Головуючий суду 1 інстанції - Палюх Т.Д.
Доповідач - Пащенко Л.В.
Справа № 413/8168/13-ц
Провадження № 22ц/782/1128/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Пащенко Л.В.
суддів : Медведєвої Л.П., Соловей Р.С.
при секретарі : Арутюнян Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу
за апеляційною скаргою Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго»
на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 22 січня 2014 року
у цивільній справі за позовною заявою ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню, -
В с т а н о в и л а:
У грудні 2013 року позивач звернувся до суду із позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідно до договору № 269 від 01.02.2008 року ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» надавав відповідачу ОСОБА_2, як абоненту, розстрочку з погашення заборгованості, яка виникла станом на 01.02.2008 року у сумі 800 грн. Згідно графіку погашення заборгованості за надані послуги теплопостачання, вказаного у п.2 договору, відповідач зобов'язався погасити вказану заборгованість протягом 10 місяців. Вимоги договору були порушені, а загальна сума заборгованості склала 1264,52 грн., яка складається із інфляційних нарахувань з лютого 2008 року по вересень 2013 року в сумі 317 грн.52 коп., 3 % річних в сумі 147 грн. та 800 грн. заборгованості. Просив суд стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості у розмірі 1264, 52 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 22 січня 2014 року у задоволенні позовних вимог ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» було відмовлено у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
В апеляційній скарзі апелянт ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити по справі нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, коли суд виконав всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущений строк позовної давності.
Проте погодитися з таким висновком суду першої інстанції не можна.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1
Вказана квартира розташована у багатоповерховому будинку та забезпечується централізованим опаленням і гарячим водопостачанням, послуги з якого надаються ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго».
Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_2 надавалися послуги з опалення та гарячого водопостачання, однак споживач у повному обсязі не здійснював їх оплати.
Згідно із наданого позивачем розрахунку сума заборгованості ОСОБА_2 станом на 01.10.2013 року за надані послуги складає 800 грн. Заборгованість виникла з червня 2006 року по серпень 2008 року. Інфляційні нарахуваня з лютого 2008 року по вересень 2013 року складають 317 грн.52 коп., 3 % річних складає 147 грн.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного чи кількох боржників. А також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відповідно до договору №269 від 01.02.2008 року ОСОБА_2 зобов'язався сплатити суму заборгованості за послуги опалення в сумі 800 грн. по 80 грн. щомісячно протягом 10 місяців до повного погашення заборгованості (а.с.11). Т.я. строк дії договору визначений до 01.01.2009 року, то з цього часу почався перебіг позовної давності.
16.02.2011 року за заявою ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» було видано судовий наказ про стягнення заборгованості за надані послуги по центральному опаленню та гарячому водопостачанню з боржника ОСОБА_2 у сумі 1112 грн. 59 коп. Ухвалою Краснолуцького міського суду Луганської області від 21.08.2013 року судовий наказ було скасовано.
Таким чином, строк позовної давності перервався укладенням між сторонами договору про розстрочку погашення заборгованості і у зв'язку з пред'явленням ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» заяви про видачу судового наказу.
Із позовом до суду про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_2 позивач звернувся у грудні 2013 року, тобто в межах трирічного строку, а тому строк позовної давності не пропущений.
Суд на вказані вимоги закону та обставини справи уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про пропущення позивачем строку позовної давності.
Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за можливе стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 800 гривень, 3% річних в сумі 147.00 гривень та інфляційні втрати в сумі 317.52 гривень, а всього у розмірі 1264.52 гривні.
Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору при поданні позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 ЦПК України у разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи ЛОКСТП було сплачено за подання заяви до Краснолуцького міського суду Луганської області 229,40 грн. та за подання апеляційної скарги 121 грн. 80 коп., які підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.209,309 ЦПК України, судова колегія,-
В и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» задовольнити.
Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 22 січня 2014 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» загальну суму заборгованості у розмірі:1264, 52 грн. (одна тисяча двісті шістдесят чотири грн. 52 коп.) та судові витрати у розмірі 351,20 грн.( триста п'ятдесят одна грн. 20 коп.).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: