Справа № 413/6322/13-ц

Провадження № 22ц/782/5798/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року, березня місяця, 31-го дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Яресько А.В.,

суддів: Луганської В.М., Борисова Є.А.,

при секретарі: Веселові С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську у залі судових засідань Апеляційного суду Луганської області апеляційні скарги державного підприємства «Донбасантрацит» в особі ВП ш. „Краснолуцька" та відділення ВД Фонду ССНВ м. Красний Луч на рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 грудня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Донбасантрацит»,

встановила:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою у якій просив стягнути на його користь з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підприємства «Шахта Краснолуцька» різницю відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю в розмірі 66 005,60 грн. та зобов'язати Відділення виконавчої дирекції в місті Красний Луч Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях України зробити йому перерахунок страхових внесків з серпня 2013 року, взявши за базовий розмір 1535,72 грн., з подальшим коригуванням відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено в повному обсязі, було стягнуто з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Краснолуцька» на користь ОСОБА_1 різницю відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю за період з 01.04.2001 року по 01.07.2013 року в сумі 66005 гривень 60 копійок та зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красний Луч Луганської області зробити перерахунок страхових внесків ОСОБА_1 з 01 серпня 2013 року, взявши за базовий розмір 1525 гривень 72 копійки, із подальшим корегуванням відповідно до чинного законодавства та стягнуто судовий збір з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Краснолуцька» на користь держави судовий збір в сумі 660 гривень 06 копійок.

На рішення надійшло дві апеляційні скарги. Так, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красний Луч Луганської області не погодившись із винесеним рішенням суду подало на нього апеляційну скаргу, у якій просили їх апеляційну скаргу задовольнити та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 грудня 2013 року просили скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог за їх необґрунтованістю.

Також із рішенням суду не погодилось державне підприємство «Донбасантрацит» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Краснолуцька», ними було надано апеляційну скаргу, у якій вони просили їх апеляційну скаргу задовольнити, посилались на припущені судом 1 інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просили постановити ухвалу про скасування рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 грудня 2013 року, просили судові витрати покласти на позивача.

Вислухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, статтею 213 ЦПК є встановленим, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції було встановлено, що у період часу з 28.07.1972 року по 09.12.2001 року позивач працював на шахті «Краснолуцька» на різних посадах шахтаря з повним робочим днем під землею. Відповідно до висновку ЛТЕК від 29.01.1994 року позивачу було призначено 25% втрати професійної працездатності. Шахта «Краснолуцька» сплачувала позивачу відшкодування шкоди у зв'язку з втратою працездатності до 01.04.2001 року, після чого передало особову справу до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красний Луч. При цьому була надана довідка в якій невірно був зазначений розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат в сумі 103,80 грн. Рішенням Краснолуцького міського суду від 21.04.2009 року по справі № 2-741/2009 було встановлено, що середній заробіток позивача, який необхідно застосувати щодо відшкодування йому шкоди, заподіяної здоров'ю станом на 01.04.2001 року повинен складати 762,55 грн. Таким чином, розмір відшкодування втраченого позивачем заробітку повинен складати 190,64 грн. (762,55 грн. * 25%). Додатковим рішенням Краснолуцького міського суду від 21.06.2012р. по справі № 2-741/09, ДП ДА в особі ВП «Шахта «Краснолуцька» було зобов'язано надати позивачу довідку про його середню заробітну плату станом на 01.04.2001р. в розмірі 762 грн. 55 коп., яка відповідає вимогам додатку № 4 про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат на дату передачі особової справи потерпілого. Ці рішення суду набрали законної сили. До теперішнього часу шахта «Краснолуцька» не надала довідку встановленого зразку, відповідно до рішень суду, про розмір середньої заробітної плати станом на 01.04.2001р. в сумі 762,55 грн. яка відповідає вимогам додатку № 4 про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат, та відмовляється її надавати. У зв'язку із чим позивачу до цього часу не була нарахована та не сплачувалась частина сум відшкодування шкоди, завданої здоров'ю. Суд дійшов до висновків за таких обставин про те, що відповідно до розрахунків позивача, вірність арифметичних розрахунків якого в судовому засіданні не заперечувалася, заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 01.04.2001р. по 01.07.2013р. склала 66005,60 грн., а сума щомісячних виплат з 01.08.2013р. повинна складати 1535,72 грн, при тому що ДП ДА в особі «Шахта «Краснолуцька» необґрунтовано відмовляється видати довідку встановленого зразку встановлений за рішенням Краснолуцького міського суду від 21.04.2009р. по справі № 2-741/09 та додатковим рішенням по цій справі від 21.06.2012р., а відділення ВД Фонду ССНВ в м. Красний Луч відмовляється робити перерахунок позивачу сум відшкодування заподіяної шкоди.

