Справа № 22/761                   Головуючий в суді 1-ї інстанції Мацький Е.М.

Категорія 28                           Доповідач Балашкевич С.В.

Ухвал а Іменем України

8 червня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Балашкевича С.В. суддів Рафальської І.М., Зарицької Г.В., при секретарі Сухоребрій Т.А.

за участі позивача, відповідача ОСОБА_1, представників Коростишевської ЦРЛ та Коростишевської міської ради, адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до адміністрації та профспілкового комітету Коростишівської центральної лікарні, Коростишівської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконними рішень адміністрації та профкому ЦРЛ від 15.12.2005 року в частині виділення квартири сім'ї ОСОБА_1, визнання права на квартиру, визнання незаконним рішення Коростишівської міської ради НОМЕР_1 і ордеру НОМЕР_2 та виселення за апеляційною скаргою позивача на рішення Коростишівського районного суду від 20.02.2006 року, -

встановив:

У грудні 2005 року ОСОБА_4 звернувся до суду з названим позовом на обгрунтування якого зазначав, що він працює в Коростишівській центральній районній лікарні ( далі - ЦРЛ) і з 11.09.1984 року перебуває на квартирному обліку за місцем проживання. У грудні 2005 року Коростишівською міською радою була виділена трикімнатна квартира АДРЕСА_1 для забезпечення житлом працівників лікарні. Спільним рішенням адміністрації та профкому Коростишівської ЦРЛ від 15.12.2005 року ця квартира з порушенням черговості була виділена сім'ї ОСОБА_1 , яка перебувала на черзі з 20.09.1989 року. Затверджуючи це рішення, Коростишівський міськвиконком на назване порушення уваги не звернув та видав ордер на квартиру, куди вселилася сім'я ОСОБА_1 Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати спільні рішення адміністрації та профспілкового комітету Коростишівської ЦРЛ від 15.12.2005 року та рішення Коростишівського міськвиконкому від 28.12.2005 року незаконними, визнати недійсним ордер, виданий сім'ї ОСОБА_1, та виселити сім'ю останнього з квартири.

Рішенням Коростишівського районного суду від 20 лютого 2006 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що з 11.09.1984 року сім'я ОСОБА_4 перебуває на квартирному обліку для позачергового одержання жилого приміщення, якій 21.08.1993 року була надана двокімнатна квартира жилою площею 29,5 кв. м та загальною площею 49,63 кв. м зі збереженням права перебування на квартирному обліку. 24.11.1995 року ця квартира була приватизована. Сім'я ОСОБА_1 перебувала на квартирному обліку для позачергового забезпечення житлом з 20.09.1989 року.

Рішенням виконкому Коростишівської міської ради від 21.11.2005 року Коростишівській ЦРЛ виділено трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 39,24 кв. м та загальною площею 63,62 кв. м для забезпечення житлом лікарів - спеціалістів ( а.с.109). Спільним рішенням адміністрації та профкому Коростишівської ЦРЛ від 15.12.2005 року, яке було затверджене рішенням виконкому Коростишівської міської ради НОМЕР_1, ця квартира виділена сім'ї ОСОБА_1 та виданий ордер на її заселення.

Відповідно до статті 48 ЖК та пункту 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР від 11 грудня 1984 року № 470, жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не меньше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.

За змістом статті 48 ЖК і статей 3, 4 Закону України від 19 червня 1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду», з урахуванням яких вносилися зміни до статті 48 ЖК, житлові чеки вважаються використаними, якщо у власність громадян безоплатно передано з державного фонду квартири ( будинки) з розрахунку санітарної норми - по 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 кв. м на сім'ю. Враховуючи те, що позивач не в повній мірі використав житлові чеки при приватизації квартири, відмовився передати належне йому житло органу, що здійснює поліпшення житлових умов, а також те, що сумарна площа спірної квартири і квартири, яку займає сім'я ОСОБА_4, значно перевищує межі, передбачені пунктом 53 Правил, для надання жилого приміщення сім'ї позивача, що складається з чотирьох осіб, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про правомірність оскаржуваних рішень та відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апелянта цих висновків суду не спростовують. Рішення законне і обгрунтоване. Підстав для його скасування немає. Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Коростишівського районного суду від 20 лютого 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий       Судді