжує права і обов'язки у позивача.
Також слід зазначити, що оспорювана інвентаризаційна справа не є правочином, оскільки жодних прав і обов'язків, характерних для правочину як виду зобов'язання, не породжує. В ній не зафіксовано, які права і обов'язки виникають між сторонами, і якому інституту договірних зобов'язань вони характерні.
Відповідно до Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів” від 15.12.2006 р. N 483-V стаття 12 ГПК України була викладена в новій редакції, згідно до внесених змін з статті 12 були виключені слова „а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві”.
Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Корона-сервіс” про визнання недійсною інвентаризаційної справи на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України., оскільки позовна заява про визнання недійсною інвентаризаційної справи не підлягає розгляду у господарських судах України.
Керуючись п. 1 ст. 62, ст.12, ст.ст. 99,101, 103, 104,105 ГПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Корона-сервіс” залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 17.09.2008р. у справі №02-03/531 залишити без змін.
3. Матеріали справи №02-03/531 повернути Господарському суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Тищенко А.І.
Бондар С.В.