Колегія суддів частково погоджується із такими висновками суду першої інстанції, адже до них він дійшов із належним дотриманням норм матеріального та процесуального права. Проте, судом першої інстанції не було враховано того, що відповідно до правил ст. ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, проте судом першої інстанції помилково не було взято до уваги ті обставини, що у тому випадку, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку сум щомісячних платежів, раніше визначених судом чи роботодавцем, при цьому у тому числі і у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів), то у разі задоволення позову кошти стягуються лише за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду, це відповідає і позиції Верховного суду України, що зокрема знаходить своє вираження в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 09 лютого 2006 року. А отже, за таких обставин оскаржуване рішення підлягає зміні із зменшенням суму стягнення, враховуючи строк позовної давнини та наявний у справі розрахунок суми (а.с. 4-5), що не є оспореним відповідачами -тобто за період у три роки у розмірі (9Х676.06+12Х745.03+6Х750.17+6Х608.83+4Х699.55)=25977 гривень 10 копійок та огляду на предмет позовних вимог та межі позову - за період з травня 2010 року по травень 2013 року.

Щодо доводів у апеляційній скарзі державного підприємства «Донбасантрацит» в особі ВП ш. „Краснолуцька" то вони зводяться до намагання спростувати висновки суду щодо провини підприємства у недоотриманні позивачем щомісячних сум по відшкодуванню шкоди, які знайшли своє відображення не у оскарженому зараз у апеляційному порядку рішенні суду, а у тих судових рішеннях (рішенні Краснолуцького міського суду від 21.04.2009р. та додатковому рішенні Краснолуцького міського суду від 21.06.2012р.), що набрали вже законної сили та підлягають виконанню. Між тим, статтею 61 ЦПК є передбачено, що встановлені судовим рішенням обставини не підлягають доказуванню. Згідно ж з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...», щомісячні виплати по відшкодуванню шкоди з 1.04.2001р. сплачує Фонд ССНВ, але відповідно до п.2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...» Фонд сплачує страхові виплати лише з того часу, коли підприємство надало Фонду документи підтверджуючі право працівника на такі страхові виплати. Висновки суду першої інстанції про те, що до цього часу підприємство довідку належного зразку про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну та соціальну допомогу та інших страхових виплат позивачу чи Фонду ССНВ не надало не є спростованими, підтверджуються навіть змістом самої апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Красний Луч Луганської області, то вони на увагу теж не заслуговують та висновків суду першої інстанції не спростовують - адже само по собі непритягнення їх до участі у розгляді іншої цивільній справи - не спростовує тих обставин, що були встановлені рішенням Краснолуцького міського суду від 21.04.2009р., що набрало законної сили і, відповідно підлягає врахуванню з огляду на склад сторін по справі та вимоги частини 3 статті 61 ЦПК щодо підстав звільнення від доказування. Посилання на висновки за процесуальною ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 15.02.2012 року (а.с. 28) теж не можуть спростувати висновки суду першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні, що ґрунтується на тих обставинах, що були вже раніше встановлені судом у попередній справі. Відповідно до правил ст. 14 ЦПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для усіх, а частина 2 ст.308 ЦПК передбачає, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З огляду на зміну судового рішення та визначення іншого розміру стягнення підлягає зміні і розмір стягуваного судового збору, пропорційно до суми задоволених позовних вимог, тобто (25977.10100)=259 гривень 78 копійок.

З огляду на викладене вище, та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Донбасантрацит» в особі ВП ш. „Краснолуцька" задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції в місті Красний Луч Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях України задовольнити частково.

Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 10 грудня 2013 року змінити, скасувавши його у частині визначення розміру суми стягнення та розміру судових витрат та ухвалити у цій частині вимог нове рішення яким стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підприємства «Шахта Краснолуцька» різницю відшкодування шкоди заподіяної здоров'ю у розмірі 25977 (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) гривень 10 копійок, відмовивши у задоволенні іншої частини його позовних вимог за пропуском строку.

Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» в особі відокремленого підприємства «Шахта Краснолуцька» на користь держави судовий збір у розмірі 259 гривень 78 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:________________ Судді:________________________